ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ ВИКОРИСТОВУВАТИ ЗАСОБИ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У МАЙБУТНІЙ ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

Короткий зміст

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність наукового пошуку з обраної проблеми, визначено об’єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання та методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, подано відомості про експериментальну базу, апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі “Теоретико-методологічні засади використання засобів інформаційних технологій у професійній діяльності вчителя” проаналізовано стан досліджуваної проблеми в науковій та методичній літературі; розкрито психолого-педагогічні основи процесу формування у студентів умінь використовувати засоби інформаційних технологій у майбутній професійній діяльності; визначено структуру та основні компоненти готовності студентів до використання засобів інформаційних технологій у майбутній професійній діяльності.

У розділі розглянуто різні підходи до визначення понять “інформатизація освіти”, “технологія”, “нові інформаційні технології”, “нові інформаційні технології навчання” (В.І.Бондар, Б.С.Гершунський, В.І.Грищенко, М.І.Жалдак, Ю.І.Машбиць, А.С.Нісімчук, О.С.Падалка, Б.М.Паньшин, І.О.Смолюк, В.Ф.Шолохович, О.Т.Шпак та ін.), визначено їх сутність та можливості використання у професійній діяльності вчителя. Методологічне підґрунтя інформаційної технології навчання – методи та засоби навчання – розкрито в історичному аспекті, а також показано їх неоднозначне тлумачення науковцями різних шкіл та напрямів.

На сучасному етапі розвитку інформаційних технологій загальновживаним є термін “інформаційно-комунікаційні технології” (ІКТ). Саме тому в контексті дослідження вживається поняття: “інформаційно-комунікаційні технології” (ІКТ), “засоби інформаційно-комунікаційних технологій” (ЗІКТ), “засоби інформаційно-комунікаційних технологій навчання” (ЗІКТН).

Аналіз наукових джерел (О.П.Єршов, А.З.Кіктенко, О.М.Любарська, О.М.Пєхота, І.В.Роберт, В.Л.Стефанюк та ін.) щодо методів і засобів інформаційних технологій дозволив конкретизувати характеристику елементів складових ІКТ відповідно до засобів (апаратні: ПК, пристрої введення-виведення, засоби збереження інформації, сучасне периферійне обладнання, локальні і глобальні мережі; програмні: програмні комплекси - операційні системи, пакети прикладних програм загального призначення (текстові редактори, графічні системи, програми роботи з електронними таблицями, системи управління базами даних); системи мультимедіа та гіпермедіа; системи штучного інтелекту; програмні засоби міжкомп’ютерного зв’язку; програмні засоби навчального призначення (навчальні, контролюючі, імітаційно-моделювальні, інструментальні, службові програми).

Організацію професійної діяльності вчителя початкової школи з використанням засобів ІКТ у дослідженні розкрито у двох аспектах. Перший пов’язаний із організацією професійної діяльності вчителя на етапах підготовки та проведення уроків з використанням засобів ІКТ; другий – з організацією позаурочної професійної діяльності вчителя з використанням засобів ІКТ (створення дидактичних матеріалів для учнів, методичних та організаційних матеріалів для вчителя).

На основі детального аналізу праць дослідників, що вивчали питання підготовки вчителя початкової школи в умовах інформатизації освіти (Л.В.Білецька, С.О.Гунько, Ю.О.Дорошенко, І.А.Доніна, Ю.О.Жук, О.В.Кравчук, Н.П.Листопад, О.В.Майборода, Е.М.Разинкіна, І.М.Смирнова, О.В.Суховірський, С.І.Тадіян, О.Є.Трофімов, В.В.Шакотько, О.І.Шиман), підготовку майбутніх учителів початкової школи до використання засобів ІКТ у професійній діяльності розглянуто як цілісний процес формування у студентів необхідної для даної діяльності системи знань і вмінь. Результатом цього процесу є сформована у майбутніх учителів початкової школи готовність до професійної діяльності з використанням засобів ІКТ.

З метою системного опису теоретичного конструкту дослідження проаналізовано та охарактеризовано багатомаїття визначень поняття “вміння” (О.А.Абдуліна, Ф.М.Гоноболін, М.О.Данілов, С.В.Кондратьєва, В.А.Крутецький, Н.В.Кузьміна, М.Д.Левітов, Б.Ф.Ломов, К.К.Платонов, С.Л.Рубінштейн, Л.Ф.Спірін, З.І.Ходжава, Г.І.Щукіна та ін.), його подібність до навички, описано загальні властивості вмінь тощо. Сформульоване авторське визначення, як-от: уміння, необхідні майбутньому вчителю для професійної діяльності з використанням засобів ІКТ, є динамічною системою усвідомлених дій педагога, спрямованих на організацію навчальної діяльності учнів та позаурочної діяльності вчителя за допомогою засобів ІКТ, яка ґрунтується на специфічних властивостях особистості та необхідних для цього знаннях.

На основі глибокого вивчення й аналізу вимог нормативної документації, державного стандарту вищої освіти та державного стандарту початкової загальної освіти, навчальних планів початкової школи та інститутів (факультетів) педагогіки та психології, які готують учителів початкової школи, специфічних особливостей професійної діяльності вчителя початкової школи, психолого-педагогічної літератури з проблеми розроблено та обґрунтовано комплекс умінь, необхідних майбутньому вчителю для професійної діяльності з використанням засобів ІКТ. Усі вміння поділені на п’ять груп (рис.1). Процес формування вмінь підпорядкований принципу ієрархії рівнів: студент не може перейти на наступний рівень, не засвоївши вміння попереднього.

1-й рівень (базові вміння) включає вміння користувача персональним комп’ютером, тобто вміння студентів використовувати для забезпечення інформаційно-комп’ютерної діяльності апаратне, системне та прикладне програмне забезпечення. Називаючи дану групу вмінь базовими, підкреслено, по-перше, обов’язковість і первинність їх формування, по-друге, вплив рівня їх сформованості на рівень формування наступних груп умінь.

2-й рівень (технологічні вміння) включає вміння вирішувати професійні завдання за допомогою засобів ІКТ за готовими зразками. Даний рівень має наслідувальний характер оволодіння вміннями, який реалізується через багаторазове відтворення та заучування дій та операцій, що відпрацьовуються.

3-й рівень (спеціальні вміння) включає вміння вирішувати професійні завдання за допомогою засобів ІКТ не лише за готовими зразками, на рівні відтворення, а й на рівні перетворення. Даний рівень характеризується органічним поєднанням теоретичних положень з їх практичним використанням.