ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Розвиток акціонерної форми власності та фондового ринку в Україні в умовах світових інтеграційних процесів потребує вдосконалення теоретичної бази регулювання та оптимізації корпоративних відносин. Важливим індикатором прозорості та ефективності функціонування акціонерних товариств (АТ) виступає їх дивідендна політика, що характеризує розподіл прибутку підприємства. Формування ефективної дивідендної політики АТ передбачає встановлення розміру дивідендних виплат на рівні, що, з одного боку, задовольняє права акціонерів на частину прибутку АТ, а з іншого - дозволяє залишити власні інвестиційні ресурси для подальшого розвитку підприємства.
Проблеми формування дивідендної політики було широко розглянуто зарубіжними вченими, серед яких М. Бейкер, А. Е. Бернардо, Ф. Блек, В. де Бондт, І. Велч, Дж. Верглер, М. Дж. Гордон, Е. Джонсон, Дж. Лінтнер, Р. Х. Літценбергер, Ф. Модигліані, М. Х. Міллер, К. Равасвамі, С. А. Росс, М. Стетман, Р. Тейлер, А. Франклін, Х. Шефрін, Р. Шиллер, М. С. Шоулс. Проведені ними теоретичні та емпіричні дослідження спрямовані на оцінку впливу виплати дивідендів на ціну акцій корпорації та можливість залучення додаткових інвестиційних ресурсів за допомогою ефективної дивідендної політики. Дослідженням дивідендної політики та інвестиційної привабливості українських АТ займались такі вчені-економісти, як C. В. Богачов, І. П. Васильчук, О. Ф. Вожжова, І. М. Волик, С. І. Головко, О. Б. Денис, Л. П. Довгань, З. Б. Дрогомирецька, Е. Р. Камілова, Л. В. Клоченок, Л. О. Лігоненко, В. А. Міщенко, С. В. Нестерова, Л. С. Селіверстова, С. І. Цесаренко, Н. В. Юрчук. Їхні наукові розробки присвячені, насамперед, економії коштів на споживанні при розподілі прибутку АТ в умовах дефіциту власних інвестиційних ресурсів на вітчизняних підприємствах, а також підвищенню корпоративного іміджу підприємства через виплату дивідендів.
Разом з тим подальших досліджень потребує вплив дивідендної політики підприємства на інвестиційну привабливість його акцій на вітчизняному фондовому ринку і можливості підприємств шляхом формування ефективної дивідендної політики залучати максимальний обсяг інвестиційних ресурсів. Актуальність і недостатня розробленість цих питань вітчизняними вченими і практиками зумовили вибір теми дисертаційного дослідження, його мету та задачі.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота пов’язана з планами науково-дослідних робіт кафедри економіки підприємства Харківського національного автомобільно-дорожнього університету за темами: «Характеристика типів дивідендної політики підприємства» (номер державної реєстрації 0108U004606), «Соціально-економічні проблеми розвитку підприємства в умовах ринку» (номер державної реєстрації 0108U004607), у рамках яких здобувачем було запропоновано методику аналізу дивідендної політики вітчизняних підприємств і визначено з її допомогою основні типи дивідендної політики автотранспортних підприємств (АТП). Здобувач також взяв участь у виконанні госпдоговірної науково-дослідної роботи № 49-03-05 «Пошук резервів покращення фінансового стану підприємства» (номер державної реєстрації 0108U004608), в якій запропонував рекомендації щодо покращення фінансового стану підприємства за рахунок оптимізації розподілу прибутку на інвестування та споживання і визначення обсягів дивідендних виплат підприємства.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є теоретичне обґрунтування та розробка методичних і практичних рекомендацій щодо формування дивідендної політики АТ, що дозволяє ефективно розподілити прибуток між споживанням і реінвестуванням з урахуванням кон’юнктури фондового ринку та підвищити ринкову вартість підприємства, що забезпечить збалансування інтересів всіх учасників корпоративних відносин і сталий розвиток підприємства.
