Лемак В.В. Правова реформа в Чехії і Словаччині в умовах постсоціалістичної модернізації: теоретичні і практичні проблеми

Короткий зміст

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ. ДЛЯ РЕФОРМУВАННЯ І ПОДАЛЬШОГО РОЗВИТКУ ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ НА ЗАСАДАХ ДЕМОКРАТІЇ І ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ ЦІННОЮ ВИСТУПАЄ ПОТРЕБА В ТЕОРЕТИЧНОМУ ОСМИСЛЕННІ ТА ВРАХУВАННІ ЗАКОНОМІРНОСТЕЙ ЗАРУБІЖНОГО ДОСВІДУ ПРОВЕДЕННЯ ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ, ПЕРЕДОВСІМ У КРАЇНАХ, ЯКІ ПРОТЯГОМ ОСТАННЬОГО ДЕСЯТИЛІТТЯ ВИРІШУВАЛИ СХОЖІ ДО ВІТЧИЗНЯНИХ СОЦІАЛЬНІ ЗАДАЧІ. ТАКОЮ КРАЇНОЮ ВИСТУПАЛА ЧЕХОСЛОВАЧЧИНА, А ПІСЛЯ ЇЇ ПРИПИНЕННЯ З 1 СІЧНЯ 1993 Р. - ЧЕХІЯ І СЛОВАЧЧИНА, ДЕРЖАВИ, В ЯКИХ ПРАВОВА РЕФОРМА ПРОВОДИЛАСЯ В ПОДІБНИХ ДО УКРАЇНСЬКИХ СУСПІЛЬНИХ УМОВАХ НА ФОНІ ДЕМОКРАТИЗАЦІЇ, РИНКОВИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ ТА ДЕРЖАВНОГО БУДІВНИЦТВА.

ТЕОРЕТИЧНІ РОЗРОБКИ Й ДОСВІД ПРОВЕДЕННЯ ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ В ЧЕХІЇ І СЛОВАЧЧИНІ Є ТИМ БІЛЬШ ВАЖЛИВИМ ДЛЯ УКРАЇНИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ, КОЛИ, З ОДНОГО БОКУ, ПРОДОВЖУЄТЬСЯ ПРОЦЕС ЗАКОНОДАВЧОГО ТА ІНСТИТУЦІЙНОГО НАПОВНЕННЯ ПОЛОЖЕНЬ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ, А З ІНШОГО - РОЗПОЧИНАЄТЬСЯ ПРАКТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЩОДО ВПРОВАДЖЕННЯ ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ В УСІХ ЇЇ ОСНОВНИХ НАПРЯМАХ. В ПЕРШУ ЧЕРГУ, ЦЕ СТОСУЄТЬСЯ ІНІЦІЙОВАНОЇ ПРЕЗИДЕНТОМ УКРАЇНИ ПОЛІТИЧНОЇ РЕФОРМИ.

НЕОБХІДНО ВИДІЛИТИ ТАКІ АРГУМЕНТИ АКТУАЛЬНОСТІ ТЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ:

1. НЕОБХІДНІСТЬ СТВОРЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ТЕОРЕТИЧНОГО ЗНАННЯ ПРО ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНІ СУСПІЛЬСТВО Й ДЕРЖАВУ ТА РОЛЬ ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ В ЇХ МОДЕРНІЗАЦІЇ ЯК ОКРЕМОГО НАПРЯМУ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА. ЕМПІРИЧНИЙ МАТЕРІАЛ  ЧЕХІЇ І СЛОВАЧЧИНИ ДОЗВОЛЯЄ ЗРОБИТИ ЦЕ НА ПОЧАТКУ ХХІ СТ.

2. ПОТРЕБА В УДОСКОНАЛЕННІ КОНСТИТУЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ВЛАДИ В УКРАЇНІ ЗУМОВЛЮЄ ВИКОРИСТАННЯ ТЕОРЕТИЧНИХ ПІДХОДІВ І ПРАКТИЧНОГО ДОСВІДУ СТАНОВЛЕННЯ ТА РЕФОРМУВАННЯ ВЛАДНИХ СИСТЕМ КРАЇН ДОСЛІДЖЕННЯ, ЗОКРЕМА НА ЕТАПІ ЇХ ПІДГОТОВКИ ДО ВСТУПУ В ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ. ЗВЕРНЕМО УВАГУ НА ТОЙ ФАКТ, ЩО В НАШІЙ КРАЇНІ НА ПОЧАТКУ 2003 Р. ВІДСУТНЄ ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ НА РІВНІ ЗАКОНІВ ДІЯЛЬНОСТІ ПРАКТИЧНО ВСІХ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ ВИЩОГО І ЦЕНТРАЛЬНОГО РІВНЯ. ЦЕ ВИКЛИКАЄ ТАКОЖ ІНТЕРЕС ДО ТАКИХ ТЕОРЕТИЧНИХ ПРОБЛЕМ ЯК ЗНАХОДЖЕННЯ ОПТИМАЛЬНОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ МОДЕЛІ ВЗАЄМОДІЇ Й ПРОТИВАГ МІЖ ПРЕЗИДЕНТОМ, УРЯДОМ І ПАРЛАМЕНТОМ, ДОЦІЛЬНОСТІ ПАРЛАМЕНТСЬКОГО БІКАМЕРАЛІЗМУ, ОСНОВ ВЗАЄМОСТОСУНКІВ ДЕРЖАВИ І ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ ТОЩО. ТОМУ З'ЯСУВАННЯ ЗАКОНОМІРНОСТЕЙ ВІДПОВІДНОГО ДЕРЖАВНО-ПРАВОВОГО ДОСВІДУ В КРАЇНАХ ДОСЛІДЖЕННЯ ДОПОМОЖЕ УНИКНУТИ ЦІЛОГО РЯДУ ПОМИЛОК У ДІЯЛЬНОСТІ ВІТЧИЗНЯНИХ ОРГАНІВ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ.

3. ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ Й ДЕРЖАВНО-ПРАВОВА ПРАКТИКА ЧЕХІЇ І СЛОВАЧЧИНИ ВИСТУПАЮТЬ ЦІННИМИ ЩОДО ВИРОБЛЕННЯ МЕТОДОЛОГІЇ ТА КОНКРЕТНИХ ПРОПОЗИЦІЙ ДО ВПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ АДМІНІСТРАТИВНОЇ РЕФОРМИ, ЗОКРЕМА ТАКИХ ЇЇ СКЛАДОВИХ: А) ДЕКОНЦЕНТРАЦІЇ І ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ; Б) РЕФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ; В) УДОСКОНАЛЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ПОДІЛУ; Г) РЕФОРМИ САМОВРЯДУВАННЯ НА РІВНІ ОБЛАСТІ, РАЙОНУ ТА ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ. ВРАХУВАТИ ВКАЗАНИЙ ДОСВІД ВАЖЛИВО ТАКОЖ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ІДЕОЛОГІЇ СУДОВО-ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ В УКРАЇНІ ТА ЇЇ РЕАЛЬНОГО ПОГЛИБЛЕННЯ.

ЗВ'ЯЗОК РОБОТИ З НАУКОВИМИ ПРОГРАМАМИ, ПЛАНАМИ, ТЕМАМИ. ДАНА РОБОТА ПРОВОДИЛАСЬ НА КАФЕДРІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ І МЕНЕДЖМЕНТУ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ І ВИКОНАНА ВІДПОВІДНО ДО ЗВЕДЕНОГО ПЛАНУ НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ АКАДЕМІЇ ЗА КОМПЛЕКСНИМ НАУКОВИМ НАПРЯМОМ "ВИКОНАВЧА ВЛАДА: ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ПИТАННЯ ФОРМУВАННЯ І ФУНКЦІОНУВАННЯ" ВІДПОВІДНО ДО НАУКОВОГО ПРОЕКТУ АКАДЕМІЇ "ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ТА МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ" (НОМЕР ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ РК 0199И002827).

МЕТОЮ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ Є КОМПЛЕКСНИЙ НАУКОВИЙ АНАЛІЗ ТЕОРЕТИЧНИХ І ПРАКТИЧНИХ ПРОБЛЕМ ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ В ЧЕХІЇ І СЛОВАЧЧИНІ В УМОВАХ ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ ТА В КОНТЕКСТІ СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ ПІСЛЯ ПРИПИНЕННЯ СОЮЗУ РСР, НЕОБХІДНОСТІ РЕФОРМУВАННЯ ЇЇ ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ НА КОНСТИТУЦІЙНИХ ЗАСАДАХ ДЕМОКРАТІЇ ТА ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ.

ПОСТАВЛЕНА МЕТА ДОСЯГАЄТЬСЯ В ХОДІ ВИРІШЕННЯ ТАКИХ ЗАГАЛЬНИХ І КОНКРЕТНИХ ЗАДАЧ:

1) РОЗВИТОК ТЕОРІЇ ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНОГО СУСПІЛЬСТВА І ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНОЇ ДЕРЖАВИ ЯК НАПРЯМУ ЗАГАЛЬНОЇ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА, В ТОМУ ЧИСЛІ З'ЯСУВАННЯ ЗАКОНОМІРНОСТЕЙ ЇХ СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТКУ, РОЗРОБКА СИСТЕМИ КАТЕГОРІЙ І ПОНЯТЬ, ПОВ'ЯЗАНИХ ІЗ ПРОБЛЕМОЮ;

2) РОЗВИТОК ТЕОРЕТИЧНИХ УЯВЛЕНЬ ПРО ПРАВОВУ РЕФОРМУ, В ТОМУ ЧИСЛІ ЇЇ СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ, ВИРОБЛЕННЯ ТА УТОЧНЕННЯ ВІДПОВІДНОГО ПОНЯТІЙНО-КАТЕГОРІАЛЬНОГО АПАРАТУ;

3) РОЗГЛЯД ТЕХНОЛОГІЇ І ЗАКОНОМІРНОСТЕЙ СИСТЕМНИХ ПОЛІТИКО-ПРАВОВИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ, ЯКІ ПРИЗВЕЛИ ДО ФОРМУВАННЯ НОВОЇ СУТНОСТІ ЧЕХОСЛОВАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ ПІСЛЯ "ОКСАМИТОВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ", ЇХ ЗАКОНОДАВЧОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ, НАПРЯМІВ І ЗАСОБІВ; НА БАЗІ АНАЛІЗУ ЗАКОНОДАВЧОГО МАТЕРІАЛУ ТА ДЕРЖАВНО-ПРАВОВОЇ ПРАКТИКИ АНАЛІЗ ПОСЛІДОВНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВИХ ЗАХОДІВ ЩОДО СТВОРЕННЯ ОСНОВ ДЕМОКРАТИЧНОГО РЕЖИМУ, РЕОРГАНІЗАЦІЇ ВЛАДНОЇ СИСТЕМИ, ЗМІНИ ЦИВІЛЬНОГО, ГОСПОДАРСЬКОГО І КРИМІНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА;

4) ВИСВІТЛЕННЯ ПРОЦЕСУ ФЕДЕРАЛЬНОЇ РЕФОРМИ, ЗАКОНОДАВЧИХ ОСНОВ ПОДІЛУ ЧСФР, З'ЯСУВАННЯ ФАКТОРІВ, КОТРІ СПРИЯЛИ ДЕЗІНТЕГРАЦІЇ ЄДИНОЇ ДЕРЖАВИ;

6) РОЗКРИТТЯ ЗМІСТУ КОНСТИТУЦІЙНИХ РЕФОРМ У ЧЕХІЇ І СЛОВАЧЧИНІ В 1999-2001 РОКАХ В УМОВАХ ПОСТУПОВОЇ ІНТЕГРАЦІЇ КРАЇН ДО ЄВРОАТЛАНТИЧНИХ СТРУКТУР, У ТОМУ ЧИСЛІ ЇХ ОБҐРУНТУВАННЯ, НАПРЯМІВ, ЮРИДИЧНОЇ ТЕХНІКИ, ВПЛИВУ НА ІНШІ НАПРЯМИ ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ ТА РЕЗУЛЬТАТІВ;

7) АНАЛІЗ СУТНОСТІ РЕФОРМ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ У ДОСЛІДЖУВАНИХ КРАЇНАХ, ЗОКРЕМА ЇХ ТЕОРЕТИЧНОГО ОБҐРУНТУВАННЯ, ПЕРЕДУМОВ, ЗАКОНОДАВЧОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ, ОСНОВНИХ НАПРЯМІВ ТА РЕЗУЛЬТАТІВ;

 8) РОЗКРИТТЯ ЗМІСТУ РЕФОРМ СУДОВИХ І ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ У ЧЕХІЇ І СЛОВАЧЧИНІ, ЗОКРЕМА, ПИТАННЯ ЗАКОНОДАВЧОГО Й ІНСТИТУЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ СУДІВ (І СУДДІВ), ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРАВОСУДДЯ, ПИТАННЯ РЕФОРМУВАННЯ ПОЛІЦЕЙСЬКИХ ОРГАНІВ І ПРОКУРАТУРИ (ДЕРЖАВНОГО ПРЕДСТАВНИЦТВА), ФОРМУВАННЯ ЇХ НОВОЇ МОДЕЛІ В СУЧАСНІЙ ДЕМОКРАТИЧНІЙ ДЕРЖАВІ;

9) ВИРОБЛЕННЯ ЗАГАЛЬНИХ ВИСНОВКІВ ТА КОНКРЕТНИХ ПРОПОЗИЦІЙ ЩОДО ПОГЛИБЛЕННЯ ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ В УКРАЇНІ, ЕФЕКТИВНІШОГО ЗАКОНОДАВЧОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСНОВНИХ ЇЇ НАПРЯМІВ.

ОБ'ЄКТОМ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИСТУПАЮТЬ ПРАВОВІ ВІДНОСИНИ У СФЕРІ ЗДІЙСНЕННЯ ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ В ЧЕХІЇ І СЛОВАЧЧИНІ В УМОВАХ ЇХ ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ.

ПРЕДМЕТОМ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИСТУПАЮТЬ ТЕОРЕТИЧНІ Й ПРАКТИЧНІ ПРОБЛЕМИ МОДЕЛІ ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ В ЧЕХІЇ І СЛОВАЧЧИНІ, ЇЇ СУТНІСТЬ, НАПРЯМИ ТА РЕЗУЛЬТАТИ. АВТОР РОЗГЛЯДАЄ ПРАВОВУ (ДЕРЖАВНО-ПРАВОВУ) РЕФОРМУ ЯК СКЛАДНИЙ БАГАТОВИМІРНИЙ ПРОЦЕС, КОТРИЙ РОЗПОЧАВСЯ В ЛИСТОПАДІ 1989 Р. І ОТРИМАВ ВІДНОСНЕ ЗАВЕРШЕННЯ НА ПОЧАТКУ ХХІ СТ. ПРЕДМЕТ ДИСЕРТАЦІЇ РОЗУМІЄТЬСЯ ЯК СКЛАДОВА ЧАСТИНА ПРЕДМЕТУ ЗАГАЛЬНОЇ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА З ВІДПОВІДНИМ ПОНЯТІЙНО-КАТЕГОРІАЛЬНИМ АПАРАТОМ І МЕТОДОЛОГІЄЮ ДОСЛІДЖЕННЯ.

ДО ПРЕДМЕТУ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ВВІЙШЛИ (СТАЛИ ЙОГО ЕЛЕМЕНТАМИ) ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ РОЗРОБКИ ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ В ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНОМУ СУСПІЛЬСТВІ, З'ЯСУВАННЯ ЗАКОНОМІРНОСТЕЙ ЗАКОНОДАВЧОГО ТА ІНСТИТУЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ В ЧЕХІЇ І СЛОВАЧЧИНІ ЗА ТАКИМИ НАПРЯМАМИ ЯК КОНСТИТУЦІЙНА РЕФОРМА, АДМІНІСТРАТИВНА РЕФОРМА, РЕФОРМА СУДІВ І ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ. ПРЕДМЕТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДЗНАЧАЄТЬСЯ НЕ ЛИШЕ ЛОГІЧНОЮ ОБУМОВЛЕНІСТЮ, А Й ХАРАКТЕРОМ ДЕРЖАВНО-ПРАВОВИХ ПРОЦЕСІВ, ЩО ВІДБУВАЛИСЯ В НАЗВАНИХ КРАЇНАХ. АВТОР ВКЛЮЧАЄ ДО ПРЕДМЕТУ ДОСЛІДЖЕННЯ НЕ ЛИШЕ ТЕОРЕТИЧНІ, А Й ПРАКТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ, ЯКІ ВИНИКАЛИ Й ВИРІШУВАЛИСЯ В ХОДІ ЇЇ ВПРОВАДЖЕННЯ.

МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ. МЕТОДОЛОГІЧНОЮ ОСНОВОЮ ДАНОЇ РОБОТИ СТАЛО КОМПЛЕКСНЕ ВИКОРИСТАННЯ АВТОРОМ СУКУПНОСТІ УНІВЕРСАЛЬНИХ, ЗАГАЛЬНОНАУКОВИХ ТА СПЕЦІАЛЬНО-ЮРИДИЧНИХ МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ. У ДИСЕРТАЦІЇ ВРАХОВАНО СУЧАСНИЙ ТИП НАУКОВОЇ РАЦІОНАЛЬНОСТІ ТА НАУКОВУ ПАРАДИГМУ ВІТЧИЗНЯНОЇ ПРАВОЗНАВЧОЇ НАУКИ.

НА СВІТОГЛЯДНОМУ МЕТОДОЛОГІЧНОМУ РІВНІ АВТОР ВИХОДИТЬ ІЗ ТАКИХ ЗАГАЛЬНОВИЗНАНИХ І ЗАКРІПЛЕНИХ У КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНІ ЦІННОСТЕЙ, ЯК ПРІОРИТЕТ ЛЮДИНИ, ЇЇ ПРАВ І ІНТЕРЕСІВ ЯК ВИЩОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ЦІННОСТІ, ДЕМОКРАТІЇ, ПРАВОВОЇ І СОЦІАЛЬНОЇ ДЕРЖАВИ, ВЕРХОВЕНСТВА ПРАВА. ЧЕРЕЗ ЇХ ПРИЗМУ ОЦІНЮЮТЬСЯ СКЛАДНІ ДЕРЖАВНО-ПРАВОВІ ЯВИЩА В ЇХ РОЗВИТКУ ТА БАГАТОФАКТОРНІЙ ДЕТЕРМІНАЦІЇ.

ПРИ ВИЗНАЧЕННІ МЕТОДОЛОГІЇ ДИСЕРТАЦІЇ АВТОР ВРАХОВУЄ СКЛАДНІСТЬ І НЕОДНОРІДНІСТЬ САМОГО ПРЕДМЕТУ ДОСЛІДЖЕННЯ, НЕОБХІДНІСТЬ ЗНАХОДЖЕННЯ ОПТИМАЛЬНОЇ ВІДПОВІДНОСТІ МЕТОДОЛОГІЧНОГО ІНСТРУМЕНТАРІЮ ЕЛЕМЕНТНОМУ СКЛАДУ ДОСЛІДЖУВАНОГО ОБ'ЄКТА. ТОМУ ОСНОВУ МЕТОДОЛОГІЇ ПІЗНАННЯ ПРОБЛЕМ ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ В ЧЕХІЇ І СЛОВАЧЧИНІ, ЇЇ ОСНОВНИХ НАПРЯМІВ, СТАНОВИВ СИСТЕМНИЙ ПІДХІД. ЗАВДЯКИ ЙОМУ ДИСЕРТАНТ РОЗГЛЯДАЄ ПРАВОВУ РЕФОРМУ ЧЕРЕЗ РЕАЛІЗАЦІЮ КОНЦЕПЦІЇ СИСТЕМНОСТІ ЯК РУХУ ВІД ЦІЛОГО ДО ЧАСТИНИ, ВІД СИСТЕМИ ДО ЕЛЕМЕНТІВ. КРІМ ТОГО, ВИКОРИСТАННЯ СИСТЕМНОГО ПІДХОДУ ДОЗВОЛИЛО ВИДІЛИТИ СТРУКТУРНІ РІВНІ ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ В ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНОМУ СУСПІЛЬСТВІ, ВИРОБИТИ ТЕОРЕТИЧНУ МОДЕЛЬ ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ ЯК СИСТЕМИ, ВРАХУВАТИ ВЛАСТИВІ ЇЙ ПРОТИРІЧЧЯ.

ВИЯВЛЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ЗАВДЯКИ ВИКОРИСТАННЮ ЦІЛОГО РЯДУ ІНШИХ НАУКОВИХ МЕТОДІВ. ВОНА ВИСТУПАЄ ДИНАМІЧНИМ СОЦІАЛЬНИМ ЯВИЩЕМ І ДЛЯ З'ЯСУВАННЯ ЇЇ ГЕНЕЗИСУ ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ ІСТОРИКО-ПРАВОВИЙ МЕТОД, ОБОВ'ЯЗКОВОЮ ВИМОГОЮ ЯКОГО Є АНАЛІЗ ПРЕДМЕТУ В КОНТЕКСТІ КОНКРЕТНОЇ ІСТОРИЧНОЇ СИТУАЦІЇ, ЕТАПІВ ЙОГО РОЗВИТКУ, ФАКТОРІВ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА НЬОГО НА КОЖНОМУ ЕТАПІ.

ТЕМА ДОСЛІДЖЕННЯ ОБУМОВЛЮЄ ШИРОКЕ ВИКОРИСТАННЯ ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВОГО МЕТОДУ, ЕФЕКТИВНІСТЬ ЯКОГО, НА ДУМКУ АВТОРА, ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ВРАХУВАННЯ ТАКИХ ФАКТОРІВ ЯК СПОРІДНЕНІСТЬ ОБ'ЄКТІВ ПОРІВНЯННЯ, СТУПІНЬ ЗРІЛОСТІ СУСПІЛЬНИХ ВІДНОСИН, ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОСВІДОМОСТІ, ТРАДИЦІЇ СУСПІЛЬСТВА ТА КОНТЕКСТ ЙОГО ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ ЗАГАЛОМ. ДО ПРЕДМЕТУ ПОРІВНЯЛЬНОГО АНАЛІЗУ АВТОР ВІДНОСИВ, У ПЕРШУ ЧЕРГУ, ТАКІ ЕЛЕМЕНТИ ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ КРАЇН ДОСЛІДЖЕННЯ, РЕФОРМУВАННЯ КОТРИХ ВИСТУПАЄ ОСОБЛИВО АКТУАЛЬНИМ ДЛЯ УКРАЇНИ.

ОСОБЛИВІСТЮ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ ВИСТУПАЄ ПОЄДНАННЯ ТЕОРЕТИЧНОГО І ЕМПІРИЧНОГО РІВНІВ ПІЗНАННЯ. ГОЛОВНИМ ДЛЯ АВТОРА ВИСТУПАЄ ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ, ПРОТЕ ПІД ЧАС РОЗКРИТТЯ ТЕМИ АВТОР ВИХОДИВ ІЗ НЕОБХІДНОСТІ ЙОГО ДОПОВНЕННЯ АНАЛІЗОМ ЕМПІРИЧНИМ. НА ДУМКУ ДИСЕРТАНТА, ІГНОРУВАННЯ ОСТАННЬОГО МОЖЕ ПРИЗВЕСТИ ДОСЛІДНИКА ДО ПОМИЛКОВИХ ВИСНОВКІВ. НЕОБХІДНО, ЩОБ ОБ'ЄКТОМ ПІЗНАННЯ ВИСТУПАЛИ НЕ ЛИШЕ ІДЕАЛЬНІ МОДЕЛІ, ВІДОБРАЖЕНІ В НАУКОВИХ ПУБЛІКАЦІЯХ, А Й РЕАЛЬНИЙ ОБ'ЄКТ - СКЛАДОВА ПРАВОВОЇ ДІЙСНОСТІ. САМЕ НА ЦІЙ СТАДІЇ ПІЗНАННЯ РЕАЛІЗУЄТЬСЯ МОЖЛИВІСТЬ ПЕРЕВІРКИ І ДОПОВНЕННЯ НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНОГО АНАЛІЗУ ВІДОМОСТЯМИ І ВРАЖЕННЯМИ, ОТРИМАНИМИ АВТОРОМ У ПРОЦЕСІ БЕЗПОСЕРЕДНЬОГО ВИВЧЕННЯ ПРАКТИЧНОГО ВПРОВАДЖЕННЯ ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ В ЧЕХІЇ І СЛОВАЧЧИНІ, ФУНКЦІОНУВАННЯ ЇХ ВЛАДНИХ СТРУКТУР, ВИВЧЕННЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОЇ БАЗИ ЦИХ КРАЇН. НАРЕШТІ, ПОЄДНАННЯ ДАНИХ РІВНІВ ПІЗНАННЯ ДОЗВОЛИТЬ ДОВЕСТИ ДО СУБ'ЄКТІВ ЮРИДИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ ЗНАННЯ ПРО ЗАКОНОМІРНОСТІ ТА КОНКРЕТНІ ДЕРЖАВНО-ПРАВОВІ ЗРАЗКИ, ПОДІЇ І ФАКТИ ПРАВОВОГО ЖИТТЯ КРАЇН, ЯКІ ДОСЛІДЖУЮТЬСЯ.

ТЕОРЕТИЧНУ БАЗУ ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНОВЛЯТЬ ПРАЦІ ВІТЧИЗНЯНИХ ВЧЕНИХ-ПРАВОЗНАВЦІВ А. ЗАЙЦЯ, М. КОЗЮБРИ, В. ОПРИШКА, П. РАБІНОВИЧА, В. СЕЛІВАНОВА, В. СКРИПНЮКА, В. ТАЦІЯ, Ю. ТОДИКИ, М. ЦВІКА, В. ШАПОВАЛА, РОСІЙСЬКИХ ВЧЕНИХ С. АЛЕКСЄЄВА, В. НЕРСЕСЯНЦА, Ю. ТИХОМИРОВА, В. ЧЕТВЕРНІНА ТА В. ЧИРКІНА, А ТАКОЖ ЧЕСЬКИХ І СЛОВАЦЬКИХ НАУКОВЦІВ-ЮРИСТІВ В. КНАППА, М. ЧІЧА, В. ЦІБУЛКИ ТА Я. ФІЛІПА.

ІНФОРМАЦІЙНОЮ І ЕМПІРИЧНОЮ ОСНОВОЮ РОБОТИ СТАЛИ ЗАКОНОДАВЧІ ТА ІНШІ НОРМАТИВНІ АКТИ ЧЕХОСЛОВАЧЧИНИ, ЧЕСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ, СЛОВАЦЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ, ІНШИХ ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНИХ КРАЇН, ДОКУМЕНТИ МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ, НАУКОВІ ПУБЛІКАЦІЇ, ДОВІДКОВА ЛІТЕРАТУРА, СТАТИСТИЧНІ МАТЕРІАЛИ.

