Механізм вдосконалення управління місцевим господарством

Короткий зміст

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, визначається стан наукової розробки проблематики, з’ясовується зв’язок роботи з науковими планами та програмами, розкриваються мета, задачі, об’єкт і предмет, методи дослідження, наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, наводяться дані про їх апробацію та публікації.

У першому розділі – “Теоретичні основи управління місцевим господарством” – визначено, що однією з суттєвих особливостей місцевого самоврядування є господарська самостійність його органів, що передбачає наявність коштів та їх джерел для вирішення питань місцевого значення. Тобто економічний потенціал будь-якої території повинен відповідати компетенції і повноваженням органів самоврядування. З іншого боку, територія функціонує як соціально-економічна система, що базується на різних відносинах власності (державної, комунальної, приватної, колективної), і одночасно поєднує різні типи господарств, кожен з яких є відносно незалежним, розвивається за своїми законами. Однак вони впливають один на одного, конкуруючи за отримання споживача, ресурсів, розміщення об’єктів, представлення інтересів в органах місцевого самоврядування.

Сучасна наукова література дає різні тлумачення місцевого господарства, більшість з яких визначає його як сукупність об’єктів комунальної власності (І. Салій). В. Бабаєв  розглядає міське господарство як сукупність багатьох підсистем, що тісно взаємодіють, і постійно розвиваються і потребують певної координації діяльності, С. Вобленко – як систему відносин, які виникають на ґрунті взаємодії, переплетіння різних форм власності та господарської діяльності у межах місцевого товариства.