МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕРЕРВНОЮ ОСВІТОЮ В УКРАЇНІ

Короткий зміст

Розділ 1. Вплив держави на освіту в умовах інформаційного суспільства. У розділі розглянуто понятійно-категоріальний апарат державного управління і регулювання, визначено вплив держави на формування освітянської галузі, узагальнено досвід розвинутих країн.

Визначено, що на етапі переходу до ринку роль держави більш значна, ніж у стійкому ринковому господарстві. Стосовно змісту державного управління вищою освітою встановлено що, сутність даної категорії формується виходячи економічної і соціальної складових.  Зважаючи на те, що освіта по своїй суті споконвічно є соціальним процесом, і тільки потім економічними, то вагоме значення має дослідження соціальної сутності і значущості освіти, а також державного управління цією галуззю. Доведено, що соціальна значущість державного управління полягає в створенні і підтримці соціальної інфраструктури, що, у свою чергу, забезпечує економічний розвиток країни.

Обґрунтовано, що розвиток технологій безпосередньо пов'язано з розвитком як системи освіти, так і науки. При цьому ріст технологічності економіки значною мірою забезпечується високою якістю робочої сили. Отже, розвиток і трансформація економіки вирішальним чином визначається загальнонаціональним рівнем підготовки фахівців в усіх без винятку галузях. Однак, слід зазначити, що досягнення цього можливе тільки за умови координації  процесу підготовки і створення системи безперервної освіти (як наступного підвищення кваліфікації) у рамках усієї країни, що, у принципі, фактично неможливо без відповідного державного впливу та підтримки.

Визначено, що державне управління в сфері вищої освіти повинне сприяти отриманню як економічного, так і неекономічного або соціального ефекту. Крім того, створення і підтримка державою системи безперервної освіти сприяє подальшій освіті на черговому ступені або працевлаштуванню, або кар'єрному росту, де індивідуум може найбільшою мірою реалізувати свої здібності і накопичений потенціал знань, поліпшуючи як свій соціальний стан, так і приносячи користь суспільству в цілому. Соціальний ефект безперервної освіти виявляється в розвитку особистих якостей індивідуума, таких як комунікабельність, здатність приймати самостійні нетривіальні рішення, найбільш раціонально використовувати час, а також – сприяє придбанню впевненості в собі, розвиває гнучкість і толерантність до інших людей, повагу до культурних цінностей інших націй.

Ґрунтуючись на проведених теоретичних і практичних дослідженнях, виділена значимість державного управління в цілому, і в сфері освіти зокрема:

1.Державне управління є елементом системи громадського життя країни і покликано координувати і врівноважувати всі сфери шляхом відповідних заходів.

2.Система державного управління забезпечує процес взаємодії економічної і соціальної складової системи.

3.Державне управління покликане забезпечувати формування соціально - орієнтованої економіки.

4.Пріоритетність росту ефективності державного управління повинна розташовуватися в сфері освіти (зокрема вищої), тому що ця сфера є базисом для реалізації інших напрямків дій як у громадському житті, так і безпосередньо в сфері державного управління.

5.Державне регулювання вищої освіти, з одного боку, забезпечує розвиток ринку трудових ресурсів, сприяє формуванню інтелектуального капіталу, а з іншого боку – покликано забезпечувати збалансованість попиту та пропозиції на ринку робочої сили.

Сутність розглянутої системи полягає в наявності освітніх і економічних процесів, що утворюють зв'язки між елементами системи. Отже, сутність освітньо-економічної системи буде визначатися сукупністю цих двох процесів. Інакше кажучи, освітня система являє собою встановлену сукупність принципів, правил, що закріплені законодавчо, і відбивають процес взаємин між елементами даної системи. Установлено, що освітньо-економічна система є сукупністю елементів, що взаємодіють між собою з метою задоволення потреб індивідуума і держави в сфері формування як індивідуального, так і сукупного інтелектуального капіталу (рис.1).

Виходячи із сутності економічної системи, запропоновано агреговану схему дії освітньо-економічної системи, що відбиває формування продукту даної системи. У схемі економічні ресурси представлені з одного боку, засобами виробництва, а з іншого боку – коштами, що, у свою чергу, формують капітал (що складається з фізичного капіталу, представленого засобами виробництва і грошового капіталу). Усі складові агрегованої схеми дії освітньо-економічної системи мають циклічний характер. Даний аспект визначає наявність життєвого циклу як економічного продукту (у даному випадку освіти), так і освітньо-економічної системи в інформаційному суспільстві, що складається з ряду етапів: формування необхідності й умов становлення, сам процес становлення, зрілість системи, трансформація системи.