Жмурко О.В. Особливості фенотипового прояву реакції сої на фотоперіод та їх використання в селекції

Короткий зміст

АДАПТИВНІСТЬ СОЇ ДО ТЕМПЕРАТУРИ, ТРИВАЛОСТІ ДНЯ

ТА АГРОЕКОЛОГІЧНИХ УМОВ

(огляд літератури)

            В огляді наукової літератури наведені ботаніко-біологічні властивості сої, як основа адаптивності цієї культури до факторів довкілля, зроблено аналіз результатів досліджень вітчизняних та зарубіжних учених з питань вивчення адаптивності сої до температури, фотоперіоду та агроекологічних умов районів вирощування. Розглянуто питання успадкування гібридами сої реакції на температурні умови і тривалість дня. Обґрунтовано необхідність подальшого вивчення питання реакції генотипів сої на температуру і тривалість дня, їх сумісну дію в онтогенезі, а також на різні агроекологічні умови з метою створення і ідентифікації вихідного матеріалу для адаптивної селекції. Показано невирішені питання із зазначеної проблеми та доцільність наших досліджень.

УМОВИ, МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

Дослідження проведені протягом 1994-1996рр.в двох географічних районах Лісостепу України – дослідному господарстві Чабани Інституту землеробства УААН (Київська область) та дослідному господарстві Елітне Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва УААН (Харківська область).

Ґрунти дослідного господарства Чабани - дерновосередньоопідзолені супіщані та опідзолені глеєво пилувато-супіщані зі слабокислим pH. В дослідному господарстві Елітне ґрунти представлені потужним середньогумусним важкосуглинковим, слабко змитим чорноземом з рH 5.6 – 6.0. Клімат в зоні обох господарств помірно континентальний. В Чабанах середньодобова температура +7°С, тривалість вегетаційного періоду 199 днів, середньорічна сума опадів 556 мм, 75% її припадає на весняно-літній період. В Елітному ці показники відповідно складають: +7°С, 198 днів, 511 мм та 67%. За середніми багаторічними даними, в Чабанах вегетаційний період прохолодніший та більш вологий, ніж в Елітному.

            В роки досліджень в Чабанах середньомісячна температура протягом травня-вересня на 0.3 – 4.2 °С, а сума ефективних температур на 116.9 – 258.0 °С була нижчою, ніж в Елітному. Сума опадів за період вегетації, навпаки, в Чабанах була більшою на 29 – 112.1 мм, ніж в Елітному. В кожному з господарств вегетаційні періоди в роки досліджень різнилися за метеорологічними умовами. В Чабанах найбільша  сума ефективних температур та опадів були 1995 року – відповідно 1410.7 °С і 485 мм. Ці показники 1994 року складали 1328.4 °С і 290.2 мм, а 1996 року – 1284.8 °С і 376.8 мм. В Елітному суми ефективних температур у роки досліджень були близькими: 1536.5, 1527.6 та 1542.8 °С, а суми опадів істотно різнилися: 230.1, 456.0 та 264.7 мм відповідно 1994, 1995 та 1996 року.

            Значна різниця в температурних умовах та режимі зволоження по роках в кожному з господарств та висока нерівномірність опадів і ходу середньомісячних температур протягом вегетаційного періоду сприяли прояву адаптивних властивостей досліджуваного вихідного матеріалу.

У дослідах вивчали 60 колекційних сортозразків різного еколого-географічного походження, 27 селекційних номерів та гібриди F₃ – F₅ п’яти комбінацій схрещування, створених в лабораторії селекції сої.

            Експериментальну оцінку вихідного матеріалу здійснювали за раннього, оптимального і пізнього строків сівби в умовах природного дня і цілодобового освітлення. Колекційні сортозразки, селекційні номери та гібриди вирощували за різних строків сівби в обох господарствах. Для оцінки фотоперіодичної реакції їх вирощували в дослідному господарстві Елітне в умовах природного дня та цілодобового освітлення, яке забезпечували на спеціальному світловому майданчику в польових умовах, де рослини освітлювали в нічний період доби, починаючи з появи першого трійчатого листка протягом 20 днів лампами ДРВ 750. Проведення фенологічних спостережень (фіксація тривалості фази сходи – цвітіння та періоду вегетації), та аналіз елементів структури урожаю здійснювали відповідно до Методики державного сортовипробування сільськогосподарських культур (1983, 1985рр).

Результати досліджень опрацьовано статистично з використанням дво- і трифакторного дисперсійного аналізу та дисперсії (стандартного відхилення) на ПК IBM 460 за програмою Інституту Рослинництва УААН ім.В.Я Юр’єва “Elytsystem” (Літун П.П., Бєлкін А.А., 1992-1994рр.).

ВПЛИВ СТРОКІВ СІВБИ НА ТЕМПИ РОЗВИТКУ ТА ЕЛЕМЕНТИ СТРУКТУРИ УРОЖАЮ ВИХІДНОГО МАТЕРІАЛУ СОЇ

            Середня тривалість періоду вегетації колекційних сортозразків та селекційних номерів 1994 року в Чабанах за раннього і пізнього строків сівби була більшою, ніж за оптимального, а в Елітному, навпаки, найдовшою вона була за оптимального строку сівби. Період вегетації 1995 року вихідного матеріалу в обох господарствах за раннього і оптимального строків був майже однаковим, а за пізнього - тривав найдовше. У колекційних сортозразків 1996 року в обох господарствах, а у селекційних номерів в Елітному період вегетації за ранньої і оптимальної сівби тривав майже однаковий час, але був довшим, ніж за пізнього строку сівби.