ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМІВ ТРАНСКОРДОННОГО СПІВРОБІТНИЦТВА

Короткий зміст

Актуальність теми. Розвиток транскордонного співробітництва (ТС) визначається як один із сучасних ефективних напрямів реалізації регіональної політики держави. Чіткий механізм ТС є необхідною передумовою його дієвості та результативності. Але до цього часу невирішеною проблемою залишається питання збереження навколишнього природного середовища (НПС) і ефективного природокористування при формуванні механізму ТС. Саме тому проблеми ефективного соціо-еколого-економічного розвитку регіонів і необхідність поглиблення теоретичних і науково-методичних положень формування еколого-економічного механізму ТС обумовлюють актуальність теми дисертаційного дослідження.

Дослідженню проблем формування механізмів ТС, визначення економічної ефективності їх функціонування і зв’язків із рівнем соціально-економічного регіонального розвитку присвячені праці вітчизняних і зарубіжних вчених і науковців: Т.А. Акімової, О.Ф. Балацького, І.К. Бистрякова, Б.В. Буркинського, О.О. Веклич, І.М. Грабинського, Л.С. Гринів, Б.М. Данилишина, М.І. Долішнього, Л.В. Жарової, В.С. Кравціва, Н.О. Кухарської, Л.І. Максимів, В.В. Мельник, Л.Г. Мельника, Н.А. Мікули, І.В. Недіна, І.М. Потравного, Л.Г. Руденка, В.В. Сабадаша, Є.В. Савельєва, О.М. Теліженка, С.К. Харічкова, В.В. Хаскіна, М.А. Хвесика, Є.В. Хлобистова, С.І. Чеботара та ін. Однак теоретико-методичні дослідження у зазначеному напрямі не повною мірою розкривають проблему еколого-орієнтованого регіонального розвитку і ТС. У названих дослідженнях ТС розглядається як вже існуюча концепція регіонального розвитку без детального дослідження особливостей і процедур формування механізмів його здійснення взагалі та виокремлення в них і аналізу екологічної складової зокрема. Водночас існує необхідність у подальшому дослідженні науково-методичних засад адаптації механізму ТС у систему еколого-економічної безпеки території, зокрема, це обумовлено відсутністю єдиної методики визначення еколого-економічної ефективності ТС.

Таким чином, необхідність поглиблення еколого-економічних основ формування механізму ТС обумовило вибір теми дослідження, його головну мету й завдання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження безпосередньо пов’язане з тематикою наукових досліджень Сумського державного університету Міністерства освіти і науки України, зокрема, з темами: «Фундаментальні основи формування механізмів забезпечення сталого розвитку соціально-економічних систем» (№ 0106U001939), де автором проаналізовано принципи забезпечення сталого розвитку; «Розробка фундаментальних економічних основ теорії розвитку» (№ 0103U007663), де автором сформовано систему базових передумов сталого розвитку соціально-економічних систем; «Формування інтеграційної системи факторів і механізмів розвитку відкритих стаціонарних систем» (№ 0103U007763), де автором вдосконалено механізми розвитку відкритих систем.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у науковому обґрунтуванні еколого-економічних основ формування механізмів ТС. Реалізація мети обумовила необхідність вирішення таких основних завдань:

-     проаналізувати сучасні тенденції, особливості і виявити недоліки існуючих методичних підходів до формування механізму ТС;

-     провести за соціально-економічними критеріями порівняльну оцінку і визначити стратегічні напрями ТС;

-     виявити еколого-економічні взаємозв’язки у механізмі ТС для прийняття ефективних господарських рішень;

-     визначити існуючі суперечності і запропонувати напрями вдосконалення науково-методичних засад формування механізмів ТС;

-     сформувати систему еколого-економічних показників ефективності ТС як складову забезпечуючого еколого-економічного інструментарію механізму ТС;

-     визначити за допомогою системи еколого-економічних показників ефективність реалізації механізму ТС для винесення ґрунтовних висновків про доцільність його провадження;

-     розробити стратегії підвищення еколого-економічної ефективності провадження механізмів ТС в умовах переходу до сталого соціо-еколого-економічного розвитку.

Об’єктом дослідження є механізми забезпечення ТС двох або більше прикордонних суміжних соціо-еколого-економічних систем з урахуванням об’єктивних обмежень їх розвитку.

Предметом дослідження є еколого-економічні відносини, що виникають між суб’єктами господарювання на транскордонних територіях при провадженні ТС.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є методи наукового пізнання, зокрема діалектичний метод, фундаментальні положення сучасних економічних теорій, сучасні концепції економіки природокористування, системний підхід, аналіз. Для вирішення окреслених завдань застосовувались: порівняльний та статистичний аналіз; метод логічного узагальнення – при аналізі стратегічних напрямів ТС і характеристиці екологічних проблем регіону; системно-структурний метод – при розробленні композиційної схеми еколого-економічних взаємозв’язків у механізмі ТС; метод економіко-математичного моделювання – при формуванні системи еколого-економічних показників ефективності ТС; графічний метод – при імплементації системи еколого-економічних показників до процедури комплексної оцінки ефективності ТС.

