Шевчук С.А. Удосконалення управління меліорованими територіями на основі інформаційно-аналітичної системи еколого-меліоративного моніторингу

Короткий зміст

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, розкрито суть наукової проблеми, сформульовано мету і завдання досліджень, показано зв’язок роботи з науковими програмами і темами, зазначено новизну одержаних результатів, їхнє практичне значення.

У першому розділі „Сучасний стан управління меліорованими територіями та вимоги щодо їх використання” проведено огляд робіт стосовно управління технологічними та еколого-економічними процесами на меліорованих територіях, які досліджували П.I. Коваленко, Л.М. Рекс, М.О. Лазарчук, Ю.О. Михайлов, П.І. Ковальчук, О.І. Жовтоног, В.М. Попов та інші вчені.

Аналіз показав, що меліоративна система є цілісним поєднанням чотирьох підсистем: технологічної (меліоративно-водогосподарської), економічної, екологічної та соціальної. Доведено необхідність розробки досконалішої сучасної методології, що ґрунтується на методах картографічного, математичного моделювання і системного аналізу як інструментарію дослідження, для оцінки стану, прийняття рішень та визначення заходів для покращення функціонування меліорованих територій.

Меліоративна система з відповідною територією розглядається на основі представлення її системною моделлю з відповідними оцінками складових для вирішення взаємопов’язаного комплексу задач для управління земельними та водними ресурсами за такими напрямками:

- методи і задачі оцінки та прогнозування стану меліорованих територій та його зміни під впливом природних та антропогенних факторів;

- методи управління меліорованими територіями, які націлені на вибір відповідних режимів зрошення;

- оцінка економічних збитків від підтоплення та вирішення відповідних задач;

- прийняття рішень стосовно необхідності реконструкції та модернізації інженерних систем захисту території.

Сучасна практика зрошуваного землеробства, експериментальні дослідження, імітаційне моделювання показали, що для збереження екологічного стану земель, зокрема зменшення інфільтрації поливної води, виникає необхідність суттєвого зменшення поливних норм, застосування певних режимів зрошення.

Так, стосовно розвитку і аналізу екологічно-безпечних меліорацій, адаптованості агромеліоративних заходів для конкретних агроландшафтів, створення відповідної методології та подальшого впровадження галузевого еколого-меліоративного моніторингу земель значний внесок зробили вчені В.Є. Алексєєвський, В.В. Медведєв, М.М. Муромцев, Ю.А. Ізраель,                       М.І. Ромащенко, Е.С. Драчинська, Н.М. Блохіна, А.М. Шевченко, В.В. Морозов та ін.