Борисенко Л.Д. Вихідний матеріал видів цибулі батун, запашна, слизун, шніт для селекції в умовах Степу України

Короткий зміст

Походження, морфо-біологічна характеристика, стан і перспективи селекції видів цибулі батун, запашна, слизун, шніт

Проведено аналіз результатів досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених з питань біології, морфології та стану селекції видів цибулі батун, запашна, слизун, шніт. Виявлено недостатньо вивчені питання у напрямку поглибленого вивчення генофонду на основі чого обґрунтована необхідність проведення досліджень для удосконалення методів селекції та застосування їх при створенні вихідного матеріалу.

Умови проведення досліджень

Експериментальну частину досліджень проводили протягом 2003-2005 рр. на Донецькій дослідній станції ІОБ УААН, розташованої на Південному сході України в зоні Степу в центральній частині Донецької області. Аналіз середніх багаторічних показників метеорологічних спостережень дозволяє характеризувати погодні умови вегетаційного періоду місця проведення досліджень, як помірно континентальний з нестійким та недостатнім зволоженням де переважають вітри східного і південно-східного напрямку, холодні повітряні течії в зимовий період та суховії – в літній. Найвища температура спостерігається в липні (до + 40°С), найнижча у січні – лютому (до – 30°С).

Погодні умови за роки досліджень різнилися, що дало можливість виявити адаптивність генофонду і сортів та отримати об'єктивні дані і достовірні результати.

Вихідний матеріал і методика досліджень

Досліджуваною культурою були види цибулі батун, запашна, слизун, шніт, а матеріалом для роботи – 204 сортозразки різного географічного походження. У досліді використано насіння і посадковий матеріал лабораторії генетичних ресурсів ІОБ УААН та його дослідних станцій: Дніпропетровської, Київської, Кримської, насіння ботанічного саду міста Донецька (Бот. сад) і власні місцеві форми. При оцінці матеріалу, в якості стандартів використано цибулі батун сорт П’єро (st 1), шніт сорт Приліпський (st 2), слизун сорт Лілейна (st 3),запашна несортовий аналог № 00145, отриманий з лабораторії генетичних ресурсів ІОБ уаан (st 4).

Досліди проводили згідно: „Методика полевого опыта” (1985), „Методика полевого опыта в овощеводстве и бахчеводстве” (1992), „ Методика изучения фенологии растений и растительных сообществ” (1974), „ Опыт применения биометрии для оценки правильности выделения новых видов рода Allium L.” (1968), „Методические указания по ускоренной селекции лука и чеснока” (1972), і ОСТу 46-71-78, „Сучасні методи селекції овочевих і баштанних культур” (2001), „Методика дослідної справи овочевих і баштанних культур” (2001) „Делянки и схемы посева в селекции, сортоиспытании и первичном семеноводстве овощных культур” (1979).

У період вегетації в усіх розсадниках проводили фенологічні спостереження за ростом і розвитком рослин, їх морфологічний опис – згідно „Широкому унифицированному классификатору СЭВ и классификатору рода Allium L” (1977, 1980) та „Інструкція з апробації сортових посівів овочевих і баштанних культур” (2002). Для визначення біометричних показників використовували рослини на яких не проводили зрізування зеленого пера. Селекційну роботу проводили шляхом багаторазового індивідуально-родинного добору з високопродуктивних форм і генетичних джерел різного географічного походження, у напрямку створення нових моделей сортів відповідно діючими методичними вказівками та власними розробленими методичними рекомендаціями. Випробування нових сортів проводили відповідно до „Методика державного сортовипробування сільськогосподарських культур” (2001), а також міжнародного класифікатора UPOV TG 46/3 (1976). Рівень фенотипової мінливості та характер взаємозв'язку між господарсько-цінними ознаками рослин оцінювали статистичними методами за Б.А. Доспєховим (1985), визначення параметрів стабільності (Аs), пластичності, адаптивності – за методикою А. В. Кільчевского і Л. В. Хотильової (1975). Визначення якісних показників та математичний обробіток даних проводили в Інституті овочівництва і баштанництва УААН за відповідними методиками. Економічну ефективність розраховували за формулою розробленою Інститутом овочівництва і баштанництва УААН, підтвердженою Державної комісією по сортовипробуванню.

Особливості генофонду видів цибулі батун, запашна, слизун, шніт для селекції в умовах Степу

В розсадниках першого року визначали тривалість таких періодів, як посів-сходи, сходи-умовна технічна стиглість рослин. Аналіз органогенезу довів, що ці періоди коливались за роками в залежності від виду та погодних умов. Доведено що, в умовах Степу України без штучного зрошення рослини не здатні до реалізації свого потенціалу, а плоске листя видів цибулі запашна та слизун сприяє уповільненню випаровування вологи. Перевагою цих видів є здатність при погіршенні умов розвитку формувати листковий апарат за порівняно короткий період.