Голик Л.М. Еколого-географічні фактори мінливості кількісних і якісних ознак рослин пшениці ярої та створення на цій основі сортів пшениці озимої

Короткий зміст

РОЗДІЛ 1. МУТАГЕНЕЗ І ЙОГО РОЛЬ В СЕЛЕКЦІЇ РОСЛИН

(Огляд наукової літератури)

Аналізуючи інформацію в огляді наукової літератури можна узагальнити, що працями вітчизняних і зарубіжних дослідників встановлена доцільність використання дії термічного мутагенного фактора (низьких температур) на насіння та рослини сортозразків пшениці ярої м’якої різного еколого-географічного походження з метою створення вихідного матеріалу і сортів пшениці з озимим типом розвитку. Цей метод дозволяє отримувати рослини озимої пшениці з широким спектром варіювання господарсько- цінних ознак, що відкриває можливість створення нових конкурентоспроможних сортів озимої м’якої пшениці. Однак цей метод потребує подальшого удосконалення. Необхідне вивчення сортів ярої м’якої пшениці різного походження з метою ідентифікації джерел цінних ознак для створення озимих форм. Недостатньо вивчені також особливості впливу термічних і хімічних мутагенних факторів на рослини після яровизації, потребують уточнення методика яровизації насіння пшениці ярої, строки сівби та добору мутантних форм. На вирішення цих завдань і були спрямовані наші дослідження.

РОЗДІЛ 2. АГРОЕКОЛОГІЧНІ УМОВИ, МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ВИХІДНИЙ МАТЕРІАЛ

Дослідження проводили на дослідних полях МІП ім. В. М. Ремесла. За вологозабезпеченістю та температурному режиму роки 1999-2000, 2005-2007  були посушливими та жаркими, 2001, 2002, 2004 – зволоженими та 2003 був жорстоким за умовами перезимівлі, що призвело майже до повної загибелі посівів пшениці озимої. Таке різноманіття умов сприяло комплексній оцінці вихідного і селекційного матеріалу, підвищувало ефективність його добору за комплексом господарсько-цінних ознак і біологічних властивостей.

Для створення нового вихідного матеріалу і сортів застосовували: термічні і хімічні мутагенні фактори; гібридизацію; індивідуальний та масовий добори кращих за комплексом ознак рослин, колосів та сімей із мутантних популяцій сортозразків пшениці ярої різного походження, перспективних сортів і номерів, отриманих в результаті селекції. Щороку обсяги робіт в селекційному процесі визначалися наявністю ярих сортозразків пшениці, ступенем вивчення і метою та складали 1400-2500  номерів, 5-10 тис. доборів по колосу і рослині та 200-250 ліній. М₁-М₃ вивчали „Балк-методом” (H. Hansel, 1969), М₄ і далі – методом педігрі. Яровизацію насіння пшениці ярої проводили в алюмінієвих бюксах (слугують для визначення вологості ґрунту і сипучих не хімічних речовин – зерно, борошно) з отворами зверху і з боків за температури 0 мінус 2^оС.

Математичну обробку кількісних ознак проводили методом дисперсійного аналізу за Б. О. Доспєховим (1965), А. Афіфі і С. Ейзен (1982) з використанням програми Microsoft Excel i Statistika 6.0.

Вихідним матеріалом були 159 сортозразків пшениці ярої м’якої різного еколого-географічного походження.

РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ ГОСПОДАРСЬКО-ЦІННИХ ОЗНАК У СОРТОЗРАЗКІВ ПШЕНИЦІ ЯРОЇ РІЗНОГО ЕКОЛОГО-ГЕОГРАФІЧНОГО ПОХОДЖЕННЯ В УМОВАХ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Мінливість господарсько-цінних ознак у сортозразків пшениці ярої в залежності від еколого-географічного походження вивчали за показниками: терміну періоду стиглості, стійкості рослин проти основних хвороб та вилягання, продуктивності колоса і сортозразка та їх комплексу.

За тривалістю періоду „сходи-колосіння” зразки пшениці ярої були поділені на ранньостиглі, середньостиглі та пізньостиглі. Серед сортів європейського і американського походження більша частина (76,9 та 62,7%) відносилась до середньостиглих і тільки серед сортів афро-азійського походження більшість були ранньостиглими (53,3%).

Стійкість рослин до вилягання не завжди мала прямий зв’язок з висотою стебла. Більш пряму залежність стійкості до вилягання від довжини стебла ми виявили тільки у групі напівкарликів, де абсолютна більшість зразків мали стійкість 7-9 балів. Зразки інших груп мали оцінку від 3 до 9 балів. Встановлено, що стійкість рослин до вилягання більше залежала від міцності й товщини соломини другого надземного міжвузля порівняно з довжиною стебла. На стійкість рослин до вилягання впливає не тільки міцність і товщина стебла, але й довжина останнього міжвузля.

За три роки ми виявили тільки невелику кількість зразків з комплексним імунітетом стійкості: Елегія миронівська, Харківська 28 (Україна); Quattro (Німеччина); Bagula, Pastor (Мексика); Siachun 6 (Китай); REG RAG -1 (Сирія).

Основними елементами  урожайності були: число продуктивних стебел на 1 м², кількість зерен у колосі, маса зерна з колоса та 1000 зерен. Сортозразків з високим значенням ознаки кількості зерен у колосі було більше серед європейських сортів – близько 50%: Елегія миронівська,     Рання 93 (Україна); Quattro, Devon (Німеччина); Filou (Франція) тощо. Найменше – серед афро-азійських – понад 30%.