Ільчук Р.В. Особливості використання міжвидових гібридів і нових сортів картоплі в селекції на складові продуктивності та інші господарсько-цінні ознаки




  • скачать файл:
Назва:
Ільчук Р.В. Особливості використання міжвидових гібридів і нових сортів картоплі в селекції на складові продуктивності та інші господарсько-цінні ознаки
Альтернативное Название: Ильчук Р.В. Особенности использования межвидовых гибридов и новых сортов картофеля в селекции на составные производительности и другие хозяйственно-ценные признаки
Тип: Автореферат
Короткий зміст:
Сучасний стан селекції картоплі на складові продуктивності

та інші господарсько-цінні ознаки


(огляд наукової літератури)


На основі літературних даних проаналізовано результати попередніх досліджень з питань селекції картоплі на продуктивність та її складові, вміст крохмалю в бульбах залежно від походження вихідного матеріалу та ефективність використання сортів та міжвидових гібридів в селекції на фітофторостійкість. Встановлено недостатню інформацію щодо вирішення наукового завдання в селекції картоплі з використання вихідного матеріалу різного походження. В результаті висунуто робочу гіпотезу та обґрунтовано напрямок досліджень дисертаційної роботи.


 


Умови, матеріал та методи проведення досліджень

Дисертаційна робота виконувалась в лабораторії картоплярства Інституту землеробства і тваринництва західного регіону УААН протягом 2000-2004 рр.


Польові досліди проводили в селекційній сівозміні, де попередником була озима пшениця. Ґрунти під дослідами світло-сірі опідзолені, поверхнево оглеєні, бідні гумусом (1,99-2,08%), мають нейтральну (6,5-6,7) реакцію ґрунтового розчину, низький (24,4-35,0) вміст доступного фосфору, та підвищений (14,1-16,7 мг на 100 г ґрунту) вміст обмінного калію. 


Метеорологічні умови в період росту і розвитку рослин картоплі коливалися в межах характерних для умов західного регіону України.


Вихідний матеріал для проведення досліджень представлений 112 сортами селекції України, Республіки Білорусь та країн західної Європи, 24 складними міжсортовими гібридами, створеними в Інституті землеробства і тваринництва західного регіону УААН, а також 16 багатовидовими гібридами, створеними на основі філогенетично віддалених видів в Інституті картоплярства УААН.


Гібридизацію проводили в полі на рослинах батьківського розсадника. Насіння, отримане від схрещування, в березні було висіяне в лабораторні ящики з подальшою пікіровкою в горщики. Розсаду висаджували в полі з площею живлення 70 х 50 см. Від кожної комбінації, в порівнянні з батьківськими формами, вивчали 100 генотипів. Випробування потомства, отриманого від запланованих комбінацій схрещувань, здійснювалось без вибракування впродовж всього періоду їх вивчення.


Протягом вегетаційного періоду проводили фенологічні спостереження, облік ураження рослин фітофторозом (за 9-ти бальною шкалою), при збиранні врожаю – аналіз одержаного потомства гібридів за загальноприйнятою селекційною методикою (глибина вічок, довжина столонів, колір, форма і вирівняність бульб). В кожному генотипі визначали продуктивність, товарність, середню масу та кількість бульб під кущем. Обліки проводили шляхом підрахунку та зважування. Вміст крохмалю, вітаміну С, сирого протеїну, білка, амінокислот, нітратів та редукуючих цукрів в бульбах визначали на інфрачервоному аналізаторі моделі 4500.


Статистичну обробку даних – на комп’ютері за програмою “Microstat”, а також “CW BASIS”, складених за методикою Доспєхова Б.А.


Результати вивчення вихідних форм,


використаних в гібридизації


Сорти картоплі, складні міжсортові та міжвидові гібриди характеризуються високими показниками окремих або комплексу ознак (табл. 1).


Серед сортів картоплі української селекції за високою продуктивністю виділилися Тетерів і Ракурс – 695-709 г/кущ, білоруської – Альпініст, Брігантіна і Крініца – 620-716 г/кущ. За кількістю бульб з куща – сорти Тетерів – 13,1, Брігантіна – 12,8, Луговська, Крініца, Сузор’є – 12,0, Альпініст – 11,5, Pamir – 10,8, Ракурс – 10,2 штук. Найбільшу середню масу бульб мали сорти Petland Scwajer, Ракурс і Багряна – 67-75 г. Виділились висококрохмалисті сорти картоплі: Сузор’є, Альпініст, Воловецька, Брігантіна – 20,2-20,8%. Найвищий вміст сирого протеїну та білка мав сорт Лелека – відповідно 3,16 і 1,40%. Високим вмістом незамінних амінокислот (4,36-4,85%) характеризувались сорти Чернігівська рання, Слава, Багряна, Крініца, Луговська, Лелека, а високу стійкість проти фітофторозу (8,5-8,9 балів) мали сорти Альпініст, Виток, Сузор’є, Тетерів і Ракурс.


 


Багатовидові гібриди поступаються селекційним сортам за врожайністю та середньою масою бульб. Разом з цим вони характеризуються великою кількістю бульб під кущем – 11,6-28,0 шт., але невеликою їх масою – 20-28 г, за винятком гібрида 89.721 с.23, який має всі ознаки культурного сорту, забезпечує порівняно високу продуктивність – 482 г/кущ.

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, позначені * обов'язкові для заповнення:


Заказчик:


ПОШУК ГОТОВОЇ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ АБО СТАТТІ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ОСТАННІ СТАТТІ ТА АВТОРЕФЕРАТИ

Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА
Антонова Александра Сергеевна СОРБЦИОННЫЕ И КООРДИНАЦИОННЫЕ ПРОЦЕССЫ ОБРАЗОВАНИЯ КОМПЛЕКСОНАТОВ ДВУХЗАРЯДНЫХ ИОНОВ МЕТАЛЛОВ В РАСТВОРЕ И НА ПОВЕРХНОСТИ ГИДРОКСИДОВ ЖЕЛЕЗА(Ш), АЛЮМИНИЯ(Ш) И МАРГАНЦА(ІУ)
БАЗИЛЕНКО АНАСТАСІЯ КОСТЯНТИНІВНА ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ (на прикладі студентського самоврядування)