НАУКОВА НОВИЗНА ДОСЛІДЖЕННЯ ПОЛЯГАЄ В ТОМУ, ЩО В НЬОМУ ВПЕРШЕ У ВІТЧИЗНЯНІЙ ЮРИДИЧНІЙ НАУЦІ ЗДІЙСНЕНО КОМПЛЕКСНИЙ ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ В ЧЕХІЇ І СЛОВАЧЧИНІ. ОСОБИСТИМ ВНЕСКОМ АВТОРА Є РОЗРОБКА ТЕОРЕТИЧНОЇ ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ В ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНОМУ СУСПІЛЬСТВІ ЯК ОКРЕМОГО НАПРЯМУ РОЗВИТКУ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА, ДОСЛІДЖЕННЯ ПРАКТИЧНИХ ПРОБЛЕМ ЇЇ ВПРОВАДЖЕННЯ У ВКАЗАНИХ КРАЇНАХ. ЗОКРЕМА, АВТОРОМ ДОСЛІДЖЕНО СУТНІСТЬ ТАКОЇ РЕФОРМИ, ОСНОВНІ НАПРЯМИ, СТУПІНЬ ЗАКОНОДАВЧОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ, З'ЯСОВАНО ДЕТЕРМІНУЮЧІ ЇЇ ФАКТОРИ ТА СОЦІАЛЬНЕ СЕРЕДОВИЩЕ.

ДО ОСНОВНИХ НАУКОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ДИСЕРТАЦІЇ НАЛЕЖАТЬ:

1) НА ОСНОВІ ТЕОРЕТИЧНОГО АНАЛІЗУ РОЗРОБЛЕНО ТА КОРИГОВАНО ПОНЯТІЙНО-КАТЕГОРІАЛЬНИЙ АПАРАТ, ПОВ'ЯЗАНИЙ ІЗ  ДОСЛІДЖЕННЯМ ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНОГО СОЦІАЛЬНОГО ПРОСТОРУ, ЗОКРЕМА:

ЗРОБЛЕНО ВИСНОВОК ПРО ТЕ, ЩО ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНЕ СУСПІЛЬСТВО - ЦЕ ОСОБЛИВА СОЦІАЛЬНА СПІЛЬНІСТЬ, КОТРА ПОСТАЛА ПІСЛЯ ПАДІННЯ ТОТАЛІТАРНОГО СОЦІАЛІЗМУ, ВІДЗНАЧАЄТЬСЯ ПЕРЕХІДНИМ СТАНОМ, ВИСОКИМ СТУПЕНЕМ ДИНАМІКИ, НЕСТАБІЛЬНІСТЮ ОСНОВНИХ ІНСТИТУТІВ І СТРУКТУРИ ЗАГАЛОМ І ОДНОЧАСНО МОДЕРНІЗУЄТЬСЯ У НАПРЯМІ ДО ВТІЛЕННЯ ОСНОВОПОЛОЖНИХ ЦИВІЛІЗАЦІЙНИХ ЦІННОСТЕЙ (НАРОДОВЛАДДЯ, ПРАВ ЛЮДИНИ, РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ);

ЗРОБЛЕНО ВИСНОВОК ПРО ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНУ МОДЕРНІЗАЦІЮ ЯК ОСОБЛИВУ МОДЕЛЬ "НАЗДОГАНЯЮЧОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ", КОТРА ПОЛЯГАЄ В СИСТЕМНОМУ, ЦІЛЕСПРЯМОВАНОМУ РЕФОРМУВАННІ ОСНОВ СУСПІЛЬНОГО І ДЕРЖАВНОГО ЛАДУ ТОТАЛІТАРНОГО СОЦІАЛІЗМУ, СТАНОВЛЕННІ ПОЛІТИЧНОЇ Й ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ, ЗАСНОВАНОЇ НА ПРИНЦИПАХ ДЕМОКРАТІЇ І РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ;

ЗРОБЛЕНО ВИСНОВОК ПРО ТЕ, ЩО ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНА ДЕРЖАВА - ЦЕ ДЕРЖАВА, КОТРА ЗДІЙСНЮЄ МОДЕРНІЗАЦІЮ СВОЄЇ СУТНОСТІ У НАПРЯМІ ВІД ТОТАЛІТАРНОГО СОЦІАЛІЗМУ ДО ДЕРЖАВНО-ПРАВОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА, ЗАСНОВАНОГО НА ПРИНЦИПАХ ДЕМОКРАТІЇ ТА РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ; З ОГЛЯДУ НА ТИП ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ ПРОВЕДЕНО ЇХ КЛАСИФІКАЦІЮ НА: А) ДЕРЖАВИ, В ЯКИХ ПРОВАДИТЬСЯ АЗІАТСЬКА МОДЕЛЬ МОДЕРНІЗАЦІЇ; Б) СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКІ ДЕРЖАВИ. ОСТАННІ, В СВОЮ ЧЕРГУ, ТАКОЖ ПОДІЛЯЮТЬСЯ НА ДВІ ГРУПИ: ЦЕНТРАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКІ ТА ПОСТРАДЯНСЬКІ;

ЗРОБЛЕНО ВИСНОВОК ПРО ТЕ, ЩО ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНА МОДЕРНІЗАЦІЯ ПРИЗВЕЛА ДО ІНТЕНСИВНИХ ДЕРЖАВОТВОРЧИХ ПРОЦЕСІВ: ІЗ 30 ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНИХ ДЕРЖАВ 22 ОТРИМАЛИ НЕЗАЛЕЖНІСТЬ ПІСЛЯ           1991 Р.;

2) ТЕОРЕТИЧНО РОЗРОБЛЕНО СУТНІСТЬ КАТЕГОРІЇ ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ ТА З'ЯСОВАНО ЇЇ ПОНЯТІЙНИЙ СКЛАД, ЗОКРЕМА:

СФОРМУЛЬОВАНО ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ ЯК ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ, СПРЯМОВАНОЇ НА СИСТЕМНІ ПЕРЕТВОРЕННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ ЮРИДИЧНИХ ЗАСОБІВ СУТНОСТІ ДЕРЖАВИ, ЇЇ ОСНОВНИХ ФУНКЦІЙ, ПРАВОВИХ ОСНОВ СТОСУНКІВ ІЗ СУСПІЛЬСТВОМ ТА ОКРЕМИМИ ІНДИВІДАМИ НА ОСНОВІ ПРИНЦИПІВ КОНСТИТУЦІОНАЛІЗМУ ТА ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ; ОБҐРУНТОВАНО ПОЗИЦІЮ АВТОРА ЩОДО СПІВВІДНОШЕННЯ ПОНЯТЬ "ПРАВОВА РЕФОРМА" І "ДЕРЖАВНО-ПРАВОВА РЕФОРМА";

РОЗКРИТО ПОНЯТІЙНИЙ СКЛАД КАТЕГОРІЇ "ПРАВОВА РЕФОРМА", В ТОМУ ЧИСЛІ ТАКІ ВЗАЄМОПОВ'ЯЗАНІ ПОНЯТТЯ ЯК НАПРЯМИ ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ, ЇЇ СУБ'ЄКТ ТА ОБ'ЄКТ;

3) УПЕРШЕ ПОДАНО ТЕОРЕТИКО-ЮРИДИЧНИЙ АНАЛІЗ ТА СУТТЄВО ДОПОВНЕНО НАУКОВО ВСТАНОВЛЕНУ СИСТЕМУ СОЦІАЛЬНИХ ФАКТІВ ЩОДО ВПРОВАДЖЕННЯ ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ В ЧЕХОСЛОВАЧЧИНІ В УМОВАХ ІСНУВАННЯ ЄДИНОЇ ДЕРЖАВИ, ВИЗНАЧЕННЯ ЇЇ ОЗНАК ТА ЗАКОНОМІРНОСТЕЙ; ОБҐРУНТОВАНО ВИСНОВОК ПРО ПЕРШОЧЕРГОВІСТЬ КОНСТИТУЦІЙНОЇ РЕФОРМИ В ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНИХ СУСПІЛЬНИХ ПЕРЕТВОРЕННЯХ;

4) УПЕРШЕ ДОСЛІДЖЕНО СТАНОВЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНИХ КОНСТИТУЦІЙНИХ МОДЕЛЕЙ РОЗПОДІЛУ ВЛАДИ В ЧЕХІЇ І СЛОВАЧЧИНІ В ПРОЦЕСІ ДЕРЖАВНОГО БУДІВНИЦТВА, ПОДАНО ЇХ ТЕОРЕТИЧНУ ХАРАКТЕРИСТИКУ ТА З'ЯСОВАНІ ПРОБЛЕМИ ФУНКЦІОНУВАННЯ;

5) УПЕРШЕ ЗДІЙСНЕНО КОМПЛЕКСНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗМІСТУ ТА ТЕХНОЛОГІЇ КОНСТИТУЦІЙНИХ РЕФОРМ, ПРОВЕДЕНИХ У ЧЕХІЇ І СЛОВАЧЧИНІ В 1999-2001 РОКАХ, СПРЯМОВАНИХ НА АДАПТАЦІЮ КОНСТИТУЦІЙНИХ СИСТЕМ ДО ВИМОГ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ, ЗОКРЕМА РЕОРГАНІЗАЦІЇ ВИЩИХ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ, ВИРОБЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ ІНТЕГРАЦІЇ КРАЇН ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ, УДОСКОНАЛЕННЯ КОНСТИТУЦІЙНОГО СТАТУСУ ОСОБИ;

6) УПЕРШЕ ПРОАНАЛІЗОВАНО ЗМІСТ РЕФОРМ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ В КРАЇНАХ ДОСЛІДЖЕННЯ, ЗОКРЕМА ЇХ КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ, СИСТЕМУ УПРАВЛІННЯ НИМИ, ЗАКОНОДАВЧЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ, НАПРЯМИ, ПОСЛІДОВНІСТЬ ЕТАПІВ, ЕФЕКТИВНІСТЬ, ВЗАЄМОПОВ'ЯЗАНІСТЬ ІЗ СУМІЖНИМИ ВИДАМИ РЕФОРМ, СТАН РЕАЛІЗАЦІЇ; ЗРОБЛЕНО ВИСНОВОК ПРО ОРГАНІЧНИЙ ЗВ'ЯЗОК ЦІЄЇ РЕФОРМИ З КОНСТИТУЦІЙНОЮ РЕФОРМОЮ;

7) УПЕРШЕ ДОСЛІДЖЕНО СУТНІСТЬ РЕФОРМ СУДОВОЇ СИСТЕМИ ТА ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ У ЧЕХІЇ І СЛОВАЧЧИНІ, ЗОКРЕМА ЗМІН У СТАТУСІ СУДДІВ, ОРГАНІЗАЦІЇ СУДОВОЇ СИСТЕМИ, СТВОРЕННЯ МОДЕЛІ ДЕРЖАВНОГО ПРЕДСТАВНИЦТВА В ЧЕСЬКІЙ РЕСПУБЛІЦІ І ПЕРЕТВОРЕННЯ ПРОКУРАТУРИ В СЛОВАЦЬКІЙ РЕСПУБЛІЦІ, ПИТАННЯ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПОЛІЦЕЙСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ; ЗРОБЛЕНО ВИСНОВОК ПРО ЗАКОНОМІРНОСТІ В РЕФОРМУВАННІ ВКАЗАНИХ ОРГАНІВ, ВИРОБЛЕНО КОНКРЕТНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВДОСКОНАЛЕННЯ ВІДПОВІДНИХ ІНСТИТУЦІЙ В УКРАЇНІ;

8) ПОДАНО СИСТЕМНІ ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ПОГЛИБЛЕННЯ ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ В УКРАЇНІ, ЗОКРЕМА ЩОДО: ВИРОБЛЕННЯ СТРАТЕГІЇ ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ В УКРАЇНІ ЯК КОНЦЕПТУАЛЬНОГО ДОКУМЕНТУ, ПОКЛИКАНОГО УЗГОДИТИ РІЗНІ НАПРЯМИ ПРАВОВИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ЇЇ ЗАКОНОМ УКРАЇНИ; СТВОРЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ПРАВОВОЮ РЕФОРМОЮ; ПЕРШОЧЕРГОВОСТІ КОНСТИТУЦІЙНОЇ РЕФОРМИ, ЇЇ ЗАВДАНЬ І ЗМІСТУ; ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКУ РІЗНИХ НАПРЯМІВ ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ ЗІ ЗМІНАМИ ДО КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ.

ВИКЛАДЕНІ НАУКОВІ ПОЛОЖЕННЯ ПЕРЕКОНЛИВО ЗАСВІДЧУЮТЬ, ЩО АВТОРОМ УПЕРШЕ У ВІТЧИЗНЯНІЙ ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІЙ НАУЦІ ПРОВЕДЕНЕ СПЕЦІАЛЬНЕ СИСТЕМНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ В ЧЕХІЇ І СЛОВАЧЧИНІ В УМОВАХ ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ. ЙОГО РЕЗУЛЬТАТИ МАЮТЬ ВАЖЛИВЕ ТЕОРЕТИЧНЕ І ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ОСКІЛЬКИ ДОЗВОЛЯЮТЬ ВИРІШИТИ ВАЖЛИВУ НАУКОВУ ПРОБЛЕМУ - СТВОРИТИ ТЕОРЕТИЧНЕ ЗНАННЯ ПРО РОЛЬ ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ В ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНИХ ПЕРЕТВОРЕННЯХ ТА ВИРОБИТИ НА ОСНОВІ НЬОГО НАЦІОНАЛЬНУ МОДЕЛЬ ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ В УКРАЇНІ.

ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ОДЕРЖАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ДИСЕРТАЦІЇ ПОЛЯГАЄ В МОЖЛИВОСТІ, З ОДНОГО БОКУ, ГЛИБШЕ ЗРОЗУМІТИ ЗАКОНОМІРНОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ В ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНОМУ СУСПІЛЬСТВІ, А, З ІНШОГО, - ВИКОРИСТАТИ ПОЗИТИВНИЙ ДОСВІД ДЛЯ З'ЯСУВАННЯ МОЖЛИВОСТЕЙ ЙОГО ВПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ МОЖУТЬ ЗНАЙТИ ЗАСТОСУВАННЯ В ТАКИХ СФЕРАХ:

1) У НАУКОВІЙ - РЕЗУЛЬТАТИ ДИСЕРТАЦІЇ МОЖУТЬ БУТИ ВИКОРИСТАНІ ДЛЯ ПОДАЛЬШИХ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТЕОРІЇ І ПРАКТИКИ ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ В ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНОМУ СВІТІ, ПРИЧОМУ НЕ ЛИШЕ КРАЇН ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ, А Й ІНШИХ РЕГІОНІВ, ЗОКРЕМА КРАЇН-ЧЛЕНІВ СНД, БАЛТІЙСЬКИХ ДЕРЖАВ;

2) У ПРАВОТВОРЧІЙ - ЗАКОНОДАВЦІ ТА ПРЕДСТАВНИКИ ІНШИХ ПРАВОТВОРЧИХ ОРГАНІВ МОЖУТЬ СКОРИСТАТИСЯ НИМИ ДЛЯ ПОГЛИБЛЕННЯ ТА ІНТЕНСИФІКАЦІЇ ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ В УКРАЇНІ, А САМЕ: А) ДЛЯ ОПТИМАЛЬНОГО ПРОВЕДЕННЯ ПОЛІТИЧНОЇ РЕФОРМИ, СПРЯМОВАНОЇ НА УДОСКОНАЛЕННЯ ФОРМИ ДЕРЖАВНОГО ПРАВЛІННЯ, В ПЕРШУ ЧЕРГУ, НОВОГО КОНСТИТУЦІЙНОГО ВРЕГУЛЮВАННЯ ВІДНОСИН МІЖ ВИЩИМИ ОРГАНАМИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ, РАЦІОНАЛІЗАЦІЇ ВЛАДНОЇ МОДЕЛІ, СТВОРЕННЯ МЕХАНІЗМУ ВЗАЄМОДІЇ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ І ДЕПУТАТСЬКОЇ БІЛЬШОСТІ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ; Б) ДЛЯ ПОДАЛЬШОЇ РОБОТИ ЩОДО СТВОРЕННЯ ЗАКОНОДАВЧОЇ БАЗИ ДЛЯ ЕФЕКТИВНОГО І СТАБІЛЬНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ІНСТИТУТІВ ДЕМОКРАТІЇ В УКРАЇНІ; В) ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОЇ РЕФОРМИ В УКРАЇНІ, ЇЇ КОНЦЕПТУАЛЬНОГО І ЗАКОНОДАВЧОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ; Г) ДЛЯ ЗАКОНОДАВЧОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВДОСКОНАЛЕННЯ СУДОВОЇ СИСТЕМИ ТА РЕФОРМУВАННЯ МІЛІЦІЇ І ПРОКУРАТУРИ;

3) У НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІЙ - ЗДОБУТКИ ДОСЛІДЖЕННЯ МОЖУТЬ БУТИ ВИКОРИСТАНІ В ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ-ЮРИСТІВ, ЗОКРЕМА В ХОДІ ЧИТАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН З ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА, ПОРІВНЯЛЬНОГО ПРАВОЗНАВСТВА, ДЕРЖАВНОГО ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН, ІСТОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН.

ОСОБИСТИЙ ВНЕСОК ЗДОБУВАЧА. ДИСЕРТАЦІЯ Є САМОСТІЙНО ВИКОНАНОЮ НАУКОВОЮ ПРАЦЕЮ, РЕЗУЛЬТАТОМ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ АВТОРА. ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ПУБЛІКАЦІЙ У СПІВАВТОРСТВІ (З БІЛОУСОМ В., ГОРІНЕЦЬКИМ Й., НИЖНИК Н., ТКАЧУКОМ П.), СПІВАВТОРИ НАДАЛИ ДОПОМОГУ У ПОШУКУ ЧАСТИНИ ЕМПІРИЧНОГО МАТЕРІАЛУ ТА ЙОГО ТЕОРЕТИЧНОМУ АНАЛІЗІ, ВОДНОЧАС ЗДОБУВАЧ ЗАЛИШАЄ ЗА СОБОЮ АВТОРСЬКИЙ ПРІОРИТЕТ ЩОДО ТИХ ТЕОРЕТИЧНИХ ПОЛОЖЕНЬ І ВИСНОВКІВ ДАНИХ РОБІТ, ЯКІ ВИКОРИСТАНІ У ДИСЕРТАЦІЇ. МОНОГРАФІЯ, КОТРА НАПИСАНА У СПІВАВТОРСТВІ З ПРОФЕСОРОМ НИЖНИК Н., МІСТИТЬ ВИДІЛЕННЯ АВТОРСТВА РОЗДІЛІВ.

АПРОБАЦІЯ, ПУБЛІКАЦІЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДИСЕРТАЦІЇ. ДИСЕРТАЦІЮ ОБГОВОРЕНО НА СПІЛЬНОМУ ЗАСІДАННІ КАФЕДРИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ І МЕНЕДЖМЕНТУ ТА КАФЕДРИ ПРАВА І ЗАКОНОТВОРЧОГО ПРОЦЕСУ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ. ОКРЕМІ ПИТАННЯ РОБОТИ ДОПОВІДАЛИСЯ НА ЗУСТРІЧІ-КРУГЛОМУ СТОЛІ "УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКВИКОНКОМ І ГРОМАДСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ" (УЖГОРОД, 1997), НА ТРЬОХ МІЖНАРОДНИХ НАУКОВИХ КОНФЕРЕНЦІЯХ, ПРОВЕДЕНИХ СПІЛЬНО КАФЕДРОЮ ТЕОРІЇ ТА ІСТОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЮРИДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ УЖНУ ТА КАФЕДРОЮ ІСТОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЮРИДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ КОШИЦЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМ. П. ШАФАРИКА У СЛОВАЦЬКІЙ РЕСПУБЛІЦІ (КОШИЦЕ - 1996, КОШИЦЕ - 1997, УЖГОРОД - 1998), МІЖНАРОДНІЙ НАУКОВО-ПРАКТИЧНІЙ КОНФЕРЕНЦІЇ "ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ТА МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ: ШЛЯХИ РЕФОРМУВАННЯ" (УЖГОРОД, 2000), НА ЩОРІЧНИХ ПІДСУМКОВИХ НАУКОВИХ КОНФЕРЕНЦІЯХ ПРОФЕСОРСЬКО-ВИКЛАДАЦЬКОГО СКЛАДУ УЖГОРОДСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ.

У 2002 Р. ОКРЕМІ ПОЛОЖЕННЯ РОБОТИ ДОПОВІДАЛИСЯ АВТОРОМ В ХОДІ МІЖНАРОДНИХ НАУКОВИХ КОНФЕРЕНЦІЙ: "ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ В УМОВАХ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ" (ТРАВЕНЬ 2002, КИЇВ, УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ) ТА "ЗАКОНОДАВСТВО ПРО ВИБОРИ І РЕФЕРЕНДУМ: ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ" (ЛИСТОПАД 2002, КИЇВ, ЦЕНТРАЛЬНА ВИБОРЧА КОМІСІЯ). АВТОР БРАВ УЧАСТЬ У ПІДГОТОВЦІ ДОКУМЕНТІВ ЩОДО ВПРОВАДЖЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОЇ РЕФОРМИ В УКРАЇНІ.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИКОРИСТОВУВАЛИСЯ ДИСЕРТАНТОМ ПРИ РОЗРОБЦІ НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ ТА МЕТОДИЧНИХ РЕКОМЕНДАЦІЙ, ЧИТАННІ ЛЕКЦІЙ ТА ПРОВЕДЕННІ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ ПО КУРСАХ "ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА" ТА "ДЕРЖАВНОГО ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН" В УЖГОРОДСЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ.

ПУБЛІКАЦІЇ. З ТЕМИ ДИСЕРТАЦІЇ ОПУБЛІКОВАНО ДВІ МОНОГРАФІЇ (ОДНА У СПІВАВТОРСТВІ З ПРОФЕСОРОМ НИЖНИК Н. Р., З ВИДІЛЕННЯМ АВТОРСТВА РОЗДІЛІВ), ПОНАД 40 НАУКОВИХ СТАТЕЙ, В ТОМУ ЧИСЛІ 21 СТАТТЯ В НАУКОВИХ ФАХОВИХ ТА ІНОЗЕМНИХ ВИДАННЯХ.

СТРУКТУРА І ОБСЯГ ДИСЕРТАЦІЇ ОБУМОВЛЕНА АВТОРСЬКИМ РОЗУМІННЯМ ПРЕДМЕТУ ДОСЛІДЖЕННЯ. ВОНА СКЛАДАЄТЬСЯ ЗІ ВСТУПУ, ЧОТИРЬОХ РОЗДІЛІВ, ПОДІЛЕНИХ НА 13 ПІДРОЗДІЛІВ, ВИСНОВКІВ (ПОВНИЙ ОБСЯГ ДИСЕРТАЦІЇ 415 С., В ТОМУ ЧИСЛІ ОСНОВНОГО ТЕКСТУ 372 С.) І СПИСКУ ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ (440 НАЙМЕНУВАНЬ).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У "ВСТУПІ" ОБҐРУНТОВУЄТЬСЯ АКТУАЛЬНІСТЬ І НЕОБХІДНІСТЬ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕМИ ДИСЕРТАЦІЇ, РОЗКРИВАЄТЬСЯ СТУПІНЬ НАУКОВОЇ РОЗРОБКИ ПРОБЛЕМИ, ДАЄТЬСЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ'ЄКТУ, ПРЕДМЕТУ ТА МЕТОДОЛОГІЧНОЇ ОСНОВИ РОБОТИ, ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ЇЇ МЕТА І ЗАВДАННЯ, ФОРМУЛЮЄТЬСЯ НАУКОВА НОВИЗНА ТА ВИКЛАДАЮТЬСЯ ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА ЗАХИСТ, ВИСВІТЛЮЄТЬСЯ НАУКОВЕ І ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ, ОДЕРЖАНИХ ДИСЕРТАНТОМ, ВКАЗУЄТЬСЯ НА ЇЇ АПРОБАЦІЮ ТА ПУБЛІКАЦІЇ АВТОРА З ТЕМИ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ.

РОЗДІЛ 1 "ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ В ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНОМУ СУСПІЛЬСТВІ" ПРИСВЯЧЕНИЙ ПИТАННЯМ МЕТОДОЛОГІЇ ДОСЛІДЖЕННЯ, ЗОКРЕМА СТВОРЕННЮ ВІДПОВІДНОГО ПОНЯТІЙНО-КАТЕГОРІАЛЬНОГО АПАРАТУ, ПОВ'ЯЗАНОГО ІЗ ПРЕДМЕТОМ.

У ПІДРОЗДІЛІ "1.1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНОГО СУСПІЛЬСТВА І ДЕРЖАВИ", ЯКИЙ ВІДКРИВАЄ ЙОГО, ПОДАНО ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ТОГО СОЦІАЛЬНОГО ПРОСТОРУ, КОТРИЙ СТАВ ОБ'ЄКТОМ ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ В ХОДІ МОДЕРНІЗАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ, ЯКІ РОЗПОЧАЛИСЯ В КІНЦІ 80-Х РОКІВ МИНУЛОГО СТОЛІТТЯ У СХІДНІЙ ЄВРОПІ І ЩЕ РАНІШЕ - В ДЕЯКИХ АЗІАТСЬКИХ КРАЇНАХ. ТОМУ, НА ДУМКУ ДИСЕРТАНТА, МЕТОДОЛОГІЧНО ВІРНО БУДЕ СПОЧАТКУ РОЗРОБИТИ ТАКІ КАТЕГОРІЇ ЯК "ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНЕ СУСПІЛЬСТВО" ТА "ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНА ДЕРЖАВА" ЯК ВУЗЛОВІ ПОНЯТТЯ (ПОРЯД З "ПРАВОВОЮ РЕФОРМОЮ") В ПОНЯТІЙНИХ РЯДАХ ПРЕДМЕТУ НАШОГО ДОСЛІДЖЕННЯ.

АВТОР ВІДЗНАЧАЄ, ЩО СУСПІЛЬНІ ЗМІНИ ПІСЛЯ 1989 Р. ПРИЗВЕЛИ ДО ФОРМУВАННЯ В РЯДІ ЄВРОПЕЙСЬКИХ І АЗІАТСЬКИХ КРАЇН ОСОБЛИВОГО ТИПУ СОЦІАЛЬНОГО УТВОРЕННЯ - ПЕРЕХІДНОГО ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНОГО СУСПІЛЬСТВА, ПРИЧОМУ СТУПІНЬ ЙОГО ПЕРЕХІДНОГО ХАРАКТЕРУ ВИМІРЮЄТЬСЯ НЕЗАВЕРШЕНІСТЮ ТРАНСФОРМАЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ. ВИСТУПАЮЧИ В ЦІЛОМУ СУЧАСНИМ ІНФОРМАЦІЙНИМ СОЦІУМОМ, ВОНО ІСТОТНО ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ ЯК ВІД ЗАКРИТИХ СУСПІЛЬСТВ ТОТАЛІТАРНОГО СОЦІАЛІЗМУ, ТАК І ВІД СУЧАСНИХ ЗАХІДНИХ СУСПІЛЬСТВ.

ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНЕ СУСПІЛЬСТВО ВИСТУПАЄ НАСТІЛЬКИ ДИФЕРЕНЦІЙОВАНИМ ВНАСЛІДОК НЕОДНАКОВОГО РОЗУМІННЯ І РЕАЛЬНОГО ХОДУ РЕФОРМ, ЩО В ДИСЕРТАЦІЇ ВИДІЛЯЮТЬСЯ ЙОГО ДВІ МОДЕЛІ - АЗІАТСЬКУ І СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКУ, А В ОСТАННІЙ ВИДІЛЯЮТЬСЯ ЦЕНТРАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКИЙ ТА ПОСТРАДЯНСЬКИЙ ВИДИ.