Інформаційну базу дослідження склали нормативно-правові акти, офіційні дані Державного комітету статистики України, Державного комітету Російської Федерації (РФ) зі статистики, Міністерства економіки України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України; первинні матеріали Головного управління статистики в Сумській області, Обласного комітету із державної статистики Курської області, Державного управління охорони НПС у Сумській області, Головного управління природних ресурсів і охорони довкілля РФ по Курській області; монографії та наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених, публікації у періодичних виданнях, зібрані, оброблені й узагальнені особисто автором.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробленні наукових основ формування механізмів ТС і забезпечуючого еколого-економічного інструментарію і визначається тим, що:

вперше:

-     запропоновано методичні підходи до оцінки еколого-економічної ефективності ТС, які з детальністю, достатньою для конкретних розрахунків, дозволяють урахувати екологічні чинники на основі обліку показника інтегрального збитку від впливу на довкілля;

удосконалено:

-     теоретичні засади комплексного аналізу напрямів регіонального розвитку, які на відміну від існуючих дозволяють передбачати можливі еколого-економічні наслідки ТС;

-     науково-методичні засади побудови логічно-структурної схеми механізму здійснення ТС, які на відміну від існуючих дають можливість застосувати інструментарій адаптації концепції ТС до загальної системи еколого-економічної безпеки території;

-     методичні підходи до формування системи показників і критеріїв, яка на відміну від існуючих дозволяє враховувати екологічну складову при обґрунтуванні господарських рішень у сфері ТС;

дістали подальшого розвитку:

-     термінологічна основа механізмів провадження ТС, зокрема, запропоноване оригінальне визначення поняття «еколого-економічна складова ТС» як відносин, що виникають між суб’єктами міжнародного співробітництва щодо використання природно-ресурсного потенціалу транскордонних територій;

-     теоретичні підходи до обґрунтування системи інструментів управління розвитком транскордонних територій, які на відміну від наявних дають змогу формувати перспективні напрями ТС на основі використання аналітичного блоку «перспективи – перешкоди».

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що теоретичні положення і висновки дисертаційного дослідження доведено до рівня практичних рекомендацій та пропозицій щодо аналізу і врахування екологічної складової при формуванні дієвого механізму ТС. Сформована система показників і критеріїв ефективності ТС може бути використана при розробленні програм, планів і стратегій регіонального і транскордонного розвитку у процедурах формування еколого-економічного механізму ТС і комплексної оцінки його ефективності.

Розроблені автором методичні підходи і рекомендації використані Головним управлінням економіки Сумської обласної державної адміністрації (довідка № 03-03/36 від 10.01.2008 р.), Управлінням соціально-економічного розвитку Сумської міської ради (довідка № 298/1 від 25.04.2008 р.), Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Сумській області Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (акт № 1073/01-02 від 28.05.2008 р.). Результати дисертаційного дослідження впроваджені у навчальний процес факультету економіки та менеджменту, Інституту заочної, дистанційної та вечірньої форм навчання Сумського державного університету при викладанні дисциплін «Регіональна економіка», «Основи системного підходу та методи прийняття рішень», «Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка», «Університетська освіта» (акт від 19.05.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною, завершеною у межах поставлених завдань науковою працею, у якій викладено авторський підхід до вирішення наукового завдання стосовно обґрунтування еколого-економічних основ формування механізмів ТС. Наукові положення, висновки та рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором самостійно. Більшість публікацій за темою дисертації – індивідуальні. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використані лише ті ідеї та положення, які є результатом власних досліджень здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення та практичні результати дисертаційного дослідження неодноразово доповідалися, обговорювалися й одержали позитивну оцінку на більш ніж 20 наукових і науково-практичних конференціях, основними з яких є: V Міжнародна науково-практична конференція «Економічна безпека сучасного підприємства» (м. Вінниця, 2008 р.); Літній Університет Шведського Інституту «Сталий розвиток – конфлікти та рішення» (м. Лунд, Швеція, 2007 р.); науково-технічна конференція викладачів, співробітників, аспірантів і студентів факультету економіки та менеджменту «Економічні проблеми сталого розвитку» (м. Суми, 2003, 2004, 2006 рр.); Міжнародна науково-теоретична конференція «Земельні відносини і просторовий розвиток в Україні» під егідою Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України (м. Київ, 2006 р.); Міжнародний курс «Молодь перед обличчям сталого розвитку» (м. Зуберець, Словаччина, 2006 р.); VII Міжнародна конференція Російського товариства екологічної економіки «Глобалізація, нова економіка та навколишнє середовище. Проблеми суспільства і бізнесу на шляху до сталого розвитку» (м. Санкт-Петербург, РФ, 2005 р.); Друга всеукраїнська студентська науково-практична конференція «Стратегія економічного розвитку регіонів у ХХІ столітті» (м. Чернівці, 2005 р.); Всеукраїнська міжвузівська наукова конференція студентів та молодих науковців «Управління регіональним економічним розвитком в контексті сучасних процесів міжнародної інтеграції» (м. Івано-Франківськ, 2005 р.); конгрес молодих лідерів «Екологічну міжгенераційну справедливість до Конституції? Зелене майбутнє Європи в 21-му столітті» (м. Берлін, Німеччина, 2005 р.); науковий семінар з міжнародною участю «Міжнародна інтеграція в енергетиці як фактор економічної безпеки держави» (м. Чернігів, 2004 р.); Міжнародна наукова конференція студентів і молодих вчених «Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання» (м. Донецьк, 2002, 2003 рр.).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковано у 26 друкованих працях (17 із них належать особисто автору), у тому числі 5 статей у наукових фахових виданнях, 5 розділів у колективних монографіях. Загальний обсяг публікацій з теми дисертації становить 6,87 друк. арк., з них особисто автору належить 4,57 друк. арк.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 175 найменувань і 7 додатків.

Загальний обсяг дисертації становить 219 сторінок, у тому числі обсяг основного тексту – 186 сторінок. Дисертація містить 14 таблиць загальним обсягом 13 сторінок, 22 рисунків на 12 сторінках, список використаних джерел на 20 сторінках, додатки на 13 сторінках.