ОРГАНИ САМООРГАНІЗАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ В СИСТЕМІ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Короткий зміст

Розділ 1. Теоретичні засади діяльності органів самоорганізації населення в системі місцевого самоврядування. Органи самоорганізації населення є складовою частиною місцевого самоврядування, яка функціонує на визначених принципах і виконує важливі функції в сучасному житті. ОСН являють собою також інститут безпосередньої демократії, елемент громадянського суспільства, колективну форму реалізації права громадян на участь у місцевому самоврядуванні. Органи самоорганізації населення відрізняються від органів влади та місцевого самоврядування повноваженнями, відповідальністю, формами та територією діяльності. Діяльність органів самоорганізації населення ґрунтується на демократизмі, який виявляється при обранні цих органів; наближеності цих органів до мешканців відповідної території; самостійності населення щодо вирішення питань місцевого значення; діяльності органів самоорганізації населення у межах місцевого самоврядування; підзвітності і підконтрольності органів самоорганізації населення перед мешканцями, що їх обрали та відповідними радами.

Під час дослідження еволюції розвитку органів місцевого самоврядування і самоорганізації населення в Україні виділено характерні риси сучасного етапу розвитку місцевого самоврядування, серед яких: збільшення кількості органів самоорганізації населення, підвищення їх ролі в сучасному житті, розвиток місцевого самоврядування. За результатами аналізу нормативно-правових засад функціонування органів місцевого самоврядування і органів самоорганізації населення визначено необхідність подальшого вдосконалення нормативно-правового механізму діяльності органів самоорганізації населення.

Запропоновано до основних принципів діяльності органів самоорганізації населення, які визначені в Законі України “Про органи самоорганізації населення” (законності, гласності, добровільності щодо взяття окремих повноважень сільської, селищної, міської, районної влади, фінансової та організаційної самостійності, територіальності, виборності, підзвітності, підконтрольності, відповідальності перед радами, мешканцями), додати наступні принципи: народовладдя; проблемної орієнтації; максимальної відкритості для громадян; координації роботи органів самоорганізації населення; збалансування державних, регіональних і місцевих інтересів; колегіальності в прийнятті управлінських рішень; багатофункціональності завдань, що вирішуються; динамічності розвитку; субсидіарності; державної підтримки.

Під час аналізу діяльності органів самоорганізації населення визначено особливості сучасного етапу функціонування цих органів:

органи самоорганізації населення мають особливий суб'єкт - мешканців, які здійснюють своє право на місцеве самоврядування через ОСН;

підвищення ролі зворотного зв'язку органів самоорганізації населення з населенням, громадськими організаціями, органами влади і місцевого самоврядування;

органи самоорганізації населення посідають окреме місце в політичній системі, в механізмі управління суспільством та державою поява нових функцій органів самоорганізації населення;

поява нових ролей, напрямків діяльності органів самоорганізації населення (рис. 1).

В результаті класифікації функцій органів самоорганізації населення серед них виділено традиційні функції (представницька, фінансова, екологічна, облікова, культурна), які визначені в існуючому законодавстві України. Запропоновано розширити зміст низки існуючих функцій, таких як:

економічна (прогнозування економічного розвитку території, участь в прийнятті управлінських рішень з питань розвитку території, планування розвитку території);

інформаційна (інформаційний зв’язок з громадянами, обговорення проектів рішень з розвитку територіального утворення);

виробнича (задоволення матеріальних послуг і потреб мешканців, робота з підвищення рівня якості надання місцевих послуг);

безпека діяльності (юридична підтримка громадян, громадських організацій при захисті їх прав, охорона громадського порядку).