НА ОСНОВІ ТЕОРЕТИЧНОГО АНАЛІЗУ ДИСЕРТАНТ ПОДАЄ ВИЗНАЧЕННЯ ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНОГО СУСПІЛЬСТВА ЯК ОСОБЛИВОЇ СОЦІАЛЬНОЇ СПІЛЬНОСТІ, КОТРА ПОСТАЛА ПІСЛЯ ПАДІННЯ ТОТАЛІТАРНОГО СОЦІАЛІЗМУ, ВІДЗНАЧАЄТЬСЯ ПЕРЕХІДНИМ СТАНОМ, ВИСОКИМ СТУПЕНЕМ ДИНАМІКИ, НЕСТАБІЛЬНІСТЮ ОСНОВНИХ ІНСТИТУТІВ ТА СТРУКТУРИ ЗАГАЛОМ І ОДНОЧАСНО МОДЕРНІЗУЄТЬСЯ В НАПРЯМІ ДО ВТІЛЕННЯ ОСНОВОПОЛОЖНИХ ЦИВІЛІЗАЦІЙНИХ ЦІННОСТЕЙ (НАРОДОВЛАДДЯ, РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ, ПРАВ ЛЮДИНИ).

ОЗНАКИ ТАКОГО СУСПІЛЬСТВА (НЕЗАЛЕЖНО ВІД МОДЕЛІ) АВТОР ВИЗНАЧАЄ ЧЕРЕЗ ТАКІ ХАРАКТЕРИСТИКИ: 1) ВОНО ВИСТУПАЄ ПЕРЕХІДНИМ СУСПІЛЬСТВОМ; 2) У ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНОМУ СУСПІЛЬСТВІ ПОЄДНУЮТЬСЯ СУТНІСНІ ОЗНАКИ ТОТАЛІТАРНОГО І ДЕМОКРАТИЧНОГО СУСПІЛЬСТВА; 3) ЗБЕРІГАЄ ПОЛІВАРІАНТНІСТЬ У СВОЄМУ РОЗВИТКУ; 4) ХАРАКТЕРИЗУЄТЬСЯ ЗРОСТАЮЧИМ РІВНЕМ ПЛЮРАЛІЗАЦІЇ СУСПІЛЬНИХ ВІДНОСИН. ДЛЯ КРАЇН СХІДНОЇ ЄВРОПИ ОСТАННЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОЯВЛЯЄТЬСЯ В УСІХ СФЕРАХ (ЕКОНОМІЧНІЙ, ПОЛІТИЧНІЙ, ІДЕОЛОГІЧНІЙ), В ТОЙ ЧАС ЯК У КРАЇНАХ АЗІЇ (КНР, СРВ) - ЛИШЕ В СФЕРІ ЕКОНОМІКИ. СТУПІНЬ ЗРІЛОСТІ ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНИХ ІНСТИТУТІВ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА РОЗГЛЯДАЄТЬСЯ З ОГЛЯДУ НА РОЗВИТОК ЙОГО ЕКОНОМІЧНОЇ, ГРОМАДСЬКОЇ  ТА ПОЛІТИЧНОЇ ОСНОВИ.

ДАЛІ ДИСЕРТАНТ АНАЛІЗУЄ ПОНЯТТЯ ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНОЇ ДЕРЖАВИ, ПОДАЮЧИ ТАКЕ ЙОГО ЗАГАЛЬНЕ ВИЗНАЧЕННЯ: ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНА ДЕРЖАВА - ЦЕ ДЕРЖАВА, КОТРА ЗДІЙСНЮЄ МОДЕРНІЗАЦІЮ СВОЄЇ СУТНОСТІ У НАПРЯМІ ВІД ТОТАЛІТАРНОГО СОЦІАЛІЗМУ ДО ДЕРЖАВНО-ПРАВОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА, ЗАСНОВАНОГО НА ПРИНЦИПАХ ДЕМОКРАТІЇ ТА РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ. ХОЧА ІНТЕНСИВНІСТЬ І РЕЗУЛЬТАТИ ПЕРЕТВОРЕНЬ Є РІЗНИМИ В ТАКИХ ДЕРЖАВАХ, АЛЕ ЇХ ВЕКТОР - ЄДИНИЙ. НАПРИКЛАД, У КНР І СРВ ПОЛІТИЧНУ СИСТЕМУ РЕФОРМОВАНО ЛИШЕ ЧАСТКОВО І ПРАВЛЯЧІ ПАРТІЇ ЗБЕРІГАЮТЬ МОНОПОЛІЮ НА ВЛАДУ, ПРОТЕ ПЕРЕТВОРЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ ВИСТУПАЮТЬ ГЛИБШИМИ ПОРІВНЯНО З ЦІЛИМ РЯДОМ ПОСТРАДЯНСЬКИХ КРАЇН.

АВТОРОМ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ, ЩО ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНИМ Є ТИП ДЕРЖАВ У 30 КРАЇНАХ СВІТУ, В ТОМУ ЧИСЛІ В АЗІЇ - 3 (МОНГОЛІЯ, КИТАЙ, В'ЄТНАМ), У ЦЕНТРАЛЬНІЙ ЄВРОПІ ("ВИШЕГРАДСЬКА ЧЕТВІРКА") - 4, У ПІВДЕННО-СХІДНІЙ ЄВРОПІ - 8, НА ТЕРИТОРІЇ КОЛИШНЬОГО СРСР - 15.

У РОБОТІ ВКАЗУЄТЬСЯ, ЩО СТАНОВЛЕННЯ ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНИХ ДЕРЖАВ ВІДБУВАЛОСЯ РІЗНИМИ СПОСОБАМИ. НЕ ЗМІНЮЮЧИ СВОЄЇ ДЕРЖАВНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ, ПРОВЕЛИ ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНІ ПЕРЕТВОРЕННЯ ТАКІ КРАЇНИ ЯК АЛБАНІЯ, БОЛГАРІЯ, РУМУНІЯ, ПОЛЬЩА, УГОРЩИНА, МОНГОЛІЯ. РАЗОМ ІЗ ТИМ, ОСОБЛИВІСТЮ ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНИХ КРАЇН ВИСТУПАЄ ТОЙ ФАКТ, ЩО ПЕРЕВАЖНА БІЛЬШІСТЬ ІЗ НИХ ВИНИКЛИ ВНАСЛІДОК РЕОРГАНІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНО-ПРАВОВОГО ПРОСТОРУ НА ЄВРАЗІЙСЬКОМУ КОНТИНЕНТІ, СУТЬ ЯКОЇ ПОЛЯГАЄ В ПРИПИНЕННІ ІСНУВАННЯ ТРЬОХ КОЛИШНІХ СОЦІАЛІСТИЧНИХ ФЕДЕРАЦІЙ ТА КОНСТИТУЮВАННІ НА ЇХ ОСНОВІ НОВИХ НЕЗАЛЕЖНИХ ДЕРЖАВ. У ПЕРІОД ДО 1991 Р. ІЗ 30 ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНИХ КРАЇН 22 З НИХ МАЛИ СТАТУС СУБ'ЄКТА ОДНІЄЇ З СОЦІАЛІСТИЧНИХ КВАЗІФЕДЕРАЦІЙ. ТОМУ ДИСЕРТАНТ РОБИТЬ ВИСНОВОК, ЩО САМЕ ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНА МОДЕРНІЗАЦІЯ ПРИЗВЕЛА ДО ІНТЕНСИВНИХ ДЕРЖАВОТВОРЧИХ ПРОЦЕСІВ.

СУТНІСТЬ ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНОЇ ДЕРЖАВИ РОЗГЛЯДАЄТЬСЯ ЧЕРЕЗ ЇЇ ФУНКЦІЇ, А ФОРМА АНАЛІЗУЄТЬСЯ ЧЕРЕЗ КАТЕГОРІЇ ФОРМИ ПРАВЛІННЯ, ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УСТРОЮ ТА ДЕРЖАВНОГО РЕЖИМУ.

ВИКОРИСТОВУЮЧИ ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВИЙ МЕТОД, АВТОР ВКАЗУЄ, ЩО ФОРМА ДЕРЖАВНОГО ПРАВЛІННЯ В ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНИХ КРАЇНАХ ВІДЗНАЧАЄТЬСЯ РІЗНОМАНІТНІСТЮ. В АЗІАТСЬКИХ КРАЇНАХ (КНР, СРВ) ФУНКЦІОНУЮТЬ ФОРМИ ПРАВЛІННЯ, НАЗВАНІ ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВОЮ НАУКОЮ "РАДЯНСЬКОЮ РЕСПУБЛІКОЮ", З ТАКИМИ ОЗНАКАМИ: А) ВІДСУТНІСТЬ ПОДІЛУ ВЛАДИ НА ФОРМАЛЬНО-ЮРИДИЧНОМУ ТА ІНСТИТУЦІЙНОМУ РІВНЯХ; Б) В ОСНОВІ ДЕРЖАВНОГО МЕХАНІЗМУ ДІЄ ІЄРАРХІЧНА СИСТЕМА КВАЗІПРЕДСТАВНИЦЬКИХ ОРГАНІВ - РАД (НАРОДНИХ КОМІТЕТІВ), ВИЩИЙ ІЗ ЯКИХ НАДІЛЕНИЙ ЗАКОНОДАВЧИМИ ФУНКЦІЯМИ; В) РЕАЛЬНО ВИЩА ВЛАДА НАЛЕЖИТЬ НЕ ДЕРЖАВНИМ ОРГАНАМ, ЯКІ ВИЗНАЧЕНІ КОНСТИТУЦІЄЮ І ЗАКОНАМИ, А КЕРІВНИМ ОРГАНАМ КОМУНІСТИЧНИХ ПАРТІЙ, КОТРІ Й НА ПОЧАТКУ ХХІ СТ. ЗБЕРІГАЮТЬ ВЛАДНУ МОНОПОЛІЮ.

У ЦЕНТРАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇНАХ ВЛАДА ЗОРГАНІЗОВАНА В МОДЕЛЯХ, АПРОБОВАНИХ КОНСТИТУЦІЙНОЮ ПРАКТИКОЮ ЗАХІДНИХ ДЕРЖАВ. У ПІВДЕННО-СХІДНІЙ ЄВРОПІ НАЙБІЛЬШ ПОШИРЕНОЮ ВИСТУПАЄ МОДЕЛЬ ПАРЛАМЕНТСЬКО-ПРЕЗИДЕНТСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ - САМЕ ТАКА ФОРМА ПРАВЛІННЯ ОБРАНА В РУМУНІЇ Й ХОРВАТІЇ, ВОДНОЧАС ЧАСТИНА КРАЇН ХАРАКТЕРИЗУЄТЬСЯ ОЗНАКАМИ ПАРЛАМЕНТСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ (БОЛГАРІЯ, МАКЕДОНІЯ).

У ПОСТРАДЯНСЬКИХ КРАЇНАХ ФОРМИ ПРАВЛІННЯ ДИФЕРЕНЦІЮЮТЬСЯ ДУЖЕ ІСТОТНО. КРАЇНИ НА ТЕРИТОРІЇ КОЛИШНЬОГО СРСР ЗА ЦИМ КРИТЕРІЄМ МОЖНА ПОДІЛИТИ НА КІЛЬКА ГРУП.

ПЕРША ГРУПА - БАЛТІЙСЬКІ ДЕРЖАВИ, З ЯКИХ ЛИТВА Є ЗМІШАНОЮ РЕСПУБЛІКОЮ, А ЛАТВІЯ І ЕСТОНІЯ - ПАРЛАМЕНТСЬКИМИ, ПРОТЕ ВСІ ВОНИ ВІДЗНАЧАЮТЬСЯ ТРАДИЦІЯМИ ПАРЛАМЕНТСЬКОЇ ДЕМОКРАТІЇ ПЕРЕДВОЄННОГО ЧАСУ. ПІСЛЯ КОНСТИТУЦІЙНОЇ РЕФОРМИ 2000 Р. У ПАРЛАМЕНТСЬКУ РЕСПУБЛІКУ ПЕРЕТВОРИЛАСЯ ТАКОЖ МОЛДОВА.

ДРУГА ГРУПА - НАПІВПРЕЗИДЕНТСЬКІ РЕСПУБЛІКИ (УКРАЇНА, АЗЕРБАЙДЖАН), КОТРІ ХАРАКТЕРИЗУЮТЬСЯ ВСЕ Ж РЯДОМ СПЕЦИФІЧНИХ ОЗНАК, ЯКІ ВІДРІЗНЯЮТЬ ЇХ ВІД "ЗМІШАНИХ" ФОРМ ПРАВЛІННЯ РЯДУ ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇН, ПЕРЕДОВСІМ ДЕФОРМОВАНОЮ СИСТЕМОЮ ВЗАЄМОВІДНОСИН ПРЕЗИДЕНТА, УРЯДУ І ПАРЛАМЕНТУ.  

ТРЕТЯ ГРУПА - НАДПРЕЗИДЕНТСЬКІ РЕСПУБЛІКИ, КОТРІ МАЮТЬ МІСЦЕ В РОСІЙСЬКІЙ ФЕДЕРАЦІЇ, БЄЛАРУСІ, УЗБЕКИСТАНІ, ТАДЖИКИСТАНІ. У НАЗВАНИХ КРАЇНАХ ФУНКЦІОНУЮТЬ ПРЕЗИДЕНТСЬКІ РЕСПУБЛІКИ, КОТРІ ІСТОТНО ВІДРІЗНЯЮТЬСЯ ВІД "КЛАСИЧНИХ" ПРЕЗИДЕНТСЬКИХ СИСТЕМ (НАПРИКЛАД, АМЕРИКАНСЬКОЇ). СПЕЦИФІКА ВИРАЖАЄТЬСЯ В ПОРУШЕННІ ПРИНЦИПУ РІВНОВАГИ СИЛЬНОЇ ВЛАДИ ПРЕЗИДЕНТА І СИЛЬНОЇ ВЛАДИ ПАРЛАМЕНТУ. ОСОБЛИВО В ЦЬОМУ ПЛАНІ ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ ФОРМА ПРАВЛІННЯ В БЄЛАРУСІ.

ЧЕТВЕРТА ГРУПА - ЦЕНТРАЛЬНОАЗІАТСЬКІ ДЕРЖАВИ, КОТРІ ОЧОЛЮЮТЬСЯ ПРЕЗИДЕНТАМИ З ШИРОКИМИ ПОВНОВАЖЕННЯМИ І В ЯКИХ СПОСТЕРІГАЄТЬСЯ ТЕНДЕНЦІЯ ПРОГОЛОШЕННЯ "ДОВІЧНОСТІ" ПОВНОВАЖЕНЬ ГЛАВИ ДЕРЖАВИ (КАЗАХСТАН, ТУРКМЕНІСТАН). ФОРМИ ПРАВЛІННЯ В ЦИХ КРАЇНАХ МОЖУТЬ БУТИ ОХАРАКТЕРИЗОВАНІ ЯК НАДПРЕЗИДЕНТСЬКІ РЕСПУБЛІКИ З ДЕЯКИМИ ОЗНАКАМИ МОНАРХІЙ.

У РОБОТІ ВКАЗУЄТЬСЯ, ЩО ФОРМА ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УСТРОЮ В ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНИХ КРАЇНАХ ВИСТУПАЄ У ТРЬОХ ВИДАХ. БІЛЬШІСТЬ ІЗ НИХ ЗБЕРІГАЮТЬ УНІТАРНИЙ УСТРІЙ. ІЗ 30 ДЕРЖАВ ЛИШЕ 2 МАЮТЬ ФЕДЕРАТИВНИЙ УСТРІЙ - РОСІЯ (89 СУБ'ЄКТІВ) ТА БОСНІЯ І ГЕРЦЕГОВИНА (3 СУБ'ЄКТИ), А ОДНА - КОНФЕДЕРАТИВНИЙ (СЕРБІЯ ТА ЧОРНОГОРІЯ), ПРИЧОМУ ВСІМ ЇМ ВЛАСТИВА НАЦІОНАЛЬНО-ТЕРИТОРІАЛЬНА БУДОВА. АВТОР ЗАВВАЖУЄ, ЩО НАЗВАНІ СКЛАДНІ ДЕРЖАВИ МАЮТЬ ПРОБЛЕМИ, ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ СВОЄЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ЦІЛІСНОСТІ.

ФОРМА ДЕРЖАВНОГО РЕЖИМУ У ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНИХ КРАЇНАХ ТАКОЖ ХАРАКТЕРИЗУЄТЬСЯ РІЗНОМАНІТНІСТЮ. ОДНА З НИХ, БОСНІЯ І ГЕРЦЕГОВИНА, ЗАЛИШАЄТЬСЯ ПІД КОНТРОЛЕМ МИРОТВОРЧИХ СИЛ ООН. В АЗІАТСЬКИХ ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНИХ КРАЇНАХ, НЕЗВАЖАЮЧИ НА РИНКОВІ ПЕРЕТВОРЕННЯ, ДЕРЖАВНИЙ РЕЖИМ ІСТОТНО НЕ ЗМІНЮЄТЬСЯ. У СОЦІАЛІСТИЧНІЙ РЕСПУБЛІЦІ В'ЄТНАМ ВІН ОЦІНЮЄТЬСЯ ЯК "ТОТАЛІТАРНИЙ", У КИТАЙСЬКІЙ НАРОДНІЙ РЕСПУБЛІЦІ - "АВТОРИТАРНИЙ". У ЦЕНТРАЛЬНІЙ І ПІВДЕННО-СХІДНІЙ ЄВРОПІ ВСІ КРАЇНИ ВИСТУПАЮТЬ НА СЬОГОДНІ ДЕМОКРАТИЧНИМИ ДЕРЖАВАМИ, ПРОТЕ В ПОСТРАДЯНСЬКИХ КРАЇНАХ СУЦІЛЬНИЙ АРЕАЛ ДЕМОКРАТІЇ ВІДСУТНІЙ.

ДИСЕРТАНТ АНАЛІЗУЄ ПОНЯТТЯ "НЕКОНСОЛІДОВАНОЇ ДЕМОКРАТІЇ", КОТРИМ ПОЗНАЧАЮТЬ ПОЛІТИЧНИЙ РЕЖИМ ІЗ НЕДОСТАТНІМ РОЗВИТКОМ ДЕМОКРАТИЧНИХ ІНСТИТУТІВ, З'ЯСОВУЄ ФАКТОРИ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА СТАНОВЛЕННЯ СТАБІЛЬНОЇ ДЕМОКРАТІЇ В ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНИХ КРАЇНАХ, А САМЕ: 1) СТУПІНЬ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНИХ І ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН; 2) ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОСВІДОМОСТІ І ПРАВОВОЇ КУЛЬТУРИ ТОГО ЧИ ІНШОГО СУСПІЛЬСТВА, В ТОМУ ЧИСЛІ СТУПІНЬ СПРИЙНЯТТЯ НИМ БАЗОВИХ ЄВРОПЕЙСЬКИХ ЦІННОСТЕЙ; 3) СПЕЦИФІКА ПРАВОВОЇ ТРАДИЦІЇ, В ТОМУ ЧИСЛІ ТРИВАЛІСТЬ ПЕРЕБУВАННЯ СУСПІЛЬСТВА В УМОВАХ СОЦІАЛІСТИЧНОГО ПРАВА; 4) СТУПІНЬ ЗРІЛОСТІ ОСНОВНИХ ІНСТИТУТІВ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА; 5) СТУПІНЬ ВЗАЄМОДІЇ ДЕРЖАВИ І СУСПІЛЬСТВА З МІЖНАРОДНИМ СПІВТОВАРИСТВОМ.

КРІМ ТОГО, В ЦЬОМУ Ж ПІДРОЗДІЛІ ДИСЕРТАЦІЇ ПРИДІЛЕНО УВАГУ ПРОБЛЕМІ ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНОГО ПРАВА. АВТОР НЕ ПІДТРИМУЄ ІДЕЮ "СЛОВ'ЯНСЬКОЇ ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ", ОБҐРУНТОВУЄ СВОЮ ПОЗИЦІЮ. ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНА ПРАВОВА СИСТЕМА РОЗУМІЄТЬСЯ НИМ ЯК СПЕЦИФІЧНА ГРУПА НАЦІОНАЛЬНИХ ПРАВОВИХ СИСТЕМ ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНИХ КРАЇН, ВЕКТОР РОЗВИТКУ ЯКОЇ - ПЕРЕХІД ВІД СОЦІАЛІСТИЧНОГО ПРАВА ДО КЛАСИЧНИХ ПАРАМЕТРІВ РОМАНО-ГЕРМАНСЬКОЇ ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ. ДЛЯ НЕЇ ХАРАКТЕРНІ ТАКІ ОЗНАКИ: А) СПІЛЬНИЙ ВЕКТОР ПРАВОВОГО РОЗВИТКУ ДЛЯ БІЛЬШОСТІ ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНИХ КРАЇН; Б) ПЕРЕХІДНИЙ СТАН ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ; В) ВИСОКИЙ СТУПІНЬ ДИНАМІКИ ВСІХ КОМПОНЕНТІВ ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ (СИСТЕМИ ПРАВА, ВЛАДИ, ПРАВОСВІДОМОСТІ); Г) НАЯВНІСТЬ ЗАЛИШКІВ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ.

ОБҐРУНТОВУЮЧИ ВЛАСНУ КОНЦЕПЦІЮ, ДИСЕРТАНТ ВИЗНАЧАЄ ТАКОЖ ПОНЯТТЯ ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ ЯК ОСОБЛИВОЇ МОДЕЛІ "НАЗДОГАНЯЮЧОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ", КОТРА ПОЛЯГАЄ В СИСТЕМНОМУ І ЦІЛЕСПРЯМОВАНОМУ РЕФОРМУВАННІ ОСНОВ СУСПІЛЬНОГО І ДЕРЖАВНОГО ЛАДУ ТОТАЛІТАРНОГО СОЦІАЛІЗМУ, СТАНОВЛЕННІ ПОЛІТИЧНОЇ І ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ, ЗАСНОВАНОЇ НА ПРИНЦИПАХ ДЕМОКРАТІЇ І РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ. КРІМ ТОГО, АВТОР ВИДІЛИВ ОСНОВНІ МОДЕЛІ ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ, ОБҐРУНТУВАВ ЯКІСНІ ВІДМІННОСТІ ПОСТРАДЯНСЬКОЇ МОДЕЛІ.

ПІДРОЗДІЛ 1.2. "ПРАВОВА РЕФОРМА ЯК КАТЕГОРІЯ: СУТНІСТЬ І ПОНЯТІЙНИЙ СКЛАД" ПРИСВЯЧЕНИЙ АНАЛІЗУ НАУКОВИХ ПІДХОДІВ ДО СУТНОСТІ ДАНОГО ФЕНОМЕНУ, ВИРОБЛЕННЮ ТА КОРЕКЦІЇ ВІДПОВІДНОГО ТЕОРЕТИКО-ПОНЯТІЙНОГО АПАРАТУ. АВТОР УЗАГАЛЬНЮЄ МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО РОЗУМІННЯ СУТНОСТІ ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ У ВІТЧИЗНЯНІЙ І ЗАРУБІЖНІЙ ЮРИДИЧНІЙ НАУЦІ, ВИДІЛЯЄ СЕРЕД НИХ ТАКІ: 1) ПРАВОВА РЕФОРМА ЗВОДИТЬСЯ ДО РЕФОРМУВАННЯ ЛИШЕ ПУБЛІЧНО-ПРАВОВОЇ СФЕРИ СУСПІЛЬСТВА І В ЦЬОМУ СЕНСІ НАЗИВАЄТЬСЯ ДЕРЖАВНО-ПРАВОВОЮ РЕФОРМОЮ ("ВУЗЬКИЙ ПІДХІД"); 2) ВОНА СПРЯМОВАНА НА РЕФОРМУВАННЯ ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ СУСПІЛЬСТВА, ЇЇ СТРУКТУРИ ТА ОКРЕМИХ КОМПОНЕНТІВ ("РОЗШИРЕНИЙ ПІДХІД").

ДИСЕРТАНТ ДАЄ ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ - ЦЕ ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА, СПРЯМОВАНА НА СИСТЕМНІ ПЕРЕТВОРЕННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ ЮРИДИЧНИХ ЗАСОБІВ СУТНОСТІ ДЕРЖАВИ, ЇЇ ОСНОВНИХ ФУНКЦІЙ, ПРАВОВИХ ОСНОВ СТОСУНКІВ ІЗ СУСПІЛЬСТВОМ ТА ОКРЕМИМИ ІНДИВІДАМИ НА ОСНОВІ ПРИНЦИПІВ КОНСТИТУЦІОНАЛІЗМУ ТА ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ.

ДАЛІ АВТОР ОБҐРУНТОВУЄ ПОЗИЦІЮ, ВІДПОВІДНО ДО ЯКОЇ "ПРАВОВУ РЕФОРМУ" І "ДЕРЖАВНО-ПРАВОВУ РЕФОРМУ" СЛІД РОЗГЛЯДАТИ ЯК СИНОНІМИ. НА ЙОГО ДУМКУ, ТАКИЙ ПІДХІД НЕ ПОВИНЕН ОЗНАЧАТИ ЗВЕДЕННЯ ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ ДО ПЕРЕТВОРЕННЯ ЛИШЕ ПУБЛІЧНО-ПРАВОВОЇ СФЕРИ. НЕ МОЖЕ БУТИ ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ БЕЗ ДЕРЖАВНО-ПРАВОВОЇ І НАВПАКИ. ТАКА ПОЗИЦІЯ ЗАСНОВАНА НА НИЗЦІ АРГУМЕНТІВ. ПО-ПЕРШЕ, ЗМІНА СУТНОСТІ ДЕРЖАВИ ПЕРЕДБАЧАЄ ЗМІНУ Й ПУБЛІЧНО-ПРАВОВОЇ СФЕРИ СУСПІЛЬСТВА, ПРОТЕ НЕ ЛИШЕ ЇЇ. "СУТНІСТЬ ДЕРЖАВИ" ПРОЯВЛЯЄТЬСЯ У ФУНКЦІЯХ ДЕРЖАВИ, КОТРІ ВІДОБРАЖАЮТЬ НЕ ЛИШЕ ФУНКЦІЇ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ. ВОДНОЧАС, РЕФОРМУВАТИ ПУБЛІЧНО-ПРАВОВУ СФЕРУ ОЗНАЧАЄ ЗМІНИТИ ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ФУНКЦІОНУВАННЯ ВЛАДИ ЩОДО ПРИВАТНО-ПРАВОВОЇ СФЕРИ СУСПІЛЬСТВА, ІНШИМИ СЛОВАМИ, ЇЇ МОЖЛИВОСТІ У ВІДНОСИНАХ ІЗ ІНСТИТУТАМИ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА. ПО-ДРУГЕ, СУМНІВНОЮ Є НАВІТЬ ТЕОРЕТИЧНА МОЖЛИВІСТЬ РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНИХ ІНСТИТУЦІЙ, НЕ ЗАЧІПАЮЧИ ТАКИХ КОМПОНЕНТІВ ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ ЯК СИСТЕМА ПРАВА ЧИ ПРАВОСВІДОМІСТЬ. ЗМІНИ ОСТАННІХ ЯКРАЗ І Є УМОВОЮ РЕФОРМИ СИСТЕМИ ВЛАДНИХ ВІДНОСИН. ПО-ТРЕТЄ, НА СЬОГОДНІ ПОШИРЕНИМ Є РОЗУМІННЯ САМОЇ ДЕРЖАВИ ЯК ПРАВОВОЇ КОНСТРУКЦІЇ, БО УЗАГАЛЬНИВШИ ПІДХОДИ ДО РОЗУМІННЯ ДЕРЖАВИ, МОЖНА ПРИЙТИ ДО ВИСНОВКУ: ДЕРЖАВА - НЕ ЛИШЕ ІНСТИТУЦІЙНЕ, А Й НОРМАТИВНЕ ЯВИЩЕ. САМЕ ТОМУ АВТОР НЕ СПІВВІДНОСИТЬ ПОНЯТТЯ "ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ" І "ДЕРЖАВНО-ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ" ЯК ЦІЛЕ Й ЧАСТИНУ.

