Маренич М.М. Мінливість господарсько- цінних ознак гібридів м\'якої озимої пшениці залежно від добору батьківських форм

Короткий зміст

УМОВИ, МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Польові досліди проведені у 1993-1996 роках на дослідному полі навчально-дослідного господарства "Ювілейне", що знаходиться в зоні нестійкого зволоження лівобережного Лісостепу. Грунти дослідної ділянки представлені чорноземами, зформованими на карбонатному лесі.

Погодні умови за роки досліджень характеризувались значною різноманітністю аж до екстремальних, фітосанітарний стан посівів був типовим. У 1995-1996 роках відмічались ураження рослин сажкою.

Матеріалом для досліджень стали гібриди сортів і сортозразків озимої пшениці полтавської селекції, їх батьківські форми, а також сорти миронівської, одеської та зарубіжної селекції.

Польові досліди закладались і проводились в типових умовах селекційних посівів.

Фенологічні спостереження проводились згідно "Методики державного сортовипробування сільськогосподарських культур" (1995).

Схрещування проводились в польових умовах за загально прийнятою методикою шляхом видалення пиляків з квіток материнської форми з послідуючим запиленням пиляками батьківської.

В гібридах першого покоління визначався ступінь фенотипічного домінування для ознак продуктивності. При визначенні характеру успадкування ознак продуктивності і якості гібридів F2 визначали ступінь домінування ознак продуктивності та числа седиментації за методикою А.Ф.Мережка (1980).

Аналіз спадковості вмісту клейковини, якості клейковини, вмісту білка проводився методом дисперсійного аналізу за Б.А.Доспєховим (1985). За ознаками продуктивності і якості проводили розрахунки частоти і ступеня позитивних і негативних трансгресій.

Лабораторні аналізи: склоподібність зерна, число седиментації, вміст клейковини проводили згідно методики Н.М.Скляр (1983), І.І.Василенка, В.І.Комарова (1987). Вміст білка визначався методом інфрачервоного аналізу на комп'ютеризованому інфрачервоному аналізаторі PSCO/ISI IBM-PC 4250.

Статистичний аналіз експериментальних даних проводили згідно методики Б.А.Доспєхова (1985) з використанням комп'ютера IBM PC  і програми Stadia.

ТРАНСГРЕСИВНА МІНЛИВІСТЬ ОЗНАК ПРОДУКТИВНОСТІ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ І ЇХ  ВИКОРИСТАННЯ В СЕЛЕКЦІЇ

Проблемі підвищення продуктивності озимої пшениці присвячено багато праць. Це цілком природно, адже продуктивність - один з основних  напрямків селекції цієї важливої культури. Найважливішими компонентами врожайності і продуктивності рослин вважаються продуктивне кущіння, число продуктивних стебел на одиниці площі, висота рослин, довжина колоса,  кількість озернених колосків у колосі, кількість зерен у колосі, маса зерна з головного колоса, маса 1000 зерен, маса зерна рослини (Я.Леллі, 1980). Але це в загальному, не кожен елемент продуктивності має однаковий вплив на врожайність і не кожен показник може з однаковим успіхом застосовуватися в селекції. Ще П.П.Лук'яненко (1932) зробив перші кроки класифікації елементів продуктивності рослин за їх впливом на врожайність. Згідно цього, були розроблені шляхи і напрями добору високоврожайних сортів. Показниками для умов Краснодарського краю стали висота рослин, маса 1000 зерен, натура зерна. В дослідженнях інших авторів (В.М.Ремесло, 1975, В.В.Пильнєв, А.В.Нефьодов, 1987 та ін.) теж приводиться оцінка різних компонентів врожайності, але є розбіжності стосовно можливості застосування їх в селекції. Очевидно, що в різних умовах сорти озимої пшениці поводять себе по-різному і, можливо, формують врожай за допомогою іншої ознаки продуктивності.