Міщенко Ю.Г. Порівняльна оцінка екологобезпечних заходів боротьби з бур\'янами в посівах кукурудзи на різних фонах живлення в умовах північно-східного Лісостепу України

Короткий зміст

В трьох підрозділах подано огляд про сучасний стан досліджуваних питань з локального внесення гербіцидів в насіннєвих оболонках, ущільнення бобовими компонентами кукурудзи та оптимізації її удобрення.

3

2. УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводилися протягом 1996-1999 рр. в умовах північно-східного Лісостепу України на базі КСП “8 Березня”  Роменського району Сумської області та СДАУ.

Грунт – чорнозем типовий мало гумусний слабовилугований з вмістом в орному шарі гумусу (за Тюріним) - 4.1%, рухомого фосфору та обмінного калію (за Чириковим) відповідно 15.0 і 8.1 мг на 100г ґрунту,  рН сольової витяжки - 6.6, гідролітична кислотність і сума ввібраних  основ (за Каппеном-Гільковицем) відповідно 1.0 та 30 мг-екв на 100 г ґрунту, ступінь насиченості основами – 97%.

Клімат – помірно-континентальний, середньо зволожений, з нерівномірним розподілом опадів на протязі вегетаційного періоду. Найбільша їх кількість (до 70%) припадає на час вегетації сільськогосподарських культур.

Відносна вологість повітря за багаторічними даними становить 86%, а  гідротермічний коефіцієнт – 1,2. Середньорічна температура повітря місцевості становить 6,5⁰С.

Відхилення від середньо багаторічної кількості опадів та температури повітря за вегетаційний період кукурудзи на силос наведені на рисунках 1 і 2.

Рис. 1 Відхилення середньо декадних річних опадів

від середньо багаторічних, мм

4

Рис. 2 Відхилення середньо декадних температур

повітря від середньо багаторічних, ^ОС

Польові дослідження проводили протягом 1996-1999 років. Об’єктами досліджень були: кукурудза – гібрид Колективний 100 МВ, вика – Льговська 31, кормові боби - Уладівськi  фiолетовi. В дослідах використовували: ґрунтовий гербіцид прімекстра 500 (50% к.е.).

Енергію проростання та схожість насіння кукурудзи визначали в лабораторних умовах за ДСТУ 2240-93.

Дослідження проводилися шляхом закладання лабораторних і польових дослідів.

1. Лабораторний дослід по вивченню впливу гербіциду прімекстра на польову схожість насіння проводився за схемою:

1.          Насіння не інкрустоване гербіцидом прімекстра  (контроль).

2.          Насіння інкрустоване  гербіцидом прімекстра,   

                 концентрація розчину 3%.

3.          – “ - , концентрація розчину 6%.

4.          – “ - , концентрація розчину 8%.

5.          – “ - , концентрація розчину 9%.

6.          – “ - , концентрація розчину 10%.

7.          – “ -,  концентрація розчину 12%.

5

2. Двофакторний польовий дослід по вивченню ефективності дії способів внесення гербіциду прімекстра в посівах кукурудзи на силос на різних фонах добрив виконувався за схемою:  

Фактор А – норми і способи внесення гербіциду:

1.    Без гербіциду (контроль).

2.    Локальне внесення прімекстри в нормі: 15 мл/га.

3.                                 – “ -                                 20 мл/га.

4.                                 – “ -                                 22,5 мл/га.

5.    Суцільне внесення прімекстри в нормі 5 л/га.

Фактор Б - фони органо-мінерального живлення:

1. Без добрив (контроль).

2. Внесення в рядки N₂₀P₂₀K₂₀;

3.          – “ –                N₅₀P₂₅K₆₀;

4. Внесення в розкид N₅₀P₂₅K₆₀;

5.           – “ –               N₁₀₀P₅₀K₁₂₀;

6.           – “ –               20 т/га гною.

3. Польовий дослід по вивченню впливу виду і строку підсіву бобових культур в міжряддя кукурудзи на силос з метою біологічної боротьби з бур’янами (алелопатії) складався з варіантів:

  1. Одновидовий посів кукурудзи (контроль).

  2. Кукурудза в суміші з викою першого строку підсіву (через 14 днів     

  від появи сходів кукурудзи).

  3. Кукурудза в суміші з викою другого  строку підсіву (через 25 днів

  від появи сходів кукурудзи).

  4. Кукурудза в суміші з кормовими бобами першого  строку підсіву

  (через 14 днів від появи сходів кукурудзи).

  5. Кукурудза в суміші з кормовими бобами другого строку підсіву

  (через 25 днів від появи сходів кукурудзи).

4. Польовий дослід по вивченню порівняльної ефективності еколого безпечних заходів боротьби з бур’янами в посівах кукурудзи на силос за схемою:

1.    Суцільне внесення прімекстри в нормі 5 л/га.

2.    Локальне внесення прімекстри в нормі 22,5 мл/га.

3.    Кукурудза в суміші з ярою викою другого строку підсіву

              (через 25  днів від появи сходів кукурудзи).

4.    Кукурудза в суміші з кормовими бобами другого строку підсіву

              (через 25 днів від появи сходів кукурудзи).

6

Варіанти в польових дослідах закладали рендомізованим методом.  Повторність досліду – чотириразова. Площа дослідної ділянки становила     79 м² (19,4х4,2 м), облікової – 50 м²  (17,9х2,8 м) .

Технологія вирощування кукурудзи на силос була загальноприйнятою для зони Лісостепу України.

В дослідах велись такі обліки і спостереження:

-         за густотою рослин;

-         фенологічні спостереження за ростом і розвитком рослин з

                 визначенням основних фаз росту і розвитку;

-       за висотою рослин кукурудзи і бобових культур в основні фази

                 росту та розвитку;

-       ступенем забур’яненості посівів.

Обліки забур’яненості проводили кількісно-ваговим методом у захисній смузі рядка за існуючою методикою. Інтенсивність розпаду лляної тканини визначали за методом “аплікацій” І.С.Вострова та А.Н.Петрової. Визначення вмісту легкогідролізованого азоту в грунті проводили за методом Корнфільда, рухомого фосфору і обмінного калію  за методом Чірікова.

Облік врожаю проводили суцільно по ділянках.

Залишкову кількість гербіциду в ґрунті визначали в токсикологічній лабораторії Сумської обласної державної проектно-розвідувальної станції хімізації  сільського господарства за методом тонкошарової  хроматографії.

Енергетичний аналіз проводили за О.К.Медведовським.

Статистичний аналіз даних проведено методами дисперсійного,  кореляційного та регресивного аналізів за прикладною програмою “Statistics” на персональному комп’ютері Pentium II.

Розрахунки економічної ефективності здійснювали за загально прийнятими методиками на основі діючих нормативів.