ФОРМУВАННЯ ТА НАРОЩУВАННЯ СТРАТЕГІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВ ІНСТРУМЕНТАМИ ФІНАНСОВОГО ІНЖИНІРИНГУ Статья

Актуальність теми дослідження. Цінова нестабільність, підвищення ризиків на світових ринках нафти і газу вносять суттєві корективи в процеси управління підприємствами. Традиційні маркетингові, логістичні та фінансові технології перестали спрацьовувати у невизначеному середовищі. За таких умов більшість вітчизняних підприємств нафтогазової промисловості не можуть об’єктивно оцінити свої можливості, формувати та нарощувати стратегічний потенціал.

Дану проблематику інтенсивно досліджують вітчизняні та російські вчені: О. Віханський, О. Градов, А. Стерлін, Е. Уткін, Г. Клейнер, В. Тамбовцев, Р. Качалов, Н. Аткіна, В. Ханжина, Е. Попов, Р. Фатхутдінов, А. Воронкова, В. Пастухова, В. Пономаренко, О. Пушкар, О. Тридід, А. Наливайко, В. Герасимчук, З. Шершньова, О. Кузьмін, О. Сохацька, І. Отенко, В. Нємцов, Л. Довгань, О. Олексюк, О. Ареф’єва, В. Гавва, Є. Божко, А. Шевченко, Н. Рябикіна, О. Сущенко, І. Рєпіна.

Нові ринкові виклики вимагають застосування нетрадиційних підходів до вирішення проблем успішного стратегічного розвитку підприємств на енергетичних ринках, що характеризуються найвищим ступенем ризику. Саме в напрямі використання нетрадиційних фінансових інструментів для оцінки процесів формування та нарощування стратегічного потенціалу розвиваються сьогодні західні корпоративні теорії. Роботи науковців Р.Брейлі, С.Майєрса, Р.Мертона, Ф.Блека, М.Шоулза, Є.Брігхема, Т.Коупленда, С.Прахалада, Г.Хемела, К.Ендрюса, Р.Хайєса, Х.Ітамі, К.Омає, Дж.Куїна, Л.Галіца, Дж.Ф.Маршалла та В.К.Бансала, А.Дамодарана дали істотний поштовх для розвитку цього наукового напряму, завдяки якому збагатився арсенал стратегічного менеджменту та виник новий вид управлінської діяльності – фінансовий інжиніринг.

Застосування таких його технологій, як управління вартістю і ризиками, процесами злиття та поглинання через інструменти власного капіталу та реальні опціони, відкриває нові можливості щодо отримання доходу, зростання капіталізації, фінансування інновацій, що в свою чергу призводить до нарощування стратегічного потенціалу. Використання цих інструментів підприємствами нафтогазової промисловості є гостро необхідним, без цього вони не зможуть забезпечити ефективне функціонування у довгостроковій перспективі, конкурувати на світових ринках, перетворювати ризик та невизначеність на стратегічні активи.

Вагомість і актуальність зазначених проблем та недостатнє їх наукове обґрунтування у вітчизняній науковій літературі зумовили вибір теми, постановку мети та завдань дослідження.

Зв‘язок роботи із науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до планів науково-дослідних робіт Тернопільського національного економічного університету Міністерства освіти і науки України за темами: „Розробка методики корпоративного управління розвитком статутної діяльності” (номер державної реєстрації 0103U000142, 2003-2005 рр.), у рамках якої автором досліджено проблеми формування, оцінки рівня використання та перспектив нарощування потенціалу підприємств корпоративного сектору енергетичної галузі України в цілому і в регіональному контексті зокрема; „Впровадження стратегій, технологій та інструментів фінансового інжинірингу у практику управління вітчизняних корпорацій” (державний реєстраційний номер 0107U002609, 2007-2008 рр.), у межах якої автором розроблено методичні підходи до запровадження технологій та інструментів фінансового інжинірингу у вітчизняних корпораціях.

Мета дисертаційної роботи полягає у теоретико-методологічному обґрунтуванні концепції формування та нарощування стратегічного потенціалу вітчизняних підприємств нафтогазової промисловості інструментами фінансового інжинірингу.

