РОЗВИТОК СТИМУЛЮЮЧОЇ ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ




  • скачать файл:
Назва:
РОЗВИТОК СТИМУЛЮЮЧОЇ ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ
Альтернативное Название: Развитие стимулирующей функции государственного управления внешнеэкономической деятельностью
Тип: Автореферат
Короткий зміст:

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, її науково-теоретичну і практичну значущість, охарактеризовано ступінь розробленості наукової теми, сформовано основні положення, які виносяться дисертантом на захист, вказано на зв'язок роботи  з науковими програмами й темами, розкрито елементи наукової новизни та практичне значення одержаних результатів, наведено дані щодо їх апробації та опублікування.


У першому розділі – «Теоретичні основи державного управління зовнішньоекономічною діяльністю» було розглянуто теоретичний рівень розробки проблем державного стимулювання експорту та імпорту, зовнішньоекономічну діяльність як об’єкт державного управління  в контексті приєднання України до СОТ, а також засоби державного стимулювання зовнішньоекономічної діяльності.



Визначено напрями стимулювання зовнішньоекономічної діяльності такі, як стимулювання: експорту; імпорту; залучення прямих іноземних інвестицій (в тому числі через створення спільних підприємств); міжнародного лізингу; міжнародних фінансових операцій та операцій з цінними паперами та ін.


На підставі аналізу різних наукових підходів до напрямів стимулювання експорту запропоновано інструменти політики стимулювання експорту, які здійснюються з використанням фінансових та інформаційних інструментів.


Політику стимулювання експорту досліджували Г.Вітлінський, який розглядав стимулювання експорту як сукупність заходів, що надають окремим експортерам стимул до підвищення їх експортного обороту; В.Ломакін, який запропонував класифікацію заходів стимулювання експорту, на основі яких і запропоновано інструменти політики державного стимулювання експорту. Переваги політики стимулювання експорту досліджувались у працях О.Петруніна, К.Мейера, які визначили два випадки, коли державна політика стимулювання експорту себе виправдовує. Праці економістів С.Ламфалуссі, Д.Беккермана, Д.Діксона, Н. Кальдора і Д.Тірльваля дають можливість обчислити успіх активізації експортної діяльності, тобто визначити, за яких умов стимулювання експорту є необхідним і буде приносити максимальну користь для країни.


Визначено також, що наступною складовою стимулювання ЗЕД є стимулювання імпорту. У переважної більшості дослідників питання ролі імпорту подається з точки зору його обмеження за допомогою різних засобів. У нашій роботі ми акцентуємо увагу саме на його стимулюванні, тобто заохоченні. Заохочення імпорту може стати важливим каталізатором розвитку економіки, посилення конкуренції на внутрішньому ринку та покращення якості продукції.


Ще одним механізмом стимулювання можуть виступати прямі іноземні інвестиції. Одним з можливих методів залучення прямих іноземних інвестицій  є створення сприятливих умов для діяльності в країні транснаціональних корпорацій та спільних підприємств. Але, при цьому, необхідно стимулювати діяльність таких ТНК, які будуть виробляти в країні-реципієнті товари, що складуть її конкурентоздатний експорт на світовому ринку. 


Шляхом аналізу західних податкових теорій щодо необхідності тісного поєднання бюджетної, податкової та монетарно-кредитної політики, а також наукового доробку представників української фінансової школи визначено податок як дійовий інструмент державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, за допомогою якого можна здійснювати протекціоністську економічну політику, чи забезпечити свободу товарному ринку. У зв’язку з цим розкрито стимулюючу функцію податків стосовно ЗЕД.  


Визначено інструменти реалізації стимулюючої функції податків, а саме: податки з прибутку; на додану вартість; з обороту; а також інші, що включаються в ціну товару (надання певних пільг суб’єктам ЗЕД по сплаті цих податків може суттєво збільшити експорт, сприяти створенню підприємств з іноземними інвестиціями): акцизний збір; імпортне мито; інвестиційні стимули (податкові скидки; податкові кредити  та ін).


