Кудрик А.П. Динаміка грунтоутворення в еродованих чорноземах аграрних ландшафтів Правобережного Лісостепу України

Короткий зміст

1.Генезис,  класифікація  і агрохімічна характеристика  еродованих чорноземів.  Дана  загальна  характеристика природним і кліматичним умовам Правобережного Лісостепу України  як факторам, під впливом яких були сформовані еродовані чорноземні грунти.  Наведено огляд літератури щодо вивченості основних факторів утворення еродованих грунтів, показано існуючі на сьогодні класифікації цих грунтів. Зроблений аналіз  водно-фізичних і агрохімічних властивостей еродованих чорноземних грунтів. Встановлено  недостатньо вивчені проблеми, на яких акцентувалась увага і розробки в дисертаційній роботі.

2. Програма, методика та умови проведення досліджень.  Дослідження проводились протягом 1997-99 рр. на території  33 сільськогосподарських підприємств Лісостепу Житомирської області.  Робота виконана автором шляхом власних польових і аналітичних досліджень еродованих чорноземних грунтів агроландшафтів  цих господарств. Також було проведено аналіз фактичного матеріалу по даних крупномасштабних досліджень грунтів лісостепової зони Житомирської області.

Керуючись грунтовими крупномасштабними картами, оглядом місцевості і планами землекористування господарств підбирались ділянки, де залягають чорноземи типові,  однорідні по відношенню механічного складу і материнської породи  і різні  за ступенем  змитості, розміщені на рівнинній місцевості і на схилах. На відібраних ділянках закладені трансекти. Умовами закладки трансекти передбачалось, щоб вона проходила від опорного розрізу, розміщеного на землях водорозділу (плато), до розрізу на схилових землях. Основою для розміщення трансект були опорні грунтові розрізи, які  нанесені на картах грунтів (в 1960-70 рр.) і винесені  в натуру за допомогою координат (прив’язок). При попередніх грунтових обслідуваннях з цих розрізів взяті зразки на аналізи по генетичних горизонтах, зроблені описи морфологічних ознак, вивчені агрохімічні та фізичні властивості  грунту.

Згідно методики досліджень (методом закладки ключових площадок) були повторно проведені такі ж дослідження в 1997-99 роках. Кожна закладена ключова площадка характеризувала однотипову площу як по грунтовому покриву, так і по господарському  використанню і допомагала більш точніше визначити місця закладки опорних розрізів грунтових досліджень 1960-70 років. З метою одержання фізико-хімічних  показників для якісної характеристики грунтів, з відібраними зразками проведені лабораторні аналізи по визначенню вмісту гумусу, валових та рухомих форм макро- і мікроелементів, реакції грунтового розчину, гідролітичної кислотності, суми ввібраних основ, вмісту катіонів  Ca⁺⁺  і Mg⁺⁺ та гранулометричного складу еродованих чорноземів. Використовувались  загальноприйняті методики. Обробку результатів проводили з використанням комп’ютерної  програми “Exel”.

Географія еродованих грунтів Правобережного Лісостепу  Житомирської області та розвиток ерозійних процесів.  Природні умови двох фізико-географічних зон - Полісся і Лісостепу, визначили характер грунтового покриву і його географію. Область має риси  поліських та  лісостепових ландшафтів і характеризується   рівнинним, горбистим та височинним рельєфом, грунтами від болотних, підзолистих  до опідзолених та чорноземів. В утворенні ландшафтів велике значення мають лесові суглинкові породи, потужність яких  від 2-3 м на водорозділах до 10-15 м на схилах (нами проаналізовані особливості цих порід, їх податливість до змиву).

Для регіону властиві специфічні риси  сільськогосподарського освоєння, що обумовлені рельєфом, кліматом, грунтовим покривом та іншими умовами.

Водно-ерозійні процеси найбільшого поширення набули в зоні Правобережного Лісостепу  Житомирської області, яка займає північно-східну частину Волинсько-Подільської височини (біля 19% її площі) і зокрема північну частину Волинського   плато (Маринич та інш.,1985). Це полого-хвиляста підвищена рівнина з абсолютними висотами 230-320 м. Тут знаходиться 42,3 тис. га, або 9,1% всієї площі еродованих орних земель Правобережного Лісостепу України (на 1.0І.1995 року). 

На основі співставлення еродованості грунтів періоду 1957-1960 років з матеріалами їх коректування (1978-1990 років) визначений приріст еродованості сільськогосподарських угідь та розраховані середньорічні темпи приросту. За останні 30 років в Лісостепу Житомирської області площа еродованих (змитих) сільськогосподарських угідь збільшилась з 27,3 тис.га до 83,9 тис.га (щорічний приріст еродованих с.-г. угідь становить 1,9 тис.га).

В розділі зроблено об’ємний  аналіз досліджень сучасного стану чорноземних грунтів області. Наведена морфологічна будова профілів чорноземів типових глибоких малогумусних, чорноземів типових неглибоких слабогумусованих, чорноземів типових глибоких (та неглибоких) слабозмитих,   середньозмитих,  та сильнозмитих. За механічним складом вивчені грунти  є крупнопилувато-середньосуглинкові, які розвинуті  на лесових породах. Дана характеристика їх водно-фізичних і агрохімічних властивостей.

Проаналізовані поширені на території лісостепової зони Житомирської області   агроландшафти з еродованими грунтами. Вивчалось грунтоутворення  в еродованих чорноземах польових  10-пільних сівозмін, грунтозахисних  4-пільних сівозмін, грунтозахисних 4-пільних сівозмін захищених стокорегулюючими лісовими смугами і еродованих грунтах, які  виведені із сільськогосподарських угідь під постійне залуження.

Таким чином, проведені роботи  дали змогу уточнити регіон поширення еродованих грунтів в Житомирській області, показати  динаміку розвитку ерозійних процесів за 30 років. Зробити діагностику сучасного стану еродованих чорноземів типових, а також агроландшафтів з цими грунтами.

3. Екологічні фактори формування еродованих чорноземів в регіоні досліджень. Основну увагу  цього розділу сконцентровано на топографічних і антропогенних факторах утворення еродованих чорноземів. На їх основі   зроблено прогнозування розвитку ерозії на території Правобережного Лісостепу Житомирської області.

Тип рельєфу Лісостепу Житомирської області – широкохвилястий, в південній частині - вузькохвилястий, з короткими  довжиною 80-100  м    схилами. Глибина місцевих  базисів  ерозії (вертикальне розчленування території) знаходяться в межах 37-46 м. Для    Лісостепу   Житомирської   області      загальна еродованість становить 10,6-12,4%.

Горизонтальне розчленування території зроблене яружно-балочною та гідрографічною мережею, представленою  річками  Случ, Роставиця, Тетерів, Кам'янка, Гнилоп’ять, Унава і інш.  Загальна довжина балок значно більша за річкову мережу. Балки цієї місцевості широкі, з великою протяжністю   (до 6-7 км). В районах значного розчленування території міжбалкові  простори мають горбисто-увалистий  характер з переважанням коротких схилів водозборів, а при меншому розчленуванні – вид витягнутих грядоподібних підвищень з більш довгими схилами. В першому випадку спостерігається площинний змив грунтів і утворення коротких схилових ярів, в другому - більш інтенсивний змив, поєднаний не тільки з схиловим, але й з донним розмивом.

Про ступінь ерозійної небезпеки можна судити по коефіцієнту ерозійної розчленованості території (К), який становить 0,6-0,81 і зростає до 1,09 на південь області. Лісостеп Житомирської  області значно розчленований.