ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ ПРОФІЛЬНИХ КЛАСІВ В УМОВАХ ДОВУЗІВСЬКОЇ ПІДГОТОВКИ

Короткий зміст

У вступі обґрунтовано актуальність теми і доцільність дослідження, сформульовано проблему, гіпотезу, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, методи дослідження, наукову новизну, практичне значення отриманих результатів роботи, відображено апробацію і впровадження результатів дисертаційного дослідження.

У першому розділі “Теоретичні питання формування економічних знань учнів” доведено, що наукова розробленість проблеми формування економічних знань ґрунтується на дослідженнях з філософії, педагогіки та психології особистості.

Аналіз процесу формування економічних знань учнів проводився у двох аспектах: змістовому та процесуальному. Змістовий аспект полягав у дослідженні сутності економічних знань, їх видів, якостей; процесуальний – у визначенні та обґрунтуванні моделі організації процесу їх формування.

З урахуванням структури об’єкта соціального пізнання Л.С.Бляхман, О.М.Камишанченко, Г.С.Костюк, А.В.Усова визначають економічні знання як сукупність ідей, які активно відбивають властивості й закономірності економічних процесів, перевіряються практикою й слугують засобом її перетворення. Ми цілком згодні з вище зазначеними дослідниками і вважаємо доцільним трактувати поняття “економічні знання” як перевірений практикою результат пізнання економічної дійсності, адекватне відбиття її в мисленні учнів через сукупність уявлень, понять, суджень, теорій, ідей.

Розглядаючи види економічних знань, що розрізняються за своїми функціями, виділяємо основні поняття та терміни, факти, закони, теорії, ідеї, знання про способи діяльності, методологічні та оціночні знання.  За сучасного рівня знань усі названі їх види взаємопов’язані та взаємозумовлені. Тільки в сукупності всі види знань забезпечують виконання ними своїх функцій, тобто знання слугують:

- основою уявлення про дійсність. Оскільки все у світі є системним, то і  знання, які описують різноманітність форм навколишнього світу, взаємозв’язки та взаємозумовленості його компонентів, мають бути системними;

- базою формування відношення до об’єктів дійсності. Для виконання цієї функції необхідна міцність економічних знань, бо без сформованих міцних знаннь про те чи інше економічне явище не може виникнути установка до нього;

- орієнтиром під час визначення учнем напрямків своєї діяльності – практичної та духовної. Для цього економічні знання мають бути дієвими. До того ж, ріст дієвої основи знань відповідно розширює можливості їх використання, що, в свою чергу, веде до зростання активності та самостійності особи в різних видах діяльності.

Поняття “якість знань” є центральним в теорії педагогіки. Якість знань – це цілісна сукупність відносно-стійких властивостей знань, які характеризують результат навчально–пізнавальної діяльності учнів.

У дослідженні для визначення рівня прояву економічних знань учнів профільних класів ми використовували такі якості знань, як системність, міцність, дієвість.

На основі аналізу педагогічної літератури схарактеризовано три рівні сформованості економічних знань учнів профільних класів у процесі довузівської підготовки . Відтворюючий ‑ передбачає пряме відтворення знань та способів діяльності. Учень розпізнає навчальну інформацію, може її описати, дати готове визначення, застосувати відомі йому способи діяльності, виконати завдання за зразком. Конструктивний ‑ передбачає перетворення учнями знань, які вони вже мають, тобто здійснення певної аналітико-синтетичної діяльністі. Учень володіє перенесенням знань у нові ситуації, в яких він бачить елементи  попередніх ситуацій. Творчий ‑ передбачає перенесення знань учнями в нові умови, які до цього часу не були йому відомі, створення нових нестандартних алгоритмів пізнавальних дій.

У процесі дослідження виявлено, що формування економічних знань учнів відбувається успішно, якщо враховуються такі педагогічні умови: змістове забезпечення процесу формування економічних знань учнів; взаємодія вчителя й учнів у процесі формування економічних знань учнів профільних класів в умовах довузівської підготовки; використання системи тестового контролю як засобу управління формуванням економічних знань учнів.

Змістове забезпечення процесу формування економічних знань старшокласників вимагає проведення всебічного аналізу та ретельного опрацювання змісту економічної освіти з метою перегляду його відповідності вимогам суспільства.

На основі аналізу шкільних програм та підручників, бесід  з учителями окреслено можливості базових навчальних дисциплін у вивченні економіки. Аналіз показує, що предмети шкільного циклу мають достатній змістовий потенціал для формування економічних знань, який лише необхідно виділити та логічно впорядкувати, але, на жаль, більшість педагогів недостатньо ефективно використовують можливості програмового матеріалу. Проблема в тому, що в учителів поки що немає відповідної традиції осмислення під економічним кутом зору матеріалу, що включений у шкільні підручники. Тому можливості змісту економічної освіти використовуються недостатньо та мають безсистемний характер.

На основі аналізу різних наукових підходів та шкільної практики ми дійшли висновку, що підсиленню впливу змісту навчання на формування економічних знань буде сприяти логічна його побудова, яка закладена в окремому курсі “Основи економічних знань”, а також забезпечення аналітично-оцінювального підходу в його моделюванні.

З’ясовано, що процесуальний аспект навчання – це визначення та застосування вчителем логічних прийомів, навчальних методів і засобів, які допомагають реалізувати цілі за посередництвом змісту в навчальному процесі. Ретроспективний аналіз цієї проблеми, а також дослідження можливостей різних типів навчання у формуванні економічних знань старшокласників показав, що не можна ставити питання про переважну роль одного з типів навчання. Активізації формування економічних знань та розвитку логічно-розумових операцій у  засвоєнні економічного досвіду людства буде сприяти використання всього комплексу існуючих методів навчання, але з урахуванням оцінювального підходу до способів викладання та засвоєння навчального матеріалу, переорієнтації процесу засвоєння економічних знань зі сприймання на активну практичну та інтелектуальну діяльність учнів під час їх опанування.

