У процесі здійснення аграрної реформи структурною складовою є саме земельна реформа. Суттю і соціально-економічним завданням нинішньої земельної реформи є відродження дбайливого і повновладного господаря на землі. Україна володіє одними з найкращих у світі за природною родючістю земельними ресурсами. Однак, за роки аграрних перетворень трансформаційні процеси негативно вплинули на використання земель сільськогосподарського призначення: прискореними темпами знижуються якість та родючість ґрунтів, катастрофічно погіршується екологічний стан земельних ресурсів. Не сприяє раціональному використанню земельних ділянок незавершеність земельної реформи, не- облаштованість землеустрою новостворених агроформувань ринкового типу, потребують прискорення розробка підходів до створення державного реєстру земель у складі державного земельного кадастру та формування механізму ринку землі.
У цьому контексті невідкладними є наукові дослідження з проблем функціонування аграрних підприємств в умовах трансформації земельних відносин, сучасного землекористування, пошук шляхів раціонального екологобезпечного використання, відтворення і охорони земель, удосконалення земельних відносин у системі сталого господарювання, забезпечення засад соціально-економічного розвитку сільських територій.
В умовах становлення ринкових відносин, утвердження різноукладності господарювання на селі зростає роль соціально-економічних результатів зміни ефективності використання земель, зокрема вирішення стратегічного завдання щодо розширеного відтворення і охорони ґрунтової родючості, і на цій основі створення кумулятивного ефекту приросту виробництва сільськогосподарської продукції і забезпечення населення продовольством.
Теоретичні і практичні аспекти господарювання аграрних підприємств в умовах трансформації земельних відносин, заходи збереження та відтворення земельних ресурсів, проблеми ефективного їхнього використання у сільському господарстві висвітлені у наукових працях відомих вчених: А.С.Даниленка, Д.С.Добряка, В.Я.Месель-Веселяка, І.Р.Михасюка, М.А.Лендєла, П.Т.Саблука, Л.Я.Трегобчука, А.М.Третяка, М.М.Федорова, М.А.Хвесика, В.Й.Шияна, В.В.Юрчишина та інших. Однак, динамічність змін в агропромисловому комплексі України, проблеми організації використання земельних угідь, підвищення їх ефективності в умовах формування ринкового механізму господарювання та земельних відносин потребують поглиблених досліджень з метою вироблення стратегії і тактики подальшого вдосконалення земельних відносин і раціонального використання землі в сільському господарстві.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження органічно пов’язане з науковими темами економічного факультету Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет» «Організація і управління системою інноваційно-інвестиційного забезпечення стійкого еколого-економічного розвитку Карпатського регіону України» (номер державної реєстрації 0103 V 007900) та «Структурна політика і регіональні пріоритети розвитку Закарпатської області в умовах економічної трансформації (номер державної реєстрації 0105 V 004082).
Мета та задачі дослідження. Основна мета дисертаційного дослідження полягає у теоретико-методологічному обґрунтуванні засад трансформації земельних відносин в регіоні та розробці прикладних положень удосконалення форм аграрного господарювання на основі сталого землекористування.
Реалізація визначеної мети обумовила необхідність вирішення наступних завдань:
поглибити теоретико-методологічні та методичні підходи щодо дослідження трансформації та структурних змін форм власності на землю;
провести науковий аналіз реформування земельних відносин в умовах трансформації економіки регіону та визначити його вплив на регіональне землекористування;
обґрунтувати економіко-правові аспекти землекористування в пост- реформованих аграрних підприємствах;
дослідити переваги господарювання реформованих аграрних підприємств в нових умовах землекористування;
визначити основні передумови і фактори, які забезпечують еколого-економічні засади використання, відтворення і охорони земельних ресурсів регіону;
обґрунтувати і запропонувати напрями удосконалення форм аграрного господарювання на основі сталого землекористування;
здійснити оцінку соціально-економічних наслідків земельної реформи в регіоні.
Об’єктом дослідження є діяльність аграрних підприємств різних форм власності й господарювання Закарпатської області в нових умовах землекористування.
Предмет дослідження. Предметом дисертаційного дослідження виступають теоретико-прикладні положення щодо функціонування аграрних підприємств регіону в умовах трансформації земельних відносин.
Методи дослідження. Теоретичною основою дослідження є діалектичний метод пізнання закономірностей аграрного виробництва, системний підхід до аналізу проблем трансформації земельних відносин в період реформування аграрної сфери. У процесі наукового дослідження використовувалася сукупність методів, серед яких найважливішими є: монографічний, статистико-економічний, системно-структурного аналізу, групування, структурно-конструктивний, порівняльного аналізу та інші.
