ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ СФЕРИ ТУРИЗМУ НА ОБЛАСНОМУ РІВНІ

Короткий зміст

Розділ 1. Проблеми підвищення ефективності державного регулювання сфери туризму. В сучасних умовах роль державного регулювання об’єктивно залишається значною. Незалежній Україні потрібні сильна державна влада та результативна і ефективна система державного управління, зусилля для пожвавлення господарського життя з метою забезпечення стабілізації економіки та економічного розвитку. Орієнтація на такий результат передбачає використання певних  механізмів державного регулювання.

Проблеми ефективного державного регулювання в умовах побудови ринкової економіки мають велику актуальність і спричиняють потік публікацій у вітчизняних та іноземних наукових виданнях. Але поняття державного регулювання однозначно в законодавстві та науковій літературі не визначено. Більшість авторів розкривають поняття у конкретній галузі і в основному це стосується економіки. Науковці визначають державне регулювання шляхом застосування різноманітних механізмів, методів, принципів, правових заходів тощо.

В результаті досліджень та з урахуванням поглядів фахівців щодо поняття „державне регулювання” у конкретних галузях економіки сформульовано  поняття „державного регулювання” взагалі. Це – система заходів законодавчого, виконавчого та контролюючого характеру, які здійснюють органи та суспільні організації, яким законодавством надано повноваження з питань розвитку економіки з метою  стабілізації і підтримки пріоритетних напрямів економічної діяльності та створення сприятливих умов для розвитку господарського комплексу, тобто це вплив державних органів або посадових осіб за допомогою системи правових заходів на юридичні та фізичні особи щодо вирішення суспільних потреб. Предметом державного регулювання є відносини між державними органами або посадовими особами і юридичними та фізичними особами, завдяки яким і через які формуються державно–управлінські впливи.

При визначенні цього поняття враховано, що тільки на законодавчому рівні державні органи в межах встановлених законом повноважень зможуть забезпечити економічну стабільність в Україні. Ці заходи в основному полягають в підвищенні ефективності державного регулювання та державного управління. Із розвитком ринкових відносин змінюється характер державного управління. Зміцнення державності в Україні неможливе без створення оптимальної системи державного управління. Функції державного управління показують як, яким способом, у процесі яких взаємозв’язків із суспільством держава їх здійснює. Однією з задач впровадження адміністративної реформи в Україні є наукове забезпечення понять “державного регулювання” і “державного управління” та їх співвідношення.

У результаті аналізу співвідношення понять „державне регулювання” та „державне управління” визначено, що державне регулювання і державне управління тісно пов’язані між собою, тобто державне регулювання залежить від характеру державного управління і змінюється із розвитком ринкових відносин. Результативність державного регулювання залежить, насамперед, від дієвості державного управління, в основу якого покладено чіткий розподіл повноважень і відповідальності між органами влади і управління.

Рівень впровадження державної політики в сфері туризму залежить від того, як суспільство відноситься до туризму. Стан туризму відображає рівень економічного розвитку регіону та його господарського потенціалу як обумовлюючого чинника розвитку туристичної діяльності. Для впровадження державної політики в сфері туризму необхідно розробити механізми здійснення державного регулювання в сфері туризму.

Для з’ясування сутності державного регулювання сферою туризму було проаналізовано думки науковців, які розкривають зміст державного регулювання в конкретних галузях економіки. Встановлено, що туризм, як окрема сфера діяльності потребує визначення напрямів підвищення ефективності державного регулювання шляхом визначення  механізмів і  засобів  реалізації державної туристичної політики.

Враховуючи сформульоване поняття „державного регулювання” взагалі, вимоги законодавства, а також задачі державної політики в сфері туризму визначено поняття „державного регулювання  сфери туризму” – це цілеспрямований вплив з боку держави та її органів, яким державою делеговані відповідні повноваження щодо формування і підтримки туристсько–рекреаційного середовища, регулювання обсягів і напрямів туристичних потоків, створення туристичної інфраструктури, охорони рекреаційних ресурсів і заповідних територій, організації відпочинку та вільного часу населення країни, підготовки кадрів для рекреаційно-туристичних комплексів.

Державне регулювання здійснюється за допомогою механізмів та засобів їх реалізації, які повинні забезпечити вироблення різних напрямів розвитку індустрії туризму. Розроблено класифікацію основних механізмів державного регулювання сфери туризму. Серед них: регламентуючий, контролюючий, коригуючий, соціальний, стимулюючий та організаційний механізми (рис. 1).

Серед механізмів державного регулювання сфери туризму регламентуючий механізм є одним з основних, тому що з його допомогою встановлюються певні правила різних видів туристичної діяльності, визначається правовий простір тощо. Засоби реалізації регламентуючого механізму можна поділити на  групи щодо забезпечення закріплених Конституцією України прав громадян на відпочинок, свободу пересування, відновлення  і зміцнення здоров`я, на безпечне для життя і здоров`я довкілля, задоволення духовних потреб та інших прав; безпеки туризму, захисту прав та законних інтересів туристів, власників або користувачів земельних ділянок, будівель та споруд,  інших суб’єктів туристичної діяльності та їх об`єднань; збереження цілісності туристичних ресурсів України, їх раціональне використання, охорони культурної спадщини та довкілля, врахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій; створення сприятливих умов для розвитку індустрії туризму, підтримки пріоритетних напрямів туристичної діяльності; організації діяльності органів, які здійснюють державне регулювання.