ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ КОМЕРЦІАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ Статья

Актуальність теми визначається тим, що фундаментальні перетворення в економічній і політичній сферах життя українського суспільства з усією визначеністю ставлять питання про нагальність переоцінки ролі та місця докорінної реорганізації комерційних відносин як складової структурної політики в теорії державного регулювання економіки. Невідповідність підприємницького потенціалу державних підприємств результатам фактичної діяльності, їх збитковість, неефективність системи комерційної діяльності, низька конкурентоспроможність продукції та продуктивність праці, а також недосконалість існуючих моделей розвитку державного сектора економіки потребує розробки та впровадження нових форм господарювання.

Вирішення цих проблем можливо здійснити через формування ефективної стратегії та удосконалення механізму комерціалізації, метою якої є реструктуризація систем комерційної і управлінської діяльності державних підприємств, забезпечення раціонального використання їх потенціалу, швидка адаптація до ринкових умов функціонування, зростання результативних показників їх діяльності і на цій основі – поповнення державного бюджету, реалізація макроекономічних завдань та забезпечення економічної стабільності держави.

Істотний внесок у вирішення проблем ефективного управління, реформування та реструктуризацію підприємств державного сектора економіки зробили вітчизняні й зарубіжні вчені: О. Алимов, І. Алкімова, А. Бандурін, П. Бєлєнький, Н. Внукова, І. Галиця, В. Геєць, А. Гриценко, Ю. Гришан, М. Гунтер, В. Деметєв, С. Довбня, С. Єрохін, В. Ємченко, І. Жадан, М. Жук, Г. Заболотний, М. Камишанська, Р. Клапгам, І. Лазня, В. Логвиненко, А. Мельник, Н. Мельничук, В. Михальський, Дж. Е. Стігліц, С. Покропивний, В. Тарасевич, Ю. Тараторін, В. Федоренко, М. Чечетов, А. Шегда та ін. Не зважаючи на наявність значного теоретичного надбання, недостатньо уваги приділяється комплексному дослідженню питань комерціалізації державних підприємств, немає однозначності у визначенні концептуальних засад формування стратегії, неструктуровані та нерозвинені її форми і механізм реалізації. Методологічна та практична значущість вирішення цієї проблеми зумовили вибір теми дисертації, мету та завдання дослідження.

Зв’язок дисертації з науковими програмами, темами. Дисертаційна робота виконувалась у відповідності з планами науково-дослідницьких та науково-методичних робіт кафедри теоретичної і прикладної економіки факультету менеджменту і маркетингу НТУУ “КПІ” в рамках проекту Міністерства освіти і науки України № 13.3/0032.628 “Цінова і податкова політика розвитку в Україні та механізми її реалізації (розділ “Економічні механізми підтримки базових галузей господарства України”), науково-дослідних робіт „Фінансово-податковий механізм забезпечення конкурентоспроможності товарних ринків в умовах структурно-інноваційних перетворень в Україні” та наукового проекту “Комплексний аналіз, оцінка розвитку, імітаційна модель поведінки суб’єктів малого бізнесу” (тема № 2766 фундаментальні дослідження, № держреєстрації 0104U000847, код КПКВ 2201020).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в теоретичному обґрунтуванні і методичному забезпечені формування стратегії комерціалізації державних підприємств України та удосконаленні організаційно-економічного механізму комерціалізації.

Для досягнення цієї мети в роботі були поставлені і вирішені такі завдання:

на основі теоретичного аналізу визначити та узагальнити сутність поняття “комерціалізація” як перетвореної форми реструктуризації;

дослідити характерні ознаки економічних змін структури системи комерційної діяльності державних підприємств;

проаналізувати особливості формування стратегії комерціалізації підприємств державного сектора в Україні і світі;

розробити методичне забезпечення інтегрального аналізу комерціалізації державних підприємств;

< p style="margin-left: 1.59cm; text-indent: -1.27cm; margin-bottom: 0cm; line-height: 130%;" lang="uk-UA" align="justify">оцінити ефективність стратегії комерціалізаційних заходів підприємств державного сектора;

розробити шляхи вдосконалення організаційного механізму формування і реалізації стратегії комерціалізації державних підприємств;

обґрунтувати систему управління портфелем державних замовлень.

Об’єктом дослідження є процеси комерціалізації державних підприємств як перетвореної форми реструктуризації.

Предмет дослідження – сукупність економічних відносин щодо формування і реалізації стратегії комерціалізації державних підприємств.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційного дослідження стали наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених і спеціалістів, публікації в періодичних виданнях з питань управління і організації комерційної діяльності, реструктуризації, реформування, приватизації та комерціалізації державного сектора. Нормативно-інформаційною базою дослідження були законодавчі акти України, аналітичні і статистичні матеріали Держкомстату України, Фонду Державного майна, а також нормативно-правові акти Польщі і Росії.

