ДІАГНОСТИКА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ КОКСОХІМІЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ Статья

Актуальність теми. На сучасному етапі економічного й соціального розвитку економіки України важливе значення має металургія, яка забезпечує 27% промислового виробництва держави, дає близько 40% валютних надходжень в Україну і понад 10% надходжень у державний бюджет. Україна є одним з лідерів серед країн – виробників чорних металів у світі за обсягом виробництва сталі та за обсягом експорту металопродукції. Невід’ємною частиною металургії є коксохімічна промисловість, тісний зв’язок з якою мають також інші галузі. Розвиток коксохімічної промисловості значною мірою залежить від забезпечення умов формування конкурентоспроможності коксохімічних підприємств із урахуванням змін складного і нестабільного ринкового середовища.

Коксохімічні підприємства, як і більшість вітчизняних підприємств, потребують достовірного визначення рівня своєї конкурентоспроможності для розвитку ключових напрямків діяльності з метою адаптації до ринкових умов. Розробка дійових управлінських рішень має ґрунтуватись на аналітичних висновках про тенденції змін конкурентоспроможності підприємства, що обумовлює актуальність застосування в системі управління інструментарію діагностики.

Питання оцінки конкурентоспроможності й управління нею розроблені в роботах таких вчених, як Д. Аакер, Г. Азоєв, І. Ансофф, А. Воронкова, В. Геєць, П. Дойль, Ю. Іванов, Б. Кваснюк, М. Кизим, Ф. Котлер, Є. Кузьбожев, Ж.-Ж. Ламбен, Г. Мінцберг, І. Отенко, В. Пономаренко, М. Портер, О. Тридід, О. Тищенко, А. Томпсон, А. Чандлер, О. Челенков, В. Шинкаренко, Й. Шумпетер та ін. Питанням формування методичних підходів до проведення діагностики і розробки управлінських заходів на основі її результатів присвячені роботи І. Бланка, А. Вартанова, А. Воронкової, Ю. Іванова, М. Кизима, Б. Коласса, І. Маріона, М. Мескона, К. Наварі, В. Пономаренка, В. Раппопорта, Ж. Рішара, Ф. Ріполь-Сарагосі та ін.

Між тим, слід зауважити, що особливості функціонування вітчизняних коксохімічних підприємств у сучасних умовах зумовлюють необхідність уточнення теоретичних підходів до визначення основних складових оцінки їх конкурентоспроможності з урахуванням характеристик галузевого розвитку коксохімічної промисловості. Залишається невирішеним питання ознак кластеризації коксохімічних підприємств, що дозволить розробляти дійові напрямки їх діяльності. Адаптація та своєчасне розпізнавання стану коксохімічних підприємств на ринку потребують розробки методичних підходів

до діагностики їх конкурентоспроможності за відповідною системою показників. Проведення діагностики вимагає обґрунтування та налаштування спеціального інструментарію економіко-математичного моделювання.

Недостатнє відпрацювання зазначених проблем зумовили вибір теми, її актуальність, мету і завдання дисертації.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. В основу дисертації покладено виконані автором розробки, що є частиною держбюджетної (держзамовлення) науково-дослідної роботи Харківського національного економічного університету за темою “Розроблення стратегічного забезпечення розвитку підприємства” (№ ДР 0107U007226), а також ініціативної науково-дослідної держбюджетної роботи за темою “Вимірювання об’єктів в економіці” (№ ДР 0105U001941). У рамках зазначених робіт автором було розроблено методику діагностики підприємства, визначено функції діагностики та виконано теоретичне обґрунтування діагностики як засобу вимірювання ознак об’єкта в економіці.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є теоретичне обґрунтування та розробка науково-методичного забезпечення діагностики конкуренто-спроможності коксохімічних підприємств.

Для досягнення поставленої мети вирішено такі теоретичні та практичні завдання:

проаналізувати місце діагностики конкурентоспроможності підприємства у системі управління напрямками його діяльності, вдосконалити класифікацію видів діагностики та узагальнити етапи її проведення;

обґрунтувати систему показників конкурентоспроможності підприємства на підставі відображення кількісних та якісних ознак основних складових, які враховують особливості розвитку вітчизняної коксохімічної промисловості;

для розв’язання завдань діагностики конкурентоспроможності підприємства обґрунтувати та налаштувати комплекс економіко-математичних методів і моделей;

розробити науково-теоретичний підхід до кластеризації вітчизняних коксохімічних підприємств, виявити й оцінити визначальні чинники впливу на формування їх конкурентоспроможності, визначити та проаналізувати поточні й прогнозні рівні конкурентоспроможності коксохімічних підприємств;

розробити методику діагностики конкурентоспроможності коксохімічних підприємств, визначити ознаки і причини порушень або відхилень рівня конкурентоспроможності підприємств від галузевого еталона, запропонувати практичні рекомендації щодо використання результатів діагностики в розробці управлінських рішень.

Об’єкт дослідження – процес формування конкурентоспроможності вітчизняних коксохімічних підприємств.

Предмет дослідження – теоретичні, методичні та практичні аспекти діагностики конкурентоспроможності коксохімічних підприємств.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою проведених у дисертації досліджень стали наукові концепції, теоретичні розробки

провідних вітчизняних і зарубіжних вчених, які стосуються проблем управління конкурентоспроможністю підприємств. У процесі дослідження використано такі загальнонаукові та спеціальні методи: логічний аналіз – для уточнення понятійного апарату категорій теорії конкуренції; експертне оцінювання – для отримання кількісних оцінок якісних характеристик конкурентоспроможності коксохімічних підприємств; багатовимірне шкалювання для виокремлення кластерів коксохімічних підприємств за рівнем розвитку характеристик їх конкурентоспроможності; факторний аналіз – для визначення й оцінки основних факторів впливу на формування складових конкурентоспроможності коксохімічних підприємств; метод побудови таксономічного показника розвитку – для оцінки узагальнюючих показників складових конкурентоспроможності коксохімічних підприємств; множинний регресійний аналіз – для прогнозування рівня конкурентоспроможності й оцінки впливу дійових факторів його підвищення; графічний метод – для ілюстрації результатів дослідження.

