Стратегія використання природно-ресурсного потенціалу Карпатського регіону в контексті перспектив його сталого розвитку

Короткий зміст

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У суспільстві є принципове розуміння необхідності забезпечити сталий розвиток, але немає механізму його практичної реалізації. Визначний крок до сталості зростання – поступове реформування у сфері природокористування, що, зокрема, потребує розв’язання проблем методології та методики використання, відтворення й охорони природних ресурсів з позицій сучасної економічної теорії та практики. Адже потужність природно-ресурсного потенціалу, його різноманітність і ступінь залучення до господарського обігу істотно впливають на характер розміщення продуктивних сил, галузеву структуру та просторову організацію виробництва й активність зовнішньоекономічної діяльності.

Забезпечення сталого природокористування передбачає необхідність урахування регіональних особливостей розміщення природних ресурсів, визначення їх структури та оцінки соціально-економічної ефективності освоєння. Вирішення зазначених вище проблем особливо актуальне в контексті реалізації Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат.

З погляду практики ринкового господарювання важливо визначити роль і місце природно-ресурсного потенціалу в стратегії сталого розвитку регіонів, його кількісні та якісні параметри, розробити методи оцінки природних ресурсів та обгрунтувати оптимальні шляхи їх раціонального використання.

Теоретико-методологічні засади формування політики сталого розвитку та раціонального природокористування висвітлені в працях українських учених: В.І. Андрейцева, І.К. Бистрякова, Б.В. Буркин­ського, О.О. Веклич, С.А. Генсірука, З.В. Герасимчук, М.А. Голубця, М.Д. Гродзинського, Л.С. Гринів, Б.М. Данилишина, С.І. Дорогу­цова, Я.В. Коваля, В.С. Кравціва, Л.Г. Мельника, В.С. Міщенка, В.І. Павлова, В.П. Руденка, Л.Г. Руденка, Ю.І. Стадницького, Ю.Ю. Туниці, С.К. Ха­річ­кова, М.А. Хвесика, Є.В. Хлобистова та ін., а також зарубіжних вчених: Баумоля У., Гофмана К.Г., Ендреса А., Корба Б., Началхаута П., Ніза А., Пахомової Н.В., Смітта Ф. та ін.

Проте залишається широке коло невирішених проблем формування та реалізації стратегії сталого природокористування, зокрема на регіональному рівні, на часі визначення ролі та місця природно-ресурсного потенціалу в системі факторів забезпечення сталого розвитку регіонів; потребують усебічного наукового обґрунтування пріоритетні напрямки використання природних ресурсів у контексті збалансованого розвитку регіональної економіки; не вироблено єдиної теоретичної бази формування регіональної стратегії сталого природокористування та механізму її реалізації.

Наведене вище і зумовлює актуальність теми дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася відповідно до планів науково-дослідних робіт Чернівецького національного університету імені Ю. Федь­ковича за темою „Регіональні фактори науково-технологічної (інноваційно-інвестиційної) моделі сталого екологічно безпечного розвитку” (реєстраційний номер 0199U001897), Інституту регіональних досліджень НАН України, зокрема, в рамках бюджетних тем: „Еколого-економічні засади формування та реалізації політики сталого розвитку гірських територій” (№ держреєстрації 0103U004999), „Розробка концептуальних засад формування і механізмів реалізації політики збереження, відтворення та ефективного використання природно-ресурсного потенціалу Карпатського регіону в умовах європейської інтеграції” (№ держреєстрації 0107U003250). У процесі їх виконання дисертантом розроблені методологічні та методичні основи формування та реалізації політики і ефективного використання природно-ресурсного потенціалу Карпатського регіону.

Мета і завдання дослідження. Мета роботи – розробити теоретико-методичні основи формування стратегії сталого природокористування в Карпатському регіоні та обгрунтувати шляхи її практичної реалізації.

Для досягнення поставленої мети необхідно було виконати такі завдання:

• розкрити теоретичну суть і зміст поняття „природно-ресурсний потенціал”;

• визначити місце та роль природно-ресурсного потенціалу в системі факторів забезпечення сталого розвитку регіонів;

• оцінити сучасний стан використання природно-ресурсного потенціалу Карпатського регіону;

• сформулювати принципи формування регіональної стратегії сталого природокористування;

• визначити пріоритети використання природних ресурсів Карпатського регіону;

• обґрунтувати напрямки вдосконалення економічного механізму використання природних ресурсів у контексті забезпечення його сталого розвитку.

Об’єкт дослідження – процеси використання, охорони та відтворення природно-ресурсного потенціалу Карпатського регіону.

Предмет дослідження – теоретико-методичні основи формування та механізм реалізації регіональної стратегії сталого природоко-ристування.