ПРОДОВЖУЮЧИ ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ДИСЕРТАНТ ВИДІЛЯЄ СУТНІСНІ ОЗНАКИ ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ: 1) ВОНА ВИСТУПАЄ ДЕРЖАВНОЮ ПРАВОВОЮ ПОЛІТИКОЮ; 2) Є РЕФОРМАТОРСЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ І В ЦЬОМУ ПЛАНІ ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ ВІД ЕВОЛЮЦІЇ, З ОДНОГО БОКУ, І РЕВОЛЮЦІЇ, З ІНШОГО; 3) ВОНА ЗАСНОВАНА НА ЗАКОНІ, ТОБТО ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ВИКЛЮЧНО НА ОСНОВІ ЧИННОГО ЗАКОНОДАВСТВА І В МЕЖАХ, ВИЗНАЧЕНИХ НИМ. АВТОР ПРИ ЦЬОМУ ПІДКРЕСЛЮЄ, ЩО В ДАНОМУ ВИПАДКУ "ЗАКОН" РОЗУМІЄ САМЕ ЯК "ПРАВОВИЙ ЗАКОН"; 4) ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ПЕРЕВАЖНО ЗА ДОПОМОГОЮ ЮРИДИЧНИХ ЗАСОБІВ; 5) ВОНА ОРГАНІЧНО ПОВ'ЯЗАНА З ПРАВОМ ТА ПРАВОРОЗУМІННЯМ У СУСПІЛЬСТВІ; 6) ВЕКТОР ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ ПОЛЯГАЄ В СТАНОВЛЕННІ ІНСТИТУТІВ КОНСТИТУЦІОНАЛІЗМУ ТА ЗАСАД ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ, УТВЕРДЖЕННІ ЇХ У СУСПІЛЬСТВІ ТА ДЕРЖАВІ.

КАТЕГОРІЯ "ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ" ЯК КЛЮЧОВА В ДАНОМУ ДОСЛІДЖЕННІ РОЗКРИВАЄТЬСЯ ЧЕРЕЗ СИСТЕМУ ІНШИХ ВЗАЄМОПОВ'ЯЗАНИХ МІЖ СОБОЮ ПОНЯТЬ, ЯКІ РОЗКРИВАЮТЬ ЇЇ ЗМІСТ, А САМЕ: НАПРЯМИ ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ, ЇЇ СУБ'ЄКТ ТА ОБ'ЄКТ, СПІВВІДНОШЕННЯ МІЖ НИМИ.

"НАПРЯМИ ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ" ЯК ПОНЯТТЯ ВІДОБРАЖАЄ ПРИЗНАЧЕННЯ ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ В СУСПІЛЬСТВІ ТА РОЗУМІННЯ ІНІЦІАТОРІВ (СУБ'ЄКТА ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ) ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ ОКРЕМИХ НОРМАТИВНИХ ТА ІНСТИТУЦІЙНИХ СИСТЕМ ПРАВОВОЇ ДІЙСНОСТІ, КОТРІ ПІДЛЯГАЮТЬ ПЕРЕТВОРЕННЮ. АВТОР ВІДСТЕЖУЄ НАУКОВІ ПОЗИЦІЇ З ПРИВОДУ ПИТАННЯ ВИЗНАЧЕННЯ НАПРЯМІВ ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ, ОБҐРУНТОВУЄ, ЩО В СУЧАСНОМУ ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНОМУ СУСПІЛЬСТВІ ПРАВОВА (ДЕРЖАВНО-ПРАВОВА) РЕФОРМА ПОВИННА РЕАЛІЗОВУВАТИСЯ У ТАКИХ ВЗАЄМОПОВ'ЯЗАНИХ НАПРЯМАХ: 1) КОНСТИТУЦІЙНА РЕФОРМА; 2) АДМІНІСТРАТИВНА РЕФОРМА; 3) СУДОВО-ПРАВОВА РЕФОРМА; 4) ІНСТИТУЦІЙНЕ І ЮРИДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ, СВОБОД І ЗАКОННИХ ІНТЕРЕСІВ ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА, ЗМІЦНЕННЯ ОСНОВ ДЕМОКРАТИЧНОГО РЕЖИМУ; 5) УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ЗАКОНОДАВСТВА (НОРМАТИВНОЇ БАЗИ), ПІДВИЩЕННЯ ЇЇ ЯКОСТІ; 6) ГАРМОНІЗАЦІЯ ВІТЧИЗНЯНОГО ЗАКОНОДАВСТВА З НОРМАМИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ.

ДАЛІ В РОБОТІ ВКАЗУЄТЬСЯ, ЩО СУБ'ЄКТОМ ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ ВИСТУПАЄ СУКУПНІСТЬ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ І СЛУЖБОВИХ ОСІБ, КОТРІ УПОВНОВАЖЕНІ ЗАКОНОМ НА ВИЗНАЧЕННЯ ЗАСАД І ЗДІЙСНЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ТА МАЮТЬ РЕАЛЬНУ МОЖЛИВІСТЬ ЗДІЙСНЮВАТИ ТАКІ ПОВНОВАЖЕННЯ. ДИСЕРТАНТ РОЗУМІЄ ПІД НИМ НЕ ДЕРЖАВНИЙ АПАРАТ ЗАГАЛОМ, А ЛИШЕ ЙОГО "ПОЛІТИЧНУ СКЛАДОВУ". ДО СКЛАДУ СУБ'ЄКТА ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ ВІДНОСЯТЬСЯ ТАКІ ВЗАЄМОЗВ'ЯЗАНІ КОМПОНЕНТИ ЯК ПАРЛАМЕНТ ТА ЙОГО ЧЛЕНИ, "ПОЛІТИКИ" В СИСТЕМІ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ (НАСАМПЕРЕД, ЧЛЕНИ УРЯДУ), ГЛАВА ДЕРЖАВИ. У ДИСЕРТАЦІЇ НАВОДЯТЬСЯ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПЕРСОНАЛЬНОГО СКЛАДУ СУБ'ЄКТА ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ, ЗОКРЕМА ВКАЗУЄТЬСЯ, ЩО КЕРІВНИЦТВО ПРАВОВОЮ РЕФОРМОЮ ПОТРЕБУЄ ТАКОЇ УПРАВЛІНСЬКОЇ ЕЛІТИ, КОТРА БИ ВІДЗНАЧАЛАСЯ ВИСОКИМ СТУПЕНЕМ МОТИВАЦІЇ ДО ПЕРЕТВОРЕНЬ (ПОЛІТИЧНОЮ ВОЛЕЮ) ТА ПРИХИЛЬНІСТЮ ДО ЮРИДИЧНИХ МЕТОДІВ РЕФОРМУВАННЯ СУСПІЛЬНИХ ВІДНОСИН. ТОМУ ФОРМУВАННЯ НОВОЇ УПРАВЛІНСЬКОЇ ЕЛІТИ В ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНИХ КРАЇНАХ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ ВИСТУПАЛО НЕ ЛИШЕ ПРИРОДНІМ ПРОЦЕСОМ, А Й ОБ'ЄКТОМ ЦІЛЕСПРЯМОВАНОЇ Й СИСТЕМНОЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ, ОТРИМУЮЧИ НАЛЕЖНЕ НЕ ЛИШЕ ПОЛІТИКО-ОРГАНІЗАЦІЙНЕ, А Й ЗАКОНОДАВЧЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ.

ОБ'ЄКТОМ ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ ВИСТУПАЮТЬ ТАКІ ДІЛЯНКИ СУСПІЛЬНИХ ВІДНОСИН, НА ЯКІ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ВПЛИВ ВІДПОВІДНО ДО ЇЇ ЦІЛЕЙ, ТОБТО ВІДПОВІДНО ДО ОЧІКУВАНОГО СОЦІАЛЬНОГО ЕФЕКТУ. ЙОГО ВИЗНАЧАЮТЬ, ВИХОДЯЧИ З РОЗУМІННЯ СУТНОСТІ ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ: "ВУЗЬКОГО" (КОЛИ ПРАВОВА РЕФОРМА СПРЯМОВАНА НА РЕФОРМУВАННЯ ЛИШЕ ПУБЛІЧНО-ПРАВОВИХ ІНСТИТУТІВ) ЧИ "РОЗШИРЕНОГО" (КОЛИ ВОНА СПРЯМОВАНА НА РЕФОРМУВАННЯ ВСІХ КОМПОНЕНТІВ ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ). НА ДУМКУ ДИСЕРТАНТА, ЗАГАЛЬНИМ ОБ'ЄКТОМ ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ ВИСТУПАЄ ПРАВОВА СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВА, ЇЇ СТРУКТУРА, ОКРЕМІ КОМПОНЕНТИ, ХАРАКТЕР ВЗАЄМОВІДНОСИН МІЖ НИМИ, НАПРЯМИ РОЗВИТКУ.

АВТОР ВКАЗУЄ, ЩО ДО СКЛАДУ КАТЕГОРІЇ ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ ВХОДЯТЬ Й ІНШІ ПОНЯТТЯ, ЩО ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ ЇЇ ОКРЕМІ ПАРАМЕТРИ, ЯК НАПРИКЛАД, "ІНТЕНСИВНІСТЬ ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ" (ЗДІЙСНЕННЯ СУБ'ЄКТОМ РЕФОРМИ ПЕВНОГО ОБСЯГУ ДІЯЛЬНОСТІ ЗА КОНКРЕТНИЙ ВІДРІЗОК ЧАСУ), "ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ" (СПІВВІДНОШЕННЯ МІЖ ФАКТИЧНО ОТРИМАНИМИ РЕЗУЛЬТАТАМИ І ТИМИ ЦІЛЯМИ, КОТРІ СТАВИЛИСЯ ІНІЦІАТОРАМИ В ПРОЦЕСІ ЇЇ ЗДІЙСНЕННЯ) ТОЩО.

ПІДРОЗДІЛ 1.3. "СТУПІНЬ РОЗРОБКИ НАУКОВОЇ ПРОБЛЕМИ" МІСТИТЬ ОГЛЯД ОСНОВНИХ ПРАЦЬ, ЯКІ В ТІЙ ЧИ ІНШІЙ МІРІ МАЮТЬ ПРЕДМЕТОМ НАУКОВУ ПРОБЛЕМУ ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ В ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНОМУ СУСПІЛЬСТВІ ВЗАГАЛІ ТА, ЗОКРЕМА, В ЧЕХІЇ І СЛОВАЧЧИНІ. СТУПІНЬ ОПРАЦЮВАННЯ НАУКОВОЇ ПРОБЛЕМИ ПРОАНАЛІЗОВАНО В ЧОТИРЬОХ ПЛОЩИНАХ ВІДПОВІДНО ДО РОЗДІЛІВ ДИСЕРТАЦІЇ. АВТОР РОБИТЬ ВИСНОВОК, ЩО У ВІТЧИЗНЯНІЙ ЮРИДИЧНІЙ НАУЦІ ВІДСУТНЄ КОМПЛЕКСНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ, КОТРЕ БИ МАЛО ОКРЕМИМ ПРЕДМЕТОМ НАУКОВУ ПРОБЛЕМУ ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ В ЧЕХІЇ І СЛОВАЧЧИНІ В УМОВАХ ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ. ДОСЛІДЖЕННЯ ТАКОГО ПЛАНУ ВІДСУТНЄ ТАКОЖ І В ЗАРУБІЖНІЙ ЮРИДИЧНІЙ НАУЦІ.

РОЗДІЛ 2 "ФОРМУВАННЯ НОВОЇ СУТНОСТІ ЧЕХОСЛОВАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ В ПРОЦЕСІ ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ" ПРИСВЯЧЕНИЙ АНАЛІЗУ ПЕРЕДУМОВ І ЗМІСТУ ПЕРЕТВОРЕНЬ ІНСТИТУЦІЙНОГО І НОРМАТИВНОГО КОМПОНЕНТІВ ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ КРАЇНИ ВІД "ОКСАМИТОВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ" ДО МОМЕНТУ ПРИПИНЕННЯ ЄДИНОЇ ДЕРЖАВИ. ВІН СКЛАДАЄТЬСЯ З ТРЬОХ ПІДРОЗДІЛІВ, ЯКІ ВІДОБРАЖАЮТЬ НАПРЯМИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЄДИНОГО ФЕНОМЕНУ, ЯКИМ ВИСТУПАЄ ПРАВОВА РЕФОРМА.

ПІДРОЗДІЛ 2.1. "ПОЛІТИКО-ПРАВОВА РЕФОРМА В ХОДІ "ОКСАМИТОВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ" МІСТИТЬ АНАЛІЗ ПЕРЕДУМОВ І ТЕХНОЛОГІЇ СТАНОВЛЕННЯ ДЕМОКРАТИЧНОГО РЕЖИМУ В КРАЇНІ В ПЕРШІ МІСЯЦІ ПІСЛЯ ЛИСТОПАДУ 1989 Р. АВТОР, ВІДСТЕЖУЮЧИ СКЛАДНИЙ РОЗВИТОК ПОЛІТИКО-ПРАВОВОЇ СИТУАЦІЇ В ЦЕЙ ПЕРІОД, ВІДЗНАЧАЄ, ЩО, ПО-ПЕРШЕ, РЕВОЛЮЦІЙНІ ЗА ПОЛІТИЧНОЮ ПРИРОДОЮ ПЕРЕТВОРЕННЯ ПРОВАДИЛИСЯ ВИКЛЮЧНО ЗАКОННИМ ШЛЯХОМ - ШЛЯХОМ СХВАЛЕННЯ КОНСТИТУЦІЙНИХ ЗАКОНІВ ТА ОБРАННЯ ЗА ЗАКОННОЮ ПРОЦЕДУРОЮ ВИЩИХ ПОСАДОВИХ ОСІБ У ДЕРЖАВІ. ПО-ДРУГЕ, ПЕРШІ КОНСТИТУЦІЙНІ ПЕРЕТВОРЕННЯ, ХОЧ І ХАРАКТЕРИЗУЮТЬСЯ ВІДХОДОМ ВІД ВИЗНАНИХ ДЕМОКРАТИЧНИХ ПРОЦЕДУР ЧЕРЕЗ НАДАННЯ ПЕРЕВАГИ ПЕВНИМ ПОЛІТИЧНИМ СИЛАМ У ХОДІ ФОРМУВАННЯ ОРГАНІВ ВЛАДИ В ХОДІ ТАК ЗВАНОЇ "КАДРОВОЇ РЕКОНСТРУКЦІЇ" ПРЕДСТАВНИЦЬКИХ ОРГАНІВ (ВІДКЛИКАННЯ ДЕПУТАТІВ, ЯКІ ДИСКРЕДИТУВАЛИ СЕБЕ В РОКИ ПОПЕРЕДНЬОГО РЕЖИМУ ТА КООПТАЦІЯ НА ЇХ МІСЦЕ ОСІБ, ВИСУНУТИХ ПОЛІТИЧНИМИ СУБ'ЄКТАМИ-ПЕРЕМОЖЦЯМИ), МАЛИ ТИМЧАСОВИЙ, ВИКЛЮЧНИЙ ХАРАКТЕР І СВОЇМ ЗМІСТОМ БУЛИ СПРЯМОВАНІ НА ЯКНАЙШВИДШУ ПІДГОТОВКУ ВІЛЬНИХ ПАРЛАМЕНТСЬКИХ ВИБОРІВ ЯК ОСНОВНОГО МЕХАНІЗМУ СТВОРЕННЯ ПРАВОВИХ ОСНОВ ДЛЯ СТАНОВЛЕННЯ ДЕМОКРАТИЧНОЇ КОНСТИТУЦІЙНОЇ СИСТЕМИ. АВТОР ПРИХОДИТЬ ДО ВИСНОВКУ, ЩО В ТІЙ СИТУАЦІЇ ЗАКОН І ЗАКОННІ ПРОЦЕДУРИ (ПОПРИ ЇХ НЕПРАВОВИЙ ХАРАКТЕР) ВИКОРИСТОВУВАЛИСЯ ЯК ПОЛІТИЧНИЙ ІНСТРУМЕНТ ПЕРЕТВОРЕНЬ.

ПІДРОЗДІЛ 2.2. "НАПРЯМИ РЕФОРМУВАННЯ ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ" РОЗКРИВАЄ ЗМІСТ І НАПРЯМИ ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ, КОТРА РОЗПОЧАЛА ВПРОВАДЖУВАТИСЯ ВЖЕ В ХОДІ ПОДІЙ ЛИСТОПАДА 1989 Р. СУТНІСТЬ ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ В УМОВАХ ЄДИНОЇ ДЕРЖАВИ ПОЛЯГАЛА В ПРОВЕДЕННІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ, СПРЯМОВАНОЇ НА ПЕРЕТВОРЕННЯ ІНСТИТУЦІЙНОГО І НОРМАТИВНОГО КОМПОНЕНТІВ ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ ЧЕХОСЛОВАЧЧИНИ.

АВТОР ВИЗНАЧАЄ ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ В ЧСФР:

1) КОНСТИТУЦІЙНА РЕФОРМА ВИСТУПАЛА ПРІОРИТЕТНИМ НАПРЯМОМ ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ І ЗАГАЛОМ СУСПІЛЬНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ. НОВА ПОЛІТИЧНА ЕЛІТА НЕ СТАВИЛА ПІД СУМНІВ ПРІОРИТЕТНІСТЬ І ПЕРШОЧЕРГОВІСТЬ ЦЬОГО НАПРЯМУ ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ ПОРІВНЯНО, НАПРИКЛАД, ІЗ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИМИ РЕФОРМАМИ. ТАКИЙ ПІДХІД ПОЯСНЮЄТЬСЯ ДВОМА АРГУМЕНТАМИ: ПО-ПЕРШЕ, ЛИШЕ ЗА ДОПОМОГОЮ КОНСТИТУЦІЙНОЇ РЕФОРМИ В ПРИНЦИПІ МОЖЛИВО СТВОРИТИ ЕФЕКТИВНУ ВЛАДУ, СПРОМОЖНУ ПРОВЕСТИ ІНШІ ПЕРЕТВОРЕННЯ І, ПО-ДРУГЕ, З ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ ТОЧКИ ЗОРУ ЇЇ ЛЕГШЕ ПРОВЕСТИ, НІЖ РЕФОРМУ ЕКОНОМІЧНУ. ЗАКОНОДАВЧЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДГОТОВКИ І ПРОВЕДЕННЯ ПЕРШИХ ВІЛЬНИХ ПАРЛАМЕНТСЬКИХ ВИБОРІВ СТАЛО ПЕРШОЧЕРГОВИМ ЗАВДАННЯМ НОВОГО ДЕРЖАВНОГО КЕРІВНИЦТВА, А ВЖЕ НА ОСНОВІ ЇХ РЕЗУЛЬТАТІВ БУЛО ЗДІЙСНЕНО РЕОРГАНІЗАЦІЮ ВСІЄЇ СИСТЕМИ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ;

2) ОСНОВНИМИ НАПРЯМАМИ ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ ВИСТУПАЛИ: А) ПЕРЕТВОРЕННЯ КОНСТИТУЦІЙНОЇ МОДЕЛІ ВЛАДИ; Б) СТВОРЕННЯ ПРАВОВИХ УМОВ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ НОВОЇ УПРАВЛІНСЬКОЇ ЕЛІТИ (СУБ'ЄКТА РЕФОРМИ). В ЧЕХОСЛОВАЧЧИНІ ЦЕЙ НАПРЯМ, З ОГЛЯДУ НА ЙОГО ЗАКОНОДАВЧЕ І ІНСТИТУЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ, ВИСТУПАЄ ОКРЕМИМ НАПРЯМОМ ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ. АВТОР ВКАЗУЄ НА МЕХАНІЗМ ТАК ЗВАНОЇ "ЛЮСТРАЦІЇ" ДЕРЖАВНОГО АПАРАТУ, АНАЛІЗУЄ ЇЇ ВПЛИВ НА ФОРМУВАННЯ НОВОЇ УПРАВЛІНСЬКОЇ ЕЛІТИ, ДАЄ ЇЙ ПРАВОВУ ОЦІНКУ; В) СУДОВА РЕФОРМА; Г) РЕФОРМА ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УСТРОЮ, КОТРА ПОВИННА БУЛА ПРИЗВЕСТИ ДО "РЕАЛЬНОЇ ФЕДЕРАЦІЇ", ЗГОДОМ ДО КОНФЕДЕРАТИВНОГО УТВОРЕННЯ (НА ОСНОВІ УГОДИ МІЖ РЕСПУБЛІКАМИ). У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ 1992 Р. МОВА ЙШЛА ВЖЕ ПРО ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОДІЛУ ДЕРЖАВИ І КОНСТИТУЮВАННЯ В РЕСПУБЛІКАХ ВЛАДНИХ СИСТЕМ; Д) РЕФОРМА ГАЛУЗЕВОГО ЗАКОНОДАВСТВА, ЗОКРЕМА ЦИВІЛЬНОГО, ГОСПОДАРСЬКОГО І КРИМІНАЛЬНОГО;

3) ПРАВОВА РЕФОРМА ВІДЗНАЧАЛАСЯ ВИСОКИМ РІВНЕМ ІНТЕНСИВНОСТІ. ОСТАННЄ ПРОЯВЛЯЛОСЯ В ЗНАЧНІЙ КІЛЬКОСТІ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВИХ ЗАХОДІВ, ПРОВЕДЕНИХ ЗА КОРОТКИЙ ПРОМІЖОК ЧАСУ. ЛИШЕ ПРОТЯГОМ 1990 Р. БУЛО СТВОРЕНО І АПРОБОВАНО ПРОПОРЦІЙНУ ВИБОРЧУ СИСТЕМУ, ПРИЙНЯТО НОВІ ЗАКОНИ ЩОДО ПЕРЕБУДОВИ ВСІЄЇ СИСТЕМИ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ, СТВОРЕНІ ПРАВОВІ ОСНОВИ ДЛЯ ВІДНОВЛЕННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ, СТАНОВЛЕННЯ ТАКИХ ІНСТИТУТІВ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА ЯК НЕПРИБУТКОВІ ОРГАНІЗАЦІЇ, ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ, РЕЛІГІЙНІ ОРГАНІЗАЦІЇ, НЕДЕРЖАВНІ ЗМІ, БУЛИ ВЧИНЕНІ ПЕРШІ КРОКИ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ РЕФОРМИ ФЕДЕРАТИВНОГО УСТРОЮ. У 1991 Р. ПРАВОВА РЕФОРМА ВПРОВАДЖУВАЛАСЯ ЩЕ АКТИВНІШЕ, ЗОКРЕМА БУЛО ЗАСНОВАНО ОРГАН КОНСТИТУЦІЙНОЇ ЮРИСДИКЦІЇ, СХВАЛЕНО ХАРТІЮ ОСНОВНИХ ПРАВ І СВОБОД, РЕФОРМОВАНО СУДОВУ СИСТЕМУ ТОЩО. АВТОР ПОРІВНЮЄ З УКРАЇНОЮ, ВІДЗНАЧАЮЧИ, ЩО В НІЙ АНАЛОГІЧНІ НАЗВАНИМ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАХОДИ БУЛИ ПРОВЕДЕНІ ПРОТЯГОМ ДЕСЯТИЛІТТЯ, А ДЕЯКІ З НИХ ТАК І ЗАЛИШИЛИСЯ НЕРЕАЛІЗОВАНИМИ СТАНОМ НА 2003 Р.;

4) ПРАВОВА РЕФОРМА В ЧЕХОСЛОВАЧЧИНІ ОПИРАЛАСЯ НА ВИСОКІ ПОТЕНЦІЙНІ МОЖЛИВОСТІ ЗАКОНУ ЯК ЗАСОБУ ПЕРЕТВОРЕННЯ. В ЦЬОМУ ПЛАНІ ВОНА ОПИРАЛАСЯ НА ЗАКОН ТА ПРОВОДИЛАСЯ В ЖИТТЯ ЗА ЙОГО ДОПОМОГОЮ. УСІ ОСНОВНІ КРОКИ ЩОДО ВПРОВАДЖЕННЯ ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ ЗДІЙСНЮВАЛИСЯ ЧЕРЕЗ ЗАКОНОДАВЧУ ДІЯЛЬНІСТЬ ФЕДЕРАЛЬНОГО І ДВОХ РЕСПУБЛІКАНСЬКИХ ПАРЛАМЕНТІВ.

ЗА ПІДРАХУНКАМИ ДИСЕРТАНТА, ПРОТЯГОМ ЛИСТОПАДА 1989 - ГРУДНЯ 1992 РР. ЛИШЕ ФЕДЕРАЛЬНИМИ ЗБОРАМИ ЧССР БУЛО СХВАЛЕНО БЛИЗЬКО 300 ЗАКОНОДАВЧИХ АКТІВ (В ТОМУ ЧИСЛІ ПОСТАНОВ ПРЕЗИДІЇ ФЕДЕРАЛЬНИХ ЗБОРІВ, ЯКІ МАЮТЬ СИЛУ ЗАКОНУ). АВТОР ПІДКРЕСЛЮЄ ЩЕ ДВА АСПЕКТИ ЗАКОНОДАВЧОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПЕРЕТВОРЕНЬ У ЧСФР. ПО-ПЕРШЕ, МАЄ МІСЦЕ ВИСОКА ПИТОМА ВАГА ОКРЕМИХ, САМОСТІЙНИХ ЗАКОНІВ У ЗАГАЛЬНІЙ КІЛЬКОСТІ ЗАКОНОДАВЧИХ АКТІВ. НАПРИКЛАД, У 1991 Р. ЦЯ ЧАСТКА СКЛАДАЛА МАЙЖЕ 50 ВІДСОТКІВ. ПО-ДРУГЕ, ДЕПУТАТИ ФЕДЕРАЛЬНИХ ЗБОРІВ НАМАГАЛИСЯ ВРЕГУЛЬОВУВАТИ СУСПІЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СИСТЕМНО, ЩО ЗНАХОДИЛО ВІДОБРАЖЕННЯ В СХВАЛЕННІ ЗАКОНІВ "ПАКЕТАМИ", ЯКІ СТОСУВАЛИСЯ ВРЕГУЛЮВАННЯ КОНКРЕТНОЇ ПРОБЛЕМИ. НАПРИКЛАД, ЛИШЕ 27 БЕРЕЗНЯ 1990 Р. БУЛО СХВАЛЕНО 3 ЗАКОНИ, ЯКІ ЗАКРІПИЛИ КОНСТИТУЦІЙНІ ПРАВА ГРОМАДЯН НА ОБ'ЄДНАННЯ, ЗІБРАННЯ ТА ПЕТИЦІЇ.

