Оленюк А.М. Обробіток грунту, удобрення й догляд за посівами цукрових буряків з елементами біологізації землеробства в південно-західному Лісостепу України

Короткий зміст

ОБРОБІТОК ГРУНТУ, УДОБРЕННЯ І ДОГЛЯД ПОСІВІВ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ ЗА БІОЛОГІЧНОЇ СИСТЕМИ ВИРОЩУВАННЯ

(ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)

В розділі викладено роль біологічних систем землеробства у відтворенні родючості ґрунту, висвітлено сучасний стан застосування біологічних систем землеробства, і у зв’язку з ними роль систем основного обробітку ґрунту, удобрення і догляду за посівами цукрових буряків. На підставі аналізу літературних джерел сформульовано робочу гіпотезу, мету і завдання досліджень.

УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальна частина досліджень виконана протягом 2003-2006 рр. на дослідному полі філіалу кафедри загального землеробства Подільського державного аграрно-технічного університету, що створене на території ТОВ “Кугаєвецький” Чемеровецького району Хмельницької області. Виробнича перевірка і впровадження результатів досліджень проводилися протягом 2006-2007 рр.

Досліди проводили у типовій для регіону десятипільній зерно-просапній польовій сівозміні з наступним чергуванням культур: 1 − горох, 2 − озима пшениця, 3 − цукрові буряки, 4 − ячмінь з підсівом конюшини, 5 − конюшина, 6 − озима пшениця, 7 − цукрові буряки, 8 − кукурудза на силос, 9 − озима пшениця, 10 − кукурудза на зерно, безпосередньо в ланці „ горох - озима пшениця - цукрові буряки ”.

Ґрунт дослідної ділянки представлений чорноземом вилугуваним малогумусним на карбонатних лесованих суглинках, який має найбільше поширення у регіоні. За гранулометричним складом – крупнопилуватий середньосуглинковий. Вміст гумусу (за Тюріним) в шарі ґрунту 0-30 см становить 3,8…4,4%, - відповідно 120 і 130 мг /кг ґрунту. Ємність поглинання − 33..36 мг/екв. на 100 г ґрунту, сума поглинутих основ - 30…33 мг/екв. на 100 г ґрунту, гідролітична кислотність − 2,3…2,8 мг /екв. на 100 г ґрунту, ступінь насичення основами - 94,7… 99,0%.

Фізичні властивості орного шару ґрунту характеризуються такими показниками: щільність твердої фази - 2,58 г/см³, щільність складення - 1,14…1,25 г/см³, загальна шпаруватість - 52…59 %. Максимальна гігроскопічність − 5,2%; найменша вологоємність - 23,4%.

Клімат району досліджень помірно теплий, з достатнім зволоженням. Середня температура січня − -4…-6^ОС, липня - 18…19^ОС. Мінімальна температура сягає -31^ОС, максимальна − 35^ОС. Середня багаторічна тривалість безморозного періоду – 180…200 днів; дата останнього весняного морозу припадає на середину квітня, першого осіннього заморозку - на другу декаду жовтня. Річні суми опадів − 550…700 мм, сума активних температур – 2700−2800°С.

Погодні умови у роки досліджень різнилися від середніх багаторічних, що певним чином вплинуло на формування продуктивності цукрових буряків, однак вони були типовими для району.

Технологія вирощування цукрових буряків в дослідах, за виключенням досліджуваних факторів, була загальноприйнятою для південно-західного Лісостепу України. У польовому експерименті досліджували такі фактори:

Фактор А. Вивчали вплив різних схем мінерально-органічного удобрення на продуктивність цукрових буряків та рівень родючості грунту. У схему досліду були включені варіанти з елементами біологізації, а саме − використання подрібненої соломи озимої пшениці (попередника цукрових буряків), а також вирощування післяжнивно редьки олійної в якості сидерату. Варіанти досліду були такими:

          Без добрив – контроль;

          Варіант N₁₀₀P₁₁₀K₁₁₀ (внесення мінеральних добрив нормою N₁₀₀P₁₁₀K₁₁₀);

          Варіант Гній 30 т/га + N₁₀₀P₁₁₀K₁₁₀ (внесення гною КРС нормою 30 т/га та мінеральних добрив нормою N₁₀₀P₁₁₀K₁₁₀. Загальна кількість внесених поживних елементів з урахуванням гною становить N₂₅₀P₁₈₅K₂₉₀);

          Варіант Солома 4 т/га + N₁₅₀P₁₁₀K₁₁₀ (внесення подрібненої соломи озимої пшениці нормою 4 т/га та мінеральних добрив нормою N₁₅₀P₁₁₀K₁₁₀. Загальна кількість внесених поживних макроелементів з урахуванням біомаси соломи становить N₁₇₀P₁₁₅K₁₅₀);

          Варіант Сидерат з післяжнивної редьки олійної 20 т/га + N₁₀₀P₁₀₀K₁₁₀ (внесення 20 т/га фітомаси післяжнивної редьки олійної та мінеральних добрив нормою N₁₀₀P₁₀₀K₁₁₀. Загальна кількість внесених поживних макроелементів з урахуванням сидерату з фітомаси редьки олійної становить N₁₈₀P₁₂₀K₂₂₀);

          Варіант Солома 4 т/га + сидерат з післяжнивної редьки олійної 20 т/га + N₁₅₀P₁₁₀K₁₁₀. Загальна кількість внесених поживних макроелементів з урахуванням соломи та фітомаси редьки олійної становить N₂₅₀P₁₃₅K₂₃₅).