Шабетя О.М. Вихідний матеріал для створення гетерозисних гібридів баклажанів

Короткий зміст

1.Стан селекції культури баклажанів(Огляд літератури)

На основі літературних джерел описується біологія баклажанів. Висвітлюється сучасний стан, досягнення і проблеми селекції баклажанів.

2. Грунтово-кліматичні та агротехнічні умови проведення досліджень

Роботу виконано в дослідному господарстві “Мерефа” Інституту овочівництва і баштанництва УААН (Харківська область) в 1994 - 1997 рр на полях селекційної сівозміни. Дослідне господарство “Мерефа” розташоване в південній частині Лівобережного Лісостепу, яка харак-теризується помірно-континентальним кліматом. Грунти - малогумусні се-редньосуглинкові чорноземи, N - 4,0 - 4,5%, Р₂О₅ - 15 мг%, К₂О - 8-10 мг%, рН - 7,0 - 7,5.

Агротехніка вирощування баклажанів в наших дослідженнях - загальноприйнята для зони Лісостепу України. Метеорологічні умови проведення досліджень протягом 1994-1997 рр характеризувались нестабільністю температурного режиму і опадів, що досить добре відобра-жали зональні особливості погоди і дозволили отримати об’єктивні результати оцінки господарсько-цінних і селекційних ознак сортозразків.

3. Об’єкт та методика досліджень

В 1994, 1995 і 1996 рр в колекційному розсаднику вивчено і оцінено 143 зразка баклажанів, з них 47 - з країн СНД (Україна, Росія, Молдова, Азербайджан і Грузія), 45 - з Японії, 9 з Китаю, 7 з Німеччини, 5 з Голландії, по 4 з Італії, США і Болгарії, по 3 з Румунії і Канади, по 2 з Індії, Англії, Франції і Югославії, по 1 з Туреччини, Колумбії, Афганістану і бувшої Палестини. Добір вихідного матеріалу для досліджень проводили з використанням колекційного фонду лабораторії генетичних ресурсів Інституту овочівництва і баштанництва УААН.

Колекційний розсадник знаходився у відкритому грунті. Схема садіння розсади 70 х 35 см. Ділянки 2-рядкові по 20 облікових рослин у кожній, без повторень, згідно методичним вказівкам по вивченню і підтриманню світової колекції овочевих пасльонових культур, ВІР (1977). В гібридному розсаднику (1995-1997рр.) було вивчено і оцінено 97 гібридів F₁. Схема садіння розсади 70 х 35 см. Ділянки 2-рядкові, по 60 облікових рослин на ділянці, повторність - чотирикратна. Досліди закладали згідно з “Методикой полевого опыта в овощеводстве и бахчеводстве” (1979) і “Методикой опытного дела в овощеводстве и бахчеводстве” (1992 ).

Протягом вегетаційного періоду проводили фенологічні спостере-ження і морфологічний опис рослин за “Description Solanum Melongena L, IBPGR” (1980), “Международным классификатором СЭВ вида Solanum Melongena L” (1979) і “Методическими указаниями по изучению и под-держанию мировой коллекции овощных паслёновых культур, ВИР” (1977). Проведено оцінку ознак урожайності кожного зразка. Біохімічні показники визначали згідно методичним вказівкам ВІР “Определение химических ве-ществ для оценки качества урожая овощных и подовых культур” (1979). Оцінку ураження хворобами і шкідниками проводили за “Методическими указаниями по изучению и поддержанию мировой коллекции овощных паслёновых культур, ВИР” (1977).

 Отримані результати оброблено згідно “Методичним вказівкам з математичної обробки результатів обліків і спостережень в селекційних і генетичних дослідженнях” (1979). Статистичний аналіз спряженої мінли-вості зроблено за “Методичними рекомендаціями по статистичній оцінці селекційного материалу овочевих і баштанних культур” (1993). При вста-новленні кореляційних зв’язків користувалися коефіцієнтом кореляції Пірсона, Спірмена

(Доспехов Б.А., 1979; Лакин Г.Ф., 1980). Для оператив-ного пошуку кореляційних залежностей використано непараметричний коефіцієнт кореляції Фехнера (Кф) (Громико Г.А., 1981). Спряжену мінли-вість двох альтернативних ознак визначали за коефіцієнтом кореляції Юла (Доспехов Б.А., 1979). Комбінаційну здатність батьківських ліній баклажанів вста-новлювали, використовуючи діалельні схрещування, за Гриффінгом (1956).

4. Виділення джерел господарсько-цінних ознак в межах культурного

генофонду баклажанів

Для створення гетерозисних гібридів необхідно, в першу чергу, мати джерела господарсько-цінних ознак. З нашої колекції ми виділяли джерела ранньостиглості, продуктивності, зразки з плодами високої якості (міні-мальний вміст соланину, оптимальні розмір і форма плода, забарвлення і консистенція м’якушу) та зразки найменш уражені хворобами.

За тривалістю міжфазного періоду від масових сходів до технічної стиглості всі сортозразки колекції, що вивчалися, розподілено нами на 4 групи: ранньостиглі (100-115 днів), середньоранні (116-130 днів), середньо-стиглі (131-150 днів) і пізньостиглі (понад 151 день). Нами виділена група ультраскоростиглих зразків, тривалість періоду сходи - технічна стиглість у яких (у середньому за 3 роки) не перевищувала 100 днів. До цієї групи віднесено зразки: Лінія 2 (добір з Синіх японських), і Лінія 3 (добір з Місцевого 5) (Україна), Melanzana Bianca (Італія), Eggplant Koserugava, Sadahara Naganasu 1 та Extra Early Рurрle (Японія).