Для досягнення поставленої мети було сформульовано і вирішено такі задачі:
- уточнено сутність та зміст категорії «дивідендна політика» в корпоративному управлінні;
- узагальнено теоретичні підходи щодо формування дивідендної політики підприємства і виділено актуальні положення в сучасних умовах;
- обґрунтовано необхідність відповідності формування дивідендної політики українськими АТ згідно з нормами корпоративної етики;
- розроблено методику аналізу дивідендної політики АТП з точки зору інвестиційної привабливості підприємства;
- визначено основні типи дивідендної політики АТП України, що відображають об’єктивність дивідендної політики та ризикованість інвестування коштів;
- розроблено концепцію формування дивідендної політики вітчизняними АТП в сучасних умовах господарювання;
- визначено розмір дивідендної премії на фондовому ринку України та умови її отримання підприємствами;
- розроблено методику формування ефективної дивідендної політики АТП, що дозволить залучити максимальний обсяг інвестиційних ресурсів при збереженні фінансової стабільності підприємства і корпоративного контролю.
Об’єктом дослідження є процес формування дивідендної політики акціонерного товариства.
Предметом дослідження є економічні відносини з приводу формування та перегляду дивідендної політики акціонерного товариства.
Методи дослідження. Теоретичною й методологічною основою дослідження є фундаментальні положення економічної теорії, законодавчі акти України, наукові публікації та праці вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем управління корпоративними фінансами і формування дивідендної політики.
Для рішення поставлених завдань у процесі дисертаційного дослідження було використано методи аналізу, синтезу, теоретичного узагальнення для визначення категорії «дивідендна політика» в корпоративному управлінні та обґрунтування теоретичних підходів щодо її ефективного формування; статистичні методи дослідження динаміки, фінансовий аналіз – для вивчення сучасного стану та динаміки показників дивідендної політики АТП, кластерного аналізу – для визначення основних типів дивідендної політики вітчизняних АТП; багатофакторного кореляційного аналізу – для розробки моделі еталонного підприємства, яке здатне застосовувати дивідендні виплати для підвищення попиту на власні акції; багатокритеріальної оптимізації – для визначення оптимального розміру дивідендних виплат, що відповідатиме ефективній дивідендній політиці підприємства.
Інформаційну базу дисертаційного дослідження становлять законодавчі акти та нормативні документи Верховної Ради і Кабінету Міністрів України, зведені статистичні дані Державного комітету статистики та Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України, річна та квартальна звітність підприємств України, публікації з питань теми дослідження українських і зарубіжних авторів, результати власних спостережень автора щодо аналізу процесів та явищ, що досліджувалися.
Наукова новизна одержаних результатів. Найвагоміші результати, які характеризують наукову новизну дисертаційного дослідження, полягають у тому, що:
вперше:
розроблено концепцію та методичне забезпечення формування дивідендної політики акціонерного товариства автотранспорту, суть якої полягає у визначенні розміру дивідендних виплат, що задовольняє очікування акціонерів і потенційних інвесторів та забезпечує підвищення ринкової вартості підприємства і залучення додаткових інвестиційних ресурсів без ризику погіршення його фінансового стану і зміни структури власників;
розроблено методику розрахунку оптимального розміру дивідендних виплат за критеріями максимізації обсягу інвестованого в розвиток підприємства капіталу і мінімізації витрат на його обслуговування на основі процедури узгодження інтересів найманих менеджерів щодо розвитку підприємства і потенційних інвесторів стосовно їх очікувань щодо виплати дивідендів, в процесі реалізації якого забезпечується ефективна взаємодія учасників корпоративних відносин і збалансування інтересів всіх власників акцій щодо розміру сплачених дивідендів і збереження ними корпоративного контролю;
визначено умови отримання дивідендної премії при розміщенні акцій підприємства на фондовому ринку, за яких виплата дивідендів приведе до підвищення попиту на акції, а відповідно й їхньої переоцінки. На основі розробленої моделі еталонного підприємства було визначено, що запропоновану дивідендну політику доцільно проводити підприємству, якщо його структура власності не сприяє захисту прав міноритарних акціонерів, що виражається в переважному володінні акціями мажоритарними акціонерами, з яких більшість акцій належить одній юридичній особі, а решта - розпорошена серед міноритарних акціонерів фізичних осіб. Проте, розмір виплачених дивідендів забезпечує високу рентабельність балансової вартості акції, хоча не завжди відповідає динаміці чистого прибутку. Умовою реалізації такої дивідендної політики є спрямованість підприємства на стратегічний розвиток, що виражається в переважній частці необоротних активів в структурі майна, та конкурентоспроможність продукції підприємства, яка характеризується її рентабельністю та обумовлює високий рівень рентабельності капіталу, що дозволяє підприємству сплачувати дивіденди навіть при незначній частці власного капіталу в його загальній структурі без ризику втрати фінансової стабільності.
