Кірчук І.С. Ефективність дії попередників, добрив і способів основного обробітку грунту на урожайність озимої пшениці в сівозмінах південно-західного Степу

Короткий зміст

. СТАН ДОСЛІДЖЕНОСТІ ПИТАННЯ

Проаналізована література з питань розробки та поліпшення елементів енергозберігаючої технології вирощування озимої пшениці, дослідження впливу попередників, добрив та способів обробітку ґрунту на урожай та якість зерна пшениці, а також родючість ґрунту.

2. ГРУНТОВО-КЛІМАТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РЕГІОНУ І ОСОБЛИВОСТІ МЕТЕОРОЛОГІЧНИХ УМОВ У РОКИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДІВ. МЕТОДОЛОГІЧНА ОСНОВА ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводились на Ізмаїльській дослідній станції Інституту зернового господарства УААН.

Клімат південно-західного Степу помірно континентальний. Середньорічна кількість опадів 431,7 мм зі значними відхиленнями по роках (у 1991-1992 рр. випало 174,2 мм опадів). Середньорічна температура повітря складає +10,2^оС. Тривалість безморозного періоду складає 210-215 діб. Сума ефективних температур знаходиться в межах 3400-3600^о.

Грунт дослідної ділянки - чорнозем звичайний важкосуглинковий, вміст гумусу у шарі 0-40 см 3,0-3,6%, азоту – 0,16-0,19%, фосфору 0,16-0,18%, калію – 20-30 мг/100 г ґрунту. Реакція ґрунтового розчину - нейтральна (рН 7,0-7,6).

Погодні умови у роки проведення дослідів складались таким чином: 1996 і 1997 рр. були несприятливими, а 1998 і 1999 рр. відносно сприятливими для розвитку озимої пшениці.

Дослідження проводились у двох восьмипільних сівозмінах з характерним для зони чергуванням культур: І. Чорний пар – озима пшениця – кукурудза на зерно – кукурудза на силос – озима пшениця (озимий ячмінь) – горох – озима пшениця – соняшник. ІІ. Горох - озима пшениця – кукурудза на зерно – кукурудза на силос – ярий ячмінь – вівсяно-горохова сумішка на зелений корм - озима пшениця – соняшник. Досліджувалась дія традиційного основного обробітку грунту під озиму пшеницю (після кукурудзи на силос та гороху – дисковими знаряддями на глибину 10-12 см з подальшою передпосівною культивацією, в інших випадках - оранка на глибину 20-22 см) та безполицевого - плоскорізне рихлення на глибину 16 см з полосним поглибленням орного шару до 30-35 см. Вивчались наступні системи удобрення культур сівозміни:  1 - без добрив; 2 – заорювання пожнивних залишків; 3 - 40 т/га гною двічі за ротацію сівозміни; 4 - 40 т/га гною один раз за ротацію сівозміни + N₃₀Р₃₀К₃₀ під всі культури; 5 – N₉₀Р₆₀К₆₀ під всі культури сівозміни; 6 – N₉₀Р₆₀К₆₀ під всі культури сівозміни з заорюванням пожнивних залишків.

Посiвна площа дiлянки - 180 м², облiкова - 125 м². Розмiщення варiантiв систематичне, повторнiсть триразова. Агротехніка догляду за посівами загальноприйнята для зони, де розташовані досліди.

Крім фенологічних спостережень в дослідах проводилось визначення: польової схожості насіння, росту, розвитку і забур'яненості посівів протягом вегетації, структури урожаю, урожайності та якості зерна озимої пшениці. При дослідженні ґрунту у динаміці визначали щільність, твердість, біологічну активність та структурно-агрегатний склад, вологість та поживний режим (нітратний азот, рухомі фосфати, обмінний калій). Отримані дані піддавались дисперсійному аналізу.

Проведені розрахунки економічної і біоенергетичної ефективності вирощування озимої пшениці залежно від досліджуваних факторів: визначали собівартість, рентабельність, розмір чистого доходу, енергоємність одиниці продукції та коефіцієнт енергетичної ефективності. Розрахунки велись за нормативами та розцінками, які існували на кінець 1999 року.

3. ВПЛИВ ПОПЕРЕДНИКІВ, ДОБРИВ І СПОСОБІВ ОСНОВНОГО ОБРОБІТКУ ГРУНТУ НА ВЛАСТИВОСТІ ЧОРНОЗЕМА ЗВИЧАЙНОГО

 ВАЖКОСУГЛИНКОВОГО

3.1 Динаміка ґрунтової вологи і її споживання рослинами озимої пшениці у різні періоди вегетації. На час сівби озимої пшениці найбільша кількість продуктивної вологи як у шарі 0-20 см, так і у шарі 0-150 см містилось в полі чорного пару - після вівсяно-горохової сумішки та гороху вміст вологи у 2-2,5 рази нижчий. Після цих попередників, особливо, по чорному пару, волога досить рівномірно розподілялась по ґрунтовому профілю. При розміщенні після кукурудзи на силос та гороху по соняшнику порівняно з чорним паром весь кореневмісний шар грунту був дуже висушеним – відповідно на 71,3 і 73,5 мм. Перевага чорного пару перед іншими попередниками у більшій мірі проявлялась в посушливих умовах 1996 і 1998 рр.

Від сівби до припинення осінньої вегетації відбувалось накопичення вологи в ґрунті під посівами озимої пшениці, яке залежало від кількості опадів.  Приріст вологи за цей період склав: по чорному пару 18-32%, після вівсяно-горохової сумішки – 20-30%, а після непарових попередників (гороху і кукурудзи на силос) – 32-68%.

Відмічений вплив способів основного обробітку ґрунту на накопичення вологи. В полі чорного пару перевага безполицевого обробітку була значною, по зайнятому пару ефективнішою виявилась оранка. Після непарових попередників кращі показники (на 12-22%) при застосуванні поверхневого обробітку порівняно з плоскорізним.

За рахунок осіннє-зимових опадів відбувається накопичення максимальної кількості продуктивної вологи у ґрунті, яка є одним з головних джерел вологозабезпечення рослин протягом всієї вегетації. Після різних попередників спостерігався неоднаковий характер зволоження кореневмісного шару ґрунту. По чорному пару ґрунт рівномірно зволожувався по всьому (0-150 см) профілю, після інших попередників запаси вологи у шарах нижче 100 см значно менші. Таке явище спостерігалось у всі роки досліджень, але особливо помітним воно було у посушливі роки. Приріст вологи за цей період складав по чорному пару 23-35%, а після гороху і кукурудзи на силос 98-162%.

Вплив добрив на накопичення вологи був менш помітним, але найбільший приріст вологи у більшості випадків був при застосуванні органічної системи удобрення.