ДИСЕРТАНТ З'ЯСОВУЄ ФАКТОРИ, КОТРІ ВПЛИВАЛИ НА РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ, ТА ПРИХОДИТЬ ДО ВИСНОВКУ ЩОДО ЕФЕКТИВНОГО МЕХАНІЗМУ ЇЇ ВПРОВАДЖЕННЯ. БУВ ВИРОБЛЕНИЙ І КОНСТИТУЦІЙНО ЗАКРІПЛЕНИЙ МЕХАНІЗМ ПРИЙНЯТТЯ ПОЛІТИЧНИХ РІШЕНЬ, ЯКИЙ СКЛАДАЄТЬСЯ З НАСТУПНИХ ЛОГІЧНО ПОВ'ЯЗАНИХ МІЖ СОБОЮ КОМПОНЕНТІВ:

ПОЛОЖЕННЯ ПРО РЕФОРМУ ЗНАХОДИТЬ СВОЄ ВІДОБРАЖЕННЯ В ПЕРЕДВИБОРЧІЙ ПРОГРАМІ ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ;

ЧЕРЕЗ ВИБОРИ ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ ПРИХОДИТЬ ДО ПАРЛАМЕНТУ І БЕРЕ УЧАСТЬ (САМОСТІЙНО ЧИ РАЗОМ З ІНШИМИ ПАРТІЯМИ) У ФОРМУВАННІ УРЯДУ;

ПОЛОЖЕННЯ РЕФОРМИ ЗНАХОДЯТЬ СВОЄ ВІДОБРАЖЕННЯ В ПРОГРАМІ ДІЯЛЬНОСТІ УРЯДУ, КОТРА ЗАТВЕРДЖУЄТЬСЯ ПАРЛАМЕНТОМ, ОДНОЧАСНО ЦЯ ПРОГРАМА В ЗАГАЛЬНИХ РИСАХ Є ТАКОЖ ПРОГРАМОЮ ЗАКОНОДАВЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПАРЛАМЕНТУ;

ПОЛОЖЕННЯ РЕФОРМИ ЗНАХОДЯТЬ СВОЄ ВІДОБРАЖЕННЯ У ЗАКОНАХ, ЯКІ ПРИЙМАЮТЬСЯ ПАРЛАМЕНТОМ;

ВІДПОВІДНО ДО ЗАКОНІВ, ЯКІ ЗАКРІПЛЮЮТЬ ПОЛОЖЕННЯ ПРО РЕФОРМУ, ПРИЙМАЮТЬСЯ НОРМАТИВНІ АКТИ УРЯДУ, КОТРИМИ ПРОВОДЯТЬСЯ В ЖИТТЯ ПОЛОЖЕННЯ ВІДПОВІДНИХ ЗАКОНІВ, ТА ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ПРАВОЗАСТОСОВНА ДІЯЛЬНІСТЬ ІНШИМИ КОМПЕТЕНТНИМИ ОРГАНАМИ.

АВТОР ВКАЗУЄ, ЩО ВКАЗАНИЙ МЕХАНІЗМ БУВ КОНСТИТУЦІЙНО ЗАКРІПЛЕНИЙ У ЧЕХОСЛОВАЧЧИНІ, ПІЗНІШЕ - В НЕЗАЛЕЖНИХ ЧЕХІЇ І СЛОВАЧЧИНІ, ВІДЗНАЧАЄ, ЩО ТАКИЙ МЕХАНІЗМ У ЗАВЕРШЕНОМУ ВИГЛЯДІ ВСЕ ЩЕ ВІДСУТНІЙ В УКРАЇНІ.

У ДИСЕРТАЦІЇ АНАЛІЗУЮТЬСЯ Й НЕДОЛІКИ ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ В ЧСФР, У ТОМУ ЧИСЛІ НЕВИРІШЕННЯ ПИТАННЯ СХВАЛЕННЯ НОВОЇ ФЕДЕРАЛЬНОЇ КОНСТИТУЦІЇ І КОНСТИТУЦІЙ СУБ'ЄКТІВ ФЕДЕРАЦІЙ, НЕДОСТАТНІСТЬ РЕФОРМУВАННЯ КОНСТИТУЦІЙНОЇ МОДЕЛІ ВЗАЄМОВІДНОСИН МІЖ ФЕДЕРАЛЬНИМИ ОРГАНАМИ ВЛАДИ.

ПІДРОЗДІЛ 2.3. "ФЕДЕРАЛЬНА РЕФОРМА ТА ПРОЦЕС ПРИПИНЕННЯ СОЮЗНОЇ ДЕРЖАВИ" СТОСУЄТЬСЯ РОЗГЛЯДУ СПРОБ РЕФОРМУВАННЯ ЧЕХОСЛОВАЦЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ ВПРОДОВЖ 1990-1991 Р., А ТАКОЖ ЗАКОНОДАВЧОГО ВРЕГУЛЮВАННЯ ПОДІЛУ КРАЇНИ, СТАНОВЛЕННЯ НА ЇЇ МІСЦІ ДВОХ НЕЗАЛЕЖНИХ ДЕРЖАВ - ЧЕХІЇ І СЛОВАЧЧИНИ. НА ПРОЦЕС ДЕЗІНТЕГРАЦІЇ Й ПОДІЛУ ЧЕХОСЛОВАЧЧИНИ, НА ДУМКУ ДИСЕРТАНТА, ВПЛИВАЛИ НЕ ЛИШЕ ФАКТОРИ НАЦІОНАЛЬНОГО-МЕНТАЛЬНОГО, ІСТОРИКО-ПРАВОВОГО ЧИ ПОЛІТИЧНОГО ХАРАКТЕРУ, А Й ФАКТОРИ КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВОГО ПОРЯДКУ, КОТРІ МАЛИ МІСЦЕ ПІСЛЯ "ОКСАМИТОВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ" І ЯКІ ПРИЗВЕЛИ ДО КРИЗИ ФЕДЕРАЛЬНОЇ КОНСТИТУЦІЙНОЇ СИСТЕМИ, А САМЕ: А) НЕЕФЕКТИВНІСТЬ КОНСТИТУЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ЧСФР, ЗОКРЕМА МОДЕЛІ РОЗПОДІЛУ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ, ЩО ВИРАЖАЛОСЯ У ЗБЕРЕЖЕННІ КОНСТИТУЦІЙНИХ ЗРАЗКІВ СТОСУНКІВ МІЖ ПРЕЗИДЕНТОМ, УРЯДОМ І ПАРЛАМЕНТОМ, СФОРМОВАНИХ У 1968 Р. ОСТАННЄ ПРИЗВЕЛО ДО ТОГО, ЩО ГЛАВА ДЕРЖАВИ І ФЕДЕРАЛЬНИЙ УРЯД НЕ ВОЛОДІЛИ КОНСТИТУЦІЙНИМИ ПОВНОВАЖЕННЯМИ, ДОСТАТНІМИ ДЛЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ ІСНУВАННЯ ЄДИНОЇ ДЕРЖАВИ; Б) НЕЕФЕКТИВНА МОДЕЛЬ ФЕДЕРАЛІЗМУ, ЗАКЛАДЕНА В КОНСТИТУЦІЙНОМУ ЗАКОНІ ПРО ЧЕХОСЛОВАЦЬКУ ФЕДЕРАЦІЮ 1968 Р. ДО 1989 Р. ЦІ НЕДОЛІКИ КОМПЕНСУВАЛИСЯ ЦЕНТРАЛІЗОВАНОЮ КПЧ, А ПІСЛЯ СКАСУВАННЯ ЇЇ КЕРІВНОЇ РОЛІ ВІДЦЕНТРОВІ ТЕНДЕНЦІЇ ПОСЛІДОВНО НАРОСТАЛИ, МАЮЧИ ЗАКОНОМІРНИЙ НАСЛІДОК - ПРИПИНЕННЯ ФЕДЕРАЦІЇ. АВТОР ВКАЗУЄ НА ІНШІ ФАКТОРИ, КОТРІ НЕСЛИ ЗАГРОЗУ ТЕРИТОРІАЛЬНІЙ ЦІЛІСНОСТІ ДЕРЖАВИ.

ЗАСТОСОВУЮЧИ ІСТОРИКО-ПОРІВНЯЛЬНИЙ МЕТОД, ДИСЕРТАНТ РОБИТЬ ВИСНОВОК, ЩО ДЕРЖАВНО-ПРАВОВА ПРАКТИКА ПОДІЛУ ЧСФР, ПОРІВНЯНО З ПРОЦЕСОМ РОЗПАДУ СРСР, ВІДЗНАЧАЄТЬСЯ КІЛЬКОМА ОСОБЛИВОСТЯМИ. ПО-ПЕРШЕ, ПРОЦЕС ПОДІЛУ ЧСФР МАВ УСВІДОМЛЕНИЙ І ЦІЛЕСПРЯМОВАНИЙ ХАРАКТЕР. ОКРІМ ІНШОГО, ЦЕ ВИРАЗИЛОСЯ В ТОМУ, ЩО СПОЧАТКУ БУЛО СТВОРЕНО ПРАВОВУ БАЗУ ДЛЯ ПОДІЛУ (КІЛЬКА КОНСТИТУЦІЙНИХ ЗАКОНІВ, ДЕСЯТКИ ЗВИЧАЙНИХ ЗАКОНІВ І ДВОСТОРОННІХ ДОГОВОРІВ), А ВЖЕ ПІСЛЯ ЦЬОГО ПОДІЛ КРАЇНИ ВІДБУВАВСЯ РЕАЛЬНО. ПО-ДРУГЕ, ВІН ПРОВАДИВСЯ ВИКЛЮЧНО В КОНСТИТУЦІЙНОМУ ПОЛІ ЩЕ ІСНУЮЧОЇ ДЕРЖАВИ. ПРИ ВСІЙ СКЛАДНОСТІ ВНУТРІПОЛІТИЧНОЇ СИТУАЦІЇ В ОБОХ РЕСПУБЛІКАХ, ЇХ ЗАКОНОДАВЧІ ОРГАНИ І УРЯДИ ДЕМОНСТРУВАЛИ ДОСТАТНІЙ РІВЕНЬ ПРАВОВОЇ КУЛЬТУРИ Й ПОВАГУ ДО ПРИНЦИПУ КОНТИНУЇТЕТУ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ.

РОЗДІЛ 3 "ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ І ПРОБЛЕМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ В ЧЕСЬКІЙ РЕСПУБЛІЦІ" МІСТИТЬ ТЕОРЕТИКО-ЮРИДИЧНИЙ АНАЛІЗ ЗМІСТУ, МЕХАНІЗМУ ТА НАПРЯМІВ ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ В ДАНІЙ КРАЇНІ І СКЛАДАЄТЬСЯ З ТРЬОХ ПІДРОЗДІЛІВ.

ПІДРОЗДІЛ 3.1. "СТАНОВЛЕННЯ ТА УДОСКОНАЛЕННЯ МОДЕЛІ ПАРЛАМЕНТАРИЗМУ" ПРИСВЯЧЕНИЙ АНАЛІЗУ ПРОЦЕСУ СТАНОВЛЕННЯ СИСТЕМИ ПАРЛАМЕНТСЬКОЇ ДЕМОКРАТІЇ В ЧЕСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ ТА ПРОБЛЕМАМ ЇЇ РЕФОРМУВАННЯ. ДИСЕРТАНТ РОЗГЛЯДАЄ ДЖЕРЕЛА КОНСТИТУЦІЙНОГО ПОРЯДКУ ЦІЄЇ КРАЇНИ, ОСНОВНІ ПАРАМЕТРИ ДЕРЖАВНОГО ЛАДУ, СФОРМОВАНОГО НА ОСНОВІ КОНСТИТУЦІЇ 1992 Р.

ЗА ДОПОМОГОЮ ІНСТИТУЦІЙНОГО МЕТОДУ ДОСЛІДЖЕННЯ В РОБОТІ АНАЛІЗУЄТЬСЯ СТАТУС КОНСТИТУЦІЙНИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ (ПАРЛАМЕНТУ, ПРЕЗИДЕНТА, УРЯДУ, КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ), ВЗАЄМОВІДНОСИНИ МІЖ НИМИ ТА ПОДАЄТЬСЯ ТЕОРЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВЛАДНОЇ МОДЕЛІ ЦІЄЇ КРАЇНИ.

ПО-ПЕРШЕ, ОСНОВНИЙ ЗАКОН ЧР 1992 Р. І ПРИЙНЯТІ НА ЙОГО РОЗВИТОК КОНСТИТУЦІЙНІ Й ІНШІ ЗАКОНИ СФОРМУВАЛИ В КРАЇНІ ПАРЛАМЕНТСЬКУ РЕСПУБЛІКУ. ДВОПАЛАТНИЙ ПАРЛАМЕНТ Є ОСНОВНОЮ ЛАНКОЮ ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ, ВИСТУПАЄ НОСІЄМ ЗАКОНОДАВЧОЇ, КОНТРОЛЬНОЇ Й УСТАНОВЧОЇ ВЛАДИ. ДЕПУТАТСЬКА БІЛЬШІСТЬ НИЖЧОЇ ПАЛАТИ (ПАЛАТИ ДЕПУТАТІВ) ФОРМУЄ СКЛАД УРЯДУ ЧР, А ПРЕЗИДЕНТ ЧР ОБИРАЄТЬСЯ НА СПІЛЬНОМУ ЗАСІДАННІ ПАЛАТ ПАРЛАМЕНТУ.

ПО-ДРУГЕ, ХОЧА ПЕРСОНАЛЬНИЙ СКЛАД УРЯДУ ПРИЗНАЧАЄТЬСЯ ПРЕЗИДЕНТОМ, ВІН РОЗПОЧИНАЄ СВОЮ ДІЯЛЬНІСТЬ ТІЛЬКИ ПІСЛЯ ОТРИМАННЯ ВОТУМУ ДОВІРИ З БОКУ ПАЛАТИ ДЕПУТАТІВ, Є ВІДПОВІДАЛЬНИМ ПЕРЕД НЕЮ І ЇЙ ЖЕ ПІДКОНТРОЛЬНИЙ. ДО ЦЬОГО НЕОБХІДНО ТАКОЖ ЗАВВАЖИТИ, ЩО ГЛАВА ДЕРЖАВИ НЕ ВПРАВІ ЗА ВЛАСНОЮ ІНІЦІАТИВОЮ ПОСТАВИТИ ПИТАННЯ ПРО ВІДСТАВКУ УРЯДУ. НАВЕДЕНІ ВІДНОСИНИ РЕАЛІЗУЮТЬСЯ ЧЕРЕЗ МЕХАНІЗМ ПАРЛАМЕНТСЬКОЇ БІЛЬШОСТІ, ВІДСУТНІСТЬ ЯКОЇ ВИСТУПАЄ УРЯДОВОЮ КРИЗОЮ. ВИХІД ІЗ ТАКОЇ СИТУАЦІЇ - ДОСТРОКОВІ ВИБОРИ ДО ПАЛАТИ ДЕПУТАТІВ, РІШЕННЯ ПРО ЩО ПРИЙМАЄТЬСЯ ГЛАВОЮ ДЕРЖАВИ У ВИЗНАЧЕНИХ ОСНОВНИМ ЗАКОНОМ ВИПАДКАХ.

ПО-ТРЕТЄ, ЗАСНУВАННЯ СЕНАТУ НА ОСНОВІ КОНСТИТУЦІЇ ЧР 1992 Р. БУЛО ВИКЛИКАНЕ НЕ СТІЛЬКИ РАЦІОНАЛЬНИМИ ПОТРЕБАМИ ОПТИМІЗАЦІЇ ВЛАДНОЇ МОДЕЛІ, ПІДВИЩЕННЯ ДІЄЗДАТНОСТІ ІНСТИТУТУ ПАРЛАМЕНТАРИЗМУ, СКІЛЬКИ ПАРЛАМЕНТСЬКИМИ ТРАДИЦІЯМИ ЧЕХОСЛОВАЦЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ. ВРАХОВУЮЧИ АКТУАЛЬНІСТЬ ЦЬОГО ПИТАННЯ ДЛЯ УКРАЇНИ, ДИСЕРТАНТ ВКАЗУЄ НА СТАБІЛІЗУЮЧУ РОЛЬ СЕНАТУ В КОНСТИТУЦІЙНІЙ МОДЕЛІ ВЛАДИ, КОТРА ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ЗА ДОПОМОГОЮ ТАКИХ ЧИННИКІВ: 1) ВІН МЕНШЕ ПІДДАНИЙ ПОЛІТИЧНОМУ ВПЛИВУ, ОСКІЛЬКИ ОБИРАЄТЬСЯ ЗА МАЖОРИТАРНОЮ ВИБОРЧОЮ СИСТЕМОЮ ВІДНОСНОЇ БІЛЬШОСТІ В ОДНОМАНДАТНИХ ОКРУГАХ, А НЕ ЗА СИСТЕМОЮ ПРОПОРЦІЙНОГО ПРЕДСТАВНИЦТВА ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ. РАЗОМ З ТИМ, ВНАСЛІДОК ВИСОКОГО РІВНЯ ПОЛІТИЧНОЇ СТРУКТУРОВАНОСТІ СУСПІЛЬСТВА ПЕРЕВАЖНА БІЛЬШІСТЬ КАНДИДАТІВ У СЕНАТОРИ ТАКОЖ ВИСТУПАЮТЬ ПРЕДСТАВНИКАМИ ТІЄЇ ЧИ ІНШОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ; 2) СТРОК ПОВНОВАЖЕНЬ ЧЛЕНІВ СЕНАТУ Є ТРИВАЛІШИМ (6 РОКІВ), НІЖ У ЧЛЕНІВ ПАЛАТИ ДЕПУТАТІВ (4 РОКИ); 3) ПОВНОВАЖЕННЯ СЕНАТУ НЕ МОЖУТЬ БУТИ ПРИПИНЕНІ ДОСТРОКОВО ЗА ЖОДНОЮ З КОНСТИТУЦІЙНИХ ПІДСТАВ; 4) СИСТЕМА ПОСТУПОВОГО ОНОВЛЕННЯ СКЛАДУ СЕНАТУ (ЧЕРЕЗ КОЖНІ ДВА РОКУ ПЕРЕОБИРАЄТЬСЯ ТРЕТИНА СЕНАТОРІВ) ДОЗВОЛЯЄ ЙОМУ НЕ ЗНИЖУВАТИ ЕФЕКТИВНОСТІ РОБОТИ ПЕРЕД ВИБОРАМИ ТА В ПЕРІОД ДОСТРОКОВОГО ПРИПИНЕННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ ПАЛАТИ ДЕПУТАТІВ.

ДАЛІ ДИСЕРТАНТ РОЗКРИВАЄ ПРАВОВУ МОДЕЛЬ ВЗАЄМОВІДНОСИН ДЕРЖАВИ І ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ У ЧЕСЬКІЙ РЕСПУБЛІЦІ. ДІЯЛЬНІСТЬ ОСТАННІХ ВИСТУПАЄ ВАЖЛИВОЮ СКЛАДОВОЮ МЕХАНІЗМУ ПАРЛАМЕНТСЬКОЇ ДЕМОКРАТІЇ. МОДЕЛЬ ВЗАЄМОВІДНОСИН МІЖ ДЕРЖАВОЮ І ПОЛІТИЧНИМИ ПАРТІЯМИ ХАРАКТЕРИЗУЄТЬСЯ НАМАГАННЯМ ДЕМОКРАТИЧНОЇ ДЕРЖАВИ НЕ ЛИШЕ СТВОРИТИ НАЛЕЖНІ ПРАВОВІ ОСНОВИ ДЛЯ УЧАСТІ ПАРТІЙ У ВИБОРАХ ТА ІНШИХ ФОРМАХ НАРОДОВЛАДДЯ, А Й ТАКОЖ КОМПЛЕКСОМ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВИХ ЗАХОДІВ ЩОДО: А) ГАРАНТІЙ ДЛЯ ЇХ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, В ТОМУ ЧИСЛІ ВИКЛЮЧНО СУДОВИЙ ПОРЯДОК ЗАБОРОНИ ТА МОЖЛИВІСТЬ ПЕРЕВІРКИ ВІДПОВІДНОГО РІШЕННЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ КОНСТИТУЦІЙНИМ СУДОМ; Б) ДИВЕРСИФІКАЦІЇ ФІНАНСОВИХ ДЖЕРЕЛ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ ШЛЯХОМ ВСТАНОВЛЕННЯ ОБМЕЖЕННЯ МАКСИМАЛЬНОГО РОЗМІРУ ЧЛЕНСЬКОГО ВНЕСКУ З БОКУ ОДНІЄЇ ОСОБИ. МЕТА ТАКИХ ЗАКОНОДАВЧИХ ПОЛОЖЕНЬ - ВІДОКРЕМЛЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ ВІД ВЕЛИКИХ БІЗНЕСОВИХ ГРУП; В) ДЕРЖАВНОЇ ФІНАНСОВОЇ ДОПОМОГИ ПОЛІТИЧНИМ ПАРТІЯМ ЗА НАСЛІДКАМИ ПАРЛАМЕНТСЬКИХ І КРАЙОВИХ ВИБОРІВ З ТІЄЮ Ж МЕТОЮ - ЗАБЕЗПЕЧИТИ "ПРОЗОРІСТЬ" ЇХ ФІНАНСУВАННЯ.

ЧЕСЬКА МОДЕЛЬ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ, НА ДУМКУ АВТОРА, СПРИЯЄ ТАКОЖ НЕДОПУЩЕННЮ НАДМІРНОЇ ФРАГМЕНТАЦІЇ ПАРТІЙНОЇ СИСТЕМИ, ЗМІЦНЕННЮ НАЙБІЛЬШ ВПЛИВОВИХ ПОЛІТИЧНИХ СУБ'ЄКТІВ.

ОСОБЛИВУ УВАГУ ПРИДІЛЕНО МЕТОДОЛОГІЇ ПРОВЕДЕННЯ КОНСТИТУЦІЙНОЇ РЕФОРМИ 2000-2001 РОКІВ. ПІДВОДЯЧИ ЇЇ ПІДСУМКИ ТА ВРАХОВУЮЧИ АКТУАЛЬНІСТЬ ПЕРЕТВОРЕНЬ У ЦЬОМУ НАПРЯМІ ДЛЯ УКРАЇНИ, АВТОР РОБИТЬ ДЕКІЛЬКА ВИСНОВКІВ. ПО-ПЕРШЕ, ЗМІНИ І ДОПОВНЕННЯ ДО КОНСТИТУЦІЇ ЧР СТОСУВАЛИСЯ ЗРОСТАННЯ РОЛІ МІЖНАРОДНОГО ДОГОВОРУ В ПРАВОВІЙ СИСТЕМІ КРАЇНИ. ЧЕСЬКИЙ ЗАКОНОДАВЕЦЬ ПІШОВ ДАЛІ ДЕКЛАРАТИВНОГО ПРОГОЛОШЕННЯ ПРІОРИТЕТУ НОРМ МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ ЩОДО ЗАКОНУ ЯК ПАРЛАМЕНТСЬКОГО АКТУ, ПОВ'ЯЗАВШИ НИМИ СУДДІВ У ЇХ ПРАВОЗАСТОСОВНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ. НА ДУМКУ АВТОРА, ТАКА НОВЕЛА НЕОБХІДНА ДЛЯ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ НЕ ЛИШЕ З ОГЛЯДУ НА МЕХАНІЗМ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ, А Й ВИХОДЯЧИ ІЗ КОНСТИТУЦІЙНОЇ ПРАКТИКИ ДЕМОКРАТИЧНИХ ДЕРЖАВ. ПО-ДРУГЕ, ЦІКАВИМ ПІДХОДОМ ВИДАЄТЬСЯ ВВЕДЕННЯ ІНСТИТУТУ ДЕЛЕГОВАНОГО ЗАКОНОДАВСТВА З МЕТОЮ ПРИСКОРЕНОГО ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРОБЛЕМ, ПОВ'ЯЗАНИХ З ІНТЕГРАЦІЄЮ КРАЇНИ ДО ЄС. ПО-СУТІ, В ЧЕСЬКІЙ РЕСПУБЛІЦІ ЦЕЙ ІНСТИТУТ ЗАГАЛОМ ЗА СВОЇМ МЕХАНІЗМОМ ВІДТВОРЮЄ УКРАЇНСЬКУ ПРАКТИКУ УРЯДОВИХ ДЕКРЕТІВ ВПРОДОВЖ 1992-1993 РОКІВ. ПО-ТРЕТЄ, ДОСВІД ЦІЄЇ КРАЇНИ ЗАСВІДЧИВ, ЩО ВРЕГУЛЮВАННЯ МЕХАНІЗМУ ПЕРЕНЕСЕННЯ ЧАСТИНИ ДЕРЖАВНОГО СУВЕРЕНІТЕТУ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ НА КОНСТИТУЦІЙНОМУ РІВНІ ВИСТУПАЄ НЕОБХІДНИМ ДЛЯ КРАЇНИ, КОТРА РЕАЛЬНО РОЗПОЧАЛА ШЛЯХ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ.

У ПІДРОЗДІЛІ 3.2. "ФОРМУВАННЯ НОВОЇ КОНЦЕПЦІЇ ДЕРЖАВИ В ПРОЦЕСІ РЕФОРМИ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ" ВИСВІТЛЕНО ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ТА ПРАКТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ВПРОВАДЖЕННЯ ЦЬОГО НАПРЯМУ ПРАВОВИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ У ЧЕСЬКІЙ РЕСПУБЛІЦІ. АВТОР, ПО-ПЕРШЕ, ПОДАЄ АНАЛІЗ ТЕОРЕТИЧНИХ І ЗАКОНОДАВЧИХ ОСНОВ РЕФОРМИ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ, ВИХОДЯЧИ З ТОГО, ЩО В ЧЕСЬКІЙ РЕСПУБЛІЦІ НЕ ВЖИВАЮТЬ ПОНЯТТЯ "АДМІНІСТРАТИВНОЇ РЕФОРМИ", СПРАВЕДЛИВО ВВАЖАЮЧИ, ЩО РЕФОРМУ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ СЛІД РОЗУМІТИ ШИРШЕ - ЯК ПРОЦЕС ВИЗНАЧЕННЯ НОВОЇ РОЛІ ДЕРЖАВИ У ВІДНОСИНАХ ІЗ СУСПІЛЬСТВОМ.

