Формування професійної компетентності майбутніх економістів в процесі науково-дослідної роботи у вищих навчальних закладах I-II рівня акредитації

Короткий зміст

У вступі обґрунтовано актуальність досліджуваної проблеми; визначено об’єкт, предмет, мету, завдання та сформульовано гіпотезу; розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи; наведено відомості про впровадження результатів дослідження.

У першому розділі – “Формування професійної компетентності майбутніх економістів як психолого-педагогічна проблема” проаналізовано стан досліджуваної проблеми у філософській, психолого-педагогічній літературі з метою з’ясування існуючих підходів до процесу формування професійної компетентності; визначено сутність поняття “професійна компетентність”, критерії, показники та рівні формування професійної компетентності; розроблено особистісно орієнтовану модель формування професійної компетентності студентів-економістів; визначено педагогічні умови ефективного формування професійної компетентності майбутніх економістів та теоретично обґрунтовано вплив науково-дослідної роботи на її формування.

На сьогодні в психолого-педагогічній теорії і практиці немає єдиної думки щодо змісту поняття “професійна компетентність”. Наведений у розділі аналіз наукової і психолого-педагогічної літератури показав, що в даний час існує два найбільш виразних підходи до визначення професійної компетентності. У першому випадку вона розглядається як система знань, умінь і навичок без урахування мотиваційно-потребної сфери особистості (А.А.Вербицький, М.К.Кабардов). У другому випадку професійна компетентність передбачає залучення людини до загального світу цінностей, і саме в цьому просторі людина реалізує себе як спеціаліст, професіонал. Професіоналізм, професійна компетентність, професійна майстерність розглядається через призму особистості фахівця (І.Д.Бех, Т.Г.Браже, Л.П.Буєва, Б.С.Гершунський, І.А.Зязюн, В.В.Радул). Як показує аналіз, найчастіше професійну компетентність розглядають як одну із сходинок до професіоналізму.

Поняття “компетентність” пов’язують, насамперед, з діяльністю, із здатністю виконувати певні професійні дії, в основі якої лежать необхідні професійні знання та вміння. Особливості діяльності спеціаліста будь-якої професії в сучасних умовах повинні мати соціально орієнтовані аспекти, які розкривають його як особистість.

Одним із напрямків дослідження та визначення вимог до особистісно-професійних складових особистості майбутнього фахівця є створення моделей майбутнього спеціаліста. В основі більшості сучасних моделей спеціаліста, що розроблені зарубіжними та вітчизняними вченими, лежить поняття “ключові компетенції”. Разом з тим ключові компетенції забезпечують універсальність і тому не можуть бути використані як вузькоспеціалізовані.

Формування професійної компетентності майбутніх економістів в дослідженні розглядається з урахуванням принципу єдності свідомості і діяльності: професійна свідомість розглядається як теоретична готовність спеціаліста до професійної діяльності, яка обумовлює професійну діяльність як практичну готовність спеціаліста до виконання професійних обов’язків. Ознаками  готовності до професійної діяльності студентів-економістів можуть бути: позитивне ставлення до обраної професії; наявність спеціальних знань, умінь, навичок; сформованість професійно важливих якостей; сформовані навички самостійної творчої роботи, оволодіння методами наукового пізнання, здатність до інноваційної діяльності; наявність здібності до професійної діяльності; готовність до постійного саморозвитку та самоосвіти, здатність до рефлексії; сформованість відповідних психологічних якостей особистості, рис характеру, що формують особливий стиль професійної діяльності.

Реалізація особистісно орієнтованого професійного навчання з його індивідуалізованими формами сприятиме переходу від  масово-репродуктивної до індивідуально-творчої моделі підготовки майбутніх спеціалістів, перенесенню акценту з інформаційного на дослідницьке навчання. Ми дотримуємося концепції активізації пізнавальної та науково-пошукової діяльності студентів, ознакою якої є система позаурочної, позааудиторної  роботи над собою.

Науково-дослідницька діяльність дозволяє поглибити професійне спрямування освіти, виховувати спеціалістів з високим творчим потенціалом. Ми пропонуємо розглядати науково-дослідницьку роботу студентів не тільки як джерело підвищення їх інтелектуального та загального рівня, а і як суттєвий чинник впливу на рівень їх професійної компетентності та загальний розвиток особистості студента.

Науково-дослідницька діяльність студентів-економістів здійснювалася за трьома основними напрямами: науково-дослідницька робота в аудиторний час, науково-дослідницька робота у позааудиторний час та науково-організаційні заходи.