Гаврилюк В.А. Агрохімічна оцінка фосфоритоносних агроруд Західного регіону України (на прикладі місцевих зернистих та жовнових фосфоритів)

Короткий зміст

Аналітичний огляд. Особливо актуальним в питанні поліпшення фосфатного режиму грунтів і підвищення врожайності сільськогосподарських культур  є  використання добрив, виготовлених на основі фосфоритоносних агроруд місцевих родовищ.

Відкриті в останній час в Західному регіоні України, в тому числі і в Волинській області, родовища фосфоритів мають свої характерні особливості. Однак, їх агроекологічна характеристика практично не вивчена, недостатньо вивчений хімічний склад, вміст важких металів, інших токсикантів, вплив на біопродуктивність грунтів, нормативи застосування під різні культури, місце внесення в сівозміні, економічні та енергетичні питання. 

Виходячи з цих завдань, наші дослідження були спрямовані на вивчення саме цих положень. 

Об’єкти, умови та методика проведення досліджень. Наукові дослідження проводись методом польових дослідів в агрофірмі “Правда” Старовижівського району та на землях Великоосницької сільської ради Маневицького району, вегетаційного – Поліському філіалі ННЦ “ІГА ім. О.Н. Соколовського”,  м. Луцьк Волинської області.

За темою досліджень загалом проведено 18 дослідів за загальноприйнятими методиками.

Грунт дослідних ділянок польових та вегетаційних експериментів – дерново-слабопідзолистий глеєвий супіщаний. Характеризується наступними агрохімічними показниками:

рН сольової витяжки – 4,9-5,1; вміст гумусу – 1,57-1,86 відсотка; забезпеченість рухомим фосфором (за Кірсановим) – 5,2-6,8 мг/100 г ґрунту.

У дослідженнях застосовували природні низькофосфатні агроруди до яких відносяться фосфорити зернистого та жовнового типів.

Зернисті фосфорити:

-          мінералогічний склад: глауконіт – 9,7 %, фосфати – 24,6 %, кварц, польові шпати – 18,4 %, кальцит – 45,5 %, гідрослюди, монтморилоніт – 1,8 %.

-          хімічний склад: Р₂О₅ – 6,4;  СаО – 38,60;  К₂О – 0,98;  МgO – 0,32;  Fe₂O₃  - 2,30 %.

Жовнові фосфорити:

-          мінералогічний склад: кварц, халцедон – 78,2-82,6; карбонати – 4,5-2,6; фосфати – 14,0-8,0; польові шпати – 1,8-1,6; глауконіт – 1,2-5,2; пірит – 0,3%.

-          хімічний склад: Р₂О₅ – 8,05;  СаО – 15,07;  К₂О – 0,61;  МgO – 0,03;  Fe₂O₃ – 0,47 %.

Агрохімічна, агроекологічна та енергетична оцінки ефективності використан­ня місцевих фосфоритів проводились при вирощуванні картоплі (сорт Невська) в прямій дії, ячменю ярого (сорт Роланд) на зерно та конюшини лучної (сорт Преславіт) на зелену масу – в післядії. Агротехніка вирощування культур – загальноприйнята для зони проведення досліджень.

Облік врожаю проводився суцільним поділяночним методом для картоплі та методом пробних ділянок для решти культур з наступною математичною оброб­кою за Доспеховим Б.А. (1985).

Метеорологічні умови в роки досліджень дещо відрізнялись між собою, проте мали спільні ознаки відносно середньобагаторічних:  менша кількість опадів та вища середньорічна температура повітря. Прохолодним був 1991 рік ( -1,0°С), теплими – 1993 і 1994 роки (+3,5 і +5,2°С), помірними – 1992 і 1995 роки. Нестача вологи протягом вегетаційного періоду 1994, 1995 та перезволоження в 1993 році при підвищених температурах мали безпосередній вплив на вологість повітря негативно впливаючи на формування врожаю сільськогосподарських культур.

У зразках ґрунту, відібраних з горизонтів 0-20 та 20-40 см (за ДСТ-3447-82) проводилось визначення: рН(сол.) - потенціометрично; гідролітична кислот­ність – за Каппеном рН-метричним методом в модифікації ЦІНАО; рухомий  фосфор – за  Кірсановим та Олсеном;  ступінь рухомості фосфору – за Карпінським-Зам’ятиною;  фракційний склад фосфатів – за Чанга-Джексоном; важкі метали – атомно-адсорбційним методом; радіонукліди – спектрометричним методом.

Якісні показники сільськогосподарської продукції визначали згідно загально­прийнятих методик, викладених у методичних вказівках та прописах.

Аналіз енергетичної ефективності застосування різних типів фосфоритів в ланці сівозміни –згідно Медведовського О.К., Іваненка П.І. Енергетичний аналіз інтенсивних технологій в сільському виробництві. - К, 1988.