ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ТРАНСПОРТНИХ ПОСЛУГ

Короткий зміст

У вступі розкрито сутність і стан проблеми, що вирішується, обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено мету й завдання дослідження, його наукову новизну, встановлено практичну значущість отриманих результатів; наведено дані щодо апробації цих результатів та їх опублікування.

У першому розділі – “Теоретико-методологічні основи державного регулювання ринку транспортних послуг” – здійснено виклад методологічних засад державного регулювання ринку транспортних послуг. В положеннях теорії державного управління виділено мотиви і стимули господарської діяльності, визначено основоположні принципи ринку, свободи економічної діяльності індивідуумів як початкові категорії. Розкриття функції саморегуляції ринку спирається на підхід, де стабільність, рівновага його системи досягаються через коливання конкуренції і зміну її видів.

Спираючись на ці положення, визначено такі початкові постулати для ринку транспортних послуг: як і будь-який інший ринок він є економічною системою, має механізм саморегулювання; досконалою моделлю ранніх етапів розвитку ринку і його рушійною силою є конкуренція; формою існування – рівновага.

Очевидним є те, що такий ринок необхідно розглядати не просто як систему, а як складну систему, що постійно розвивається, схильна до впливу оточення. Ринок транспортних послуг, який має механізм саморегулювання, повинен регулюватися і виконавцем цієї функції є держава; регулювання ринку транспортних послуг має здійснюватися при вирішенні проблеми рівноваги, стійкості і саморегуляції ринку на підставі досліджень його економічної динаміки.

Визначено, що економічне значення теорії загальної рівноваги і конкуренції важливе для методології державного регулювання ринку транспортних послуг і полягає в тому, що ринок, у своїй динаміці постійно відхиляючись від стану рівноваги, є в принципі стабільною, стійкою системою і утримується в цьому стані через механізм ціноутворення, конкуренції та механізм самоорганізації.

Виділено теоретичні основи методології державного регулювання ринку транспортних послуг, які полягають у такому. Досконалою формою економіки транспорту слід вважати ринок. Досягнення стану рівноваги ринку транспортних послуг має випадковий характер. Траєкторія розвитку ринку транспортних послуг відображає його коливання порівняно з точкою рівноваги.

Ринок транспортних послуг слід розглядати як велику відкриту самоорганізовану систему, що має траєкторію розвитку, основним параметром якої є час. Характеристика розвитку можлива з позицій статики і динаміки, суть яких зводиться до визначення ринку транспортних послуг як нерівноважної саморегульованої системи.

У розвитку ринку транспортних послуг поєднуються еволюційний, історичний і революційний підходи, які визначають його циклічно-хвильову нелінійну динаміку. Для дослідження і регулювання ринку слід використовувати синтетичні основи цих підходів.

Дослідження циклічності й перехідних станів розвитку ринку транспортних послуг становить інтерес для отримання оцінок некерованості поведінки ринку та її наслідків – досягнення рівноважного стану з новою якістю регулювання і самоорганізації.

Необхідно концентрувати увагу на дослідженні: еволюції розвитку ринку транспортних послуг; закономірних явищ і зв'язків; випадкових явищ і процесів; механізму і процесів самоорганізації; можливостей їх корегування.

Механізм і процеси самоорганізації визначають розвиток ринку транспортних послуг. Регулювання ринку має базуватися на використанні поєднання можливостей організації і самоорганізації.

Підбір методів регулювання вимагає ідентифікації ринку транспортних послуг як економічної системи і на цій основі визначення його властивостей: прямий і зворотний зв'язок; стабільність; адаптація; синергія; цілісність; комунікабельність; ієрархічність; історичність; еквіфінальність; різно-манітність; нестаціонарність.

Характеристиками ринку слід вважати його стан, поведінку, рівновагу, стійкість, розвиток. Основними процесами розвитку є організація і самоорганізація, що має характер нестабільних коливань. Ринок транспортних послуг як динамічна система може перебувати в одному з трьох станів: рівноважному, перехідному і періодичному (пульсуючому). Після періоду нестійкості (перехідного періоду) ринок повертається до стану стійкості нової якості, набуваючи нових форм, змінюючи потенціал і траєкторію руху, розвитку.

Регулювання ринку транспортних послуг можливе після визначення його стану, дослідження особливостей цього стану та визначення на цій основі заходів регулювання.

Встановлено, що синтез еволюційної і системно-синергетичної концепцій в методології державного регулювання ринку транспортних послуг зумовлює таке: циклічність в розвитку ринку транспортних послуг має різну природу; вивчати і визначати можливості її регулювання слід на основі ентропійного і синергетичного підходу.

