Пасічник Н.А. Ефективність використання вуглеамофоски (\"Текос-3\") при вирощуванні моркви столової на темно-сірих опідзолених грунтах Північного Лісостепу України

Короткий зміст

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

Для підвищення врожайності сільськогосподарських культур та стабілізації родючості ґрунтів зростає роль добрив нового типу, які здатні забезпечувати рослини поживними речовинами, а ґрунт – збагачувати органічними компонентами (Городній М.М., Дегодюк Е.Г., Лісовал А.П., Носко Б.С. та ін.). Актуальність їх виробництва для України базується на використанні місцевої сировини, в т.ч. промислових відходів, зокрема високозольного бурого вугілля. Останнє є цінним джерелом елементів живлення і регуляторів фізіологічних процесів для рослин лише за умови впровадження науково обґрунтованих технологій переробки та використання. Зазначений напрям є підсумковим аспектом проаналізованих літературних джерел.

Програма, об'єкти, методика та умови проведення досліджень

Дослідження проводили на кафедрі агрохімії та якості продукції рослинництва ім. О.І. Душечкіна НАУ. Польовий дослід закладали в овочевому стаціонарі кафедри в Бориспільському районі Київської області на темно-сірому опідзоленому легкосуглинковому ґрунті, який характеризувався оптимальною для моркви столової реакцією ґрунтового розчину (рНKCl = 6,1), низьким загальним вмістом  гумусу (2,4 %) та азоту сполук, які легко гідролізуються  (32,3 мг/кг), середнім, для столових коренеплодів, – рухомого фосфору (193 мг/кг) та обмінного калію (136 мг/кг). Агрофізичні показники не відхилялися від інтервалів, що властиві цьому ґрунту.

Дослідження з добривами проводили за схемою: 1.Без добрив (контроль); 2.N70Р70К120 (SNРК=260) (N:Р:К=1:1:1,7); 3.Вуглеамофоска (0,32 т/га) + N51К50 (N:Р:К=1:1:1,7); 4.Вермикомпост (9т/га) (SNРК=260); 5.Вуглеамофоска (0,52 т/га) (SNРК=260); 6.Вуглеамофоска (0,26 т/га) + вермикомпост (4,5т/га) (SNРК=260); 7.Вуглеамофоска (0,35 т/га) + вермикомпост (3т/га) (SNРК=260); 8. К2СО3 (0,117 т/га) + NН4Н2РО4 (0,177 т/га) (SNРК=260). У варіанті 3 доза вуглеамофоски прирівняна за співвідношенням  N:Р:К до рекомендованої Інститутом овочівництва та баштанництва УААН для Північного Лісостепу (варіант 2). У варіантах 4 і 5 досліджували дію відповідно вермикомпосту і вуглеамофоски у дозах, рівних до рекомендованої за сумою NРК. У варіанті 8 досліджували окремо мінеральні компоненти вуглеамофоски у дозі, вирівняній за співвідношенням  N:Р:К до варіанту 5. Добрива вносили під передпосівну культивацію.

У дослідженні використано перспективний сорт моркви столової Монанта голландської селекції (фірма “Рійк Цваан”). Зразки ґрунту і рослин відбирали в окремі фази росту і розвитку: сходи, початок формування коренеплоду, “пучкова продукція” (період інтенсивного формування коренеплоду), технічна стиглість. Аналітичну частину роботи проводили у випробувальній лабораторії “Оцінка якості земель, добрив та продукції рослинництва” (атестат акредитації № UА 6.001.Н.326). При  виконанні польових і лабораторних робіт керувались загальноприйнятими в агрохімії методиками. В ґрунті визначали: вміст гумусу за методом Тюріна в модифікації Нікітіна, рухомих гумусових речовин – за методом Єгорова (екстрагуванням 0,2 н. NaOH), детриту – з оцтовим ангідридом, фракційний склад гумусу – за методом Пономарьової та Плотнікової; вміст азоту легкогідролізованих сполук – за методом Тюріна і Кононової, нітратного – потенціометрично; амонійного – колориметрично з реактивом Несслера; рухомого фосфору – колориметрично за методом Кірсанова; водорозчинного та обмінного калію – за допомогою полуменевого фотометра; ступінь рухливості фосфатів – за методом Карпінського і Зам'ятіної. У рослинному матеріалі проводили визначення вмісту: вологи і сухої речовини гравіметричним методом; після мокрого озолення за методом Гінгзбург: азоту – колориметрично з реактивом Несслера, фосфору – колориметрично за методом Деніже в модифікації Левицького, калію – за допомогою полуменевого фотометра. Для оцінки якості продукції у коренеплодах визначали вміст каротину колориметрично за методом Муррі, цукрів - титриметрично за методом Бертрана, нітратів – потенціометрично.

Математичну обробку результатів досліджень проводили шляхом статистичного (дисперсійного, кореляційного – “Ttest”, “Pearson”) аналізу. Енергетичну ефективність застосування добрив оцінювали за методикою Болотських, економічну ефективність розраховували за цінами 2001 р.