Біляєва І.М. Ефективність добору озимої м\'якої пшениці на стійкість до борошнистої роси і бурої іржі на різних фонах вирощування

Короткий зміст

Проблеми селекції пшениці озимої на стійкість і толерантність до хвороб (огляд літератури)

Наведено аналіз наукової літератури стосовно створення і поширення стійких до хвороб сортів і гібридів озимої м’якої пшениці.

Селекція рослин на стійкість до захворювань вже визнана найбільш раціональним засобом захисту. На сучасному етапі розвитку селекції значення вчення про імунітет і толерантність рослин значно зросло. Тепер дослідження імунітету розглядаються не тільки як теоретична основа селекції стійких сортів озимої пшениці й інших сільськогосподарських культур, а й як теоретична та практична основа інтегрованого захисту рослин і управління агробіоценозами (агроекосистемами).

Все більше уваги приділяється створенню сортів озимої пшениці, що поєднують специфічну стійкість до хвороб з неспецифічною, а також сортів, здатних стримувати накопичення інфекцій. Значний науковий інтерес і велике практичне значення становлять витривалі (толерантні) сорти, котрі за сприйнятливого типу реакції рослин витримують значне ураження без істотних втрат урожаю.

умови проведення, вихідний матеріал

і методика досліджень

Досліди проводили в дослідному господарстві Інституту землеробства південного регіону УААН в зоні дії Інгулецької зрошувальної системи.

Клімат зони помірно континентальний. Період осінньої вегетації озимої пшениці характеризується нестійким зволоженням і, в переважній більшості років, високою посушливістю, що не завжди дозволяє отримати сходи в неполивних умовах, навіть на парових полях.

Вихідним матеріалом слугували сучасні сорти та форми озимої пшениці, а також гібридні комбінації з різним ступенем стійкості до збудників борошнистої роси та бурої іржі.

Попередником на зрошуваних ділянках була люцерна, на неполивних – пар. Сівба проводилася в оптимальні строки, 22-24 вересня нормою 4,5 млн. схожих насінин на гектар.

Після третього укосу люцерни під посіви пшениці на зрошенні проводили лущення на глибину 12-14 см і оранку на глибину 25-27 см. Вологозарядкові поливи, залежно від вологозапасів в метровому шарі ґрунту, виконували нормою 750-1000 м³/га в першій декаді вересня, а протягом весняно-літньої вегетації – по 2-3 вегетаційних поливи: у фазу виходу рослин у трубку, колосіння та наливу зерна нормою до 450-500 м³/га. Поливи проводили дощувальним агрегатом ДДА-100 М.

Добрива вносили диференційовано: восени на зрошуваних ділянках N₉₀P₉₀, без поливів − N₆₀P₆₀. Навесні по мерзло-талому ґрунту проводили підживлення аміачною селітрою з розрахунку 30 кг/га діючої речовини аміачної селітри.

У польових умовах, восени і в основні періоди весняно-літньої вегетації, визначали фази розвитку рослин та відбирали зразки рослин для аналізу.

Стійкість і толерантність до бурої іржі у різних сортів і гібридів озимої м’якої пшениці вивчали на природному та штучному інфекційних фонах. Інокуляцію уредоспорами популяції бурої іржі проводили на початку виколошування рослин, а захист від патогена здійснювали 2-х разовим обробітком посівів препаратом Рекс. Площа ділянок 2,0 м², повторність 4-кратна.

Під час польових спостережень і оцінок головна увага приділялась стійкості до борошнистої роси та бурої іржі.

Розповсюдження, інтенсивність і тип ураження хворобами визначалися за шкалами та методиками Кобба, Мейнца та Дітца, Прейскота та Саарі, Лоегерінга (Е.Е. Гешеле, 1971).

Фенологічні спостереження й оцінки проводили згідно з методичними вказівками ВІР (Л., 1977).

Облік інтенсивності ураження проводився на 100-120 рендомізовано дібраних рослинах. Вияв ознак продуктивності проводився на 50 рослинах.

Статистична характеристика кількісної мінливості ознак – дисперсія, середнє квадратичне відхилення та коефіцієнт варіації, визначалися за А.С. Молостовим (1965), П.Ф. Рокицьким (1978), Б.О. Доспєховим (1979) з використанням ліцензійних програм Excel, Statistica 6.0.

Якість зерна визначали загальноприйнятими методами згідно методичних рекомендацій Василенко І.І., Комарова В.І. (1987).

Випробовування перспективних номерів проводили за методикою Держслужби України.