ПЕДАГОГIЧНI УМОВИ ФОРМУВАННЯ ПIЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТI УЧНIВ 7-9 КЛАСІВ НА УРОКАХ ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНОГО ЦИКЛУ

Короткий зміст

У вступі проаналізовано стан розробленості та обгрунтовано актуальність досліджуваної проблеми, сформульовано об’єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання, розкрито методологічні та теоретичні основи, методи дослідження, висвітлено наукову новизну та теоретичне значення роботи, практичне значення дослідження, обгрунтовано вірогідність результатів, наведено дані про апробацію та впровадження результатів дослідження, публікації.

У першому розділі – “Теоретичні аспекти формування пізнавальної активності учнів” досліджено зміст та структуру навчально-пізнавальної діяльності згідно з науковими позиціями філософії, психології, соціології та педагогіки; доведено необхідність виділення в структурі навчально-пізнавальної діяльності особистісного компонента; вивчено теоретичні дослідження сутності поняття пізнавальної активності, розроблено на основі розглянутих підходів рівні розвитку пізнавальної активності, критерії та показники їх визначення; зроблено аналіз науково-педагогічних досліджень з питань формування пізнавальної активності учнів; теоретично обґрунтовані педагогічні умови формування пізнавальної активності учнів 7-9 класів на уроках природничо-математичного циклу.

У ході дослідження з'ясовано, що здобутки таких вчених, як П.Я. Гальперiн, Дж. Брунер, В.В. Давидов, I.І. Iльясов, А.О. Кiрсанов, О.О. Леонтьєв, Й. Лінгарт, С.Л. Рубiнштейн, Г.І. Щукiна, Е.Г. Юдiн та сучасні науково-педагогічні погляди на роль учня у процесі навчання вказують на необхідність деяких уточнень структури навчально-пізнавальної діяльності, а також вивчення за допомогою цієї структури процесу формування пізнавальної активності. Нами було визначено компонентний склад навчально-пізнавальної діяльності на основі узагальнення дослідницьких позицій А.О. Кірсанова, Г.І. Щукіної та Й. Лінгарта. В представлених цими дослідниками моделях існує чіткий зв'язок між суб'єктом діяльності та якістю цієї діяльності, її результатом; просліджується суб'єктивна забарвленість діяльності завдяки виділенню мотиваційного компонента. Здійснюючи дослідно-експериментальну роботу ми брали до уваги результати психологічних досліджень внутрішніх та зовнішніх умов розвитку діяльності і навпаки - розвитку і вдосконалення внутрішніх умов у діяльності (Б.Г. Ананьєв, А.В. Запорожець, П.І. Зінченко, О.М. Леонтьєв, С.Л. Рубінштейн, Б.М. Тєплов, Б.Г.Ельконін); теорію поетапного формування розумових операцій (П.Я. Гальперін); педагогічні концепції суб'єкт-суб'єктної взаємодії учасників процесу навчання (М.І. Алексєєва, Г.О. Балл, І.Д. Бех, М.Б. Євтух, І.А. Зязюн); концепції індивідуалізованого та диференційованого навчання (І.Д. Бех,  П.М. Гусак, А.О. Кірсанов, І.Е. Унт).

Проведене дослідження дало нам підстави зробити висновок про необхідність введення до традиційної структури навчально-пізнавальної діяльності особистісного компонента. Висновок грунтується на розумінні особистості продуктом історичного та онтогенетичного розвитку людини, тому індивідуальні особливості учня мають великий вплив на перебіг та результати навчально-пізнавальної діяльності. Особистісний компонент слід вважати основою, що утворює навчально-пізнавальну діяльність як оригінальну цілісну систему та відповідає за формування комплексу мотивів, потреб, цілей, перебіг цієї діяльності. Іншими компонентами структури навчально-пізнавальної діяльності є: мотиваційний; цільовий; змістовно-операційний; контрольно-регулюючий; оціночно-результативний. Означені компоненти складають цілісну систему, тісно пов'язані між собою, будь-які зміни в одному з них якісно впливають на інші компоненти, на перебіг навчально-пізнавальної діяльності, її результат. Реалізація їхнього функціонального призначення є ознакою повноцінного функціонування й розвитку навчально-пізнавальної діяльності.

У розділі здійснено аналіз праць з сутності, видів, рівнів, критеріїв та показників розвитку пізнавальної активності. Беручи до уваги різні погляди щодо визначення рівнів розвитку пізнавальної активності ми зробили висновок, що оптимальну інформацію про стан навчально-пізнавальної діяльності дає використання чотирьох рівнів пізнавальної активності, як-от: індиферентний, відтворюючий, частково-пошуковий, творчий. Названі рівні пізнавальної активності дають кількісну та якісну оцінку навчально-пізнавальній діяльності за обраними критеріями та показниками, що, незважаючи на деякі розбіжності у визначенні пізнавальної активності і спільну ідею розглядати її рисою особистості, вказує на доцільність вважати пізнавальну активність якісним показником розвитку навчально-пізнавальної діяльності, яка характеризує ставлення та психологічну готовність школяра до діяльності, відбиває його зацікавленість, старанність.

У ході дослідження з'ясовано, що педагогічні умови формування пізнавальної активності мають відповідати таким вимогам: визнання учня активно діючим суб'єктом процесу навчання; забезпечення його психологічної свободи, зручного самопочуття й налагодження суб'єкт - суб'єктних стосунків між вчителем та учнем; сприяння розвитку самостійності, ініціативності, творчості; сприяння природному здобуттю знань й формуванню умінь через свідому й емоційно забезпечену практичну навчально-пізнавальну діяльність.

Проведений аналіз науково-педагогічних досліджень дозволив нам встановити, що педагогічною умовою формування пізнавальної активності учнів 7-9 класів на уроках природничо-математичного циклу є позитивна емоційна атмосфера в учнівському колективі, що грунтується на засадах суб'єкт-суб'єктного спілкування вчителя та підлітків і характеризується наступними ознаками: позитивна емоційна атмосфера в учнівському колективі, що відкриває можливості для ефективної безконфліктної навчально-пізнавальної діяльності без обмежень щодо ініціативи, самостійності та творчості; встановлення діалогу між учасниками навчального спілкування; входження учня рівноправним суб'єктом процесу навчання, виховання в нього відповідного самопочуття й самовпевненості, розкриття його особистості; інтенсивний педагогічний вплив на внутрішній світ школяра з метою розвитку позитивної пізнавальної мотивації, настанови на активні, продуктивні дії.

Іншою педагогічною умовою є оволодіння учнем технікою самостійної навчально-пізнавальної діяльності, що спрямована забезпечити природний розвиток навчально-пізнавальної діяльності учня шляхом реалізації функціонального призначення кожного з її структурних компонентів.

Проведене дослідження дає підстави вважати, що запропоновані педагогічні умови мають сприяти переведенню школяра у ранг повноцінного суб'єкту процесу навчання і забезпечити інтенсивне зовнішнє і внутрішнє стимулювання пізнавальної активності.