Система тестового контролю, як засіб управління формуванням економічних знань, є системою функціональною. Мета тестового контролю - перевірка, аналіз, оцінювання та констатація результатів функціонування процесу навчання на кожному ієрархічному рівні в єдності зі спрямованістю на досягнення цілі навчання, виховання, розвитку й освіти особистості учня.

Динамічне функціонування всіх елементів системи тестового контролю забезпечує її життєдіяльність, що дозволяє оптимізувати управління формуванням економічних знань учнів.

У другому розділі “Експериментальна перевірка педагогічних умов формування економічних знань учнів профільних класів в системі довузівської підготовки” подається аналіз стану сформованості економічних знань учнів старших класів у практиці сучасної школи; викладається методика експериментальної роботи, конкретизується її зміст; аналізуються результати педагогічного експерименту.

На етапі констатуючого експерименту за допомогою методів анкетування, бесід, спостережень було виявлено ступінь підготовленості вчителів до роботи щодо формування економічних знань старшокласників. Вважають себе достатньо компетентними у вирішенні цього питання тільки 2,6% вчителів, відчувають труднощі – 23,4%, не заперечували б проти додаткової освіти 74% опитаних учителів.

Контрольні роботи , тестування, зрізи знань учнів шкіл (569 учнів) дають підстави стверджувати, що більшості старшокласникам властивий низький рівень економічних знань, умінь та розумових операцій.

Потреба усунення цих недоліків визначила необхідність проведення формуючого експерименту на базі Західнодонбаського інституту економіки і управління, в якому брали участь 27 викладачів та учні 8-11 класів чотирьох експериментальних груп (120 учнів) і контрольні групи (4) – учні середньої школи №19, 120 учнів.

Експеримент проводився протягом чотирьох років у три етапи і передбачав перевірку педагогічних умов, які сприяли успішному формуванню економічних знань учнів профільних класів; а також вивчення динаміки формування економічних знань; дослідження якісних змін в економічних знаннях учнів.

На підготовчому етапі дослідно-експериментальної роботи при факультеті довузівської підготовки Західнодонбаського інституту економіки і управління були створені спеціалізовані класи економічного напрямку із числа учнів 8-х та 10-х класів.

Специфіку навчання в профільних класах ми вбачали: у відборі контингенту учнів; в первинній адаптації учнів профільних класів до умов вищої школи; в наявності науково-обґрунтованого змістового забезпечення процесу формування економічних знань, який враховував прогресивні тенденції в розвитку економіки як науки та навчальної дисципліни, інтерес учнів профільних класів до її вивчення, використання сучасних методів навчання.

Навчальний процес у профільних класах регламентувався навчальним планом, робочими програмами (з економіки, інформатики). Розклад занять передбачав пари навчальних годин, що давало можливість використовувати  форми навчання вищої школи  (лекції, практичні, семінарські заняття) і тим самим адаптувати майбутніх абітурієнтів до навчання у вищій школі.

На цьому ж етапі здійснювався поглиблений аналіз  економічних знань; у ході дискусій і диспутів розширювалися та закріплювалися теоретичні знання викладачів про сутність цього важливого поняття, його показники і рівні сформованості. У процесі аналізу професійно-педагогічного досвіду вчителів шкіл та викладачів Західнодонбаського інституту економіки і управління, який здійснювався за наслідками перегляду відкритих уроків та практичних занять, виявлялися відмінності між активними і традиційними засобами викладу навчального матеріалу.

Другий етап передбачав апробацію програми дослідно-експериментальної роботи, в основу якої покладені  педагогічні умови, зазначені у гіпотезі.

Реалізація першої умови здійснювалась на основі нового курсу “Основи економічних знань”, який базувався на принципах науковості, системності та послідовності, доступності і мав такі етапи викладу матеріалу: розділ “Економіка домашнього господарства” (8-ий клас – пропедевтичний етап)розділ “Основи економічної теорії” (9-ий клас – базовий етап)розділи “Макроекономіка” та “Світова економіка” (10-ий клас – базовий етап)розділи “Основи підприємництва”, “Основи менеджменту”, “Основи маркетингу” (11-ий клас – поглиблений етап).

Ми переконалися, що аналітично-оцінювальний підхід у моделюванні змісту навчального матеріалу, його викладанні та засвоєнні передбачає, по-перше, визначення системи основних економічних понять, положень та встановлення взаємозв’язків між ними; по-друге,– виявлення системи логічно-розумових та практичних прийомів і дій, які застосовуються під час засвоєння змісту.

Реалізація другої умови передбачала саме створення й апробацію таких методик, як використання ситуаційних вправ, навчальних ігор, розв’язання проблемних задач.

Задля реалізації третьої умови було використано систему різноманітних тестів з провідними функціями “наукові знання” та “способи діяльності”.

На основі експериментальної перевірки запропонованих педагогічних умов розроблено модель процесу формування економічних знань учнів, яка подана на рис. 1. Впроваджена в практику роботи модель має три основні блоки: цільовий, діяльнісний та оцінювально-результативний.

Вихідним компонентом моделі є мета діяльності, яка полягає в озброєнні учнів профільних класів міцними економічними знаннями, адаптація їх до умов навчання у вищій школі. Наявність у моделі двох суб’єктів вказує на те, що поза їх взаємодією формування економічних знань неможливе.