На зміну рівноважній однорідності і стаціонарності економічних систем приходить і набуває значного поширення ентропійний підхід. Одним з важливих моментів дослідження ринку транспортних послуг є визначення ентропії як величини, що визначає зміни в системі, міру перебування системи в даному стані.

Організація в системі – це наявність порядку і його різноманітності, у міру зростання ентропії ця різноманітність нівелюється, поступаючись місцем порядку однорідних структур чи гомеостатичній рівновазі.

Динаміку ринку транспортних послуг у цьому випадку характеризує: стан максимуму ентропії, який визначається як максимальна неврегульованість (випадковість) або найімовірніший стан системи. Для практичних цілей державного регулювання це означає, що регулювання стану ринку транспортних послуг не повинне бути надмірно жорстким відносно самоорганізації. Воно має максимально використовувати її позитивні можливості.

Для цього вводяться нові параметри – нерівноважність, нестійкість, нелінійність, біфуркація, флуктуація, дисипація та ін. Державне регулювання ринку транспортних послуг в умовах ринкової економіки супроводжується подібними станами, а отже, їх дослідження і моделювання можливе з використанням вказаного апарату.

Таким чином, синергетика доповнює класифікацію систем ще двома типами: диссипативне, що виникає в результаті самоорганізації, для здійснення якої необхідний розсіюючий (диссипативний) чинник (такі структури тяжіють до стаціонарного стану) і нестаціонарне, яке характеризується порушенням рівноваги яких-небудь елементів системи.

Інструменти і методи синергетики дають змогу вивчати типологію переходів ринку транспортних послуг від стійких станів до стабільних.

Визначено характер розвитку ринку транспортних послуг як один з циклічно-хвильових процесів глобальної траєкторії розвитку та прийнято, що його поведінка відповідає таким правилам:

1. Хаос виступає руйнівною і творчою силою одночасно, змішуючи набір різних потенцій для майбутньої структуризації ринку.

2. З появою структур порядку хаос не зникає, він зберігається, у тому числі і в залишковому вигляді як криза або елементи самоорганізації, його потенціал пульсує, звільняючи або стримуючи розвиток.

3. Виникнення порядку з хаосу забезпечене самоорганізацією елементів ринку через їх особливе перегруповування.

4. Самоорганізація елементів в хаосі здійснюється у формі виникаючих джерел порядку (нормальних і дивних аттракторів).

5. Впорядкування відбувається циклічно через посилення організацій або самоорганізації, чергування фаз спокою і руху на траєкторії розвитку ринку транспортних послуг.

Розвиток ринку транспортних послуг виявляє нестаціонарність, безповоротність і нерівновагу в коливаннях організації і самоорганізації, що ускладнює довгострокове прогнозування заходів регулювання і ускладнює підбір відповідного інструментарію.

Побудова траєкторії розвитку ринку транспортних послуг, моделювання його потенціалу, структури, поведінки можливе на основі методів і моделей синергетики, які дають змогу приймати рішення щодо регулювання в ситуаціях стабільного розвитку, перехідних періодів, криз і катастроф.

Синергетика в широкому значенні розуміється як теорія (концепція, методологія) самоорганізації, як науковий рух, що об'єднує різні школи і напрями і пов'язаний із застосуванням нових універсальних методів для різних дисциплін.

Апарат синергетики в методології державного регулювання ринку транспортних послуг може бути використаний для: моделювання кризових ситуацій, моделювання регіональних процесів в економіці й екології,  прогнозування, моделювання синергетичних ефектів, формування механізмів, що викликають синергетичні ефекти різної природи, вибору напрямів і заходів регулювання та вирішення інших завдань.

У результаті дослідження еволюційної і системно-синергетичної концепцій запропоновано теоретико-методологічні основи системно-синергетичної концепції в методології державного регулювання ринку транспортних послуг.

У другому розділі – “Сучасний стан державного регулювання ринку транспортних послуг” – проводиться аналіз методів регулювання ринку транспортних послуг, визначено особливості функціонування ринку транспортних послуг, проведено оцінку саморегулювання ринку транспортних послуг.

Визначені цілі та завдання державного регулювання ринку транспортних послуг в умовах посилення самоорганізації на різних етапах його розвитку, обґрунтований підхід до підбору відповідних методів та інструментів регулювання.

