Тихомиров Д.О. Юридична діяльність в англо-американській правовій сім\'ї (теоретико-правові аспекти)

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, висвітлено стан її розробки, визначено зв’язок роботи з науковими програмами, планами і темами, мету і завдання, об’єкт і предмет, методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, наведено дані про їх апробацію та впровадження, публікації, структуру й обсяг дисертації.

Розділ 1 “Теоретико-методологічні засади досліджень юридичної діяльності в англо-американській правовій сім’ї” складається з двох підрозділів і присвячений аналізу наукових праць з проблематики дослідження, виокремленню його предмета, обґрунтуванню вибору та сфер використання методів дослідження.

У підрозділі 1.1. “Історіографія досліджень юридичної діяльності в англо-американській правовій сім’ї” висвітлюються результати аналізу та узагальнення результатів наукових досліджень юридичної діяльності в контексті різних правових сімей, визначаються напрямки сучасних досліджень з зазначеної проблематики, виокремлюються ще не розв’язані проблеми, обґрунтовується вибір предмета дослідження.

Здійснений аналіз наукових джерел з проблематики дисертації надав можливість здобувачу зробити висновки про те, що для досліджень юридичної діяльності притаманний плюралізм наукових підходів, узагальнюючи які, доцільно виокремити – теоретичний, прикладний і порівняльно-правовий підходи.

Перший підхід притаманний філософським, загальнотеоретичним, історичним, соціологічним правовим дослідженням та орієнтований на вивчення становлення і розвитку юридичної діяльності як особливого соціального явища, зокрема, формування філософських, теоретичних, методологічних засад, поняттєво-категоріального апарату теорії юридичної діяльності, закономірностей її виникнення, становлення та розвитку, соціальної зумовленості тощо.

Другий підхід (прикладний) має емпіричне спрямування й орієнтований на дослідження ґенези, стану, динаміки юридичної практики і зумовлений процесами зростання ролі юристів у правовому розвитку, потребами судової реформи, удосконалення діяльності правоохоронних органів, формування ринку юридичних послуг, підвищення ефективності правового захисту тощо.

Основою третього (порівняльно-правового) підходу є спрямованість як на теоретичну складову порівняльного правознавства, так і на своєрідність природи юридичної діяльності в окремих правових сім’ях, що потребує відповідних наукових підходів, визначення можливостей і критеріїв їх сумісності в межах західної (континентальної та англо-американської), східної та вітчизняної правових традицій.

У підрозділі 1.2. “Методологія досліджень юридичної діяльності в англо-американській правовій сім’ї” обґрунтовується методологія дослідження юридичної діяльності в англо-американській правові сім’ї, визначаються філософські та теоретичні засади, методологічні підходи, властивості наукових методів, притаманних дослідженням юридичної діяльності в англо-американській правовій сім’ї.

Розробка методології дослідження зумовлена складністю і динамізмом об’єкта пізнання – юридичної діяльності в англо-американській правовій сім’ї, а також і самого процесу наукового пізнання та його засобів, що передбачає виокремлення філософських і теоретичних засад, комплексне використання різних методів у їхній єдності і взаємодоповненні.

Серед методів, що традиційно використовуються в теоретичних порівняльно-правових дослідженнях, виокремлено теоретичний і порівняльно-правовий методи, де теоретичним є діяльнісний метод, який використовувався для розробки загальної моделі юридичної діяльності, а за допомогою порівняльно-правового були досліджені особливості юридичної діяльності в англо-американській правовій сім’ї та в правовій системі України, а також з’ясовані їх загальні, особливі та унікальні властивості і на цих засадах визначено можливості та шляхи використання зарубіжного досвіду для вдосконалення юридичної діяльності в Україні.

Підсумовуючи, здобувач дійшов висновку, що складний характер предмета дослідження та власне методології юридичної компаративістики зумовлює необхідність використання різноманітних методів та предметних правових знань, які збагачують одне одного, а у своїй сукупності забезпечують цілісне сприйняття юридичної діяльності в контексті її зумовленості певною правовою культурою.

Підрозділ 1.3. “Юридична діяльність як складова англо-американської правової сім’ї” спрямований на розробку теоретичної конструкції юридичної діяльності як елемента правової системи, моделі, що є основою здійснення її порівняльно-правових досліджень у різних за природою правових сім’ях.