Методи дослідження. Методологічною базою роботи є загальновизнані методи наукових досліджень. Теоретичну основу становлять фундаментальні положення економіки природокорис­тування й охорони навколишнього середовища, передові наукові розробки з питань теорії та практики регіональної політики, праці провідних українських і зарубіжних учених з проблем охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів.

У процесі дослідження застосовувалися такі методи: монографічний – для вивчення та узагальнення існуючих наукових підходів до визначення понять „природно-ресурсний потенціал”, „економічний потенціал”, дослідження взаємозв’язку між економічним розвитком і станом природних ресурсів, довкілля; історико-логічний – при узагальненні зарубіжного досвіду щодо методів оцінки природних ресурсів; економіко-статистичні та графічні методи – для аналізу сучасного стану природно-ресурсного потенціалу, оцінки екологічних наслідків природокористування; абстрактно-логічний та методи аналізу і синтезу – при обґрунтуванні висновків і розробці пропозицій стосовно вдосконалення економічного механізму використання природних ресурсів.

Інформаційною базою проведеного дослідження послужили Конституція України, Закони України, Укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні акти Міністерства охорони навколишнього природного середовища України. У роботі використані офіційні статистичні дані та інформація Державного комітету статистики України, Міністерства економіки України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та їх територіальних органів.

Наукова новизна одержаних результатів. У роботі обґрунтовано теоретико-методичні основи формування регіональної стратегії сталого природокористування, розроблено пропозиції щодо вдосконалення економічного механізму використання природних ресурсів Карпатського регіону.

Одержані в процесі дослідження результати характеризуються науковою новизною:

вперше

– розроблена концептуальна модель регіональної стратегії сталого природокористування, застосування якої дозволяє досягти збалан­сованого використання природних ресурсів і забезпечити соціальну та економічну ефективність і екологічну безпеку їх господарського освоєння.

удосконалено

• визначення поняття „природно-ресурсний потенціал” як здатності природних ресурсів задовольняти ресурсні потреби процесу виробництва матеріальних, культурних і духовних благ у вигляді товарів та послуг для забезпечення життєдіяльності людини;

• процедуру обґрунтування пріоритетних напрямів використання природних ресурсів, що, на відміну від існуючої, враховує соціальні, економічні та екологічні критерії забезпечення збалансованого природокористування в регіоні.

одержали подальший розвиток

• принципи формування стратегії сталого природокористування в регіоні, дотримання яких забезпе­чить успішність переходу до політики сталого розвитку;

• методичні підходи до соціально-економічної оцінки природних ресурсів, застосування яких дозволяє обирати найбільш ефективні шляхи їх раціонального використання.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати використані органами законодавчої та виконавчої влади, огранами місцевого самоврядування в процесі розробки регіональних стратегій та програм соціально-економічного розвитку. Основні положення та пропозиції, викладені в дисертації, використані Чернівецькою обласною державною адміністрацією при розробці концепції соціально-економічного розвитку Чернівецької області на період до 2011 р. (лист від 27.09.2006 р. № 01/1746); Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернівецькій області (лист від 10.04.2008 р. № 01/637); Чернівецьким обласним управлінням лісового та мисливського господарства (лист від 10.04.2008 р. № 02-34/509).

Окремі результати дисертаційного дослідження впроваджено в навчальний процес економічного факультету Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є результатом самостійно виконаного дослідження. Наукові розробки, висновки та пропозиції, що містяться в дисертації, є особистими розробками автора і відображені в наукових працях, опублікованих у фахових виданнях.

З наукових публікацій, виконаних у співавторстві, використано лише ті положення та ідеї, що одержані внаслідок особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації.

Основні положення дисертаційного дослідження пройшли апробацію на Міжнародній науково-практичній конференції „Регіональна політика: досвід європейського союзу та його адаптація до умов України” (Львів, 17 квітня 2003 року), XV Міжнародній науково-практичній конференції „Стратегія регіонального розвитку: методологія формування, муніципальна специфіка, механізм реалізації”„ (Чернівці, 27 січня 2004 року), XVI Міжнародній науково-практичній конференції „Фінансово-економічні та інституційні чинники розвитку регіону” (Чернівці, 25-26 березня 2006 року), XV Міжнародній науково-практичній конференції „Стратегічний розвиток регіону – економічне зростання та інтеграція” (Чернівці, 11-12 травня 2006 року), Міжнародній науково-практичній конференції „Інвестиційні пріоритети епохи глобалізації: вплив на національну економіку та окремий бізнес” (Дніпропетровськ, 14-15 лютого 2008 року).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 14 науко­вих праць, в тому числі 7 статей у фахових наукових виданнях, 6 – в інших виданнях, 1 монографія (у співавторстві).

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (149 найменувань), 8-ми додатків. Загальний обсяг дисертації становить 262 сторінки комп’ютерного тексту, містить 18 таблиць і 7 рисунків.