Для реалізації мети в роботі поставлено і виконано такі завдання:

узагальнено, систематизовано і проаналізовано теоретичні засади формування та нарощування стратегічного потенціалу підприємств інструментами фінансового інжинірингу з метою вироблення власної концепції;

уточнено категорійно-понятійний апарат та виявлено функціональні взаємозв’язки між стратегією розвитку, стратегічним потенціалом підприємств та інструментами фінансового інжинірингу;

досліджено існуючі підходи до визначення і оцінювання стратегічного потенціалу та запропоновано методологію кількісної оцінки рівня його використання на вітчизняних підприємствах через структурні компоненти та коефіцієнти їх вагомості;

проаналізовано величину стратегічного потенціалу підприємств нафтогазової промисловості Івано-Франківської області, визначено рівень його використання з метою оцінки перспектив нарощування;

вироблено теоретичні моделі формування та нарощування стратегічного потенціалу підприємств з урахуванням структурних компонентів і підсистем управління, використовуючи при цьому сучасні фінансові інструменти;

запропоновано можливі шляхи застосування реальних опціонів при формуванні стратегічного потенціалу вітчизняних нафтопереробних підприємств на основі методик Блейка-Шоулза та Кокса-Росса-Рубінштейна;

узагальнено рекомендації щодо використання реальних опціонів для оцінки синергетичного ефекту при злиттях і поглинаннях та визначенні перспектив нарощування стратегічного потенціалу підприємств нафтогазової промисловості.

Об’єктом дослідження є процеси формування та нарощування стратегічного потенціалу підприємств.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних та практичних засад формування і нарощування стратегічного потенціалу підприємств нафтогазової промисловості інструментами фінансового інжинірингу.

Методи дослідження. Для вирішення проблемних наукових завдань використано ряд загальнонаукових та спеціальних методів дослідження: у процесі обґрунтування теоретичних засад дисертаційної роботи застосовано методи наукової абстракції, порівняння, індукції та дедукції, аналізу і синтезу, формалізації та систематизації. Отримані прикладні результати дослідження базуються на використанні таких методів: статистичних, графічних, екстраполяції та інтерполяції (при визначенні динаміки та діагностиці величини стратегічного потенціалу акціонерних товариств нафтогазової промисловості Івано-Франківської області), матричного підходу та інтегрального індексного методу (при розрахунку комплексного показника оцінки фінансового стану підприємств та рівня використання їх стратегічного потенціалу), методу експертних оцінок (при визначенні показника рівня використання управлінського потенціалу та розрахунку коефіцієнтів вагомості), методів прогнозування (при побудові лінійної, логарифмічної, степеневої та експоненціальної апроксимацій прогнозних показників фінансово-господарської діяльності досліджуваних підприємств), поетапно-структурного підходу та теорії нечітких множин (при розробці алгоритму оптимізації рівня використання стратегічного потенціалу), імітаційно-динамічного моделювання (при оцінці перспектив нарощування стратегічного потенціалу підприємств на основі моделей реальних опціонів: на ВАТ„Нафтохімік Прикарпаття” – в результаті реалізації інвестиційного проекту; на ВАТ „Івано-Франківськгаз” – в результаті поглинання ВАТ „Тисменицягаз”).

Інформаційну основу дослідження склали фундаментальні наукові праці зарубіжних і вітчизняних науковців у сфері стратегічного управління та інвестиційного проектування у корпоративному секторі. Інформаційною базою дослідження є аналітичні матеріали вітчизняних і зарубіжних інвестиційних фондів та товарних бірж, офіційні дані Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Фонду держмайна України, Івано-Франківського обласного статистичного управління, фінансова звітність відкритих акціонерних товариств.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у теоретико-методологічному обґрунтуванні концептуальних засад формування та нарощування стратегічного потенціалу вітчизняних підприємств нафтогазової промисловості через інструменти фінансового інжинірингу. До найвагоміших результатів, які виносяться на захист, належать такі:

уперше:

запропоновано концепцію формування та нарощування стратегічного потенціалу підприємств, що включає багаторівневі теоретичні моделі для кожного з етапів з використанням інструментів фінансового інжинірингу і ґрунтується на діагностиці величини та рівня фактичного застосування стратегічного потенціалу підприємств, передбачає співставлення отриманих значень для виявлення необхідності оптимізації або нарощування його величини;

розроблено модифіковану модель реальних опціонів для оцінки синергетичного ефекту від процесів злиття і поглинання нафтогазових підприємств, яка дозволяє враховувати ризики, підвищувати гнучкість прийняття управлінських рішень при формуванні та нарощуванні їхнього стратегічного потенціалу;

удосконалено:

методологічні підходи до дослідження стратегічного потенціалу, зокрема взаємозв’язок категорій „стратегія”, „потенціал” „фінансовий інжиніринг”, що дали можливість розглядати „стратегічний потенціал” як складну нелінійну динамічну систему, сукупність збалансованих стратегічних ресурсів, ключових компетенцій та основних знань, достатній рівень розвитку яких при застосуванні інноваційних фінансових інструментів може забезпечити ефективне досягнення цілей підприємства у довгостроковій перспективі;