Для вирішення поставлених завдань використано такі методи: аналіз і синтез, історичний та логічний підходи – при вивченні теоретичних основ змісту і сутності поняття “комерціалізація”; системний аналіз – при дослідженні структурних елементів комерційної діяльності, класифікації – при визначенні типології та узагальненні уніфікованих видів реструктуризації, статистико-економічний і порівняльний – при аналізі сучасного стану державних підприємств, абстрактно-логічний – при теоретичному узагальненні і формуванні висновків; монографічний, розрахунково-конструктивний та економіко-математичного моделювання – при формуванні системи концептуальних положень і заходів стратегії комерціалізації державних підприємств.

Наукова новизна отриманих результатів дисертаційного дослідження полягає у вирішенні актуальної задачі теоретико-методологічного обґрунтування наукових засад впровадження заходів комерціалізації підприємств державного сектора економіки:

вперше:

обґрунтовано економічну сутність та зміст поняття “комерціалізація” як стратегічну реструктуризацію системи комерційних відносин;

розроблено методи визначення ефективності стратегії комерціалізації підприємств державного промислового комплексу з метою виявлення перспектив їх розвитку шляхом застосування оцінки рівня комерціалізованості та інтегрального коефіцієнта економічного ефекту комерціалізації;

запропоновано модель оцінки ефективності комерційних операцій підприємства з виконання державного замовлення;

удосконалено:

зміст структурних елементів системи комерційної діяльності на виробничому підприємстві та їх взаємозв’язки;

методичне забезпечення формування системи управління портфелем державних замовлень шляхом врахування оцінки ефективності комерційних операцій;

дістали подальшого розвитку:

визначення поняття комерційної діяльності, під яким слід розуміти сукупність економічних відносин, що виникають між учасниками просування товарів від виробництва до споживання з метою отримання максимального прибутку на засадах організації та управління торгово-оперативними процесами, пов’язаними з актом купівлі-продажу;

формування організаційно-економічного механізму: запропоновано новий зміст його етапів з урахуванням стратегічного підходу та визначені передумови його використання.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретичні положення дисертації доведені до рівня конкретних положень і пропозицій щодо формування стратегії комерціалізації підприємств державного сектора і удосконалення організаційного механізму, які зумовлені необхідністю адаптації підприємств до мінливих ринкових умов господарювання.

Наукові розробки, одержані в результаті виконаного дослідження, були використані в діяльності Міністерства промислової політики України (акт впровадження № 01/2-1-1087 від 25.10.2006). Запропоновані в дисертації висновки та пропозиції щодо удосконалення організаційно-економічного механізму комерціалізації були використані при підготовці аналітичних матеріалів для Кабінету Міністрів України, що підтверджено довідкою про впровадження Секретаріату КМУ. Окремі рекомендації знайшли практичне застосування при розробці економічних програм діяльності підприємства ВАТ “ЧеЗаРа” м. Чернігів (акт впровадження № 05/1-2374 від 05 грудня 2006р.) та Державного підприємства “НВКГ “ЗОРЯ”-“МАШПРОЕКТ” м. Миколаїв (акт впровадження № 68/4 від 23 січня 2008р.).

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи розглянуті та схвалені на: Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасні проблеми економіки підприємства” (м. Дніпропетровськ, 2003р.); ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції “Економіка підприємств: проблеми теорії і практики” (м. Дніпропетровськ, 2004р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Дні науки 2005” (м. Дніпропетровськ, 2005р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Розвиток економіки в трансформаційний період: глобальний та національний аспекти” (м. Запоріжжя, 2005р.) всеукраїнській науково-практичній конференції “Управління організаційно-технічними та фінансово-економічними змінами на промислових підприємствах” (м. Київ, 2006р.), ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції “Розвиток фінансової системи України в умовах ринкових трансформацій” (м. Вінниця, 2006р.), Міжвузівській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми теорії і практики менеджменту в умовах трансформації економіки” (м. Рівне 2006).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до розв’язання наукової задачі щодо формування стратегії комерціалізації державних підприємств. Публікації автора відображають основні положення виконаного дослідження.

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковані в 11 наукових працях, в т.ч. у 4 статтях в наукових фахових виданнях, матеріалах 4 наукових конференцій та у 3 інших наукових виданнях. Загальний обсяг публікацій становить 3,2 д.а.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків викладених на 3 сторінках, списку використаних джерел з 138 найменування на 13 сторінках, 14 таблиць на 20 сторінках та 14 рисунків на 14 сторінках. Повний обсяг дисертації складає 196 сторінки машинописного тексту.