Лис Н.М. Вплив способів основного обробітку грунту на продуктивність ріпаку озимого в умовах Передкарпаття

Короткий зміст

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

У розділі подано огляд літературних джерел з питань оцінки впливу різних способів основного обробітку на показники родючості дернового опідзоленого ґрунту, забур’яненість посівів, урожайність та якість насіння ріпаку озимого залежно від системи удобрення. На основі аналізу сучасних літературних джерел визначено актуальні питання та обґрунтовано доцільність застосування енергозберігаючих способів основного обробітку ґрунту під ріпак озимий та їх вплив у поєднанні з мінеральним живленням на урожайність насіння ріпаку озимого та його якість.

УМОВИ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження з визначення ефективності різних способів основного обробітку ґрунту і мінерального живлення під ріпак озимий в умовах Передкарпаття проводили у відділі технології Івано-Франківського інституту агропромислового виробництва УААН в стаціонарному досліді протягом 2003–2006 рр.

Дослід було закладено 2003 року згідно з „Методикою польового досліду“    Б.О. Доспєхова.

Ґрунт дослідного поля – дерновий опідзолений. Потужність гумусового горизонту становить 40–60 см. За гранулометричним складом ґрунт грубопилувато-середньосуглинковий. Структура орного шару розпилена, тому після випадання дощів ці ґрунти можуть запливати і на них утворюється кірка. Вміст гумусу в орному шарі коливається від 2,1 до 3,7 %. Сума ввібраних основ становить у середньому 11–12 мг-екв./100 г ґрунту, ступінь насичення основами – 85 %, реакція слабокисла (сольової витяжки рН – 4,6–5,6). Ґрунти слабо забезпечені рухомим фосфором та обмінним калієм.

Метеорологічні умови за роки проведення досліджень (2003–2006 рр.), протягом яких виявляли вплив способів основного обробітку ґрунту на продуктивність ріпаку озимого були різними. Так, 2003 року кількість опадів становила у третій декаді серпня 15,3 мм за місячної кількості 167,0 мм і 6,5 мм у першій декаді вересня, за місячної кількості 53,6 мм. У жовтні та грудні було зменшення опадів відповідно на 11,0 та 6,0 мм від середньобагаторічного показника. Середня температура повітря за рік становила 9,8 °С.

2004 року період сівби ріпаку озимого супроводжувався різким зменшенням опадів. Так, у третій декаді серпня і першій декаді вересня випало відповідно 26,6 та 4,0 мм опадів за місячної норми 134,6 та 50,1 мм, а у жовтні їхня кількість становила 9,6 мм за середньобагаторічного показника 33,0 мм. Річна норма складала 675,0 мм. Середньорічна температури повітря становила 9,7 °С.

 2005 року розподіл опадів за місяцями був рівномірнішим. Так, у квітні випало 56 мм опадів, травні – 49,5 мм, червні – 54,3 мм. У серпні, і особливо у вересні кількість опадів була значно нижчою у відповідні місяці за 2003 та 2004 рр. У третій декаді серпня випало 10,0 мм опадів, а початок вересня супроводжувався повною їх  відсутністю. За 2005 рік випало на 44,6 мм менше опадів, порівняно із середньобагаторічним показником.

Під час весняно-літньої вегетації ріпаку озимого 2006 року кількість опадів була задовільною. У травні і червні випало 134,1 та 107,4 мм  опадів за середньобагаторічного показника 59,4 та 46,0 мм. Температурний режим повітря впродовж вегетації був сприятливим для росту і розвитку рослин ріпаку озимого в усі роки досліджень.

Аналіз метеорологічних даних (метеостанція м. Івано-Франківськ) показав, що суттєвих відхилень від норми для зазначеного регіону, які б мали негативний вплив на ріст, розвиток та формування врожаю ріпаку озимого на фоні мінеральних добрив, які досліджували, не встановлено.

Попередником ріпаку озимого сорту Свєта була пшениця озима. Розмір облікової ділянки з дослідження обробітку ґрунту становив 270 м², а системи удобрення  – 90 м². Повторення досліду триразове, розміщення варіантів – послідовне.

Схему досліду № 1 наведено в табл. 1. Згідно зі схемою досліду № 2 визначали ефективність внесення гербіцидів різної дії у посівах ріпаку озимого за різних способів основного обробітку ґрунту (БГ – без внесення гербіцидів; ГГ – внесення ґрунтового гербіциду Бутізан 400, 40% к.с.; КГ – внесення ґрунтового гербіциду Бутізан 400, 40% к.с. та внесення гербіцидів Лонтрел 300 в.р., Зелек 12,5 к.е. у період вегетації культури).