інструментарій для аналізу стратегічного потенціалу підприємств через його функцію використання структурних компонентів (виробничого, управлінського і ринкового потенціалів) та коефіцієнтів їх вагомості, що дасть можливість отримувати об’єктивну інформацію при прийнятті стратегічних рішень;

дістали подальшого розвитку:

застосування матричного підходу з урахуванням факторної моделі діагностики фінансових критеріїв, що точніше визначають величину стратегічного потенціалу;

комплексна оцінка майбутніх технологічних вдосконалень виробництва нафтопродуктів (інвестиційне проектування), що крім традиційних підходів включає модель реальних опціонів.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у запропонованій методиці розрахунку рівня використання виробничого, управлінського та ринкового потенціалів, застосуванні сучасних підходів до оцінки інвестиційних проектів та вартості акціонерного капіталу, розробці і впровадженні методів оцінки ефективності процесів злиття і поглинання з використанням дієвих інструментів та технологій фінансового інжинірингу, спрямованих на формування та нарощування стратегічного потенціалу вітчизняних підприємств.

Результати виконаного дослідження використані у ВАТ „Івано-Франківськгаз” при розробці прогнозних показників господарської діяльності (акт про впровадження №07/05-1289 від 26.08.2005 р.). Запропонована методика розрахунку рівня використання виробничого, управлінського та ринкового потенціалів використовується при розробці стратегії виробничо-господарської діяльності ВАТ „Нафтохімік Прикарпаття” (довідка про впровадження №886 від 14.10.2005 р.). Сформульовані у дисертації пропозиції застосовано для визначення доцільності фінансування певних інвестиційних проектів у виробничий капітал на ВАТ „Тисменицягаз” (акт про впровадження №993 від 05.12.2005 р.).

Теоретичні положення дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі Тернопільського державного економічного університету при викладанні курсів „Інвестиційний менеджмент”, „Інвестиційне проектування та реальні опціони”, „Фінансовий інжиніринг” (довідка про впровадження №126-29/392 від 28.02.2006 р.) та Калуського хіміко-технологічного технікуму (акт про впровадження №353 від 31.08.2005 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені в дисертаційній роботі, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертаційній роботі використані та містяться лише ті напрацювання, які становлять особистий внесок здобувача.

Апробація та впровадження результатів роботи. Основні наукові результати дисертації пройшли апробацію на 20 конференціях. Серед них: ІІ Міжнародна науково-практична конференція „Сучасні проблеми управління” (м. Київ, 2003 р.); ІІІ Міжнародна конференція студентів, аспірантів і молодих вчених „Науково-технічний розвиток: економіка, технологія, управління” (м. Київ, 2004 р.); Всеукраїнська науково-практична конференція „Розвиток менеджменту в Україні: реалії, проблеми, перспективи” (м. Житомир, 2004 р.); Міжнародна науково-практична конференція „Особливості використання маркетингових технологій в умовах інноваційних змін в економіці”(м. Харків, 2005 р.); Всеукраїнська науково-практична конференція „Фінансове та інституційне забезпечення підприємництва в Україні” (м. Київ, 2005 р.); ІІ Міжнародна конференція „Проблемы современной экономики и институциональная теория” (м. Донецьк, 2005 р.); Міжнародна науково-практична конференція „Управління стратегічними змінами на підприємстві: концептуальні засади, методологія та практика” (м. Київ, 2005 р.); ІІІ Міжнародна науково-практична конференція „Методологія та практика менеджменту на порозі ХXI ст.: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти” (м. Полтава, 2006 р.); Міжнародна науково-практична конференція „Фінансові ресурси регіону: організація та управління” (м. Івано-Франківськ, 2006 р.), Всеукраїнська науково-практична конференція „Пріоритети економічного розвитку України: історія та сьогодення” (м. Вінниця, квітень 2007 р.); Всеукраїнська конференція молодих учених і студентів „Інноваційні процеси економічного розвитку: вітчизняний та зарубіжний досвід” (м. Тернопіль, квітень 2007 р.).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 27 наукових праць, із них – розділи у колективній монографії, 15 статей у фахових наукових виданнях і 11 праць в інших друкованих виданнях. Загальний обсяг публікацій становить 12,85 д.а., з яких особисто автору належать 10,44 д.а.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Основний зміст дисертації викладено на 175 сторінках, у тому числі 37 таблиць та 41 рисунок. Робота містить 31 додаток, викладений на 39 сторінках. Список використаних джерел налічує 210 найменувань на 19 сторінках.