У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження; вказується на зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами; визначаються мета, завдання дослідження, його об’єкт і предмет, використані методи, нормативна та емпірична основи; формулюються основні теоретичні положення, що обумовлюють наукову новизну, визначається практичне значення одержаних результатів та їх апробація.
Розділ 1. «Правові та теоретичні основи діяльності міліції щодо забезпечення громадського порядку під час виборів народних депутатів та Президента України» складається з чотирьох підрозділів.
У підрозділі 1.1. «Теоретичні основи проведення виборів народних депутатів та Президента України та місце міліції в їх забезпеченні» розглянуто сучасні наукові теорії і концепції щодо сутності виборів, виділено їх найважливіші ознаки. Зокрема, встановлено поняття співвідношення понять «вибори», «виборчий процес», «виборча кампанія». Підтримано позицію щодо розуміння категорії «вибори» як способу реалізації народної волі та надано йому найбільш широке значення.
З урахуванням законодавчої дефініції «виборчий процес» розглянуто як сукупність послідовних етапів з організації та проведення виборів. Аналіз політико-правової публіцистики дозволив виявити, що поряд з раніше наведеними поняттями для характеристики політичної складової виборів використовується також термін «виборча кампанія».
Наголошується, що у нормативно-правових актах, які визначають повноваження міліції під час виборів, доцільно використовувати термін «виборчий процес», оскільки він найбільш повно відображає основні етапи залучення міліції до забезпечення громадського порядку під час відповідних суспільно-політичних процесів.
Визначено загальні особливості виборчого процесу, які прямо чи опосередковано впливають на зміст діяльності міліції у сфері охорони громадського порядку, а саме: він охоплює всю територію країни протягом тривалого часу; супроводжується антагоністичними політичними уподобаннями та настроям серед населення, підтримання напруження за допомогою засобів масової інформації, агітації та пропаганди, використання яких має власну правову регламентацію; специфічними правопорушеннями, що можуть вчинюватися протягом усього процесу виборів, збільшенням кількості масових заходів громадсько-політичного характеру; підвищується увага з боку іноземних спостерігачів, представників засобів масової інформації, міжнародних офіційних та громадських об’єднань тощо.
На підставі аналізу правових актів, наукових публікацій, досвіду роботи органів внутрішніх справ та результатів вибіркового опитування громадян і працівників міліції виборчий процес розподілено на такі етапи: 1) попередній; 2) основний; 3) заключний.
Встановлено, що на попередньому етапі міліція: бере участь в уточненні списків виборців; здійснює перевірку претендентів у кандидати, утворює оперативні штаби, залучається до перевірки готовності до роботи територіальних виборчих дільниць, забезпечує охорону громадського порядку під час проведення громадсько-політичних заходів.
Під час основного етапу міліція запобігає порушенням порядку проведення передвиборної агітації, протиправному використанню бюджетних коштів та дотриманню таємниці голосування й підрахунку голосів. На заключному етапі – забезпечує збереження виборчих бюлетенів, супроводжує їх транспортування, охороняє громадський порядок під час масових заходів політичного характеру та запобігає масовим безпорядкам, що можуть виникнути у цей період.
Наведений розподіл покладено в основу дослідження організації діяльності міліції під час виборів народних депутатів і Президента України.
У підрозділі 1.2. «Поняття й зміст охорони громадського порядку при проведенні виборів народних депутатів та Президента України» з урахуванням положень теорії держави і права, адміністративного та кримінального права, інших галузевих юридичних наук сформульовано дефініції, що відображають сутність організації охорони громадського порядку міліцією під час виборів:
громадський порядок – це стан суспільних відносин, який складається у громадських та інших місцях під час проведення виборів, внаслідок поведінки людей і який відображає відповідність такої поведінки вимогам соціальних норм, що їх регулюють;
охорона громадського порядку – це врегульована переважно нормами адміністративного права здійснювана органами внутрішніх справ (міліцією), іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями та окремими громадянами система виховних, організаційних і правових заходів, спрямованих на забезпечення дотримання правил, що регулюють відносини людей, які виникають у зв’язку з виборами народних депутатів і Президента України, створення умов для вільного і свідомого волевиявлення громадян, припинення порушень виборчого законодавства та інших правопорушень, притягнення винних у порушенні встановлених правил до відповідальності;
забезпечення громадського порядку – це діяльність органів внутрішніх справ (міліції), інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій та окремих громадян, спрямована на створення умов для реалізації громадянами гарантованого Конституцією України активного та пасивного виборчого права; попередження та припинення порушень виборчого законодавства та інших правопорушень, притягнення винних у порушенні встановлених правил до юридичної відповідальності, а також відновлення порушених прав і свобод.