Обґрунтовується, що юридична діяльність як складне та багатофункціональне правове явище може досліджуватися та визначатися в різних контекстах або системах “координат” наукового дослідження. За результатами аналізу викладених у науковій літературі підходів до інтерпретації юридичної діяльності наводяться додаткові аргументи щодо доцільності застосування в дисертації інтерпретації юридичної діяльності як професійної діяльності, що здійснюється в сфері права.

Адаптуючи положення теорії юридичної діяльності щодо своєрідності порівняльно-правових досліджень здобувач зазначає, що юридична діяльність існує в певному соціальному середовищі, правовій культурі, тому особливістю її порівняльно-правового дослідження є не тільки й не стільки з’ясування загальних, особливих та унікальних властивостей в співставленні з соціальною, правовою діяльністю та іншими спорідненими правовими явищами, а й вивчення зумовленості юридичної діяльності природою національної правової системи та відповідної правової сім’ї. Цей аспект дослідження юридичної діяльності в порівняльно-правовому контексті потребує звернення до аналізу понять правової системи, правової сім’ї та визначення їх взаємозалежностей.

Дослідження існуючих наукових підходів до розуміння правової системи дозволило обґрунтувати висновок, що порівняльному правознавству властива своєрідна її інтерпретація як поняття інваріантного не тільки до різних стадій розвиненості (діахронічний аспект), але й різноманітності національних правових систем у сьогоденні (синхронічний аспект).

Розділ 2 “Виникнення та сучасний стан розвитку юридичної діяльності в англо-американській правовій сім’ї” складається з трьох підрозділів, в яких зроблено спробу дослідити історію юридичної діяльності в англо-американській правовій сім’ї, її основні характеристики, зумовленості та класифікації.

Підрозділ 2.1. “Ґенеза юридичної діяльності в англо-американській правовій сім’ї” присвячений аналізу виникнення, становлення та розвитку професійної діяльності юристів у контексті генезису англо-американської правової сім’ї.

Ґенеза юридичної діяльності в англо-американській правовій сім’ї досліджується автором на прикладах “материнських” правових систем Англії та США, а також залежних від них у правовому розвитку Австралії, Канади та інших країн.

З виокремленням суддів та адвокатів як професійних груп, їх інституціалізацією, а також становленням прецедентного права пов’язаний розвиток юридичної професії, зокрема, поділ адвокатської діяльності на дві гілки – баристерів та солісіторів, виникнення аторнеїв, коронерів, набуття окремих юридичних властивостей поліцейською діяльністю тощо, причому здобувач наголошує на залежності ґенези різних видів юридичної професії від побудови правової системи Англії в різні періоди її існування, функцій, що виконувалися юристами при розгляді юридичних справ, кількісних та якісних змін у сфері правового регулювання, а також інших факторів.

Таким чином, аналіз ґенези юридичної діяльності в англо-американській правовій сім’ї дозволяє зробити висновок про те, що спільним для країн цієї правової сім’ї є залежність виникнення та становлення юридичної професії від правової експансії Англії та розвитку загального права, а особливості зумовлені політичними, соціальними, економічними, культурними та іншими факторами.

У підрозділі 2.2. “Своєрідність юридичної діяльності в англо-американській правовій сім’ї” автор аналізує особливості професійної діяльності юристів англо-американської правової сім’ї, визначає її структуру, призначення, місце та роль в умовах конвергенції сучасних правових сімей світу.

Особливості юридичної діяльності розглянуто стосовно таких її основних видів як суддівська, адвокатська, прокурорська, поліцейська діяльності, а також деяких інших видів похідних від зазначених. Враховуючи природу англо-американської правової сім’ї, фундаментальне значення має суддівська діяльність, яка посідає особливе місце в структурі правових систем англомовних країн і відіграє домінуючу роль у створенні та функціонуванні прецедентного права, а особливості всіх інших видів юридичної діяльності, так само як і їх диференціація, визначаються, в першу чергу, їх взаємодією з суддівською діяльністю, їх функціями та відповідними повноваженнями у судовому розгляді юридичних справ, причому їх “конфігурація” є своєрідною для кожної країни.

