Барвінченко О.В. Оцінка та створення вихідного матеріалу бобів кормових (Vicia faba L.) для селекції на продуктивність

Короткий зміст

РОЗДІЛ 1. СТВОРЕННЯ ТА ОЦІНКА ВИХІДНОГО МАТЕРІАЛУ В СЕЛЕКЦІЇ САМОЗАПИЛЬНИХ КУЛЬТУР (огляд наукової літератури)

Наведено огляд літератури з питань методів створення вихідного матеріалу, успадкування ознак, проведення оцінки і добору продуктивних генотипів за кількісними ознаками в гібридних популяціях. Аналіз літературних джерел засвідчує про невелику кількість робіт присвячених вивченню продуктивності і елементів що її формують та впливу на них факторів довкілля культури кормових бобів, успадкування кількісних ознак, визначенню ефектів комбінаційної здатності сортів, пошуку джерел господарсько цінних ознак культури. В зв’язку з цим проблема лишається актуальною і потребує подальшого її опрацювання.

РОЗДІЛ 2. УМОВИ, МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

Наші дослідження проводились в дослідному господарстві “Бохоницьке” Інституту кормів УААН і були складовою досліджень лабораторії селекції і технології вирощування зернобобових культур. Вивчення кількісних ознак проводили на 36 зразках бобів кормових у 1998 році та на 104 – у 1999–2001 рр., які відібрані із світової колекції.

Гідротермічні умови у 1998 р. відзначалися більш сприятливим температурним режимом та режимом вологозабезпечення для росту та розвитку рослин бобів кормових, ніж умови наступних років. Погодні умови 1999 р. були посушливими – дефіцит вологи спостерігався протягом всього періоду вегетації, кількість опадів становила 58% норми на фоні підвищеної середньодобової температури повітря. Тоді, як у 2001 та 2002 рр. відмічались тривалі періоди пониженого температурного режиму та великої кількості опадів.

Польові досліди проводили на сірих лісових ґрунтах.

Дослідження проводили методом постановки польових дослідів відповідно до “Методики польового досліду” (1986), “Методики проведення дослідів по кормовиробництву” (1994) та “Методики Державного сортовипробування” (2000). Фенологічні спостереження та обліки проводились згідно широкого уніфікованого класифікатора РЕВ роду Faba Mill (1981).

Підготовка, обробіток ґрунту, посів та догляд за посівами був загальноприйнятим для зони Лісостепу України.

Сівбу розсадника вихідних форм проводили вручну з міжряддями 45 см. Ділянка кожного зразка колекційного розсадника становила два рядки довжиною 2 м, облікова площа – 1,8 м².

Аналіз гібридів першого покоління кормових бобів проводився в 2001 р., згідно методики генетичного аналізу в сетпросах за Савченко В.К. (1984) з використанням статистичних методів генетичного аналізу Федина М.А., Силіса Д.Я., Смиряєва А.В. (1980) та Абрамової З.З. (1985). Рослини вирощували в трьох повтореннях за схемою випадкових блоків.

Оцінка генотипів кормових бобів за параметрами пластичності та стабільності проводилась за методикою S.A. Eberhart, W.A. Russel (1966) у викладені В.З. Пакудіним (1973).

Кількість загального азоту та сирого протеїну в насінні кормових бобів визначали за методом Кьєльдаля, сирого жиру проводили за методом С.В. Рушковського, сирої клітковини – за методикою Геннеберга–Штомана (у модифікації ЦІНАО) за „Зоотетехнічним аналізом кормів” (1981).

Визначення біоенергетичної оцінки отриманого урожаю проводили згідно до методики Ю.О.Тараріка, О.Є.Несмашної, Л.Д.Глущенка (2001).

Математичну обробку даних проводили на персональному комп’ютері з використанням спеціальних пакетів програм Sigma, Excel.

РОЗДІЛ 3. МІНЛИВІСТЬ ТА ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ КІЛЬКІСНИХ ОЗНАК БОБІВ КОРМОВИХ

Вивчення колекції бобів кормових за абсолютними та відносними кількісними ознаками, проводилось протягом 1998–2001 рр. на зразках різного еколого-географічного походження, відібраних із світової колекції.

Наші дослідження підтверджують положення, що в роки з несприятливими умовами для росту та розвитку їх рослин мінливість кількісних ознак зростає. Так, у посушливому 1999 р. варіювання ознак вирізнялися максимальними значеннями. Тому, очевидно, при встановленні мінливості ознак найбільш характерними є дані, отримані у оптимальні для росту та розвитку рослин роки, оскільки модифікаційне варіювання абсолютних кількісних ознак в інші роки було майже на однаковому рівні.