Зроблено висновок, що при характеристиці діяльності міліції доречно використовувати термін «забезпечення громадського порядку», оскільки він точніше за інші відображає завдання, що покладаються на органи внутрішніх справ під час виборів народних депутатів і Президента України.
Наведені поняття пов’язані між собою і дозволяють окреслити межі діяльності відповідних суб’єктів, до системи яких пропонується включити: 1) міліцію, яка спільно з іншими правоохоронними органами (Служба безпеки України, прокуратура, податкова міліція тощо) забезпечує охорону громадського порядку та безпеки; 2) центральні органи виконавчої влади, що беруть участь у підготовці списків виборців, фінансуванні виборчої кампанії, виготовленні виборчих бюлетенів та інших документів – Міністерство юстиції України, Міністерство фінансів, підприємства преси; 3) суд та органи, що здійснюють контроль за дотриманням виборчого законодавства (прокуратура, рахункова палата, КРУ); 4) органи місцевого самоврядування, що створюють умови для належного функціонування виборчих дільниць та роботи членів виборчих комісій; 5) телерадіокомпанії, інші засоби масової інформації, розповсюджувачі реклами тощо; 6) представники громадськості, члени громадських формувань з охорони громадського порядку та державного кордону; 7) національні, іноземні та міжнародні громадські об’єднання, що здійснюють громадський контроль за проведенням виборів.
Безпосередньо ж зміст охорони громадського порядку під час виборів народних депутатів та Президента України пропонується визначити як діяльність відповідних суб’єктів, спрямовану на: а) унеможливлення використання посадовими особами службового становища, службових приміщень, транспорту, засобів зв'язку для підтримки окремих політичних сил чи кандидатів; б) недопущення будь-якого протиправного втручання в діяльність виборчих комісій та процес прийняття ними та судами рішень у спорах, які можуть виникати під час проведення виборів; в) недопущення під час підготовки та проведення виборів будь-яких проявів адміністративного тиску, втручання у процес здійснення виборцями вільного волевиявлення, їх підкупу, обману; г) припинення порушень виборчого законодавства та інших правопорушень й притягнення винних до юридичної відповідальності; д) недопущення порушень вимог пожежної безпеки, безпеки дорожнього руху; е) забезпечення можливості відшкодування збитків, завданих майну, що перебуває у різних формах власності.
Встановлено, що до основних факторів, які впливають на організацію охорони громадського порядку міліцією під час виборів, можна віднести: соціально-політичну та оперативну обстановку у відповідному населеному пункті (регіоні); наявність і професійна підготовленість працівників міліції, їх правова, соціальна захищеність та технічна оснащеність; повнота і якість правового регулювання організації та діяльності підрозділів. Крім цього, 30% опитаних нами працівників міліції вважають, що суттєву роль у забезпеченні громадського порядку під час виборів народних депутатів та Президента України відіграють особисті якості керівника підрозділу органу внутрішніх справ.
Звернуто увагу на те, що у зазначений період міліція не лише охороняє громадський порядок, а й продовжує боротьбу зі злочинністю, забезпечує регулювання дорожнього руху, реагування на заяви та повідомлення громадян про злочини та інші пригоди тощо.
Обґрунтовано необхідність конкретизації завдань, функцій та повноважень органів внутрішніх справ і територіальних виборчих комісій в окремих розділах Законів України «Про вибори народних депутатів України» та «Про вибори Президента України».
У підрозділі 1.3. «Правова основа діяльності міліції щодо забезпечення громадського порядку під час виборів народних депутатів та Президента України» здійснено аналіз нормативно-правових актів, що регулюють діяльність міліції при забезпеченні громадського порядку під час виборів народних депутатів та Президента України.
Основною метою зазначеного законодавства визначено врегулювання: по-перше, охорони громадського порядку та забезпечення виборчих прав і свобод громадян, інтересів політичних партій; по-друге, способів дій працівників міліції під час виборів.
Класифікацію правових актів щодо діяльності міліції у цьому напрямку здійснено з урахуванням їхньої ієрархії. Вони розподілені на: 1) норми Конституції, що містять загальні положення щодо охорони та захисту міліцією прав і свобод людини, громадського порядку та безпеки (ст. 3, 8, 19 Конституції України); 2) положення виборчого законодавства, які визначають обов’язки міліції під час виборів, і ті, що обмежують участь працівників міліції у політичній діяльності; 3) норми законодавства про міліцію стосовно специфіки її участі у політичному житті в цілому та на виборах, зокрема; 4) відомчі нормативні акти стосовно несення служби працівниками міліції щодо охорони громадського порядку в цілому й на виборах народних депутатів та Президента України, зокрема.
