Оніпко В.В. Біологічні особливості амброзії полинолистої та заходи боротьби з нею в агроценозах польових культур лівобережного Лісостепу України

Короткий зміст

Огляд літератури та обґрунтування напрямку досліджень. З’ясовуються причини поширення та сучасний ареал амброзії полинолистої, яка домінує серед інших видів карантинних бур’янів в агроценозах польових культур країни

Аналізуються результати досліджень щодо вивчення впливу світла на ріст, розвиток і насіннєву продуктивність цього небезпечного бур’яну, можливість регулювання стану спокою і проростання його насіння прийомами обробітку ґрунту. Узагальнюються літературні дані, на основі яких обирається напрямок досліджень для розробки заходів інтегрованої боротьби з амброзією полинолистою в різних за ценотичною стійкістю посівах польових культур, яка визначається енергоємністю освітленості в нижньому ярусі стеблостою, тобто фотосинтетично активною радіацією (ФАР) у період їх найбільш активного розвитку.

Умови та методика проведення досліджень. Територія приватного сільськогосподарського підприємства “Василівське” Кобеляцького району Полтавської області, у якому проводились досліди, визначається високим рівнем забур’яненості посівів польових культур, у тому числі амброзією полинолистою, і відповідає грунтово-кліматичним умовам підзони лівобережного Лісостепу України.

Ґрунти    господарства  представлені   переважно   чорноземом   типовим   глибоким, грудочкувато –  зернистої   структури.   Вміст   гумусу   в   шарі   0-30   см   становить   4,7   %.    Величина     гідролітичної   кислотності    не   перевищує   1,1.     Ступінь     насиченості    основами складає  95,5  %;    увібраного   Са²⁺  -  24,2;     Мg²⁺  –  4,1 мг  -  екв.     на   100 г    ґрунту; 

  легкогідролізованого   азоту    6,0  –  7,4;    рухомого фосфору – 9 –10; обмінного калію 7– 8 мг на 100 г ґрунту.

Клімат помірно континентальний. Аналіз головних агрокліматичних показників свідчить, що за погодними умовами роки проведення досліджень складались неоднаково:1996р. був посушливим (ГТК – 0,83 при нормі 1,02); 1997р. – вологим (ГТК –1,42) і 1998р. – середнім (ГТК – 0,87). Це вплинуло відповідним чином на продуктивність досліджуваних культур і дозволило більш всебічно оцінити ефективність розроблених заходів боротьби з амброзією полинолистої та іншими бур’янами.

Досліди проводились у відповідності із загальноприйнятою методикою (Доспехов Б.А., 1985), а також “Методическими рекомендациями по проведению полевых опытов с кукурузой” (1986 ) і “Методическими указаниями по полевому испытанию гербицидов в растениеводстве” (1981). Облікова площа ділянок у лабораторно–польових (пошукових) дослідах складала 50 м² при 4 разовій повторності, а польових – 105 – 140 м² і виробничих – 1–2 га  при – триразовій повторності.

З метою оптимізації поживного режиму ґрунту та отримання більш високого і стабільного врожаю у дослідах використовували органо-мінеральну систему добрив, а також диференційований обробіток ґрунту з урахуванням біологічних особливостей вирощуваних культур. Під зайнятий пар та кукурудзу на силос вносили відповідно по 40 і 30 т/га гною, а під озиму пшеницю, кукурудзу на зерно, ячмінь і соняшник - лише мінеральні добрива в дозах, які відповідають науково обґрунтованій системі землеробства Полтавської області.

У дослідах в оптимальні агротехнічні строки висівали районовані в умовах цієї підзони сорти та гібриди польових культур. На одній частині посівної площі ділянок кожної культури: зайнятий пар (вико-овес); озима пшениця; кукурудза на зерно; ярий ячмінь; кукурудза на силос та соняшник вивчали фенологічні фази їх розвитку і амброзії полинолистої, потенціальну засміченість ґрунту і надземну забур’яненість посівів, їх продуктивність, а на іншій проводили досліди щодо розробки агротехнічних, хімічних і біологічних заходів контролювання бур’янів.

Для виконання визначених програмою завдань проводили такі спостереження та дослідження:

1. Визначали зустрічаємість амброзії полинолистої в агроценозах досліджуваних нами культур (у %) за методикою датського ботаніка Раункієра: З = А / Б х 100%, де А - кількість облікових рамок (0,5м²), в яких зустрічається бур’ян, шт.; Б - загальна кількість облікових рамок, що накладається.

2. Відмічали фенологічні фази розвитку вирощуваних культур, а також амброзії полинолистої з метою виявлення можливості біологічного пригнічення її та інших бур’янів посівами.

3. Визначали за допомогою актинометричної пари - піранометра Янішевського і гальванометра ГСА–1 енергоємність освітленості   посівів   за   фенофазами  найбільш активного росту досліджуваних культур, тобто фотосинтетично активну радіацію (ФАР) нижнього ярусу стеблостою, в калоріях на квадратний сантиметр (кал/см²).

4. Потенційну засміченість орного шару ґрунту встановлювали шляхом відбору його зразків буром  в 15 – 30 точках дослідних ділянок і подальшої відмивки їх на ситах із діаметром отворів 0,25 мм (за методикою І. Н. Шевельова, 1922).

5. Надземну засміченість посівів бур’янами визначали шляхом встановлення їх кількісно-видового складу (за методикою ВНДІ кукурудзи, 1972). При останньому обліку всі бур’яни виривали та етикетували, висушували до повітряно-сухого стану, після чого зважували на електронних терезах із точністю до 0,001 г.

6. Алелопатичну активність виділень амброзії полинолистої на проростання насіння озимої пшениці та кукурудзи вивчали за методикою Н. Л. Прутинської, та з використанням поживних розчинів Х’юітта.

7. Запаси продуктивної вологи в ґрунті (шар 0-100см та 0-150см) визначали термостатно-ваговим методом.

8. Вміст у ґрунті (шар 0-30) азоту, що гідролізується, вивчали за Тюріним і Кононовою, рухомого фосфору - за Чириковим та обмінного калію за Масловою.

9. Висоту рослин і площу листової поверхні зернових колосових і просапних культур вимірювали за прийнятими методиками з точністю відповідно 0,1 см  і 0,1 см².

10. Облік урожаю вико-вівсяних сумішок визначали шляхом їх ручного скошування на початку цвітіння вики або косаркою КУФ - 1,8, наступного висушування до повітряно-сухого стану та зважування на терезах з точністю до 0,1кг; озимої пшениці та ярого ячменю у фазі повної стиглості зерна - комбайном “Сампо 500”; соняшнику - комбайном СК-5 “Нива” з приставкою ПСП-1,5;  кукурудзи - шляхом ручного виламування качанів і зважування при збиральній вологості з точністю до 0,01кг та наступним перерахунком одержаних даних на 14% вологості зерна після висушування відібраних проб (3-5кг) до повітряно-сухого стану.

11. Урожайні дані обраховано в усіх дослідах методом дисперсійного аналізу. Економічну ефективність заходів боротьби з амброзією полинолистою та іншими бур’янами визначали за методикою В.А.Захаренко (1981) шляхом обчислення різниці між вартістю збереженого при цьому врожаю і витратами на їх упровадження в грошовому еквіваленті, а також шляхом зниження собівартості продукції та витрат часу.