Місце та роль суддівської діяльності зумовлює й відповідне значення тих видів юридичної діяльності, що пов’язані з нею, забезпечують її ефективність та дієвість, а тому й прецедентне право – це не тільки суддівське право, як зазначається іноді в юридичній літературі, а “юридичне право” як результат цілісної юридичної діяльності.

Сучасні процеси світового правового розвитку характеризуються здебільшого не поглибленням самобутності національних правових систем і притаманних їм форм організації та здійснення юридичної діяльності, а, навпаки, конвергенцією, взаємопроникненням, особливо в тих сферах, у яких правові інституції інших країн є більш ефективними і такими, що відповідають правовому прогресу. Прецедентне право як юридичне право все більше проникає в країни, що відносяться до інших правових сімей, а також у правовий простір міждержавних і наддержавних об’єднань, регіональне і міжнародне право. Ураховуючи інтеграцію України в європейський та міжнародний правовий простір, така конвергенція й міжнародне визнання значення юридичної діяльності в правовому розвитку стає одним з напрямків реформування вітчизняної правової системи.

У підрозділі 2.3. “Класифікація юридичної діяльності в англо-американській правовій сім’ї” на підставі загальноприйнятих прийомів класифікаційного методу виокремлюються критерії класифікації юридичної діяльності, характеризуються найбільш значущі для реалізації мети дослідження її види, висвітлюється значення різних типологізацій для подальшого її наукового осмислення.

Однією із найширших класифікацій юридичної діяльності, здобувач вважає її поділ на юридичну наукову, юридичну навчальну, юридичну практичну. Другим методологічно значущим критерієм класифікації є напрям діяльності юристів, за яким виокремлюється правозахисна, правовідновлююча, правоохоронна, правовстановлююча, установча, наглядова, контрольна, розпорядча, інтерпретаційна, правоконкретизуюча, координаційна, систематизаційна юридичні діяльності.

В інших варіантах юридична діяльність класифікується в залежності від: професійної або організаційної належності суб’єкта; характеру її завдань; галузі права, у сфері дії якої здійснюється юридична діяльність; віку та кількості суб’єктів юридичної діяльності; часу здійснення юридичної діяльності; психологічних особливостей юридичної діяльності тощо.

Значення цих класифікацій полягає в тому, що кожна з них дає можливість певним чином поділити множину юридичної діяльності на окремі групи, типи, класи, об’єднання, визначити особливості кожної з них, зв’язки між ним, а тим самим не тільки глибше пізнати природу юридичної діяльності, але й використати критерії диференціації для проведення порівняння за якісними та кількісними параметрами.

Розділ 3 “Особливості здійснення окремих видів юридичної діяльності в умовах англо-американської правової сім’ї” містить чотири підрозділи, в яких у порівняльно-правовому аспекті проаналізовано особливості діяльності суддів, адвокатів, прокурорів та поліцейських різних країн англо-американської правової сім’ї, визначено шляхи впровадження їх правового досвіду для вдосконалення організації та здійснення юридичної діяльності в Україні.

Підрозділ 3.1. “Діяльність судів як основа побудови англо-американської правової сім’ї” орієнтований на дослідження зумовленості особливостей побудови та здійснення суддівської діяльності природою правових систем країн англо-американської правової сім’ї, а також форм та напрямків впливу діяльності суддів на становлення та перспективи їх розвитку.

На підставі проведеного аналізу робиться висновок, що в усіх країнах англо-американської правової сім’ї судді мають більший вплив та рівень поваги в суспільстві, ніж їхні колеги в романо-германській правовій сім’ї. Це пов’язано з тим, що судова влада в англо-американській правовій сім’ї, з одного боку, майже незалежна від інших гілок державної та політичної влади, а, з іншого – суттєво впливає на основні структурні компоненти правової системи, зокрема, на джерела права, правову ідеологію, реалізацію суб’єктивних прав та юридичних обов’язків тощо.

Однією з особливостей організації суддівської діяльності у країнах англо-американської правової сім’ї є наявність суддів-магістратів, які за своєю освітою, як правило, не є юристами. Окрім магістратів, у США створено інститут рекордерів – першу (районну) ланку судової системи, куди відносяться юристи, які виконують свої обов’язки протягом декількох тижнів на рік, але вони повинні мати досвід роботи в якості солісітора чи баристера.