Нормативно-правові акти МВС України розглянуто з урахуванням їх поділу на ті, що визначають: 1) повноваження та завдання міліції, форми й тактику її діяльності під час організації охорони громадського порядку; 2) порядок забезпечення міліцією прав і свобод громадян, а також реалізації окремих з них під час виборів; 3) специфіку реалізації функцій органів внутрішніх справ (наприклад, адміністративної та профілактичної); 4) особливості діяльності окремих підрозділів міліції; 5) правила взаємовідносин працівників міліції з громадянами та етичні вимог до їхньої діяльності.
Виявлено ряд прогалин, заповнення яких сприятиме підвищенню ефективності охорони громадського порядку під час виборчого процесу. Зокрема, це відсутність: 1) чіткого порядку реалізації активного та пасивного виборчого права працівників міліції; 2) правового механізму взаємодії між суб’єктами охорони громадського порядку під час виборів; 3) конкретизації завдань, прав і обов’язків працівників міліції на різних етапах виборчого процесу; 4) порядку реалізації окремих заходів адміністративного примусу щодо осіб, які перебувають на виборчій дільниці та вчиняють правопорушення. Усунення зазначених прогалин пропонується здійснити шляхом внесення змін та доповнень до законів України «Про вибори Президента України» та «Про вибори народних депутатів України».
Встановлено, що в Україні відсутній єдиний нормативно-правовий акт, що визначав би правові засади, організацію та способи діяльності міліції щодо охорони громадського порядку під час виборів народних депутатів і Президента України. У зв’язку з цим зроблено висновок про потребу в систематизації правових актів МВС України та розробки Настанови МВС України з організації охорони громадського порядку підрозділами міліції під час проведення виборів в Україні.
У підрозділі 1.4. «Міліція як суб’єкт забезпечення громадського порядку під час виборів народних депутатів та Президента України» звертається увага на те, що основні завдання щодо забезпечення охорони громадського порядку під час виборів народних депутатів і Президента України покладаються на міліцію. Так, охорону громадського порядку під час виборів народних депутатів України 2007 р. забезпечували майже дві третини від загальної кількості працівників органів внутрішніх справ.
Визначено, що у процесі виборів міліція виконує всі основні завдання, що покладені на неї (забезпечення особистої безпеки громадян, захист їхніх прав і свобод та законних інтересів; запобігання правопорушенням та їх припинення; охорона й забезпечення громадського порядку; виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили; забезпечення безпеки дорожнього руху; захист власності від злочинних посягань тощо). Однак, у цей період збільшується обсяг її діяльності щодо надання допомоги органам державної влади та органам місцевого самоврядування у реалізації покладених на них обов’язків щодо забезпечення проведення виборів.
Серед функцій міліції під час виборів домінуючою є профілактична, що підтверджується даними опитування 350 працівників міліції, 80 % яких наголошують саме на важливості попередження правопорушень у цей період. Зазначено на необхідності вдосконалення адміністративно-юрисдикційних повноважень працівників міліції як основного суб’єкта виявлення та припинення правопорушень законодавства України про вибори.
Розглянуто систему сил та засобів міліції, що залучаються до охорони громадського порядку під час виборів народних депутатів і Президента України. Підтримано позицію науковців та практиків щодо їх класифікації стосовно виконання завдань з охорони громадського порядку на основні, додаткові і придані.
Розкрито специфіку залучення до несення служби постійного та перемінного складу ВНЗ системи МВС України, внутрішніх військ, підрозділів міліції особливого призначення тощо. Так, у 2006 р. для забезпечення належного громадського порядку на території Дніпропетровської області під час виборчої кампанії для охорони громадського порядку залучалися курсанти Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (250 осіб), працівники Лінійного Управління на Придніпровській залізниці УМВСТ МВС України (80 осіб.) та працівники податкової міліції Дніпропетровського обласного управління податкової міліції (50 осіб). Одночасно встановлено, що понад 56 % залучених працівників міліції були представниками міліції громадської безпеки. Працівники міліції забезпечувалися усіма наявними спеціальними засобами, що маються на озброєні органів внутрішніх справ, використовували транспорті засоби.
Висвітлено основні форми взаємодії міліції з іншими правоохоронними органами, органами державної влади та місцевого самоврядування, громадськістю у цей період. Акцентовано увагу на необхідності вдосконалення механізму співробітництва міліції з громадянами, представниками політичних організацій (насамперед, їхніми лідерами), членами громадських формувань з охорони громадського порядку тощо. Зокрема, потребує правового закріплення механізм взаємодії між органами міліції та членами виборчих дільниць, особливо на підготовчому етапі (уточнення списків виборців, комісійне обстеження приміщень для голосування тощо) з метою належного забезпечення реалізації виборчих прав громадян.
Розділ 2. «Діяльність міліції щодо забезпечення громадського порядку під час здійснення передвиборної агітації, проведення голосування та визначення результатів виборів та її удосконалення» складається з чотирьох підрозділів.
У підрозділі 2.1. «Організація діяльності міліції на стадії підготовки до виборів народних депутатів та Президента України» розкрито особливості першої стадії виборчого процесу, відображену у законодавстві, та практику діяльності міліції у зазначений період.
До основних завдань, що покладаються на підрозділи міліції на цій стадії, віднесено: 1) забезпечення громадського порядку й зберігання виборчих матеріалів; 2) здійснення оперативно профілактичних заходів; 3) сприяння виборчим комісіям у забезпеченні виборчих прав учасників виборчого процесу; 4) вжиття заходів щодо припинення в ході виборчої кампанії передвиборної агітації, яка відбувається з порушенням закону; 5) інформування відповідних виборчих комісій про виявлені порушення і вжиті у зв'язку з цим заходи; 6) забезпечення безумовного дотримання дисципліни й законності працівниками органів внутрішніх справ у ході виборчої кампанії; 7) висвітлення в засобах масової інформації роботи органів внутрішніх справ щодо забезпечення правопорядку й громадської безпеки, дотримання законності, недопущення проникнення криміналітету в органи державної влади.
Крім цього, органи внутрішніх справ, спільно з СБУ, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державним адміністраціям повинні не допускати поширення під час передвиборної агітації у будь-якій формі закликів до ліквідації незалежності України, зміни конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету й територіальної цілісності держави, підриву її безпеки, незаконного захоплення державної влади, пропаганди війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної та іншої ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров'я населення, а також матеріалів, що містять такі заклики, наклепницьку інформацію про політичні партії та їхніх лідерів, виборчі блоки, кандидатів.
Встановлено, що пріоритетними функціями міліції на етапі проведення передвиборної агітації є ті, що забезпечують реалізацію конституційних прав громадян, а також можливих судових рішень щодо їх обмежень відповідно до чинного законодавства.
Визначено роль керівників підрозділів міліції та штабів органів внутрішніх справ різних рівнів в організації охорони громадського порядку на цьому етапі виборчого процесу. Акцентовано увагу на змісті організаційного, аналітично-прогностичного, плануючого та методичного напрямів їх діяльності.
Наголошено на важливості розробки системи інформаційного забезпечення охорони громадського порядку під час проведення масових заходів громадсько-політичного характеру, своєчасного обміну інформацією про стан оперативної обстановки з іншими правоохоронними органами, а також органами державної влади та місцевого самоврядування.
Аналіз планів заходів з охорони громадського порядку, які розробляються для організації діяльності міліції обласному, районному, міському рівнях дозволяє констатувати відсутність в них єдиної структури і типовості. З урахуванням досвіду планування відповідних заходів у Російській Федерації, у структурі типового плану заходів з охорони громадського порядку під час проведення виборів доречно передбачити: 1) організаційні заходи; 2) практичні заходи щодо забезпечення правопорядку в період підготовки і проведення виборів; 3) підготовка працівників ОВС для виконання завдань з охорони громадського порядку; 4) інформаційне забезпечення діяльності відповідного органу внутрішніх справ та систему зв’язку; 5) форми взаємодії між підрозділами міліції, іншими правоохоронними органами, органами державної влади та місцевого самоврядування; 6) матеріально-технічне, медичне та інші види забезпечення діяльності підрозділів міліції.
Зроблено висновок, що такі плани слід розробляти з урахування прогнозування можливого розвитку ситуації та на засадах комплексного використання сил і засобів міліції.
У підрозділі 2.2. «Забезпечення міліцією громадського порядку під час проведення голосування» зазначено, що це найбільш складний та відповідальний етап виборів, оскільки діяльність міліції саме в цей період привертає до себе значну увагу громадськості, в тому числі й світової, що підтверджують 47 % опитаних працівників органів внутрішніх справ.
Звертається увага на те, що саме в цей період навантаження на працівників міліції є найбільшим, що негативно відбивається на їхньому фізичному й психічному стані та, відповідно, на якості їхніх професійних здібностей. Саме тому широке залучення громадськості до охорони громадського порядок в цей період є найбільш актуальним.
Визначено приоритетні напрямки діяльності міліції з охорони громадського порядку під час голосування, до яких належать: 1) охорона громадського порядку та безпеки громадян на виборчих дільницях; 2) забезпечення законності проведення голосування; 3) вжиття вичерпних заходів щодо дотримання правил зберігання й перевезення бюлетенів для голосування; 4) недопущення провокаційних дій з боку як населення, так і представників кандидатів на пост Президента України, відвернення можливості їх втручання в роботу виборчих комісій; 5) виключення можливості здійснення терористичних проявів на виборчих дільницях; 6) виконання інших обов’язків, передбачених чинним законодавством.
Визначено особливості організації охорони громадського порядку під час голосування у сільській місцевості, які полягають у: специфіці соціально-демографічних та географічних умов (можливість існування дільниць з кількістю населення від 600 до 2000 тис. виборців, віддаленість від основного органу внутрішніх справ тощо); недостатній кількості особового складу для налагодження несення служби за встановленими нормативами, що потребує додаткового залучення сил та засобів інших ОВС, відомчих навчальних закладів або працівників правоохоронних органів, сил громадськості; неналежному забезпеченні умов для цілодобового чергування нарядів міліції на виборчих дільницях; неможливості у повному обсязі контролювати несення служби нарядами міліції через віддаленість постів і маршрутів; традиційному домінуванні певних адміністративних правопорушень у громадських місцях (поява у п’яному вигляді, дрібне хуліганство, злісна непокора законній вимозі або розпорядженню працівника міліції тощо).
Проаналізовані надзвичайні події, що призводили до нещасних випадків, поранення або загибелі працівників міліції під час виборів, стали можливими внаслідок: недостатнього знання нормативних актів та положень, що регламентують діяльність працівника міліції в екстремальних ситуаціях; недотримання вимог особистої безпеки; послаблення контролю за своїми діями або втрати пильності; переоцінка власних сил і можливостей, несвоєчасний виклик допомоги; недостатній рівень бойової та фізичної підготовки, нехтування використанням засобів індивідуального захисту, відсутність практичних навичок дій в екстремальних однотипних ситуаціях; неповне забезпечення табельною зброєю і спеціальними засобами активної оборони. Розроблено алгоритми дій працівників міліції у разі одержання інформації про вчинення правопорушень, виникнення надзвичайних ситуацій, у тому числі й загрози життю та здоров’ю працівника міліції, нападу на приміщення виборчої дільниці тощо.
Розкрито форми взаємодії міліції з виборчими комісіями, органами державної влади та місцевого самоврядування у цей період виборів.
Обґрунтовано ряд пропозицій, спрямованих на вдосконалення виборчого законодавства. Так, з метою запобігання пошкодженню бюлетенів, майна виборчих дільниць, вчиненню інших правопорушень пропонується скасувати наявну у законах України про “Про вибори Президента України” та “Про вибори народних депутатів України” заборону перебування працівників міліції в приміщенні для голосування в день виборів, що підтримується 72 % опитаних працівників міліції та понад 63 % громадян. Крім цього, для надання допомоги виборчим комісіям у підтриманні правопорядку запропоновано дозволити перебування представників громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону безпосередньо в приміщеннях для голосування в день виборів.
У підрозділі 2.3. «Діяльність міліції щодо забезпечення громадського порядку під час визначення результатів виборів» встановлено, що завдання органів внутрішніх справ на цьому етапі виборів полягають у забезпеченні: збереження виборчих бюлетенів; безпеки членів виборчих комісій під час підрахунку голосів; супроводження відповідальних осіб з бюлетенями до окружних виборчих комісій; забезпечення охорони громадського порядку від можливих порушень з боку представників політичних сил чи екстремістських угруповань або окремих осіб. Крім цього, на працівників міліції покладається обов’язок забезпечувати конституційні права громадян збиратися мирно, без зброї на масові мітинги, збори, демонстрації.
