АДАПТАЦІЯ МЕХАНІЗМУ АМОРТИЗАЦІЇ ОСНОВНОГО КАПІТАЛУ ПІДПРИ-ЄМСТВ ДО ОСОБЛИВОСТЕЙ ПЕРЕХІДНОЇ ЕКОНОМІКИ Статья

Актуальність теми. Основний удар у роки загальносистемної економічної кризи, викликаної розпадом СРСР і некомпетентним керівництвом економічними реформами в Україні у 1990-ті роки, припав на виробничий потенціал національної економіки і, перш за все, на основні фонди (ОФ) промисловості. Разом з ліквідацією тисяч промислових підприємств, до найважливіших негативних наслідків економічної кризи необхідно віднести руйнування системи відтворення основного капіталу і, як наслідок, украй високий рівень фізичного і морального зносу виробничого апарату уцілілих промислових підприємств. У цих умовах в найменшою мірою постраждали лише підприємства, що випускають сировинну продукцію, яка мала підвищений попит на світових ринках. До числа таких підприємств належать підприємства гірничо-металургійного комплексу ті хімічної промисловості, що зуміли в роки економічної кризи в основному зберегти наявний виробничий потенціал.

В той же час найбільш сприятливі умови для подолання кризових явищ з середини 1990-х років склалися, зокрема, для харчової промисловості, яка, поряд з легкою промисловістю та сферою послуг, традиційно виступає як локомотив інституційних перетворень в країнах, що обрали ринкову модель розвитку. В умовах подальшого пожвавлення національної економіки, стійкого попиту на продукцію галузі як на внутрішньому так і на світових ринках, відносно сприятливого інвестиційного клімату, спроможності бистрої віддачі капіталовкладень підприємства плодоовочевого консервного комплексу мали усі можливості для подолання наслідків кризи виробничого апарату. Але суттєвих змін в становищі основного капіталу та інвестиційно-інноваційних процесів підприємств галузі не сталося, й одним з найважливіших чинників цього є недосконалість законодавства, що регламентує процеси обороту основного капіталу і, в першу чергу, його амортизації.

Аналіз діючої в країні амортизаційної системи, наукових публікацій з проблеми вдосконалення механізму амортизації свідчить про те, що існуючий порядок обороту основного капіталу, а також відомі наукові рекомендації не забезпечують адекватне віддзеркалення вартості основних фондів з урахуванням динаміки зовнішньоекономічної ситуації, накопичення необхідних для відтворення основного капіталу фінансових коштів і їх цільове використання. При цьому основні причини недосконалості амортизаційної системи України криються в недостатньо повному урахуванні специфіки перехідної економіки.

Все вищевикладене обґрунтовує актуальність розвитку наукових методів і підходів до вдосконалення амортизації основного капіталу промислових підприємств як з теоретичних, так і з народногосподарських позицій.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане згідно плану науково-дослідних робіт Первомайського політехнічного інституту в межах держбюджетної НДР "Організаційно-економічні механізми відродження і розвитку промисловості України" (номер державної реєстрації 0104U003094). Здобувачем проведено аналіз практики застосування амортизаційного механізму в Україні та світового досвіду управління оборотом основного капіталу, виявлені "вузькі місця" чинного в Україні законодавства, запропоновано методичний підхід до вдосконалення амортизаційного механізму та рекомендації зі створення диференційованого механізму амортизації основного капіталу.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка методологічних принципів і методичних підходів до вдосконалення механізму амортизації основного капіталу промислових підприємств, а також рекомендацій щодо науково обґрунтованої адаптації амортизаційної системи до умов перехідної економіки.

Для досягнення зазначеної мети в дисертації поставлені та вирішені такі наукові задачі:

- дослідити роль амортизаційної системи в процесах оновлення виробничого апарату промислових підприємств на прикладі підприємств плодоовочевої консервної промисловості;

- проаналізувати діючу в Україні систему амортизації основних виробничих фондів промислових підприємств, дослідити основні прийоми і методи управління оборотом основного капіталу в країнах з розвиненою ринковою економікою, визначити сферу їх ефективного використовування та можливості застосування в умовах економіки перехідного періоду для вдосконалення механізму амортизації;

- провести системний аналіз механізму амортизації основного капіталу та уточнити специфічні особливості процесів відтворення ОФ як об'єкту управління в перехідній економіці;

- розробити конструктивний методичний підхід до формування амортизаційного механізму, адекватного наперед заданим умовам розвитку економіки та функціонування підприємств;

- обґрунтувати структуру та функції амортизаційної системи, адаптованої до умов перехідної економіки, для чого:

· розробити основи сумісної класифікації основних виробничих фондів і суб'єктів господарювання (промислових підприємств) як базису для забезпечення диференційованого підходу до управління процесами відтворення основного капіталу промислових підприємств;

· розробити основні положення диференційованого механізму амортизації основного капіталу для підприємств різної типології.

Об'єкт дослідження. Об'єктом дисертаційного дослідження є процеси відтворення основного капіталу промислових підприємств і економічний механізм його амортизації.

Предмет дослідження. Предметом дослідження є конструктивні методи адаптації амортизаційного механізму основного капіталу промислових підприємств до умов перехідної економіки.

Методи дослідження. Дисертаційне дослідження базується на фундаментальних теоретичних положеннях економіки підприємств і системного аналізу.