удосконалено:
методику аналізу дивідендної політики акціонерного товариства за рахунок розширення стадій його проведення аналізом об’єктивності дивідендної політики. Для цього запропоновані показники еластичності дивідендних виплат до чистого прибутку, вартості активів, власного капіталу та ринкової капіталізації підприємства. Використання запропонованої методики дозволить інвесторам визначити ступінь відповідності розміру сплачених дивідендів результатам діяльності акціонерного товариства;
дістали подальший розвиток:
економічна сутність категорії «дивідендна політика», що на відміну від існуючих понять розглядається не з огляду на фінансові аспекти формування власних ресурсів і розподілу прибутку, а виступає як самостійна складова корпоративного управління, виконуючи функції забезпечення ефективної взаємодії всіх його учасників;
класифікація типів дивідендної політики АТП, яка доповнюється виділенням додаткової ознаки - ступеня ризикованості інвестицій. При застосуванні політики мінімального розміру дивідендів пропонується виділення політики відмови від дивідендів у зв’язку зі збитковістю, політики реінвестування прибутку, політики об’єктивних мінімальних дивідендів без ризику втрати фінансової стабільності. При застосуванні політики середньої доходності акцій вживається політика підтримки середнього рівня дивідендів зі значним і середнім ризиком втрати фінансової стабільності, а також із загрозою банкрутства. При застосуванні політики виплати високих дивідендів використовується політика підтримки високих дивідендів із загрозою банкрутства та політика виплати об’єктивних високих дивідендів без ризику втрати фінансової стабільності.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що застосування запропонованої методики визначення розміру дивідендних виплат, що забезпечує стимулювання попиту на акції підприємства на фондовому ринку, дозволяє підприємствам в умовах світової фінансової кризи підтримувати ціну акцій на високому рівні і залучати достатній обсяг інвестиційних ресурсів. Розроблена методика аналізу дивідендної політики акціонерних товариств і визначення основних її типів дозволяє інвесторам обирати об’єкти інвестування, що задовольняють їх вимогам щодо виду і розміру очікуваних доходів. Ці результати впроваджено в практичну діяльність підприємств ВАТ «Автотранспортне підприємство 16354» (довідка про практичне впровадження №72 від 15.06.2008 р.), ВАТ «Харківське автотранспортне підприємство №16363» (довідка про практичне впровадження №452 від 15.10.2008 р.), ВАТ «Хлібний автопарк» (довідка про практичне впровадження №231 від 15.10.2008 р.), а також використано при формуванні Програми розвитку молодіжного підприємництва в Харківській області (довідка про використання результатів дисертаційного дослідження №202 від 07.02.2008 р.).
Теоретичні положення дисертації з 2007/08 навчального року включено до програми навчального курсу “Капітал підприємства: формування та оцінка” для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” спеціальності 6.050107 у Харківському національному автомобільно-дорожньому університеті (довідка №1321/49 від 13.05.2008 р.).
Особистий внесок здобувача. У [1] списку опублікованих робіт особисто автору належить дослідження відповідності дивідендної політики вітчизняних АТ нормам корпоративної етики та причин відмови більшості АТ від виплати дивідендів.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження викладено в доповідях на науково-практичних конференціях, а саме на V міжнародній науково-практичній конференції «Дослідження та оптимізація економічних процесів» (м. Харків, 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Фінансове забезпечення економічного і соціального розвитку суспільства» (м. Дніпропетровськ, 2007 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Корпорації та інтегровані структури: проблеми науки та практики» (м. Харків, 2007 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Соціально-економічні шляхи розвитку регіонів в контексті сучасних процесів світової інтеграції» (м. Херсон, 2007 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми та перспективи розвитку підприємництва» (м. Харків, 2007 р.), ІІ всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених та студентів (м. Харків, 2008 р.), IV(X) міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми розвитку фінансової системи України в умовах глобалізації» (м. Сімферополь, 2008 р.).
Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 12 робіт, загальним обсягом 4,13 ум.-др. аркушів, з яких 6 - у наукових фахових виданнях, в тому числі особисто автору належить 5 робіт обсягом 2,75 ум.-др. арк.
Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг роботи становить: сторінок – 254, в т.ч. основного тексту – 169 сторінок машинописного тексту. Матеріали дисертації містять 53 таблиці, 28 рисунків, що складають 69 повних сторінки, список використаних літературних джерел складається зі 153 найменувань на 14 сторінках, 6 додатків на 39 сторінках.
| 