З урахуванням важливості забезпечення транспортування виборчих бюлетенів запропоновано: а) розробляти основні та запасні маршрути їх транспортування; б) удосконалити і створити єдиний порядок обліку транспортних засобів, що залучаються до перевезення виборчих бюлетенів до окружних виборчих комісій; в) удосконалити тактику супроводження транспортних засобів, що перевозять такі бюлетені, тощо.
При розгляді другого напрямку діяльності наголошується на тому, що діяльність працівників міліції під час проведення масових політичних заходів має свої відмінності та особливості (наприклад, наявність обмеженої території, де проводяться заходи, наявність радикально налаштованих угруповань тощо), тому до них пред‘являються особливі вимоги щодо порядку поводження з їх учасниками.
Наголошується на необхідності уточнення в законодавстві підстав, порядку та особливостей залучення до охорони громадського порядку підрозділів міліції особливого призначення «Беркут», інших спеціальних підрозділів МВС України.
Зазначено на необхідності широкого залучення лідерів політичних партій та громадських організацій для профілактики масових порушень громадського порядку й заспокоювання великих груп людей.
У підрозділі 2.4. «Удосконалення діяльності міліції щодо забезпечення громадського порядку під час виборів народних депутатів та Президента України» на підставі аналізу теоретичних і практичних даних виділено основні проблеми діяльності міліції щодо охорони громадського порядку під час виборів народних депутатів і Президента України й визначено шляхи їх розв’язання. До таких проблем можна віднести: 1) відсутність єдиного нормативно-правового акта, що визначає основи організації охорони громадського порядку під час виборів народних депутатів і Президента України; 2) недостатність відомчого нормативного регулювання МВС України; 3) наявність прогалин щодо забезпечення реалізації працівниками міліції свого активного та пасивного виборчого права; 4) недостатній рівень практичної підготовленості нарядів міліції під час несення служби, що не відповідає європейським та світовим стандартам; 5) невідповідність рівня методичного забезпечення організації охорони громадського порядку європейським та світовим вимогам.
Для заповнення прогалин у нормативно-правовому регулюванні пропонується: 1) на різних рівнях прийняти нормативні акти, які чітко розмежовуватимуть повноваження органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування під час організації і проведення виборів та визначити форми їх взаємодії; 2) на рівні МВС прийняти настанову, в якій визначити основі завдання, повноваження й алгоритми дій працівників міліції під час виборів народних депутатів і Президента України. 3) під час законопроектної роботи врахувати, що кожен закон, який регулює питання виборів, повинен містити норми, що визначали б місце та роль міліції під час виборів, конкретизуючи її завдання, функції та повноваження, а також інших органів, що забезпечують нормальний перебіг виборів.
Визначено шляхи вдосконалення системи інформаційного забезпечення діяльності міліції на цьому етапі виборів, й тому числі й схему контролю за діяльністю працівників міліції, що перебувають на дільницях, з урахуванням необхідності забезпечення збереження службової таємниці.
Удосконалення управлінської складової може бути здійснене шляхом створення системи постійного моніторингу оперативної ситуації в межах усієї держави, регіону, населеного пункту з обов’язковим аналітичним супроводженням, виявленням негативних тенденцій та джерел соціальної напруженості; поліпшення стану взаємодії з політичними силами на початку виборчої кампанії, шляхом налагодження контактів між підрозділами міліції і членами виборчих комісій, довіреними особами кандидатів, іншими суб'єктами виборчого процесу.
В основу підготовки працівників міліції до участі у виборах варто покласти формування навичок та вмінь до дії у звичайній та ускладненій оперативній обстановці, знань місцевих умов несення служби, поточних змін у виборчому законодавстві тощо. Для їх формування запропоновано застосовувати тренінгові технології, оперативно-тактичні вчення, алгоритмування дій працівників міліції.
Окремо як складову, що потребує вдосконалення і впливає на стан забезпечення громадського порядку під час виборів народних депутатів і Президента України, виділено стан особистої безпеки працівника міліції. Доведено важливість вирішення такої проблеми, оскільки, як свідчить досвід, кожні вибори супроводжуються травматизмом та загибеллю працівників міліції (в період з 2004 по 2007 р. під час забезпечення громадського порядку на виборах загинуло 9 працівників міліції). Аргументовано необхідність додаткового закріплення гарантій особистої безпеки працівників міліції під час виборів.
Зазначенні пропозиції сприятимуть підвищенню не тільки правової регламентації статусу працівників міліції у виборчому процесі, а й покращенню стосунків між усіма суб'єктами виборчого процесу, слугуватимуть додатковою гарантією законності й правопорядку під час підготовки і проведення виборів народних депутатів та Президента України. | 