Доведено, що серед фінансово-кредитних інструментів стимулювання ЗЕД  важливе місце посідає кредитування, яке базується на запропонованих в дослідження принципах, що стосуються і забезпечення зростання ефективності експорту (витрачені на кредитування ресурси не повинні перевищувати одержувані доходи від експортної діяльності); дотримання збалансованості у кредитуванні (не слід надавати перевагу представникам одного регіону чи галузі); кредитування експорту продукції з високим ступенем переробки та готових виробів (дотримання світових тенденцій збільшення в міжнародній торгівлі частки високотехнологічної продукції); кредитування за пільговими ставками (забезпечення стимулювання експортерів у одержанні кредитів та збільшенні обсягів експорту, при цьому певні втрати від зменшення ставок загалом будуть компенсуватися зростанням експорту та прибутків підприємств-експортерів); збільшення конкурентоспроможності українського експорту на світових ринках (завдяки кредитуванню експортери матимуть змогу випускати дешевшу продукцію, вищої якості); поширення кредитування і на нерезидентів країни (варто  надавати пільгові кредити іноземним покупцям під зобов’язання закупівлі ними українських товарів, що призведе до збільшення експорту, особливо до країн, що розвиваються); забезпечення відповідності нормам і правилам Світової організації торгівлі та інших міжнародних організацій.  


У другому розділі – «Аналіз стану державного управління зовнішньоекономічною діяльністю в аспекті сучасної ситуації» проведено аналіз передумов для розвитку двостороннього торгово-економічного співробітництва з зарубіжними країнами, визначено торговельно-економічні місії – як важливі складові механізму державного управління зовнішньоекономічною діяльністю, а також досліджено зарубіжний досвід застосування бюджетних інструментів впливу держави на цінову політику.


У зв’язку з цим, визначено низку проблем, які стосуються удосконалення державного управління з боку державних інституцій щодо: упорядкування імпорту споживчих товарів; переоснащення виробництва та його модернізацію, зокрема, запровадження енергозбереження; перевищення експорту над імпортом; проблеми взаємного визнання сертифікатів, як однієї з основних передумов для знання технічних бар’єрів на шляху української продукції на ринки західноєвропейських країн. У зв’язку з чим запропоновано комплекс заходів на середньо- та довгострокову перспективу, спрямованих на  розвиток внутрішнього ринку та активізацію роботи експортно-орієнтованих підприємств, а саме: оновлення функціонування технологічних парків, упорядкування діяльності спеціальних економічних, зокрема, митних зон тощо; спрощення системи повернення податку на додану вартість; прискорення вступу України до Світової організації торгівлі; підвищення капіталізації українських підприємств; оптимізація системи забезпечення посольств та торговельно-економічних місій англомовними матеріалами про українські компанії, їхні інвестиційні проекти (можливо у вигляді електронних бюлетенів) для оптимізації пошуку потенційних європейських партнерів; суттєва трансформація експортної структури; вироблення механізмів державного впливу та підтримки розвитку мережі закордонних галузевих представництв українських підприємств та об’єднань; приділення уваги розвитку міжрегіонального співробітництва; розвиток та удосконалення договірно-правових відносин.


 


У зв’язку з цим торговельно-економічні місії визначено як важливу складову механізму державного управління ЗЕД, яка потребує удосконалення за такими напрямами: активізація інформування українських підприємств про умови ведення бізнесу, відкриття офісів, пошук та встановлення контактів з потенціальними іноземними партнерами та споживачами їх продукції; оперативне та поглиблене сприяння в отриманні необхідних контактів на запити місцевих підприємців щодо пошуку виробників/експортерів продукції в Україні; надання на запити вітчизняних міністерств та відомств інформації про реєстрацію та ділову репутацію фірм, які ведуть/прагнуть вести ділові стосунки з Україною; підготовка щомісячних (у разі необхідності – оперативних) оглядів кон’юнктури основних товарних ринків країни перебування для орієнтування потенційних українських експортерів про можливості виходу на внутрішні ринки країн акредитації; забезпечення постійного оновлення інформації на веб-сайтах Посольств, яке могло б бути корисним не тільки місцевим, а й українським підприємцям; розширення мережі торговельно-економічних місій в країнах Африки та Південної Америки; вдосконалення виставкової діяльності через вироблення механізму фінансової підтримки участі українських фірм-експонентів у найбільш вагомих виставкових заходах, що проводяться у провідних країнах світу; налагодження тісної взаємодія з відповідними структурами галузевих міністерств щодо спільної розробки заходів з розвитку перспективних напрямків ЗЕД.

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, позначені * обов'язкові для заповнення:


Заказчик:


ПОШУК ГОТОВОЇ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ АБО СТАТТІ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ОСТАННІ СТАТТІ ТА АВТОРЕФЕРАТИ

ГБУР ЛЮСЯ ВОЛОДИМИРІВНА АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ ВОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
МИШУНЕНКОВА ОЛЬГА ВЛАДИМИРОВНА Взаимосвязь теоретической и практической подготовки бакалавров по направлению «Туризм и рекреация» в Республике Польша»
Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА