Діденко В.І. Оцінювання дефляційних процесів за умов різноманітного технологічного навантаження грунтів та деякі шляхи їх захисту у зоні Північного Степу України

Короткий зміст

Умови та методика проведення досліджень. Представлено первинні документи, оформлені в журналах, що містять результати аналізів загального вмісту гумусу в ґрунтах (за методом І.В.Тюріна спалювання за Б.А.Нікітіним), обмінно-увібраних катіонів (за методом Шоленберга), гранулометричного та мікроагрегатного складу (за методом Н.А.Качинського), визначення рухомих сполук фосфору та калію (за методом Чирикова), визначення вологості ґрунту (ГОСТ 28268-89), визначення глибини видування ґрунту (за методом С.С.Соболева), визначення кількості ерозійних часток у пилоповітряному потоці за допомогою універсального приладу – польового ерозіоміра (А.С. UA № 51930),  сухе просіювання зразків ґрунту на віброскопі (за методом Булигіна С. Ю., Комарової Т. Д.), визначення критичної незсувної і швидкості масового руху для окремих часток ґрунту, їх продуванням у аеродинамічній установці (за методом М.С.Кузнєцова, Г.П.Глазунова, В.Я.Григор’єва), визначення зв’язності ґрунту (за методом У.С.Чепіла, яку доопрацьовано Є.І.Шиятим і А.Б.Лавровським), польові дослідження міжсмугового простору полів, що захищені полезахисними лісосмугами (за методом В.В.Захарова та за методом М.Й.Долгілевича), визначення вітрозахисних властивостей лісосмуг різних конструкцій (за методом А.Я.Смалька) та ін. Представлено також польові журнали, що містять точні прив’язки об’єктів досліджень, строки відбору ґрунтових зразків та ін.

Результати досліджень

Сучасні методики і прилади у дослідженні дефляційних процесів. Загальним недоліком пиловловлювачів є те, що через конструктивні особливості вони не дають одночасної можливості точної діагностики дефляційних процесів. Тобто, дані, які отримують окремо приладами для уловлення ґрунтових часток, що рухаються перекочуванням і окремо приладами, що вловлюють частки, які рухаються стрибками або у завислому стані розмежовані між собою у просторі і часі. Все це забирає багато часу на їхню почергову установку і нерідко призводить до значних похибок у підсумковій діагностиці дефляційних процесів. На основі отриманих даних, а також враховуючи недоліки відомих приладів, нами розроблено і випробувано новий прилад – польовий ерозіомір (А.С. UА №51930 А.- 2002), який є простим у користуванні та здатним одночасно вловлювати частки, що рухаються перекочуванням, стрибками і у завислому стані. Саме за допомогою цього приладу було встановлено кількісні показники особливого виду повсякденної дефляції – агротехнічного пилення за різної швидкості руху агротехніки. Нами підтверджено, що найбільш дефляційно небезпечною фракцією ґрунту, яка піддатлива до видування навіть при незнаних проявах повсякденної дефляції є частки <0,25 мм.