Андрушко О.М. Продуктивність та якість насіннєвої картоплі, отриманої на основі мінібульб, залежно від прийомів формування вихідного матеріалу

Короткий зміст

Вступ

Розділ 1. Використання різних за масою бульб та значення вірусної інфекції в насінництві картоплі. 1.1. Продуктивні якості бульб різної маси (розміру). 1.2. Мінібульби та їх використання в насінництві. 1.3. Вірусні хвороби як чинник продуктивності насіннєвих бульб. 1.4. Шляхи поширення вірусної інфекції. 1.5. Чинники, що впливають на ураженість бульб вірусною інфекцією. 1.5.1. Поширення вірусу в рослині. 1.5.2. Відмінність в концентрації та переміщенні різних вірусів. 1.5.3. Інфікування і переміщення вірусів у різних сортів. 1.6. Добір у первинному насінництві.

Розділ 2. Умови, матеріали та методи досліджень.

Розділ 3. Продуктивність та якість насіннєвого матеріалу картоплі залежно від маси мінібульб від оздоровлених рослин in vitro та прийомів формування вихідного матеріалу. 3.1. Продуктивність та ураженість хворобами і вірусами картоплі від мінібульб різної маси при випробуванні їх в польових умовах. 3.2. Продуктивні та насіннєві якості картоплі при випробуванні насіннєвого матеріалу, сформованого шляхом бульбового та клонового відбору від мінібульб різної маси. 3.3. Продуктивні та насіннєві якості картоплі в другий рік репродукування насіннєвого матеріалу, одержаного від мінібульб різної маси. 3.4. Продуктивність та насіннєві якості картоплі в третій рік репродукування насіннєвого матеріалу, одержаного від мінібульб різної маси. 3.5. Особливості нагромадження вірусної інфекції в насіннєвому матеріалі в процесі його репродукування.

Розділ 4. Продуктивність та насіннєві якості картоплі при випробуванні різних за масою садивних бульб із насіннєвого матеріалу, одержаного від мінібульб різної маси.

Розділ 5. Економічна ефективність застосування мінібульб від оздоровлених рослин in vitro в елітному насінництві картоплі.

Висновки. Рекомендації виробництву. Список використаних джерел. Додатки.

Повний обсяг дисертації становить 164 сторінки, з них 20 таблиць займають 21 сторінку, 5 рисунків – 4 сторінки, 15 додатків – 39 сторінок, список використаних джерел (226 найменувань) – 20 сторінок.

Основний зміст РОБОТИ

У вступі обгрунтовано актуальність теми, визначені мета, завдання, предмет та об’єкт дослідження, висвітлена наукова новизна і практична цінність роботи.

"Використання різних за масою бульб та значення вірусної інфекції в  насінництві картоплі"

 Наведений огляд результатів досліджень вітчизняних та зарубіжних авторів щодо якості бульб різної маси, зокрема мінібульб, та їх використання у насінництві. Проаналізовані публікації, де висвітлені дослідження ролі вірусної інфекції в насінництві картоплі. Здійснений аналіз робіт, які стосуються прийомів формування вихідного насіннєвого матеріалу.

"Умови, матеріали та методи досліджень"

 Вказується, що  дослідження здійснювались упродовж 1993-1996 р.р. в елітному господарстві, спілці власників селянських господарств ім.Б.Хмельницького, на Кам’янсько-Бузькому опорному пункті первинного насінництва Інституту картоплярства УААН у Львівській області.

Територія землекористування господарства розташована в зоні Західного Лісостепу України. Грунти, на яких закладалися досліди — чорноземи опідзолені глеюваті крупнопилувато-легкосуглинкуваті. Гумус - 2,3-2,6%, К₂О - 9,5-11,2 мг, Р₂О₅ - 10,2-14,5 мг на 100 г грунту, рН сольове – 6,9-7,4. Ступінь забезпеченості азотом (за Кірсановим) підвищений - 12,0-15,4 мг на 100 г грунту. Погодні умови у роки досліджень, за винятком 1995 р., були порівняно сприятливими для картоплі. У 1995 р. в період інтенсивного бульбоутворення спостерігалась суха й жарка погода, що істотно зменшило продуктивність посівів.

Попередниками картоплі у всі роки досліджень були зернові культури. Під оранку вносили мінеральні добрива із розрахунку N₆₀P₉₀K₁₂₀ та 60 т/га гною. Технологія вирощування і засоби захисту від шкідників та хвороб були загальноприйнятими для вирощування насіннєвої картоплі в умовах Західного Лісостепу України.

Мінібульби одержували від оздоровлених рослин in vitro при вирощуванні їх в стаціонарних теплицях насінницького комплексу Кам’янсько-Бузького опорного пункту. Вихідні рослини in vitro отримували з Інституту картоплярства УААН. Для досліджень використовували мінібульби масою 1-5 г,  6-10 г  та   11-15 г.

У перший рік випробування мінібульб в польових умовах від кожної висадженої фракції здійснювали бульбовий (від здорових кущів) та клоновий відбір відповідно до існуючих вимог. У наступному році клони та бульбовий насіннєвий матеріал (знеособлений) вирощували в аналогічних умовах. Випробування здійснювалося згідно із “Положенням про насінництво картоплі” (1993). Подальше вивчення велось методом накладання. Облікова площа ділянки —    25 м², повторність — 4-разова.

Для порівняльної оцінки насіннєвого матеріалу, одержаного упродовж 1993-1995 р.р., в 1996 р. з урожаю 1995 р. із кожної партії репродукованого матеріалу, одержаного із мінібульб масою 1-5 г, 6-10 г та 11-15 г, відбирали бульби масою до 15 г, 16-30 г, 31-80 г та понад 80 г.

Щорічно видаляли хворі рослини. Серологічне виявлення вірусів здійснювали на візуально здорових рослинах методом краплинної аглютинації на склі. Для серодіагностики використовували антивірусні сироватки, специфічні для X, M, S вірусів картоплі, виготовлені в Інституті сільськогосподарської мікробіології УААН. Листки для аналізів добирали на здорових рослинах.

Статистичну обробку експериментальних даних здійснювали методом дисперсійного аналізу (В.А.Доспехов, 1985).

"Продуктивність та якість насіннєвого матеріалу картоплі залежно від маси мінібульб від оздоровлених рослин in vitro та прийомів формування вихідного матеріалу"

  Наведено результати, які характеризують продуктивність рослин картоплі та біологічні закономірності їх взаємодії з вірусами упродовж 1993-1996 років під час випробування мінібульб різної маси в процесі репродукування насіннєвого матеріалу, сформованого на їх основі шляхом бульбового (від здорових кущів) та клонового доборів.