Інформаційну базу дослідження становлять законодавчі та нормативні акти Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, дані Міністерства статистики України, Закарпатського обласного управління статистики, матеріали галузевих управлінь, аналітичні розрахунки, результати особистих досліджень автора.
Наукова новизна одержаних результатів. На підставі результатів поглибленого аналізу використання земельних ресурсів аграрними підприємствами досліджуваного регіону в умовах формування ринкових відносин обґрунтовано концептуальні аспекти трансформації земельних ресурсів, запропоновано рекомендації щодо удосконалення організаційно-економічних напрямів і форм господарювання, підвищення ефективності використання земель в аграрному секторі регіону у пореформений період. Сутністю наукової новизни дисертаційного дослідження є:
Вперше:
на регіональному рівні проведено комплексне дослідження сучасного стану господарювання реформованих аграрних підприємств, кількісного та якісного стану сільськогосподарських угідь і ефективності їх використання в умовах трансформації земельних відносин;
здійснено оцінку соціально-економічних наслідків земельної реформи в регіоні;
Удосконалено:
методичний підхід щодо здійснення грошової (нормативної) оцінки земель сільськогосподарського призначення на основі капіталізації рентного доходу, обґрунтовано напрями підвищення її ролі в механізмі регулювання земельних відносин;
механізми економіко-правових аспектів землекористування в постреформованих сільськогосподарських підприємствах, моніторингу земель з метою своєчасного формування аналітично-виважених висновків щодо завершення земельної реформи, раціонального і бережного використання сільськогосподарських угідь в аграрних формуваннях різних форм власності та господарювання;
Дістали подальший розвиток:
обґрунтування основних підходів формування напрямів удосконалення форм господарювання різноукладних сільськогосподарських підприємств на основі сталого землекористування;
пропозиції щодо розробки нової інтегральної методики визначення еколого-економічної ефективності землекористування, яка б передбачала оптимальні співвідношення підвищення родючості ґрунту та економічного ефекту використання земель.
Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці науково-практичних засад і концептуальних підходів до розв’язання проблем підвищення ефективності господарювання різноукладних аграрних формувань в умовах трансформації земельних відносин та в обґрунтуванні комплексу відповідних організаційно-економічних заходів.
Практична значимість обґрунтованих висновків і рекомендацій визначається пропозиціями щодо підвищення економічної ефективності сталого землекористування в регіоні. Отримані результати дослідження набули практичного застосування у роботі Головного управління економіки Закарпатської облдержадміністрації (довідка № 264 від 04.03.2007 р.) та Головного управління земельних ресурсів у Закарпатській області (довідка № 186 від 6.09.2007 р.). Окремі теоретичні положення дисертації використовуються у навчальному процесі Ужгородського навчального центру Київського національного торговельно-економічного університету при викладанні дисципліни «Розвиток продуктивних сил та регіональна економіка», «Економіка природокористування», «Державне регулювання економіки» (довідка № 21 від 3.10.2007 р.).
Особистий внесок здобувача. Наукові результати, які викладені в дисертації, отримано автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використані ідеї та положення, які є результатом індивідуальної праці здобувача.
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення і результати дисертаційного дослідження пройшли апробацію на Міжнародній науково-практичній конференції «Екологічні та соціально-економічні аспекти збереження етнокультурної та історичної спадщини Карпат» (м. Рахів, 1-5 вересня 2005 р.), V Міжнародній науково-практичній конференції Таврійського національного університету ім. В.І.Вернадськоого «Актуальні проблеми і перспективи розвитку економіки України» (м. Алушта, 28-30 вересня 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Сталий розвиток Карпатського регіону: сучасний стан, стратегія дій» (Інститут регіональних досліджень НАН України, м.Славськ, листопад 2006 р.).
Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано монографію «Земельні ресурси Карпатського регіону: проблеми використання, відтворення і охорони» (співавтор Лендєл М.А.) м.Ужгород, 2007 р., 12,8 друк.арк. та 7 наукових праць загальним обсягом 5,7 друк.арк., в тому числі 4,2 друк.арк. належить особисто автору, 4 наукові праці опубліковано у фахових виданнях.
Структура та обсяг роботи. Дисертація загальним обсягом 216 сторінок складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 176 найменувань та 8 додатків. Дисертаційна робота ілюстрована 6 рисунками і містить 36 таблиць.