При рішенні задач, поставлених у дисертаційному дослідженні, використані методи логічного та економічного аналізу - для оцінки діючої в Україні амортизаційної системи та законодавства, що регулює оборот основного капіталу; економіко-статистичні методи і методи економічного аналізу – для оцінки сучасного стану і тенденцій розвитку підприємств плодоовочевої консервної промисловості, а також процесів відтворення основних виробничих фондів цих підприємств; системний підхід і методи системного аналізу використані при класифікації основних виробничих фондів і підприємств, обґрунтована структура амортизаційного механізму і його основних елементів та компонентів.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна результатів дисертаційної роботи полягає в подальшому розвитку теоретичних положень і методичних підходів до вдосконалення організаційно-економічного механізму амортизації основного капіталу промислових підприємств і його адаптації до умов перехідної економіки.

Науковою новизною характеризуються такі основні положення дисертаційної роботи:

вперше:

– розроблено методичний підхід до формування механізму амортизації основного капіталу, адаптованого до умов перехідної економіки, заснованого на синтезі методу морфологічного ящика і SWOT-аналізу;

– запропоновано диференційований механізм амортизації ОФ промислових підприємств, що враховує особливості економіки перехідного періоду і базується на сумісній класифікації ОФ і суб'єктів господарювання з позицій їх економічної ролі в забезпеченні економічної безпеки країни, і диференційований підхід до регулювання відтворювальних процесів підприємств різної типології;

вдосконалено:

– систему теоретико-методологічних принципів формування та розвитку механізму амортизації ОФ, найважливішими серед яких є принципи системності, диференціації, балансу інтересів, розумної достатності та раціональності розподілу повноважень;

– з системних позицій визначено максимально повну структуру амортизаційної системи, як основи формування механізму амортизації основного капіталу промислових підприємств, адаптованого до умов перехідної економіки;

– уявлення щодо найважливіших причин незадовільного стану процесів відтворення виробничого апарату промислових підприємств України, серед яких головною є невідповідність діючих механізмів амортизації специфіці перехідної економіки;

дістало подальший розвиток:

- оцінка заходів щодо вдосконалення амортизаційної системи України, які полягали у некритичному та несистемному запозиченні окремих західних методів управління оборотом основного капіталу та ігноруванні глибинних особливостей перехідного етапу розвитку національної економіки;

- системне бачення про ключові складові відтворювального процесу ОФ, - спонтанної та організаційної, і про визначальну роль організаційної складової у рамках проблеми адаптації амортизаційного механізму до умов перехідної економіки.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці цілісної системи заходів щодо вдосконалення механізму амортизації ОФ промислових підприємств, що враховують широкий спектр специфічних особливостей підприємств, умов їх функціонування та перехідного етапу розвитку економіки, а також конструктивного методичного підходу до вдосконалення амортизаційної системи, що реалізує технологію методів морфологічного ящика і SWOT-аналізу.

Застосування запропонованого методичного інструментарію та рекомендацій щодо вдосконалення системи амортизації основного капіталу доцільне на рівні найвищих законодавчих і виконавських органів влади при вдосконаленні законодавства та відповідних підзаконних актів, що встановлюють порядок обліку і звітності у сфері відтворення ОФ, оподаткування прибутку, порядку накопичення та використовування амортизаційних коштів, регламентації діяльності фінансових і контролюючих інститутів, що забезпечують та супроводжують оборот основного капіталу.

Наукові та практичні результати дисертаційної роботи "Адаптація механізму амортизації основного капіталу підприємств до особливостей перехідної економіки" використовуються в навчальному процесі Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова за спеціальністю 7.05.0107 "Економіка підприємств", при викладанні дисциплін "Економічний аналіз" та "Економічна діагностика".

Теоретико - методичні підходи, використані в дисертації, використовуються при комплексному забезпеченні реалізації Програми реформування системи теплозабезпечення м. Миколаєва та Миколаївської області (акт №273/1656 від 26.05.2005 р.). Наукові і методичні положення дисертації використовуються при розробці науково обґрунтованої місцевої програми енергозбереження та енергозабезпечення в Миколаївський області (акт №1595 від 19.05.2006 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота і опубліковані наукові праці, в яких висловлені основні теоретичні і прикладні положення та результати дисертаційного дослідження, відображають теоретичні погляди здобувача, розроблені ним особисто методичні підходи і рекомендації щодо вдосконалення механізму амортизації основного капіталу промислових підприємств на прикладі підприємств плодоовочевої консервної промисловості України. Особистий внесок здобувача в сумісних публікаціях конкретизований у списку публікацій автора, наведеному в авторефераті.

Апробація результатів дослідження. Наукові положення та практичні рекомендації, що містяться в дисертаційній роботі, докладалися та одержали позитивну оцінку на наукових семінарах Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України та Первомайського політехнічного інституту, а також на таких науково-практичних конференціях: VII міжнародній науково-практичній конференції "Наука і освіта '2004", 10-25 лютого 2004 р.

(м. Дніпропетровськ), міжнародній науково-практичній конференції "Економічні проблеми розвитку промислового виробництва", 5-8 жовтня 2004 р. (м. Одеса), VIII міжнародній науково-практичній конференції "Наука і освіта '2005", 7-21 лютого в 2005 р. (м. Дніпропетровськ), міжнародній науково-практичній конференції "Розвиток економіки в трансформаційний період: глобальні та національні аспекти", 20 квітня 2005 р. (м. Запоріжжя), II міжнародній науково-практичній конференції "Освіта і наука без кордонів '2005", 19-27 грудня 2005 р. (м. Дніпропетровськ), IV міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми планування виробництва в умовах переходу до ринку",

29 вересня –1 жовтня 2006 р. (м. Алушта).

Публікації. Основні наукові та прикладні результати дисертаційної роботи опубліковано в 9 друкованих наукових працях, зокрема 5-ти наукових статтях, з яких 2 статті опубліковано в наукових журналах, 3 – у збірниках наукових праць. Загальний об'єм опублікованих наукових праць складає 3,4 д.а., з яких на частку автора доводиться 3,1 д.а.