Дегтярьова І.О. Домінанти державної політики розвитку місцевого самоврядування в Україні

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, визначається стан наукової розробки проблеми, розкривається зв’язок дослідження з науковими проектами, програмами, темами, формулюються мета, задачі, об’єкт, предмет і методи дослідження, а також наукова новизна та практична корисність одержаних результатів, наводяться відомості про їх апробацію.

Перший розділ – “Теоретико-методологічні розвідки щодо місцевого самоврядування та його ефективності” – містить узагальнення та аналіз наукових праць щодо місцевого самоврядування як соціального явища і поняття, основних чинників та якісних критеріїв оцінки його ефективності, місця й ролі органів місцевого самоврядування у забезпеченні життєдіяльності територіальної громади, що має становити основу для вироблення відповідної державної політики.

Узагальнення наукової літератури з проблем місцевого самоврядування та підвищення його ефективності дало змогу визначити, що за будь-яких політичних орієнтацій стосовно місцевого самоврядування в політиці держави мають реалізовуватись певні домінанти (від. лат dominas або dominantis – пануючий; головний, пануючий принцип, ідея, ознака, механізм, фактор, найважливіша складова частина). Домінанти, з одного боку, не можуть поєднуватись еклектично, тобто не можуть складати систему механічно поєднаних різнорідних, органічно несумісних елементів, а з іншого – їх звичайна каузальність не є витвором софістики (доведена, на наш погляд, досвідом розвинутих соціальних практик).

В цілому, змістовні характеристики домінант у зазначеному вище сенсі витікають із розуміння ролі органів місцевого самоврядування у забезпеченні життєдіяльності громадян, що полягає, насамперед, в управлінському та нормативно-розпорядчому забезпеченні життєво важливих потреб та інтересів людини (рис. 1) та створенні для неї в межах чинного законодавства умов для безперешкодного волевиявлення в реалізації своєю діяльністю власних сил та можливостей.

Проведений аналіз громадівської, громадсько-господарської, державницької, правової та політичної теорій місцевого самоврядування, а також основних положень Хартії дозволяє запропонувати таке визначення: місцеве самоврядування – це гарантовані державою право і спроможність жителів адміністративно-територіальних одиниць та обраних ними представницьких органів вирішувати необхідні для забезпечення життєдіяльності населення питання, повноваження з яких визначені законом.