Інформаційну базу дослідження склали законодавчі та нормативні акти, праці провідних вітчизняних і зарубіжних вчених з питань аналізу та діагностики в економіці, матеріали наукових конференцій, звітно-статистичні дані коксохімічних підприємств України, матеріали засобів масової інформації.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні та вдосконаленні теоретичних, методичних і практичних положень щодо проведення діагностики конкурентоспроможності коксохімічних підприємств, а саме:

удосконалено:

систему показників конкурентоспроможності коксохімічних підприємств, в якій, на відміну від існуючих, реалізовано сполучення кількісних та експертних оцінок показників ознак виокремлених основних складових формування конкурентоспроможності підприємства – конкурентоспроможності продукції, потенціалу підприємства та його ринкової активності, що сприяє забезпеченню інформативності й цілісності відображення стану підприємства на ринку;

науково-теоретичний підхід до встановлення кластерів вітчизняних коксохімічних підприємств, який, на відміну від існуючих, полягає у визначенні та ідентифікації поточних і прогнозних рівнів їх конкурентоспроможності та дозволяє забезпечити інформаційно-аналітичну основу прийняття управлінських рішень щодо розвитку перспективних напрямів діяльності підприємства, спрямованих на підтримку умов його функціонування на ринку;

методичний підхід до діагностики конкурентоспроможності коксохімічних підприємств, відмінність якого обумовлена синтезом процедур експрес-діагностики і комплексної діагностики на основі аналізу відповідності встановленим галузевим еталонним значенням; використання розробленої методики діагностики дозволило визначити ознаки і причини відхилень від

галузевого еталона значень показників конкурентоспроможності окремих вітчизняних коксохімічних підприємств та обґрунтувати управлінські заходи щодо їх підвищення;

дістали подальшого розвитку:

класифікація видів діагностики завдяки узагальненню існуючих класифікаційних ознак і доповненню їх такими, як: форма організації робіт, час застосування в процесі управління, напрям використання результатів і періодичність проведення діагностики, що дозволяє більш детально визначити основні організаційно-методичні аспекти її реалізації в системі управління конкурентоспроможністю підприємства та підвищити якість її проведення;

аналітичне забезпечення процесу діагностики конкурентоспроможності підприємства, у складі якого виокремлено й обґрунтовано комплекс спеціальних методів статистичного багатовимірного аналізу, налаштовування яких дозволяє провести покроковий аналіз, отримати об’єктивну, порівняльну, статично-динамічну й кількісно-якісну оцінку показника конкурентоспроможності підприємства.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретичні положення роботи доведені до рівня конкретних методик і рекомендацій щодо проведення діагностики конкурентоспроможності коксохімічних підприємств України. Практичне використання запропонованого інструментарію діагностики дозволить вирішити проблему забезпечення інформаційно-аналітичної основи для обґрунтування управлінських рішень, спрямованих на підтримку прийнятних умов функціонування вітчизняних коксохімічних підприємств на ринку.

Основні положення дисертації, що мають прикладний характер, знайшли практичне застосування на вітчизняних підприємствах Асоціації “Укркокс”. Розроблену методику діагностики конкурентного статусу прийнято до впровадження в практичну діяльність ВАТ “Алчевськкокс” (довідка № 01-8850 від 26.11.2007 р.). Рекомендації щодо визначення факторів впливу на конкурентний статус підприємства відповідно до розробленої методики, обґрунтування напрямків підтримки існуючого конкурентного статусу підприємства на основі прогнозованих значень конкурентоспроможності прийнято до використання в АТЗТ “Харківський коксовий завод” (довідка № 1402 від 07.12.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою роботою. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використано лише ті положення, що є результатом особистого дослідження автора. Особистий внесок у спільні публікації відображено в списку опублікованих праць за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки, викладені в дисертації, доповідалися і одержали схвалення на Міжнародних та Всеукраїнських науково-практичних конференціях, зокрема на конференції “Управління розвитком” (Харків, 2004 р.); науково-практичній конференції “Сучасні проблеми фінансово-господарського контролю” (Кривий Ріг, 2005 р.); науково-практичній конференції “Науково-технічний розвиток: економіка, технології, управління” (Київ, 2005 р.); науково-практичній конференції “Інвестиційні стратегії підприємств України на товарних та фінансових ринках” (Дніпропетровськ, 2006 р.); науково-практичній конференції “Держава та ринок: стратегія внутрішнього розвитку промислових регіонів” (Маріуполь, 2006 р.); науково-практичній конференції «Комплексна статистична оцінка управлінської та господарської діяльності» (Хмельницький, 2007 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 12 наукових праць, у тому числі 6 статей у фахових виданнях, 6 тез доповідей на науково-практичних конференціях. Загальний обсяг публікацій становить 4,41 ум.-друк. арк., особисто автору належить 4,21 ум.-друк. арк.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації – 250 сторінок. Робота містить 32 таблиці, з них 12 таблиць викладено на 16 повних сторінках, 44 рисунки, з них 5 – на 3 повних сторінках, 5 додатків - на 34 сторінках і список використаних джерел з 287 найменувань – на 29 сторінках. Обсяг основного тексту дисертації становить 168 сторінок.