Таким чином, суддівська діяльність як фундаментальна у своєму значенні для існування прецедентного права має здебільшого професійний характер, її властивостями є незалежність, неупередженість, справедливість при розгляді найбільш суспільно значущих та складних юридичних справ, а інші категорії правопорушень та правових спорів розглядаються непрофесійними суддями.

У підрозділі 3.2. “Юридична діяльність правозахисників в англо-американській правовій сім’ї” розкрито своєрідність правозахисної юридичної діяльності як інституту громадянського суспільства, її місце та роль в системі юридичної діяльності країн англо-американської правової сім’ї.

Здобувач відмічає, що, на відміну від суддівської діяльності, завданням якої є здійснення правосуддя, адвокатська діяльність спрямована на забезпечення прав суб’єктів не тільки при вирішенні юридичних справ у судах, але й в інших сферах їх існування. Адвокати є представниками громадянського суспільства, знаходяться поза межами безпосереднього впливу державної влади, що зумовлює й особливості організації, контролю, забезпечення їх діяльності, а також професійної підготовки. Домінуюче значення у захисті інтересів правозахисників, забезпеченні належного надання юридичних послуг, професійної (корпоративної, етичної) відповідальності адвокатів належить їхнім професійним організаціям.

На підставі аналізу організації професійної підготовки юристів здобувач зазначає, що при всій різноманітності її форм та методів, спільними для країн англо-американської правової сім’ї є прагматична спрямованість, ситуативність, формування у студентів навичок казуального юридичного мислення, академічні свободи юридичних шкіл, їх підконтрольність професійним організаціям юристів.

Підрозділ 3.3.“Юридичні властивості діяльності поліції та прокуратури в англо-американській правовій сім’ї” спрямований на висвітлення юридичних властивостей та особливостей правового регулювання діяльності поліції та прокуратури в країнах англо-американської правової сім’ї, а також факторів, що зумовлюють їх існуючу побудову, функціональну спрямованість та перспективи розвитку.

Порівняльно-правовий аналіз особливостей побудови, функцій та повноважень різних, але споріднених між собою, державних служб, що здійснюють публічне переслідування, зокрема, Генерального Аторнею та Офісу директора з публічного переслідування Австралії, Королівської служби переслідування та агентства з тяжких злочинів Англії й Уельсу, Генерального Аторнею та Директора з публічного переслідування Канади та інших, дозволив зробити висновок про те, що діяльність органів прокуратури країн англо-американської правової сім’ї переважно має спільні функції та завдання у підтриманні обвинувачення, зміні або припиненні публічного переслідування особи.

З публічним переслідуванням правопорушників здебільшого пов’язано і юридичні властивості окремих видів поліцейської діяльності, її правового, кадрового та інших видів забезпечення. В дисертації досліджено процеси виникнення, становлення і розвитку поліції, умови, причини та фактори, які впливають на них, пов’язуючи їх, у першу чергу, з розслідуванням злочинів, оскільки переважно саме цей вид діяльності поліції має юридичну природу.

У підрозділі 3.4.“Шляхи впровадження правового досвіду організації та здійснення діяльності юристів англо-американської правової сім’ї в Україні” подаються результати вивчення та визначення стану, можливостей, умов і перспектив сприйняття та запозичення позитивного досвіду професійної діяльності юристів англо-американської правової сім’ї в подальшому розвитку правової системи України.

Напрямки реформування юридичної діяльності в Україні висвітлено здобувачем на підставі аналізу чинного законодавства, проектів нормативно-правових актів, державних концепцій, стану юридичної практики та професійної підготовки юристів тощо, при цьому зазначено, що ефективне вирішення існуючих проблем неможливе без урахування як сучасних процесів її інтеграції у світовий та європейський правовий простір, конвергенції світових правових сімей, становлення світового правопорядку, так і особливостей вітчизняної правової культури, державного та суспільного життя.

Такий підхід дозволив визначити можливість та обґрунтувати доцільність запозичення відповідного досвіду організації та здійснення юридичної діяльності в країнах англо-американської правової сім’ї. До основних з них відносяться пропозиції щодо: запровадження інституту присяжних засідателів; удосконалення способів заміщення посад суддів; створення умов для забезпечення матеріальної та процесуальної незалежності суддів; підвищення ефективності відповідальності суддів перед державою та народом; вдосконалення організації адвокатури та інші.