Набір інструментів регулювання ринку транспортних послуг вимагає вирішення таких завдань: формування умов і передумов функціонування ринку на основі регулювання прав власності; регулювання структури ринку транспортних послуг відповідно до регіональної економічної політики; формування і вдосконалення механізму державного регулювання ринку транспортних послуг, заснованого на використанні дієвих економічних важелів: приватної власності, ціни, доходів, податків, інвестицій, державного та інших видів фінансування; формування та розвиток організаційного механізму управління галуззю; формування набору і гнучка адаптація методів державного регулювання до умов ринку; формування та розвиток системи регіонального маркетингу й моніторингу; розробка регіональної політики розвитку ринку транспортних послуг, спрямованої на збалансований розвиток та економічне зростання, фінансову стабілізацію і стабілізацію цін, забезпечення всіх видів безпеки учасників ринку; розробка системи показників діагностики, аналізу стану й мінливості поведінки ринку транспортних послуг; визначення специфіки економіки регіону, її впливу на регулювання та розвиток ринку транспортних послуг; регулювання основних процесів ринку транспортних послуг, що мають характер рушійних сил розвитку і становлять механізм самоорганізації, саморегулювання: конкуренція, інтеграція, диверсифікація, глобалізація; узгодження дій і координація діяльності учасників ринку для підвищення взаємодії видів транспорту; розробка методів дослідження і подолання криз в розвитку ринку і його кон'юнктури та запобігання їм; формування регіональних баз даних; координація зусиль учасників щодо забезпечення розвитку єдиного інформаційного простору регіону; розробка заходів інноваційної й інвестиційної адресної підтримки учасників ринку.

Метою державного регулювання ринку транспортних послуг на етапі функціонування та розвитку має стати створення цивілізованого ринку транспортних послуг, основними критеріями якого мають бути: висока якість послуг, співпраця, висока інформативність, висока результативність ринку. Безумовно, цивілізований ринок неможливий без створення високотехнологічної матеріальної основи у вигляді транспортної мережі регіону, парку транспортних засобів і вантажних машин, механізмів і обладнання тощо, а також необхідних для цього інвестицій. У результаті запропоновано логічну схему регулювання ринку транспортних послуг (РТП) (рис. 1).

Визначено, що ринок транспортних послуг є елементом систем вищого порядку: національних і світових ринків транспортних послуг. Роль його у функціонуванні та розвитку економіки держави значна: зв'язок виробництва і споживання, каталізатор активності економіки й руху товарно-матеріальних потоків.

Сформовані принципи регулювання в контексті загальних ринкових принципів регулювання економічних систем. Вони полягають у такому: врахування потреб, стану і динаміки попиту на транспортні послуги в регіоні і державі; створення умов для максимальної відповідності якості транспортних послуг загальній структурі попиту і вимогам специфічних груп споживачів; активізація і стимулювання попиту на транспортні послуги залежно від загальних і окремих характеристик та параметрів асортименту послуг, коливань цін і інвестицій.

Визначені ступінь, форми і механізм залежності ринку транспортних послуг від зовнішнього середовища. Оцінювання чутливості рівноваги ринку транспортних послуг запропоновано здійснювати відповідно до критеріїв локальної і глобальної стійкості.

Запропонована система показників діагностики й аналізу стану та мінливості поведінки ринку транспортних послуг, яка визначає його статику і динаміку. Статика і динаміка ринку дають змогу надати найбільш повну характеристику ринку транспортних послуг. Динаміка показує розвиток ринку транспортних послуг як коливального процесу диференційованого на декілька процесів: конкуренція, інтеграція, глобалізація, диверсифікація тощо. Вивчення ринку транспортних послуг має базуватися на наборі показників, які відображають статику і динаміку флуктуації одночасно. Основними статичними параметрами ринку є: кількість продавців послуг і клієнтів; кількість посередників і постачальників; обсяг попиту (фактичний), його характеристики і чинники; обсяг пропозиції (фактичний), його характеристики і чинники; загальноекономічні і регіональні макропоказники потенціалу ринки;  насиченість ринку послугами; межі і масштабність ринку; економічні бар'єри входу-виходу на даний ринок; результативність ринку.

Для визначення стану і мінливості поведінки ринку транспортних послуг подано набір методів: прямого рахунку; експертний метод; метод опитування; математичний метод – з рекомендаціями щодо використання транспортних послуг з урахуванням специфіки ринкової ситуації.

Охарактеризовані чинники, що впливають на стан і поведінку ринку, вказані способи їх виявлення, дослідження й урахування дії в прогнозах.

Запропоновано параметр швидкості адаптації ринку до умов кон'юнктури. Співвідношення статичного і динамічного потенціалів є гнучкістю ринку транспортних послуг або коефіцієнтом реакцій на зміну кон'юнктури, величина якого показує швидкість адаптації учасників ринку до умов кон'юнктури.