ПО-ДРУГЕ, АВТОР АНАЛІЗУЄ ПОСЛІДОВНІСТЬ І РЕЗУЛЬТАТИ РЕФОРМИ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ. ЗОКРЕМА, ДИСЕРТАНТ ВІДЗНАЧАЄ, ЩО МОДЕЛЬ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ НА РІВНІ КРАЮ, СФОРМОВАНА ВНАСЛІДОК РЕФОРМИ, ХАРАКТЕРИЗУЄТЬСЯ ТИМ, ЩО ВИКОНАВЧИМ ОРГАНОМ У КРАЇ З ПИТАНЬ ЙОГО САМОСТІЙНИХ ПОВНОВАЖЕНЬ ВИСТУПАЄ РАДА, ГОЛОВА І ЧЛЕНИ ЯКОЇ ОБИРАЮТЬСЯ КРАЙОВИМ ПРЕДСТАВНИЦТВОМ ТА Є ВІДПОВІДАЛЬНИМИ ПЕРЕД НИМ. КРАЙОВЕ ПРЕДСТАВНИЦТВО, ОТЖЕ, ВИСТУПАЄ ГОЛОВНИМ ОРГАНОМ КРАЙОВОГО УПРАВЛІННЯ І НАДІЛЕНЕ, КРІМ ІНШИХ ПОВНОВАЖЕНЬ, ТАКОЖ ПРАВОМ ЗАКОНОДАВЧОЇ ІНІЦІАТИВИ. ПУБЛІЧНЕ УПРАВЛІННЯ НА РІВНІ ОКРУГУ ПІСЛЯ ПРОВЕДЕННЯ РЕФОРМИ ХАРАКТЕРИЗУЄТЬСЯ ТАКИМИ ОЗНАКАМИ: А) ВІДСУТНІ ОРГАНИ САМОВРЯДУВАННЯ, ЗОКРЕМА ПРЕДСТАВНИЦЬКІ ОРГАНИ; Б) НА "ПЕРЕХІДНИЙ ПЕРІОД" РЕФОРМИ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ БУЛО ВИРІШЕНО ЗБЕРЕГТИ НА ЦЬОМУ РІВНІ ОРГАНИ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ - ОКРУЖНІ УПРАВЛІННЯ. ЦІ ВИКОНАВЧІ ОРГАНИ ВЛАДИ ОЧОЛЮВАЛИСЯ ГЛАВОЮ, КОТРИЙ ПРИЗНАЧАВСЯ І ЗВІЛЬНЯВСЯ УРЯДОМ ЧР ЗА ПОДАННЯМ МІНІСТРА ВНУТРІШНІХ СПРАВ, ПРИЧОМУ ТАКЕ ПОДАННЯ ПОДАВАЛОСЯ НА ОСОБУ, КОТРА ПЕРЕМОГЛА В КОНКУРСНОМУ ВІДБОРІ НА ЦЮ ПОСАДУ. ПОВНОВАЖЕННЯ ОКРУЖНОГО УПРАВЛІННЯ ЗВОДИЛИСЯ ДО НАГЛЯДУ ЗА ЗАКОННІСТЮ НОРМОТВОРЧОЇ І ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МУНІЦИПАЛІТЕТІВ, ЗДІЙСНЕННЯ КОНТРОЛЮ ЗА НИМИ ТА УСУНЕННЯ НЕДОЛІКІВ. У ЛИСТОПАДІ 2002 Р. ВКАЗАНІ ОРГАНИ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ БУЛИ ЛІКВІДОВАНІ. НА РІВНІ МУНІЦИПАЛІТЕТУ ПІСЛЯ РЕФОРМИ В ОСНОВІ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ФУНКЦІОНУЄ МУНІЦИПАЛЬНЕ ПРЕДСТАВНИЦТВО, КОТРЕ ОБИРАЄ СТАРОСТУ, ЗАСТУПНИКА СТАРОСТИ ТА ІНШИХ ЧЛЕНІВ МУНІЦИПАЛЬНОЇ РАДИ (ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ), ВІДКЛИКАЄ ЇХ З ПОСАД, ВСТАНОВЛЮЄ КІЛЬКІСТЬ ЧЛЕНІВ ТАКОЇ РАДИ, А ТАКОЖ КІЛЬКІСТЬ ТИХ ЧЛЕНІВ ПРЕДСТАВНИЦТВА, ЯКІ ВИКОНУЮТЬ ПОВНОВАЖЕННЯ НА ПОСТІЙНІЙ ОСНОВІ.

У ПІДРОЗДІЛІ 3.3. "СУДОВО-ПРАВОВА РЕФОРМА: ЗАКОНОДАВЧІ ОСНОВИ І ПРАКТИЧНІ ПРОБЛЕМИ" ПРОАНАЛІЗОВАНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ Й ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ПЕРЕТВОРЕНЬ У ЦЬОМУ НАПРЯМІ ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ.

ДИСЕРТАНТ ВКАЗУЄ НА ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ, ЯКІ ПОСТАЛИ ПІД ЧАС ВИРІШЕННЯ СУДОВОЇ РЕФОРМИ, ТА СПОСОБИ ЇХ ВИРІШЕННЯ В ЧЕСЬКІЙ РЕСПУБЛІЦІ:

1) ПРИНЦИПОВИМ ФАКТОРОМ УСПІШНОГО СТАРТУ РЕФОРМИ БУЛО ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ КАДРОВОГО КОМПЛЕКТУВАННЯ ЯК СУДДІВСЬКОГО КОРПУСУ, ТАК І ПРАЦІВНИКІВ АПАРАТУ СУДОВИХ ОРГАНІВ. АВТОР ПІДКРЕСЛЮЄ ПРІОРИТЕТИ ДЕРЖАВИ У ЦЬОМУ НАПРЯМІ. ЯКЩО СЕРЕДНЯ ЗАРОБІТНА ПЛАТА У ДЕРЖАВНОМУ СЕКТОРІ СТАНОВИЛА СТАНОМ НА 1999 Р. 9 ТИС. ЧС. КОРУН (257 ДОЛАРІВ США), ТО РЯДОВИЙ СУДДЯ ОТРИМУВАВ 52 ТИС. ЧС. КОРУН (1486 ДОЛАРІВ США), А СУДДЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ - 71 ТИС. ЧС. КОРУН (2 ТИС. ДОЛАРІВ США) ЩОМІСЯЦЯ;

2) ІНСТИТУЦІЙНІ ПЕРЕТВОРЕННЯ СУДОВОЇ СИСТЕМИ, СПРЯМОВАНІ НА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРАВОСУДДЯ ТА НЕЗАЛЕЖНОСТІ СУДДІВ, В ТОМУ ЧИСЛІ: А) СТВОРЕННЯ РАД СУДДІВ. ЗАПЛАНОВАНО ДО КОМПЕТЕНЦІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ СУДДІВ ПЕРЕДАТИ ТАКІ ПИТАННЯ ЯК ПІДГОТОВКА ПОДАННЯ ПРЕЗИДЕНТУ СР НА ПРИЗНАЧЕННЯ ДЛЯ УСІХ СУДДІВ, ПРИЗНАЧЕННЯ І ЗВІЛЬНЕННЯ ОСІБ НА АДМІНІСТРАТИВНІ ПОСАДИ В СУДАХ (ГОЛІВ СУДІВ ТА ЇХ ЗАСТУПНИКІВ); Б) ПЕРЕХІД ВІД ЧОТИРЬОХЛАНКОВОЇ СУДОВОЇ СИСТЕМИ ДО ТРЬОХЛАНКОВОЇ У СКЛАДІ ОКРУЖНИХ, КРАЙОВИХ СУДІВ І ВЕРХОВНОГО СУДУ; В) ВІДОКРЕМЛЕННЯ СУДОВОЇ СИСТЕМИ ВІД АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ СИСТЕМИ КРАЇНИ, ЩО СТАНЕ ЩЕ ОДНИМ ДОДАТКОВИМ ФАКТОРОМ ЇЇ НЕЗАЛЕЖНОГО СТАНОВИЩА.

АВТОР РОБИТЬ ВИСНОВОК, ЩО НОВЕ ЗАКОНОДАВЧЕ ВРЕГУЛЮВАННЯ РЕФОРМУВАННЯ СУДОВОЇ СИСТЕМИ Є ЛИШЕ ОДНИМ ІЗ ЕТАПІВ ПЕРЕТВОРЕНЬ, БО ЦІЛИЙ РЯД ПРОБЛЕМ (ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ СУДДІВ, ЗРОСТАННЯ ЯКОСТІ ЇХ ДІЯЛЬНОСТІ ТОЩО) МОЖУТЬ БУТИ ВИРІШЕНІ ЛИШЕ КОМПЛЕКСОМ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ І МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНИХ ЗАХОДІВ У СЕРЕДНЬОТРИВАЛІЙ ПЕРСПЕКТИВІ. ЗАЛИШАЮТЬСЯ НЕВИРІШЕНИМИ ПРОБЛЕМИ СТВОРЕННЯ ВЕРХОВНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ, СИСТЕМИ СУДОВИХ ОРГАНІВ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ЮРИСДИКЦІЇ, А ТАКОЖ СУДІВ ПРИСЯЖНИХ, ПЕРЕДБАЧЕНИХ КОНСТИТУЦІЄЮ ЧР.

ДАЛІ РОЗКРИВАЄТЬСЯ ПРАВОВИЙ СТАТУС ПОЛІЦІЇ ЧЕСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ, ЇЇ МІСЦЕ В ПРАВООХОРОННІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ПРОБЛЕМИ РЕФОРМУВАННЯ, ПІДКРЕСЛЮЮЧИ, ЩО В ЦІЙ КРАЇНІ НЕОБХІДНО ВІДРІЗНЯТИ ЦЕЙ ПОЛІЦЕЙСЬКИЙ ОРГАН ("ДЕРЖАВНУ ПОЛІЦІЮ") ВІД МУНІЦИПАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ, ЗАСНОВАНОЇ ЗАКОНОМ ЧНР ВІД 6 ГРУДНЯ 1991 Р.

ВИСВІТЛЮЮТЬСЯ ЗАВДАННЯ ПОЛІЦІЇ ЧР, ЇЇ ОРГАНІЗАЦІЯ ТА СТРУКТУРА. З ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ ТОЧКИ ЗОРУ ПОЛІЦІЯ ЧР ВИСТУПАЄ ПІДПОРЯДКОВАНОЮ МІНІСТЕРСТВУ ВНУТРІШНІХ СПРАВ, АЛЕ БЕЗПОСЕРЕДНЬО КЕРУЄТЬСЯ НАЧАЛЬНИКОМ ПОЛІЦІЇ, ЯКИЙ ПРИЗНАЧАЄТЬСЯ І ЗВІЛЬНЯЄТЬСЯ З ПОСАДИ МІНІСТРОМ ВНУТРІШНІХ СПРАВ ЗА ЗГОДОЮ УРЯДУ ЧР. ЙОМУ І ОЧОЛЮВАНІЙ НИМ ПОЛІЦЕЙСЬКІЙ КОЛЕГІЇ ПІДПОРЯДКОВУЮТЬСЯ ВСІ СПІВРОБІТНИКИ ПОЛІЦІЇ КРАЇНИ, ЗА ВИНЯТКОМ ТИХ, ЩО ВИКОНУЮТЬ ЗАВДАННЯ В АПАРАТІ МВС ТА СПІВРОБІТНИКІВ СЛІДЧИХ ПІДРОЗДІЛІВ.

ОКРЕМО АНАЛІЗУЄТЬСЯ ПРОБЛЕМА РЕФОРМУВАННЯ ОРГАНІВ ДОСУДОВОГО СЛІДСТВА. ПОЛІЦЕЙСЬКІ СЛІДЧІ, ЗОРГАНІЗОВАНІ В СЛІДЧИХ ВІДДІЛАХ ПОЛІЦІЇ ЧР, НЕ ПІДПОРЯДКОВАНІ НЕ ЛИШЕ ТЕРИТОРІАЛЬНИМ ПОЛІЦЕЙСЬКИМ УПРАВЛІННЯМ, А Й НАВІТЬ НАЧАЛЬНИКУ ПОЛІЦІЇ ЧР. ВОНИ ПРИЗНАЧАЮТЬСЯ БЕЗПОСЕРЕДНЬО МІНІСТРОМ ВНУТРІШНІХ СПРАВ І ЛИШЕ ЙОМУ ПІДПОРЯДКОВАНІ, ЩО СПРИЯЄ ЗАБЕЗПЕЧЕННЮ ЇХ РЕАЛЬНОЇ ПРОЦЕСУАЛЬНОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ. СЛІДЧІ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ПОПЕРЕДНЬОГО СЛІДСТВА У КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ Є ПОВ'ЯЗАНИМИ КОНСТИТУЦІЄЮ ЧР, КОНСТИТУЦІЙНИМИ ЗАКОНАМИ, ЗАКОНАМИ, ІНШИМИ ПРАВОВИМИ ПРИПИСАМИ, А З ПИТАНЬ, ВИЗНАЧЕНИХ КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНИМ ЗАКОНОМ, - ТАКОЖ ВКАЗІВКАМИ ДЕРЖАВНОГО ПРЕДСТАВНИКА (ПРОКУРОРА). З ІНШИХ ПИТАНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ СВОЄЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДЛЯ СЛІДЧОГО ОБОВ'ЯЗКОВИМИ Є ВКАЗІВКИ НАЧАЛЬНИКА ВІДПОВІДНОГО СЛІДЧОГО ВІДДІЛУ. ЗА ТЕРИТОРІАЛЬНОЮ ЮРИСДИКЦІЄЮ СЛІДЧІ ВІДДІЛИ ПРАЦЮЮТЬ ВІДПОВІДНО ДО ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНИХ ПРЕДСТАВНИЦТВ ТА СУДІВ. РІШЕННЯ ПРО СТВОРЕННЯ СЛІДЧОГО ВІДДІЛУ ПРИЙМАЄТЬСЯ МІНІСТЕРСТВОМ ВНУТРІШНІХ СПРАВ ЧР. АВТОР ВКАЗУЄ, ЩО СЕРЕД ОСНОВНИХ ПРОБЛЕМ РЕФОРМУВАННЯ ПОЛІЦЕЙСЬКОГО СЛІДСТВА ВИСТУПАЮТЬ ЗРОСТАННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ СЛІДЧИХ ТА ЯКІСТЬ ПОПЕРЕДНЬОГО СЛІДСТВА.

ДИСЕРТАНТ АНАЛІЗУЄ ТАКОЖ СТАНОВЛЕННЯ І ПРОБЛЕМИ РЕФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОГО ПРЕДСТАВНИЦТВА - НОВОГО ПРАВООХОРОННОГО ОРГАНУ, КОТРИЙ НА ОСНОВІ ЗАКОНУ "ПРО ДЕРЖАВНЕ ПРЕДСТАВНИЦТВО" ВІД 9 ЛИСТОПАДА 1993 Р. БУВ СТВОРЕНИЙ НА МІСЦІ ПРОКУРАТУРИ. У ЧЕСЬКІЙ РЕСПУБЛІЦІ, НА ВІДМІНУ ВІД ЦІЛОГО РЯДУ КРАЇН ПОСТРАДЯНСЬКОГО ПРОСТОРУ, ЩЕ В 1993 Р. ВІДМОВИЛИСЯ ВІД СОЦІАЛІСТИЧНОЇ МОДЕЛІ ПРОКУРОРСЬКОЇ СИСТЕМИ З ЇЇ ЗАГАЛЬНОНАГЛЯДОВИМИ ФУНКЦІЯМИ, СЛІДЧИМИ ПІДРОЗДІЛАМИ ТА ПРАВОМ ПРОКУРОРІВ ДАВАТИ САНКЦІЇ НА АРЕШТ ТА ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ. ЦЕ СТАЛОСЯ ІЗ-ЗА НЕМОЖЛИВОСТІ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ ТАКОЇ МОДЕЛІ ДО ДЕМОКРАТИЧНОЇ СИСТЕМИ, КОТРА БАЗУЄТЬСЯ НА ОСНОВІ ПРИНЦИПУ ПОДІЛУ ВЛАДИ ТА НА АВТОРИТЕТІ СУДОВОЇ ВЛАДИ.

СИСТЕМУ ДЕРЖАВНОГО ПРЕДСТАВНИЦТВА СКЛАДАЮТЬ ВЕРХОВНЕ ДЕРЖАВНЕ ПРЕДСТАВНИЦТВО (М. БРНО), ВИЩІ ДЕРЖАВНІ ПРЕДСТАВНИЦТВА (В МІСТАХ ПРАГА І БРНО), КРАЙОВІ ТА ОКРУЖНІ ДЕРЖАВНІ ПРЕДСТАВНИЦТВА. МІСЦЯ РОЗТАШУВАННЯ ДЕРЖАВНИХ ПРЕДСТАВНИЦТВ, ОКРУГИ ЇХ ЮРИСДИКЦІЇ ВІДПОВІДАЮТЬ ВІДПОВІДНИМ МІСЦЯМ РОЗТАШУВАННЯ І ОКРУГАМ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ЮРИСДИКЦІЇ СУДІВ. ДЕРЖАВНІ ПРЕДСТАВНИКИ ПРИЗНАЧАЮТЬСЯ НА СВОЇ ПОСАДИ МІНІСТРОМ ЮСТИЦІЇ ЗА ПОДАННЯМ ВЕРХОВНОГО ДЕРЖАВНОГО ПРЕДСТАВНИКА, МАЮТЬ НЕВИЗНАЧЕНИЙ ТЕРМІН ПОВНОВАЖЕНЬ І КОРИСТУЮТЬСЯ ІМУНІТЕТОМ ВІД КРИМІНАЛЬНОГО ПЕРЕСЛІДУВАННЯ, ЩО, НА ДУМКУ АВТОРА, СПРИЯЄ НЕУПЕРЕДЖЕНОМУ І НЕЗАЛЕЖНОМУ ВИКОНАННЮ НИМИ СВОЇХ ФУНКЦІЙ. ВИЩОГО ДЕРЖАВНОГО ПРЕДСТАВНИКА ПРИЗНАЧАЄ НА ПОСАДУ І ЗВІЛЬНЯЄ З НЕЇ УРЯД ЧР ЗА ПОДАННЯМ МІНІСТРА ЮСТИЦІЇ. КЕРІВНИКІВ ІНШИХ ПІДРОЗДІЛІВ ДЕРЖАВНОГО ПРЕДСТАВНИЦТВА МІНІСТР ЮСТИЦІЇ ПРИЗНАЧАЄ САМОСТІЙНО. В ОРГАНІЗАЦІЙНОМУ ПЛАНІ ВЕРХОВНЕ ДЕРЖАВНЕ ПРЕДСТАВНИЦТВО БЕЗПОСЕРЕДНЬО Є ПІДПОРЯДКОВАНИМ МІНІСТЕРСТВУ ЮСТИЦІЇ.

РОЗДІЛ 4 "ТЕОРЕТИЧНІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЮРИДИЧНІ ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ В СЛОВАЦЬКІЙ РЕСПУБЛІЦІ" ПРИСВЯЧЕНИЙ АНАЛІЗУ СУТНОСТІ МОДЕЛІ ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ В ДАНІЙ КРАЇНІ ПІСЛЯ ЗДОБУТТЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ. ВІН СКЛАДАЄТЬСЯ З ЧОТИРЬОХ ПІДРОЗДІЛІВ.

ПІДРОЗДІЛ 4.1. "ОСОБЛИВОСТІ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ В ПРОЦЕСІ ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ" МІСТИТЬ АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТКУ ВЛАДНОЇ МОДЕЛІ СЛОВАЦЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ, КОНСТИТУЙОВАНОЇ НА ОСНОВІ ОСНОВНОГО ЗАКОНУ 1992 Р.

ДАЮЧИ ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВУ ХАРАКТЕРИСТИКУ МОДЕЛІ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ, АВТОР КОНСТАТУЄ: СФОРМОВАНА МОДЕЛЬ ПАРЛАМЕНТСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ В ЦІЙ КРАЇНІ ОТРИМАЛА ЦІЛИЙ РЯД ОЗНАК, КОТРІ ВІДРІЗНЯЮТЬ ЇЇ ВІД КЛАСИЧНИХ ПАРЛАМЕНТСЬКИХ СИСТЕМ ЗАХОДУ. ПАРЛАМЕНТ ВОЛОДІВ НА ТОЙ ЧАС ШИРОКИМ ПЕРЕЛІКОМ ЗАКОНОДАВЧИХ, КОНТРОЛЬНИХ ТА УСТАНОВЧИХ ПОВНОВАЖЕНЬ.

ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ КОНСТИТУЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ВЛАДИ СЛОВАЦЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ, ЯКІ ВІДРІЗНЯЛИ ЇЇ ВІД КЛАСИЧНИХ ПАРЛАМЕНТСЬКИХ ДЕМОКРАТІЙ, МАЛИ НАСТУПНИЙ ВИГЛЯД:

1) КОНСТИТУЦІЯ СР 1992 Р. ПРАКТИЧНО НЕ ПЕРЕДБАЧАЛА ПОВНОВАЖЕНЬ ПРЕЗИДЕНТА ЩОДО РОЗПУСКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ РАДИ СР. ТАКЕ ПРАВО ГЛАВА ДЕРЖАВИ ОТРИМАВ ЛИШЕ ЗА ОДНІЄЇ ПІДСТАВИ - ТРЬОХКРАТНОГО НЕСХВАЛЕННЯ ПАРЛАМЕНТОМ УРЯДОВОЇ ПРОГРАМИ ПРОТЯГОМ ШЕСТИ МІСЯЦІВ ПІСЛЯ ВИБОРІВ. СТАВЛЯЧИ ПІД СУМНІВ РЕАЛЬНІСТЬ ТАКОЇ СИТУАЦІЇ, АВТОР ВІДЗНАЧАЄ, ЩО ТАКИЙ ПІДХІД, ПОЗА СУМНІВОМ, ОБМЕЖУВАВ КОНСТИТУЦІЙНІ ЗАСОБИ ВПЛИВУ ПРЕЗИДЕНТА НА ПАРЛАМЕНТСЬКУ БІЛЬШІСТЬ, ЩО, В СВОЮ ЧЕРГУ, НЕ ВПИСУЄТЬСЯ ДО ЖОДНОЇ СУЧАСНОЇ МОДЕЛІ РОЗПОДІЛУ ВЛАДИ В ПАРЛАМЕНТСЬКИХ СИСТЕМАХ (НЕ ЛИШЕ В ПАРЛАМЕНТСЬКИХ РЕСПУБЛІКАХ, А Й У ЇХ ЗМІШАНИХ МОДИФІКАЦІЯХ). З ЦІЄЇ ТОЧКИ ЗОРУ АВТОР ПРОВОДИТЬ АНАЛОГІЮ СЛОВАЦЬКОЇ КОНСТИТУЦІЙНОЇ СИСТЕМИ З УКРАЇНСЬКОЮ, В ЯКІЙ, ЯК ВІДОМО, ТАКОЖ ПРАКТИЧНО ВІДСУТНІЙ ІНСТИТУТ ДОСТРОКОВОГО ПРИПИНЕННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ ПАРЛАМЕНТУ;

2) СПЕЦИФІЧНОЮ ВИСТУПАЛА КОНСТИТУЦІЙНА МОДЕЛЬ РОЗПОДІЛУ ПОВНОВАЖЕНЬ МІЖ ПРЕЗИДЕНТОМ І УРЯДОМ. ЦЕ ПРОЯВЛЯЛОСЯ У ВІДСУТНОСТІ ІНСТИТУТУ КОНТРАСИГНАЦІЇ ПРАВОВИХ АКТІВ ГЛАВИ ДЕРЖАВИ З БОКУ УРЯДУ, ЙОГО ГОЛОВИ ЧИ КОМПЕТЕНТНОГО МІНІСТРА, А ТАКОЖ У ДИСКРЕЦІЙНОМУ ХАРАКТЕРІ ПРАКТИЧНО ВСІХ ПОВНОВАЖЕНЬ ПРЕЗИДЕНТА. ТАКИЙ СПОСІБ РОЗПОДІЛУ ПОВНОВАЖЕНЬ, КОЛИ ГЛАВА ДЕРЖАВИ ПОЗБАВЛЕНИЙ ОРГАНІЗАЦІЙНОГО ВПЛИВУ НА УРЯД (ЦЕ ТИПОВА ОЗНАКА ПАРЛАМЕНТСЬКИХ РЕСПУБЛІК), А УРЯД ПОЗБАВЛЕНИЙ ВПЛИВУ НА ПРАВОТВОРЧУ ДІЯЛЬНІСТЬ ПРЕЗИДЕНТА (НЕТИПОВА ОЗНАКА), ЗАКЛАДАВ ОСНОВИ ПОТЕНЦІЙНОГО КОНФЛІКТУ МІЖ ЦИМИ ДВОМА КОНСТИТУЦІЙНИМИ ІНСТИТУЦІЯМИ;

3) ПАРЛАМЕНТ ВПРАВІ ПРИЙНЯТИ РІШЕННЯ ПРО ВІДКЛИКАННЯ ПРЕЗИДЕНТА ПОЗА ПРОЦЕДУРОЮ ІМПІЧМЕНТУ, ТОБТО З ПОЛІТИЧНИХ ПІДСТАВ, ЩО ЩЕ БІЛЬШЕ ПОСИЛЮВАЛО ПОЗИЦІЇ ПАРЛАМЕНТСЬКОЇ БІЛЬШОСТІ.

НАВЕДЕНІ ОСОБЛИВОСТІ СТВОРИЛИ МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ ПЕРЕВИЩЕННЯ СВОЇХ КОНСТИТУЦІЙНИХ ПОВНОВАЖЕНЬ ПАРЛАМЕНТОМ, В ЯКОМУ КОНТРОЛЬ ЗА ДЕПУТАТСЬКОЮ БІЛЬШІСТЮ ЗДІЙСНЮВАЛА ОДНА ПОЛІТИЧНА СИЛА.

ОКРЕМО В ДИСЕРТАЦІЇ АНАЛІЗУЮТЬСЯ ПРОБЛЕМИ СТАНОВЛЕННЯ ІНСТИТУТІВ ДЕМОКРАТІЇ В СЛОВАЦЬКІЙ РЕСПУБЛІЦІ, ЗОКРЕМА ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОГО РЕЖИМУ В ПЕРІОД 1994 - 1998 РОКІВ. СЕРЕД ОСНОВНИХ ХАРАКТЕРИСТИК "НЕКОНСОЛІДОВАНОЇ ДЕМОКРАТІЇ" ЦЬОГО ЧАСУ, ЗОКРЕМА, ВКАЗУЮТЬСЯ ТАКІ: 1) ОБМЕЖЕННЯ В ДІЯЛЬНОСТІ ОПОЗИЦІЇ; 2) ДОМІНУВАННЯ ПРИНЦИПУ ПОЛІТИЧНОЇ ДОЦІЛЬНОСТІ НАД ПРИНЦИПОМ ЗАКОННОСТІ; 3) ФАКТИЧНА ДОМІНАЦІЯ ОДНІЄЇ ПОЛІТИЧНОЇ СИЛИ, КОТРА КОНТРОЛЮВАЛА ПАРЛАМЕНТСЬКУ БІЛЬШІСТЬ І УРЯД, ЗА ФОРМАЛЬНОГО ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗАСАД ПОЛІТИЧНОГО ПЛЮРАЛІЗМУ; 4) ВИВЕДЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ ТА ІНШИХ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ НАД ДІЮ ЗАКОНУ ТОЩО. АВТОР РОБИТЬ ВИСНОВОК ПРО ДЕТЕРМІНОВАНІСТЬ ТИМЧАСОВОГО ВІДСТУПУ ВІД ДЕМОКРАТИЧНИХ ПРИНЦИПІВ У СЛОВАЦЬКІЙ РЕСПУБЛІЦІ.

