Сивенко В.І. Особливості створення ліній та гібридів соняшнику олеїнового типу

Короткий зміст

Селекція соняшнику на підвищення  вмісту олеїнової кислоти

(огляд наукової літератури)

На основі аналізу сучасного стану і результатів попередніх досліджень з питань селекції на поліпшення якості олії соняшнику визначені питання, які ще недостатньо вивчені. Обґрунтована необхідність проведення нових досліджень щодо виявлення різноманітності вихідного матеріалу за структурою вмісту основних жирних кислот при створенні ліній і нових високоолеїнових гібридів соняшнику, які поєднують основні цінні господарські ознаки, стійкість до збудників хвороб та адаптовані до широких агроекологічних умов вирощування у Лісостепу і Степу України. Наведені дані свідчать про актуальність теми досліджень і важливість вирішення цих питань в селекції соняшнику.

Умови, матеріал і методика досліджень

 Експериментальні дані отримано у лабораторії селекції і генетики соняшнику Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва УААН за період 1995-2005 рр. Польові дослідження виконували на полях селекційної наукової сівозміни інституту.

 Клімат зони – помірно-континентальний з недостатнім зволоженням і частими посухами. Метеорологічні умови років досліджень відрізнялись нестабільністю режимів температур і опадів, що відображало регіональні особливості і дозволило отримати об’єктивні результати за всіма розділами досліджень. Як вихідний матеріал, використовували лінії І₄ олеїнового типу та 11 ліній− стерильних аналогів лінолевого типу харківської селекції.

         Роботи з вивчення та створення ліній проведено в селекційному розсаднику. Ділянки однорядкові без повторень, площею 4,9 м². Гібриди вивчали у конкурсному випробуванні в 4-х повтореннях. Порівнювали з стандартами – гібридами Світоч та Харківський 58.

         Впродовж вегетаційного періоду проводили фенологічні спостереження і біометричні виміри рослин гібридів та їх батьківських форм за ознаками: тривалість вегетаційного періоду, висота рослин, діаметр кошика, підраховували кількість листків та визначали площу листкової поверхні. Визначали масу 1000 насінин і вміст олії у насінні. Урожай насіння і збір олії з гектару розраховували за загальною методикою. Вміст жирних кислот вивчали за допомогою газового хроматографу за методикою Пейскера.(

Результати досліджень підлягали дисперсійному та кореляційному аналізу за методикою Б.О. Доспєхова (1985).

         Визначення екологічної пластичності проводили за методикою Б.П. Гур’єва, П.П.Літуна, І.А. Гур’євої (1981) з використанням пакета прикладних програм ППП „ОСГЕ”, розробленого у відділі генетики Інституту рослин ім. В.Я. Юр’єва (1994).

Статистичний аналіз проводили за допомогою комп’ютерних програм „Microsoft Office Excel 2003” та „Statistica 6”.

Інцухт в селекції соняшнику високоолеїнового типу

Розмах варіювання вмісту основних жирних кислот в олії зразків робочої колекції соняшнику. В результаті досліджень жирнокислотного складу олії зразків соняшнику І₄ встановлено, що жирнокислотний склад олії представлений, щонайменше, чотирнадцятьма компонентами, однак дев'ять із них зустрічаються в незначних кількостях і вирішальної ролі в промисловому використанні не мають. Омилювана фракція олії соняшнику складається, в основному, із гліцеридів п’яти жирних кислот – пальмітинової, стеаринової, олеїнової, лінолевої та ліноленової (табл.1).

Визначено, що загальний вміст гліцеридів насичених жирних кислот в олії насіння проаналізованих зразків соняшнику складав біля 10 % (від загальної суми жирних кислот). Вміст гліцеридів пальмітинової кислоти варіював в межах від 2,44 до 9,61 % при середньому вмісті цієї кислоти 4,99±0,13 %, а вміст гліцеридів стеаринової кислоти – 1,61–7,47 % із середнім значенням 3,59±0,09 %. На долю гліцеридів основних ненасичених жирних кислот – олеїнової та лінолевої – припадало більш, ніж 90% від загальної суми кислот. Вміст гліцеридів олеїнової кислоти варіював від 16,34 до 90,35 % із середнім значенням 73,22±1,48 %. Середній вміст гліцеридів лінолевої кислоти становив 17,86±1,32 % з розмахом варіювання від 8 % до 71,55 %.

Ліноленова кислота виявлена у незначної кількості та не в усіх проаналізованих зразках. Середній вміст її складав 0,35±0,03 %, з розмахом варіювання від 0,0 äî 1,06 %.

Потенціал генотипової мінливості олеїнової та лінолевої кислот дає можливість розглядати перерозподіл співвідношень саме між цими компонентами жирно-кислотного складу як основний шлях поліпшення якості олії соняшнику.