ПІДРОЗДІЛ 4.2. "ЗМІСТ І ЮРИДИЧНА ТЕХНІКА КОНСТИТУЦІЙНОЇ РЕФОРМИ 1999-2001 РР." МІСТИТЬ АНАЛІЗ ПРОЦЕСУ РЕФОРМУВАННЯ КОНСТИТУЦІЙНОЇ СИСТЕМИ СЛОВАЦЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ, КОТРИЙ БУВ ПРОВЕДЕНИЙ У ДВА ЕТАПИ. ДИСЕРТАНТ ВКАЗУЄ НА ПРИЧИНИ, КОТРІ ЗУМОВИЛИ НЕОБХІДНІСТЬ ВНЕСЕННЯ СИСТЕМНИХ ЗМІН ДО ОСНОВНОГО ЗАКОНУ СР.

ПЕРША СИСТЕМНА ПОПРАВКА ДО КОНСТИТУЦІЇ СР 1992 Р. БУЛА ВНЕСЕНА КОНСТИТУЦІЙНИМ ЗАКОНОМ № 9 ВІД 14 СІЧНЯ 1999 Р. ПО-ПЕРШЕ, ВСТАНОВЛЮВАВСЯ НОВИЙ ПОРЯДОК ВИБОРІВ ПРЕЗИДЕНТА СР, ЯКИЙ ПО СУТІ ВИЗНАЧАВ ШЛЯХ ВИХОДУ КРАЇНИ З КОНСТИТУЦІЙНОЇ КРИЗИ, ЗА ЯКОЇ ПАРЛАМЕНТ БІЛЬШЕ РОКУ  НЕ БУВ СПРОМОЖНИЙ ОБРАТИ ГЛАВУ ДЕРЖАВИ, - ПРЯМІ ВИБОРИ.

ПО-ДРУГЕ, ПРЕЗИДЕНТУ СР БУЛИ НАДАНІ КОНСТИТУЦІЙНІ ВАЖЕЛІ ПРОТИВАГИ ПАРЛАМЕНТУ. ВІДПОВІДНО ДО НОВОЇ РЕДАКЦІЇ П. "Д" СТ. 102 КОНСТИТУЦІЇ СР ГЛАВА ДЕРЖАВИ ВПРАВІ РОЗПУСТИТИ НАЦІОНАЛЬНУ РАДУ ЗА ТАКИМИ ПІДСТАВАМИ: 1) ПРОТЯГОМ 6 МІСЯЦІВ ВІД ЧАСУ ПРИЗНАЧЕННЯ УРЯДУ НЕ СХВАЛИЛА ЙОГО ПРОГРАМНУ ЗАЯВУ; 2) НЕ РОЗГЛЯНУЛА ПРОТЯГОМ ТРЬОХ МІСЯЦІВ ЗАКОНОПРОЕКТ, З ЯКИМ УРЯД СР ПОВ'ЯЗАВ ВИСЛОВЛЕННЯ ДОВІРИ ДО СЕБЕ; 3) БІЛЬШЕ ТРЬОХ МІСЯЦІВ НЕ СКЛИКАЛАСЯ НА ЧЕРГОВУ СЕСІЮ АБО ПЕРЕРВА В ЇЇ ЗАСІДАННЯХ ПЕРЕВИЩИЛА ВКАЗАНИЙ ТЕРМІН; 4) ЯКЩО ПРЕЗИДЕНТА СР НЕ БУЛО ВІДКЛИКАНО ВНАСЛІДОК ПРИЗНАЧЕНОГО НЕЮ ВСЕНАРОДНОГО ГОЛОСУВАННЯ ПРО ВІДКЛИКАННЯ ПРЕЗИДЕНТА СР.

ПО-ТРЕТЄ, КОНСТИТУЦІЙНА НОВЕЛА ЗАСНУВАЛА ІНСТИТУТ ВІДКЛИКАННЯ ПРЕЗИДЕНТА СР НА ОСНОВІ НАРОДНОГО ГОЛОСУВАННЯ, КОТРЕ ПРИЗНАЧАЄТЬСЯ ПАРЛАМЕНТОМ БІЛЬШІСТЮ В ТРИ П'ЯТИХ УСІХ ДЕПУТАТІВ.

ДИСЕРТАНТ РОБИТЬ ВИСНОВОК, ЩО КОНСТИТУЦІЙНА РЕФОРМА 1999 Р. НЕ ЗМІНИЛА ФОРМИ ПРАВЛІННЯ. МОДЕЛЬ ПАРЛАМЕНТСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ ОТРИМАЛА РЯД ОЗНАК, ЯКІ ОРГАНІЧНО ВЛАСТИВІ ЦІЙ ФОРМІ ПРАВЛІННЯ, РАЦІОНАЛІЗУВАЛИ ЇЇ, ПРОТЕ ДЕЯКІ З НИХ - ПРЯМІ ВИБОРИ ПРЕЗИДЕНТА, НАПРИКЛАД, - ХАРАКТЕРНІ БІЛЬШОЮ МІРОЮ ДЛЯ "ЗМІШАНОЇ РЕСПУБЛІКИ".

ВІДЗНАЧАЄТЬСЯ, ЩО КОНСТИТУЦІЙНА РЕФОРМА 1999 Р. ЗАЛИШИЛА НЕВИРІШЕНИМИ ЦІЛИЙ РЯД ПРОБЛЕМ: І ТАКИХ, ЩО ВИПЛИВАЛИ З ПОТРЕБ УДОСКОНАЛЕННЯ ВЛАДНОЇ МОДЕЛІ, І ТАКИХ, ВИРІШЕННЯ ЯКИХ БУЛО НЕОБХІДНИМ З ОГЛЯДУ НА ПРОЦЕС ІНТЕГРАЦІЇ СЛОВАЧЧИНИ ДО ЄВРОПЕЙСЬКИХ І ТРАНСАТЛАНТИЧНИХ СТРУКТУР.

ДРУГИЙ ЕТАП КОНСТИТУЦІЙНОЇ РЕФОРМИ БУВ ПРОВЕДЕНИЙ У ЛЮТОМУ 2001 Р. ІЗ СХВАЛЕННЯМ КОНСТИТУЦІЙНОГО ЗАКОНУ, КОТРИМ ВНОСИЛИСЯ ІСТОТНІ ЗМІНИ І ДОПОВНЕННЯ ДО ОСНОВНОГО ЗАКОНУ СР.

КОНСТИТУЦІЙНІ ЗМІНИ АНАЛІЗУЮТЬСЯ  В КІЛЬКОХ НАПРЯМАХ.

КОНСТИТУЦІЙНЕ ВРЕГУЛЮВАННЯ ПРОБЛЕМ, ПОВ'ЯЗАНИХ ІЗ ПІДГОТОВКОЮ ВСТУПУ СР ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ І НАТО. ЗОКРЕМА, НОВОЮ РЕДАКЦІЄЮ СТ.7 КОНСТИТУЦІЇ СР ВСТАНОВЛЮВАВСЯ МЕХАНІЗМ ВСТУПУ КРАЇНИ ДО "ДЕРЖАВНОГО СОЮЗУ З ІНШИМИ ДЕРЖАВАМИ". ЧАСТИНА 1 СТ.7 ВСТАНОВИЛА, ЩО "СЛОВАЦЬКА РЕСПУБЛІКА МОЖЕ НА ОСНОВІ ВІЛЬНОГО ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ ВСТУПИТИ ДО ДЕРЖАВНОГО СОЮЗУ З ІНШИМИ ДЕРЖАВАМИ", АЛЕ ДЛЯ ВСТУПУ ТА ВИХОДУ З ТАКОГО ДЕРЖАВНОГО СОЮЗУ НЕОБХІДНИМ Є СХВАЛЕННЯ КОНСТИТУЦІЙНОГО ЗАКОНУ ТА ЙОГО НАСТУПНЕ ЗАТВЕРДЖЕННЯ РЕФЕРЕНДУМОМ.

ЗМІНИ КОНСТИТУЦІЙНОГО СТАТУСУ ОСОБИ. НА ЦІЙ ДІЛЯНЦІ ЗМІНИ СТОСУВАЛИСЯ, ПЕРЕДОВСІМ, ОСОБИСТОЇ НЕДОТОРКАНОСТІ ОСОБИ. ВІДПОВІДНО ДО НОВОЇ РЕДАКЦІЇ Ч.3 СТ.17 ЗАТРИМАНА ОСОБА МАЄ БУТИ НЕГАЙНО ОЗНАЙОМЛЕНА З ПІДСТАВАМИ ЗАТРИМАННЯ, ВИСЛУХАНА І НЕ ПІЗНІШЕ 48 ГОДИН (В СТАРІЙ РЕДАКЦІЇ - 24 ГОДИН) ЗВІЛЬНЕНА АБО ВІДДАНА ДО СУДУ. СУДДЯ ПОВИНЕН НЕ ПІЗНІШЕ 48 ГОДИН (ЗАМІСТЬ 24 ГОДИН), А ПРИ ОСОБЛИВО ТЯЖКОМУ ЗЛОЧИНІ - 72 ГОДИН (ЗАМІСТЬ 48 ГОДИН) З МОМЕНТУ ЗАТРИМАННЯ ОСОБУ ВИСЛУХАТИ І ПРИЙНЯТИ РІШЕННЯ ПРО ЇЇ АРЕШТ АБО ЗВІЛЬНЕННЯ З ПІД ВАРТИ. ЦЯ НОВЕЛА БУЛА ПРОДИКТОВАНА ПРАВООХОРОННОЮ ПРАКТИКОЮ, БО СТРОК У 24 ГОДИНИ НЕ ДОЗВОЛЯВ СПІВРОБІТНИКАМ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ ЕФЕКТИВНО СКОРИСТАТИСЯ СВОЇМИ ПОВНОВАЖЕННЯМИ ЩОДО ЗАТРИМАННЯ ОСОБИ.

РЕФОРМА СИСТЕМИ ВИЩИХ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ. ЗМІНИ В ЦЬОМУ НАПРЯМІ СТОСУВАЛИСЯ ПОДАЛЬШОГО УДОСКОНАЛЕННЯ КОНСТИТУЦІЙНОЇ МОДЕЛІ ВЛАДИ. ПО-ПЕРШЕ, ПОПРАВКА УТОЧНИЛА ПОВНОВАЖЕННЯ ПАРЛАМЕНТУ, А ТАКОЖ НЕ ЛИШЕ ЗБЕРЕГЛА ІМУНІТЕТ ДЕПУТАТА ВІД МОЖЛИВОГО КРИМІНАЛЬНОГО ПЕРЕСЛІДУВАННЯ, А Й ДЕЩО РОЗШИРИЛА ЙОГО ОБСЯГ. ПО-ДРУГЕ, ПЕРЕТВОРЕНЬ ЗАЗНАВ ІНСТИТУТ ПРЕЗИДЕНТСТВА В КРАЇНІ. БУЛИ ВИКЛАДЕНІ В НОВІЙ РЕДАКЦІЇ ДВАНАДЦЯТЬ ІЗ СІМНАДЦЯТИ КОНСТИТУЦІЙНИХ ПОВНОВАЖЕНЬ ГЛАВИ ДЕРЖАВИ, СФОРМУЛЬОВАНИХ У СТ.102 ОСНОВНОГО ЗАКОНУ СР.

ПО-ТРЕТЄ, БІЛЬШ ІСТОТНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ ЗАЗНАВ СТАТУС УРЯДУ СР, В ТОМУ ЧИСЛІ БУЛО РАДИКАЛЬНО ЗБІЛЬШЕНО КІЛЬКІСТЬ КОНСТИТУЦІЙНИХ ПОВНОВАЖЕНЬ, ЯКІ ЗДІЙСНЮЮТЬСЯ НИМ ЧЕРЕЗ ПРИЙНЯТТЯ КОЛЕГІАЛЬНИХ РІШЕНЬ. СЕРЕД НОВИХ ТАКИХ ПОВНОВАЖЕНЬ НАЗВЕМО, ЗОКРЕМА, ТАКІ: А) ПРО МІЖНАРОДНІ ДОГОВОРИ СР, ОБГОВОРЕННЯ ЯКИХ ПЕРЕДАВ НА УРЯД ПРЕЗИДЕНТ СР; Б) ПРО ЗГОДУ НА ПЕРЕНЕСЕННЯ ПРАВА ОБГОВОРЕННЯ МІЖНАРОДНОГО ДОГОВОРУ ОКРЕМИМ ЧЛЕНАМ УРЯДУ; В) ПРО ВНЕСЕННЯ ПОДАННЯ ДО КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ СР ДЛЯ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ ПРО ВІДПОВІДНІСТЬ МІЖНАРОДНОГО ДОГОВОРУ, ЯКИЙ ОБГОВОРЮЄТЬСЯ І НА ЯКИЙ НЕОБХІДНО ЗГОДУ НАЦІОНАЛЬНОЇ РАДИ СР, З КОНСТИТУЦІЄЮ І КОНСТИТУЦІЙНИМИ ЗАКОНАМИ ТОЩО.

ДИСЕРТАНТ ОКРЕМО ПІДКРЕСЛЮЄ, ЩО УРЯДУ СР НАДАВАЛОСЯ ПРАВО ВИДАВАТИ ПОСТАНОВИ НЕ ЛИШЕ "НА ВИКОНАННЯ ЗАКОНУ І В ЙОГО МЕЖАХ", ЯК ЦЕ БУЛО ПЕРЕДБАЧЕНО Ч.1 СТ. 120. ЦЮ СТАТТЮ ОСНОВНОГО ЗАКОНУ СР БУЛО ДОПОВНЕНО ЧАСТИНОЮ ДРУГОЮ З ТАКИМ ЗМІСТОМ: "ЯКЩО БУДЕ ВСТАНОВЛЕНО ЗАКОНОМ, УРЯД МАЄ ПРАВО ВИДАВАТИ ПОСТАНОВИ ТАКОЖ НА ВИКОНАННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ УГОДИ ПРО СПІВРОБІТНИЦТВО МІЖ ЄВРОПЕЙСЬКИМ СОЮЗОМ І ЙОГО ДЕРЖАВАМИ-УЧАСНИКАМИ, З ОДНОГО БОКУ, І СЛОВАЦЬКОЮ РЕСПУБЛІКОЮ, З ІНШОГО". ТАКЕ НОВОВВЕДЕННЯ БУЛО ПОКЛИКАНЕ ПРОДЕМОНСТРУВАТИ ВИСОКИЙ РІВЕНЬ ГОТОВНОСТІ КОНСТИТУЦІЙНИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ ДО ПРАВОТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, СПРЯМОВАНОЇ НА ПОГЛИБЛЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ. ЗВЕРТАЄ НА СЕБЕ УВАГУ ТАКОЖ КОНКРЕТИЗАЦІЯ В КОНСТИТУЦІЙНИХ НОРМАХ ТІЄЇ МІЖНАРОДНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ, ВСТУП ДО ЯКОЮ РОЗГЛЯДАЄТЬСЯ ЯК МЕТА НЕ ЛИШЕ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ, А Й РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ.

ПО-ЧЕТВЕРТЕ, В ХОДІ РЕФОРМИ КОРЕКЦІЇ ЗАЗНАЛА Й СЛОВАЦЬКА МОДЕЛЬ КОНСТИТУЦІЙНОЇ ЮРИСДИКЦІЇ, ПРИЧОМУ ЗМІНИ СТОСУВАЛИСЯ І СКЛАДУ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ СР, І ОБСЯГУ ЙОГО ПОВНОВАЖЕНЬ.

ВІДПОВІДНО ДО СТ.125А ОСНОВНОГО ЗАКОНУ СР ДО ПОВНОВАЖЕНЬ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ БУЛО ВІДНЕСЕНО ВИРІШЕННЯ СПРАВ ПРО ВІДПОВІДНІСТЬ КОНСТИТУЦІЇ І КОНСТИТУЦІЙНИМ ЗАКОНАМ ТИХ МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ, ЯКІ ВЖЕ ПІДПИСАНІ І ДЛЯ ЯКИХ НЕОБХІДНО ЗГОДУ НАЦІОНАЛЬНОЇ РАДИ СР. ПОЛОЖЕННЯ СТ.125Б НАДІЛИЛИ ОРГАН КОНСТИТУЦІЙНОГО КОНТРОЛЮ ПОВНОВАЖЕННЯМ ЗДІЙСНЮВАТИ ПЕРЕВІРКУ ПРЕДМЕТУ ПЕТИЦІЇ, ПІД ЯКОЮ ЗБИРАЮТЬСЯ ПІДПИСИ ГРОМАДЯН З МЕТОЮ ПРОВЕДЕННЯ РЕФЕРЕНДУМУ ЗА НАРОДНОЮ ІНІЦІАТИВОЮ, ЧИ ПРЕДМЕТУ ПОСТАНОВИ ПАРЛАМЕНТУ ПРО ПРИЗНАЧЕННЯ РЕФЕРЕНДУМУ З МЕТОЮ ВИЗНАЧЕННЯ ЇХ ВІДПОВІДНОСТІ КОНСТИТУЦІЇ І КОНСТИТУЦІЙНИМ ЗАКОНАМ. ТРЕТЯ З НОВИХ СТАТЕЙ, ЯКІ РОЗШИРЮВАЛИ ЮРИСДИКЦІЮ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ СР - 127А - НАДАЛА ЙОМУ ПРАВО РОЗГЛЯДАТИ СПРАВИ ПРО СКАРГИ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ НА НЕКОНСТИТУЦІЙНЕ АБО НЕЗАКОННЕ ВТРУЧАННЯ ДЕРЖАВИ ДО ЇХ САМОВРЯДНИХ ПОВНОВАЖЕНЬ. ОКРІМ ТОГО, ДОПОВНЕННЯ ДО СТ.136 ОСНОВНОГО ЗАКОНУ СР НАДАЛИ САМЕ КОНСТИТУЦІЙНОМУ СУДУ СР ПРАВО ДАВАТИ ЗГОДУ НА КРИМІНАЛЬНЕ ПЕРЕСЛІДУВАННЯ ТА ВЗЯТТЯ ПІД ВАРТУ СУДДІВ І ГЕНЕРАЛЬНОГО ПРОКУРОРА.

ЗМІНЮВАВСЯ ТАКОЖ СКЛАД КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ СР ТА ЧАСТКОВО - ПОРЯДОК ЙОГО ФОРМУВАННЯ. ЗГІДНО НОВОЇ РЕДАКЦІЇ СТ.134 ОСНОВНОГО ЗАКОНУ СР ВІН СКЛАДАТИМЕТЬСЯ ВЖЕ З 13 (А НЕ 10) СУДДІВ. ПОРЯДОК ПРИЗНАЧЕННЯ СУДДІВ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ СР ТАКОЖ ЧАСТКОВО ЗМІНЮВАВСЯ: НАЦІОНАЛЬНА РАДА СР ГОТУЄ ПОДАННЯ З КАНДИДАТУРАМИ НА ПОСАДИ СУДДІВ, ПРИЧОМУ КІЛЬКІСТЬ КАНДИДАТІВ ПОВИННА ВДВІЧІ ПЕРЕВИЩУВАТИ КІЛЬКІСТЬ ВАКАНТНИХ ПОСАД, А ПРИЗНАЧАЄ СУДДІВ ПРЕЗИДЕНТ СР. ЗМІНЮВАВСЯ Й ТЕРМІН ПОВНОВАЖЕНЬ СУДДІВ - З 7 ДО 12 РОКІВ, ЩО, НА ДУМКУ ДИСЕРТАНТА, МАЛО ПОСПРИЯТИ ДЕПОЛІТИЗАЦІЇ ЦЬОГО ОРГАНУ, А ТАКОЖ, ХОЧ І НЕ ЗМІНЮВАЛИСЯ ВИМОГИ ДЛЯ ЗАЙНЯТТЯ ПОСАДИ СУДДІ, ПРОТЕ ВИЗНАЧАЛОСЯ, ЩО ОДНА І ТА Ж ОСОБА НЕ МОГЛА БУТИ ПРИЗНАЧЕНА НА ЦЮ ПОСАДУ БІЛЬШЕ ОДНОГО РАЗУ.

АВТОР ВКАЗУЄ ТАКОЖ, В ХОДІ КОНСТИТУЦІЙНОЇ РЕФОРМИ 2001 Р. БУЛИ ЗАСНОВАНІ ДВІ НОВІ ІНСТИТУЦІЇ - СУДОВУ РАДУ ТА ПУБЛІЧНОГО ЗАХИСНИКА ОСНОВНИХ ПРАВ І СВОБОД.

У ДИСЕРТАЦІЇ ПОДАЄТЬСЯ ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ НАПРЯМІВ І ТЕХНОЛОГІЇ ПРОВЕДЕННЯ КОНСТИТУЦІЙНОЇ РЕФОРМИ В СЛОВАЦЬКІЙ РЕСПУБЛІЦІ ЗІ СПРОБАМИ ЇЇ ПРОВЕДЕННЯ В УКРАЇНІ ВПРОДОВЖ ОСТАННІХ РОКІВ.

ПІДРОЗДІЛ 4.3. "КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ І ПРАКТИКА РЕФОРМИ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ" ПРИСВЯЧЕНИЙ АНАЛІЗУ ДАНОГО НАПРЯМУ ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ В СЛОВАЦЬКІЙ РЕСПУБЛІЦІ. ДИСЕРТАНТ ВКАЗУЄ, ЩО РЕФОРМА ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ПІСЛЯ ПАРЛАМЕНТСЬКИХ ВИБОРІВ 1998 Р. БУЛА СПРЯМОВАНА НА ВИРІШЕННЯ ТАКИХ ЗАВДАНЬ: А) ДЕКОНЦЕНТРАЦІЮ, ТОБТО ПЕРЕНЕСЕННЯ ЧАСТИНИ КОМПЕТЕНЦІЇ ДЕРЖАВИ НА НИЖЧІ РІВНІ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ; Б) ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЮ, ТОБТО ПЕРЕНЕСЕННЯ КОМПЕТЕНЦІЇ У НАПРЯМІ ВІД МІСЦЕВИХ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ДО МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ, НОВА МОДЕЛЬ ЯКОГО МАЛА БУТИ СТВОРЕНА; В) ЗМІНИ АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ПОДІЛУ КРАЇНИ; Г) РАТИФІКАЦІЮ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ХАРТІЇ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ. ПРІОРИТЕТНИМ ПИТАННЯМ ЦЬОГО НАПРЯМУ ПЕРЕТВОРЕНЬ Є СТВОРЕННЯ ЯКІСНОЇ СЛУЖБИ ДЛЯ ГРОМАДЯНИНА-ПЛАТНИКА ПОДАТКІВ.

РОЗГЛЯДАЄТЬСЯ ПОСЛІДОВНІСТЬ РЕФОРМИ ТА ЇЇ ЗАКОНОДАВЧЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ. ОСОБЛИВУ УВАГУ ПРИДІЛЕНО КРАЙОВІЙ РЕФОРМІ 2001 Р., НОВІЙ МОДЕЛІ ВЛАДИ ЦЬОГО РІВНЯ, КОТРА ХАРАКТЕРИЗУЄТЬСЯ ТИМ, ЩО ПРЯМИМИ ВИБОРАМИ ОБИРАЮТЬСЯ І КРАЙОВЕ ПРЕДСТАВНИЦТВО, І ГОЛОВА КРАЮ, А УПРАВЛІННЯ КРАЮ (ВИКОНАВЧИЙ ОРГАН) ЗДІЙСНЮЄ АДМІНІСТРАТИВНЕ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПРЕДСТАВНИЦТВА, ГОЛОВИ І ІНШИХ ОРГАНІВ, УТВОРЕНИХ ПРЕДСТАВНИЦТВОМ ТА ВІДПОВІДАЄ ЗА НАСЛІДКИ СВОЄЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕРЕД ГОЛОВОЮ. У  2001 Р. БУЛА ІСТОТНО РЕФОРМОВАНА НА ЗАКОНОДАВЧОМУ РІВНІ Й ДЕРЖАВНА СЛУЖБА. АВТОР РОБИТЬ ВИСНОВОК, ЩОДО ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКУ РЕФОРМИ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ З КОНСТИТУЦІЙНОЮ РЕФОРМОЮ ТА АКТУАЛЬНІСТЬ ЦЬОГО ПОЛОЖЕННЯ ДЛЯ УКРАЇНИ.

У ПІДРОЗДІЛІ 4.4. "ФОРМУВАННЯ НОВОЇ МОДЕЛІ ПРАВООХОРОННОЇ СИСТЕМИ" ПРОАНАЛІЗОВАНО ПРОЦЕС СТАНОВЛЕННЯ ТА РЕФОРМУВАННЯ СУДОВОЇ СИСТЕМИ І ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ СЛОВАЦЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ.

ДИСЕРТАНТ ВІДЗНАЧАЄ, ЩО ПРОТЯГОМ 90-Х РОКІВ СИСТЕМА СУДІВ ЗАГАЛЬНОЇ ЮРИСДИКЦІЇ ЦІЄЇ КРАЇНИ ЗАЛИШАЛАСЯ НЕРЕФОРМОВАНОЮ. ДО ОСНОВНИХ ПРОБЛЕМ ЇЇ РОЗВИТКУ ЦЬОГО ЧАСУ НАЛЕЖАЛИ: 1) ЗАЛЕЖНІСТЬ СУДІВ ВІД ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ (ПЕРЕДОВСІМ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ СР); 2) ПРОБЛЕМА ЯКОСТІ І ЕФЕКТИВНОСТІ ПРАВОСУДДЯ, КОТРА ВИРАЖАЛАСЯ, ЗОКРЕМА, В ЗРОСТАННІ КІЛЬКОСТІ НЕВЧАСНО РОЗГЛЯНУТИХ СУДАМИ СПРАВ.

МАСШТАБНІ ПЕРЕТВОРЕННЯ СУДОВОЇ СИСТЕМИ РОЗПОЧАЛИСЯ В ХОДІ КОНСТИТУЦІЙНОЇ РЕФОРМИ 2001 Р. ПО-ПЕРШЕ, НОВОЮ СТ.141А В КОНСТИТУЦІЇ СР БУЛА ЗАСНОВАНА СУДОВА РАДА, ВРЕГУЛЬОВАНО ПОРЯДОК ЇЇ ФОРМУВАННЯ, ПОВНОВАЖЕННЯ. ГОЛОВОЮ ЦЬОГО ОРГАНУ ЗА ПОСАДОЮ ВИСТУПАЄ ГОЛОВА ВЕРХОВНОГО СУДУ СР. КРІМ НЬОГО, ДО ЇЇ СКЛАДУ ВХОДЯТЬ: А) ВІСІМ СУДДІВ ІНШИХ СУДІВ, ЯКІ ОБИРАЮТЬСЯ І ЗВІЛЬНЯЮТЬСЯ СУДДЯМИ СЛОВАЦЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ; Б) ТРОЄ ЧЛЕНІВ, ЯКІ ОБИРАЮТЬСЯ І ЗВІЛЬНЯЮТЬСЯ НАЦІОНАЛЬНОЮ РАДОЮ СР; В) ТРОЄ ЧЛЕНІВ, ЯКІ ПРИЗНАЧАЮТЬСЯ І ЗВІЛЬНЯЮТЬСЯ ПРЕЗИДЕНТОМ СР; Г) ТРОЄ ЧЛЕНІВ, ЯКІ ПРИЗНАЧАЮТЬСЯ І ЗВІЛЬНЯЮТЬСЯ УРЯДОМ СР. ВСЬОГО ДО СКЛАДУ СУДОВОЇ РАДИ ВХОДЯТЬ 18 ЧЛЕНІВ, А ПОРЯДОК ФОРМУВАННЯ ЦЬОГО ОРГАНУ, УЧАСТЬ У ЦЬОМУ ПРОЦЕСІ САМИХ СУДДІВ (ЇХ ЗАГАЛЬНИХ ЗБОРІВ), ГЛАВИ ДЕРЖАВИ, УРЯДУ І ПАРЛАМЕНТУ, ПОКЛИКАНИЙ ДЕПОЛІТИЗУВАТИ ЦЕЙ НОВИЙ КОНСТИТУЦІЙНИЙ ОРГАН, УНЕМОЖЛИВИТИ ЗДІЙСНЕННЯ ВПЛИВУ НА НЬОГО З БОКУ БУДЬ-ЯКОЇ ВЛАДНОЇ ГІЛКИ.

ВІДПОВІДНО ДО ЇЇ КОНСТИТУЦІЙНИХ ПОВНОВАЖЕНЬ СУДОВА РАДА: 1) ПОДАЄ ПРЕЗИДЕНТУ СР ПРОПОЗИЦІЇ НА ПРИЗНАЧЕННЯ СУДДІВ ТА ЇХ ЗВІЛЬНЕННЯ; 2) ПОДАЄ ПРЕЗИДЕНТУ СР ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО КАНДИДАТІВ НА ПРИЗНАЧЕННЯ НИМ ГОЛОВИ ВЕРХОВНОГО СУДУ СР І ЗАСТУПНИКА ГОЛОВИ ВЕРХОВНОГО СУДУ СР ТА ПРОПОЗИЦІЇ НА ЇХ ЗВІЛЬНЕННЯ; 3) ПОДАЄ УРЯДУ СР ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО КАНДИДАТІВ НА ПРИЗНАЧЕННЯ НА ПОСАДИ СУДДІВ, ЯКІ ВІД ІМЕНІ СЛОВАЦЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ ВХОДЯТЬ ДО МІЖНАРОДНИХ СУДОВИХ ОРГАНІВ; 4) ОБИРАЄ І ЗВІЛЬНЯЄ ЧЛЕНІВ ДИСЦИПЛІНАРНИХ СЕНАТІВ, А ТАКОЖ ОБИРАЄ І ЗВІЛЬНЯЄ ГОЛІВ ДИСЦИПЛІНАРНИХ СЕНАТІВ; 5) БЕРЕ УЧАСТЬ У ПІДГОТОВЦІ ПРОЕКТУ БЮДЖЕТУ ВЕРХОВНОГО СУДУ СР В ХОДІ СКЛАДАННЯ ПРОЕКТУ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ; 6) ПРИЙМАЄ РІШЕННЯ ЩОДО МІСЦЯ РОБОТИ СУДДІ ТА ЙОГО ПЕРЕВЕДЕННЯ ДО ІНШОЇ МІСЦЕВОСТІ.

ПО-ДРУГЕ, ЗМІНИВСЯ ПОРЯДОК ПРИТЯГНЕННЯ СУДДІВ ДО КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ. НОВОВВЕДЕНА ЧАСТИНА 3 СТ.136 КОНСТИТУЦІЇ СР ВИЗНАЧАЄ, ЩО ЗГОДУ НА КРИМІНАЛЬНЕ ПЕРЕСЛІДУВАННЯ СУДДІ АБО ВЗЯТТЯ ЙОГО ПІД ВАРТУ Є МОЖЛИВИМ ЛИШЕ ЗА ЗГОДИ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ СР (РАНІШЕ ТАКУ ЗГОДУ НАДАВАВ ПАРЛАМЕНТ).

ПО-ТРЕТЄ, ЗМІНЮВАВСЯ ПОРЯДОК ПРИЗНАЧЕННЯ СУДДІВ СУДІВ ЗАГАЛЬНОЇ ЮРИСДИКЦІЇ. ВІДПОВІДНО ДО НОВОЇ РЕДАКЦІЇ СТ.145 КОНСТИТУЦІЇ СР СУДДІВ ПРИЗНАЧАЄ І ЗВІЛЬНЯЄ ПРЕЗИДЕНТ СР НА ОСНОВІ ПРОПОЗИЦІЙ СУДОВОЇ РАДИ БЕЗ ЧАСОВОГО ОБМЕЖЕННЯ. НА ПОСАДУ СУДДІ МОЖЕ БУТИ ПРИЗНАЧЕНИЙ ГРОМАДЯНИН СР, КОТРИЙ ДОСЯГ 30-РІЧНОГО ВІКУ ТА МАЄ ВИЩУ ЮРИДИЧНУ ОСВІТУ. У ТАКИЙ СПОСІБ СКАСОВУВАВСЯ ПОРЯДОК ПЕРШОГО ПРИЗНАЧЕННЯ СУДДІ З ОБМЕЖЕНИМ У 4 РОКИ СТРОКОМ ПОВНОВАЖЕНЬ.

ПО-ЧЕТВЕРТЕ, ЗМІНЮВАЛИСЯ ПІДСТАВИ І ПРОЦЕДУРА ЗВІЛЬНЕННЯ СУДДІ. ЗА ВЛАСНОЮ ІНІЦІАТИВОЮ СУДДЯ МОЖЕ ПОДАТИ У ВІДСТАВКУ, ПОДАВШИ ПИСЬМОВЕ ПРОХАННЯ ПРО НЕЇ ПРЕЗИДЕНТУ СР. ГЛАВА ДЕРЖАВИ ЗА ПРОПОЗИЦІЄЮ СУДОВОЇ РАДИ МОЖЕ ЗВІЛЬНИТИ СУДДЮ НА ОСНОВІ ОБВИНУВАЛЬНОГО ВИРОКУ СУДУ ЗА НАВМИСНИЙ ЗЛОЧИН, ЯКИЙ НАБУВ ЗАКОННОЇ СИЛИ, АБО НА ПІДСТАВІ РІШЕННЯ ДИСЦИПЛІНАРНОГО СЕНАТУ ПРО ПОВЕДІНКУ СУДДІ, КОТРА Є НЕСУМІСНОЮ З ВИКОНАННЯМ ПОВНОВАЖЕНЬ СУДДІ, АБО У ВИПАДКУ ВТРАТИ НИМ ПРАВА БУТИ ОБРАНИМ ДО НАЦІОНАЛЬНОЇ РАДИ СР. КРІМ ТОГО, ПРЕЗИДЕНТ СР ЗА ПРОПОЗИЦІЄЮ СУДОВОЇ РАДИ МОЖЕ ЗВІЛЬНИТИ СУДДЮ ЗА ТАКИМИ ПІДСТАВАМИ: А) ЯКЩО СТАН ЗДОРОВ'Я ТРИВАЛИЙ ЧАС, НЕ МЕНШЕ ОДНОГО РОКУ, ПЕРЕШКОДЖАЄ ЙОМУ НАЛЕЖНО ВИКОНУВАТИ ПОВНОВАЖЕННЯ СУДДІ; Б) ЯКЩО ЙОМУ ВИПОВНИЛОСЯ 65 РОКІВ (СТ.СТ.146, 147 КОНСТИТУЦІЇ СР).

У ДИСЕРТАЦІЇ ОКРЕМО АНАЛІЗУЮТЬСЯ ПРАВОВИЙ СТАТУС ТА ПРОБЛЕМИ РЕФОРМУВАННЯ ПОЛІЦЕЙСЬКОГО КОРПУСУ СР. ПОЛІЦІЯ В ЦІЙ КРАЇНІ ПІДПОРЯДКОВАНА МІНІСТРУ ВНУТРІШНІХ СПРАВ, А В ЇЇ СКЛАДІ ДІЮТЬ ТАКІ ПІДРОЗДІЛИ: 1) СЛУЖБА КРИМІНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ; 2) СЛУЖБА ПОЛІЦІЇ ОХОРОНИ ПОРЯДКУ; 3) СЛУЖБА ДОРОЖНЬОЇ ПОЛІЦІЇ; 4) СЛУЖБА ОХОРОНИ ОБ'ЄКТІВ; 5) СЛУЖБА МІГРАЦІЙНОЇ ПОЛІЦІЇ; 6) СЛУЖБА ПРИКОРДОННОЇ ПОЛІЦІЇ; 7) СЛУЖБА ПЕРСОНАЛЬНОГО ОБЛІКУ; 8) СПЕЦІАЛЬНА СЛУЖБА ОХОРОНИ ВИЗНАЧЕНИХ ОСІБ; 9) СПЕЦІАЛЬНА СЛУЖБА ФІНАНСОВОЇ ПОЛІЦІЇ; 10) СЛІДЧІ УПРАВЛІННЯ. ІЗ НАВЕДЕНОГО ПЕРЕЛІКУ СЛУЖБ ПЕРШІ СІМ ПІДПОРЯДКОВАНІ БЕЗПОСЕРЕДНЬО НЕ МІНІСТРУ ВНУТРІШНІХ СПРАВ, А НАЧАЛЬНИКУ ПОЛІЦЕЙСЬКОГО КОРПУСУ, КОТРИЙ ПРИЗНАЧАЄТЬСЯ УРЯДОМ ЗА ПОДАННЯМ МІНІСТРА ВНУТРІШНІХ СПРАВ. АВТОР ПІДКРЕСЛЮЄ, ЩО МІНІСТР ВНУТРІШНІХ СПРАВ У ДАНІЙ КРАЇНІ Є ЦИВІЛЬНОЮ ОСОБОЮ, ПРЕДСТАВНИКОМ ОДНІЄЇ З ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ, ЯКІ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У ФОРМУВАННІ УРЯДУ СР.

ОСОБЛИВА УВАГА ПРИДІЛЯЄТЬСЯ ПИТАННЮ ОРГАНІЗАЦІЇ ДОСУДОВОГО СЛІДСТВА. ДИСЕРТАНТ ВКАЗУЄ, ЩО СЛІДЧІ УПРАВЛІННЯ ВИСТУПАЮТЬ САМОСТІЙНОЮ СКЛАДОВОЮ ЧАСТИНОЮ ПОЛІЦЕЙСЬКОГО КОРПУСУ Й ОРГАНІЗОВУЮТЬСЯ ВІДПОВІДНО ДО СИСТЕМИ СУДІВ У ЦІЙ КРАЇНІ. ПОЛІЦЕЙСЬКІ СЛІДЧІ ПРИЗНАЧАЮТЬСЯ НА ПОСАДИ НАКАЗОМ МІНІСТРА ВНУТРІШНІХ СПРАВ, ЩО, НА ДУМКУ АВТОРА, СПРИЯЄ ЇХ ПРОЦЕСУАЛЬНІЙ НЕЗАЛЕЖНОСТІ.

АВТОР РОБИТЬ ВИСНОВОК, ЩО В 2001 Р. ПОЛІЦЕЙСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ НА ЗАКОНОДАВЧОМУ РІВНІ БУЛА ІСТОТНО РЕФОРМОВАНА В ТАКИХ НАПРЯМАХ: РОЗШИРЕННЯ ЗАВДАНЬ ПОЛІЦЕЙСЬКИХ ПІДРОЗДІЛІВ; УДОСКОНАЛЕННЯ СТАТУСУ СЛІДЧИХ У ПОЛІЦІЇ; УДОСКОНАЛЕННЯ ГАРАНТІЙ ПРАВ ОСОБИ ПРИ ЇЇ ЗАТРИМАННІ ПОЛІЦЕЙСЬКИМ, ЗОКРЕМА ВИЗНАЧЕННЯ ПІДСТАВ ЗНІМАННЯ З ОСОБИ ІДЕНТИФІКАЦІЙНИХ ОЗНАК; РОЗШИРЕННЯ ПРАВ ОСОБИ ЩОДО ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ІНФОРМАЦІЄЮ, ЗІБРАНОЮ ПРО НЕЇ ПОЛІЦІЄЮ.

У ЦЬОМУ ПІДРОЗДІЛІ ДИСЕРТАЦІЇ ДОСЛІДЖУЮТЬСЯ ТАКОЖ ПИТАННЯ РЕФОРМУВАННЯ ПРОКУРАТУРИ КРАЇНИ. ПІДВОДЯЧИ ПІДСУМКИ ЩОДО ЗАКОНОДАВЧОГО ВИЗНАЧЕННЯ ЮРИСДИКЦІЇ ПРОКУРАТУРИ СР (ЩО ОСОБЛИВО ДИСКУТУЄТЬСЯ В УКРАЇНІ), АВТОР ВІДЗНАЧАЄ, ЩО ВОНА НЕ ВКЛЮЧАЄ ТАКИХ ФУНКЦІЙ ЯК ЗДІЙСНЕННЯ ЗАГАЛЬНОГО НАГЛЯДУ ТА САМОСТІЙНЕ ВЕДЕННЯ ПОПЕРЕДНЬОГО (ДОСУДОВОГО) СЛІДСТВА. ОДНОЧАСНО ПІДКРЕСЛЮЄТЬСЯ, ЩО В СЛОВАЦЬКІЙ РЕСПУБЛІЦІ НАПРЯМИ РЕФОРМУВАННЯ ПРОКУРАТУРИ, ЯК І В УКРАЇНІ, ЗАЛЕЖАЛИ БІЛЬШОЮ МІРОЮ ВІД РОЗУМІННЯ ІНІЦІАТОРАМИ ОБСЯГУ ЮРИСДИКЦІЇ ЦЬОГО ОРГАНУ. ДИСЕРТАНТ У ЗВ'ЯЗКУ З ЦИМ ВИСЛОВЛЮЄ ДУМКУ, ЩО ВАЖЛИВІШЕ ДЛЯ ЕФЕКТИВНОЇ РОБОТИ ПРОКУРАТУРИ НЕ ОБСЯГ ВИЗНАЧЕНИХ ЗАКОНОМ ДЛЯ НЕЇ ФУНКЦІЙ (НАПРИКЛАД, ПРИСУТНІСТЬ ЧИ ВІДСУТНІСТЬ "ЗАГАЛЬНОГО НАГЛЯДУ"), А ІНШЕ - ГАРАНТІЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ ПРОКУРОРА.

У "ВИСНОВКАХ" ПІДВЕДЕНІ ЗАГАЛЬНІ ПІДСУМКИ ДОСЛІДЖЕННЯ, СФОРМУЛЬОВАНІ ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ, ЩО СТАНОВЛЯТЬ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ.

ДАНЕ ДИСЕРТАЦІЙНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИРІШУЄ ВАЖЛИВУ Й АКТУАЛЬНУ НАУКОВУ ПРОБЛЕМУ, СУТЬ ЯКОЇ В ПОЛЯГАЄ В З'ЯСУВАННІ ЗАКОНОМІРНОСТЕЙ ЗДІЙСНЕННЯ ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ В ЧЕХІЇ І СЛОВАЧЧИНІ В УМОВАХ ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ, ОБҐРУНТУВАННІ МОЖЛИВОСТІ ВРАХУВАННЯ ДАНОГО ТЕОРЕТИЧНОГО ЗНАННЯ ДЛЯ ПОГЛИБЛЕННЯ ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ В УКРАЇНІ.

ВРАХУВАННЯ СУЧАСНОГО РІВНЯ РОЗВИТКУ ВІТЧИЗНЯНОГО ПРАВОЗНАВСТВА, ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДОЛОГІЧНИХ ПІДХОДІВ ДО ПІЗНАННЯ ШИРОКОЇ ЕМПІРИЧНОЇ БАЗИ ПРЕДМЕТУ ДОСЛІДЖЕННЯ, ДОЗВОЛЯЄ ПІДВЕСТИ ПІДСУМКИ ТА ЗРОБИТИ РЯД ВИСНОВКІВ.

ПЕРШЕ. ПІСЛЯ 1989 Р. НА ЄВРОАЗІАТСЬКОМУ КОНТИНЕНТІ ПОСТУПОВО ФОРМУЄТЬСЯ НОВИЙ СОЦІАЛЬНИЙ ПРОСТІР, ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ СУТНОСТІ ЯКОГО, НА ДУМКУ АВТОРА, СЛІД ВИКОРИСТАТИ ТАКІ КАТЕГОРІЇ ЯК ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНЕ СУСПІЛЬСТВО, ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНА ДЕРЖАВА ТА ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНА МОДЕРНІЗАЦІЯ.

НА ОСНОВІ ТЕОРЕТИЧНОГО АНАЛІЗУ ЕМПІРИЧНОГО МАТЕРІАЛУ В ДИСЕРТАЦІЇ ПОДАНІ ТАКІ КОНЦЕНТРОВАНІ ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ: ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНЕ СУСПІЛЬСТВО - ОСОБЛИВА СОЦІАЛЬНА СПІЛЬНІСТЬ, КОТРА ПОСТАЛА ПІСЛЯ ПАДІННЯ ТОТАЛІТАРНОГО СОЦІАЛІЗМУ, ВІДЗНАЧАЄТЬСЯ ПЕРЕХІДНИМ СТАНОМ, ВИСОКИМ СТУПЕНЕМ ДИНАМІКИ, НЕСТАБІЛЬНІСТЮ ОСНОВНИХ ІНСТИТУТІВ І СТРУКТУРИ ЗАГАЛОМ І ОДНОЧАСНО МОДЕРНІЗУЄТЬСЯ У НАПРЯМІ ДО ВТІЛЕННЯ ОСНОВОПОЛОЖНИХ ЦИВІЛІЗАЦІЙНИХ ЦІННОСТЕЙ (НАРОДОВЛАДДЯ, РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ, ПРАВ ЛЮДИНИ); ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНА ДЕРЖАВА - ЦЕ ДЕРЖАВА, КОТРА ЗДІЙСНЮЄ МОДЕРНІЗАЦІЮ СВОЄЇ СУТНОСТІ У НАПРЯМІ ВІД ТОТАЛІТАРНОГО СОЦІАЛІЗМУ ДО ДЕРЖАВНО-ПРАВОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА, ЗАСНОВАНОГО НА ПРИНЦИПАХ ДЕМОКРАТІЇ ТА РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ; ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНА МОДЕРНІЗАЦІЯ - ЦЕ ОСОБЛИВА МОДЕЛЬ "НАЗДОГАНЯЮЧОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ", КОТРА ПОЛЯГАЄ В СИСТЕМНОМУ ЦІЛЕСПРЯМОВАНОМУ РЕФОРМУВАННІ ОСНОВ СУСПІЛЬНОГО І ДЕРЖАВНОГО ЛАДУ ТОТАЛІТАРНОГО СОЦІАЛІЗМУ, СТАНОВЛЕННІ ПОЛІТИЧНОЇ Й ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ, ЗАСНОВАНОЇ НА ПРИНЦИПАХ ДЕМОКРАТІЇ І РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ.

ДРУГЕ. УТОЧНЕНО СУТНІСТЬ І ПОНЯТІЙНИЙ СКЛАД ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ ЯК КЛЮЧОВОЇ КАТЕГОРІЇ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ, В ТОМУ ЧИСЛІ: А) СФОРМУЛЬОВАНО АВТОРСЬКЕ ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ ЯК ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ, СПРЯМОВАНОЇ НА СИСТЕМНІ ПЕРЕТВОРЕННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ ЮРИДИЧНИХ ЗАСОБІВ СУТНОСТІ ДЕРЖАВИ, ЇЇ ОСНОВНИХ ФУНКЦІЙ, ПРАВОВИХ ОСНОВ СТОСУНКІВ ІЗ СУСПІЛЬСТВОМ ТА ОКРЕМИМИ ІНДИВІДАМИ НА ОСНОВІ ПРИНЦИПІВ КОНСТИТУЦІОНАЛІЗМУ ТА ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ; Б) З'ЯСОВАНІ СУТНІСНІ ОЗНАКИ ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ, ЯКІ ВІДОБРАЖАЮТЬ ЇЇ ОКРЕМІ АСПЕКТИ, А САМЕ: 1) ВОНА ВИСТУПАЄ ДЕРЖАВНОЮ ПРАВОВОЮ ПОЛІТИКОЮ; 2) ПРАВОВА РЕФОРМА ВИСТУПАЄ РЕФОРМАТОРСЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ І В ЦЬОМУ ПЛАНІ ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ ВІД ЕВОЛЮЦІЇ, З ОДНОГО БОКУ, І РЕВОЛЮЦІЇ, З ІНШОГО; 3) ВОНА ЗАСНОВАНА НА ЗАКОНІ ("ПРАВОВОМУ ЗАКОНІ"), ТОБТО ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ВИКЛЮЧНО НА ОСНОВІ ЧИННОГО ЗАКОНОДАВСТВА І В МЕЖАХ, ВИЗНАЧЕНИХ НИМ; 4) ПРАВОВА РЕФОРМА ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ПЕРЕВАЖНО ЗА ДОПОМОГОЮ ЮРИДИЧНИХ ЗАСОБІВ; 5) ВОНА ОРГАНІЧНО ПОВ'ЯЗАНА З ПРАВОМ ТА ПРАВОРОЗУМІННЯМ У СУСПІЛЬСТВІ; 6) ВЕКТОР ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ ПОЛЯГАЄ В СТАНОВЛЕННІ ІНСТИТУТІВ КОНСТИТУЦІОНАЛІЗМУ ТА ЗАСАД ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ, УТВЕРДЖЕННІ ЇХ У СУСПІЛЬСТВІ ТА ДЕРЖАВІ.

ТРЕТЄ. ПІСЛЯ "ОКСАМИТОВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ" В ЧЕХОСЛОВАЧЧИНІ ЧЕРЕЗ ПРАВОВУ РЕФОРМУ ФОРМУВАЛАСЯ НОВА СУТНІСТЬ ДЕРЖАВИ. ЗМІСТ ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ В ЦЕЙ ЧАС ПОЛЯГАВ У ПРОВЕДЕННІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ, СПРЯМОВАНОЇ НА КОМПЛЕКСНЕ ПЕРЕТВОРЕННЯ ІНСТИТУЦІЙНОГО І НОРМАТИВНОГО КОМПОНЕНТІВ ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ. ЇЇ ХАРАКТЕР ЗАСВІДЧУЄ РОЗШИРЕНЕ РОЗУМІННЯ ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ НОВОЮ ПОЛІТИЧНОЮ ЕЛІТОЮ, ТОБТО ТАКОЮ, ДО ЯКОЇ ВКЛЮЧАЛИСЯ НЕ ЛИШЕ НАПРЯМИ РЕФОРМУВАННЯ КОНСТИТУЦІЙНОЇ, СУДОВО-ПРАВОВОЇ І АДМІНІСТРАТИВНОЇ СИСТЕМИ, А Й ТАКОЖ ЗАХОДИ ЩОДО УДОСКОНАЛЕННЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ ЗАГАЛОМ І ПЕРЕТВОРЕННЯ ОКРЕМИХ ПРАВОВИХ ГАЛУЗЕЙ (ЦИВІЛЬНОГО, КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА ТОЩО). 

АВТОР ПРИХОДИТЬ ДО ВИСНОВКУ, ЩО НАЙВАЖЛИВІШИМ ФАКТОРОМ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ ВИСТУПАВ КОНСТИТУЦІЙНО ЗАКРІПЛЕНИЙ МЕХАНІЗМ ПРИЙНЯТТЯ ПОЛІТИЧНИХ РІШЕНЬ В ЧЕХОСЛОВАЧЧИНІ.

ЧЕТВЕРТЕ. ПРОВЕДЕНИЙ КОМПЛЕКСНИЙ АНАЛІЗ ЗДІЙСНЕННЯ ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ В ЧЕСЬКІЙ РЕСПУБЛІЦІ ПІСЛЯ ЗДОБУТТЯ НЕЮ НЕЗАЛЕЖНОСТІ В 1993 Р. ДОЗВОЛЯЄ ЗРОБИТИ ВИСНОВОК, ЩО ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ТАКИХ ФАКТОРІВ: 1) ЯКІСНОГО СТАНУ СУБ'ЄКТА ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ (ПОЛІТИЧНОЇ ЕЛІТИ), ЇЇ МОТИВАЦІЇ ДО ПЕРЕТВОРЕНЬ ТА РІВНЯ ПРАВОВОЇ КУЛЬТУРИ. ДОСВІД ЦІЄЇ КРАЇНИ ЗАСВІДЧИВ, ЩО ТІЛЬКИ В ТОМУ РАЗІ, КОЛИ ФОРМУВАННЯ ТАКОГО СУБ'ЄКТУ НА ПОЧАТКОВОМУ ЕТАПІ СУСПІЛЬНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ ВИСТУПАЄ ОКРЕМИМ ОБ'ЄКТОМ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ, ПРАВОВА РЕФОРМА ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ІНТЕНСИВНО І РЕЗУЛЬТАТИВНО; 2) ВИЗНАЧЕННЯ ЗАДАЧІ ПЕРЕТВОРЕННЯ КОНСТИТУЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ВЛАДИ ЯК ПРІОРИТЕТНОЇ; 3) ВІДМОВИ СУБ'ЄКТА ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ ВІД НАМАГАНЬ ПОЄДНАТИ СОЦІАЛІСТИЧНУ ПРАВОВУ ТРАДИЦІЮ З СУЧАСНИМИ ТЕНДЕНЦІЯМИ РОЗВИТКУ ДЕРЖАВНО-ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ ТА ЙОГО ЗОСЕРЕДЖЕННІ НА ЧІТКО ВИЗНАЧЕНИХ ЦІННОСТЯХ І ПРІОРИТЕТАХ.

П'ЯТЕ. АНАЛІЗ ТЕОРЕТИЧНИХ ПІДХОДІВ І ПРАКТИКИ ЗДІЙСНЕННЯ ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ В СЛОВАЦЬКІЙ РЕСПУБЛІЦІ ПІСЛЯ ЗДОБУТТЯ НЕЮ НЕЗАЛЕЖНОСТІ ДОЗВОЛЯЄ ЗРОБИТИ ВИСНОВОК, ЩО ДЕРЖАВОТВОРЧИЙ ПРОЦЕС В КРАЇНІ НОСИВ ВІДБИТОК НАМАГАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕЛІТИ ВИРОБИТИ ОКРЕМУ МОДЕЛЬ ОРГАНІЗАЦІЇ І ЗДІЙСНЕННЯ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ, КОТРА ПОВИННА БУЛА ПОЄДНАТИ ДЕЯКІ ОЗНАКИ КОЛИШНЬОЇ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ СИСТЕМИ З СУЧАСНИМИ ЗАХІДНИМИ ЗРАЗКАМИ. ТАКИЙ ПІДХІД ПРОЯВИВСЯ В ОСОБЛИВОСТЯХ ФОРМИ ДЕРЖАВНОГО ПРАВЛІННЯ, ВИЗНАЧЕНОЇ КОНСТИТУЦІЄЮ СР 1992 Р. (ПАРЛАМЕНТСЬКА РЕСПУБЛІКА З РЯДОМ ДЕСТРУКЦІЙ), ТА В НЕДЕМОКРАТИЧНИХ ОЗНАКАХ ПОЛІТИЧНОГО РЕЖИМУ В ПЕРІОД 1994-1998 РР.