Ільїнова Є.М. Енергозберігаючі елементи технології виробництва кавуна на продовольчі та насіннєві цілі в лівобережному Лісостепу України

Короткий зміст

ЕЛЕМЕНТИ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ КАВУНА

(ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)

Представлено аналіз публікацій щодо основних напрямків технології вирощування кавуна, проаналізовано ефективність застосування добрив, способів їх внесення, схем посіву та густоти рослин на площі, ефективність застосування стимуляторів росту, методи дозарювання плодів і їх вплив на посівні якості насіння.

УМОВИ, МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальну роботу виконано в Інституті овочівництва і  баштанництва УААН в 2000-2003 рр. Грунт дослідних ділянок представлено чорноземом типовим легкосуглинковим. Попередником була озима пшениця, після якої проводили лущення ґрунту на глибину 6-8 см, оранку на зяб на глибину 25-27 см. Після ранньовесняного боронування проводили культивацію на глибину 10-12 см, після якої виконували передпосівну культивацію на глибину посіву. При появі сходів проводили перший міжрядний  обробіток ґрунту. Наступні обробітки ґрунту виконували в міру появи сходів бур’янів. Всього за вегетаційний період проводили по 3 міжрядні обробки.

В дослідах використовували сорт кавуна Широнінський селекції ІОБ УААН – ранньостиглий, транспортабельний, придатний для одноразового збирання, лежкий.

В досліді 1 „Вплив способів та норм внесення органічних та мінеральних добрив на насіннєву та продовольчу продуктивність кавуна” виявляли вплив способів та норм внесення органічних і мінеральних добрив на формування урожаю плодів і насіння кавуна за різних схем розміщення рослин. Схема досліду: без добрив – контроль, 1) 40 т/га перегною врозкид під оранку, 2) 20 т/га перегною врозкид під оранку, 3) N₄₅P₆₀K₄₅ під культивацію врозкид, 4) N₃₀P₄₀K₃₀ врозкид під культивацію, 5) N₃₀P₄₀K₃₀ локально при посіві, N₁₅P₂₀K₁₅ локально при посіві. Із органічних добрив вивчали вплив біокому та перегною в дозі 100 г і 75 г в лунку, на схемах розміщення рослин 140×70, 140Ч35, 140Ч140 см.

В досліді 2 „Вплив стимуляторів росту на насіннєву та продовольчу продуктивність кавуна” вивчали вплив стимуляторів росту Росток МЄ і 2МЄ та гумату натрію на формування урожаю плодів і насіння кавуна. Рослини обробляли у фази шатрика, утворення огудиння та цвітіння. Формування густоти    рослин проводили у фазу двох справжніх листків. Площа посівної ділянки 100 м², облікової – 80 м².

В досліді 3 „Вплив строків збирання та дозарювання плодів кавуна на насіннєву продуктивність та якість насіння” вивчали вплив строків збирання та дозарювання плодів кавуна на насіннєву продуктивність та якість насіння.  Контролем були плоди сорокаденного віку від початку плодоутворення. Досліджували вплив десяти і двадцятиденного дозарювання плодів двадцяти, тридцяти та сорокаденного віку.

Досліди проводили в характерних для лівобережного Лісостепу України умовах. Вивчення елементів технології вирощування кавуна, зокрема застосування добрив і стимуляторів росту, особливостей живлення, формування урожаю, розміщення рослин на площі, строків збирання урожаю різної стиглості та фенологічні спостереження проводили згідно „Методики дослідної справи в овочівництві і баштанництві” за редакцією Л.Г. Бондаренка, К.І. Яковенка (2001).

Біометричні спостереження за рослинами проводили в фазу масового цвітіння. Збирання урожаю проводили при досягненні плодами віку 40-45 днів. Спостереження за вмістом рухомих форм азоту, фосфору і калію в ґрунті здійснювали за методикою Петербургского, гумусу – за Тюріним, рН (КCl) – потенціометрично, гідролітичну кислотність і суму поглинених основ визначали за Капером, вміст сухої речовини – методом висушування, розчинних цукрів – ціанідним методом, аскорбінової кислоти – за Тільмансом.

ОРГАНІЧНІ ТА МІНЕРАЛЬНІ ДОБРИВА ЯК ЕЛЕМЕНТ ТЕХНОЛОГІЇ І

ФАКТОР ОПТИМІЗАЦІЇ ПОЖИВНОГО РЕЖИМУ ГРУНТУ

Запаси і динаміка поживних речовин в ґрунті, доступних для рослин протягом вегетаційного періоду (рис. 1), значною мірою обумовлюють якість урожаю. В фазі шатрика в липні під рослинами не удобреного варіанту накопичувалось 119 мг/кг рухомого азоту (NO₃). Така забезпеченість азотом зберігалась до початку цвітіння (серпень) і була на рівні 138 мг/кг ґрунту. Внесення добрив підвищувало вміст нітратів у ґрунті. На ділянках, де вносили по 40 т/га перегною, вміст нітратів в фазу шатрика складав 153 мг/100 г ґрунту, внесення N₃₀P₄₀K₃₀ локально підвищувало вміст до 197 мг/кг, в фазу цвітіння – до 159-168 мг/кг. Покращувався поживний режим і при внесенні біокому і перегною в лунки.

Природний вміст рухомого фосфору в ґрунті складав 194-219 мг/кг Р₂О₅. За оцінкою Ф.В.Чірікова (1956) така його кількість ставить ґрунт до порядку середньо забезпечених, а за І.Г.Вершиніним (1962) такі ґрунти відносяться до низько забезпечених. Головним джерелом поповнення фосфору в ґрунті є добрива. Мінеральні добрива, внесені врозкид і особливо локально сприяли підвищенню вмісту фосфору на 34-54%. Органічні добрива біоком і перегній також сприяли підвищенню рухомого фосфору. Застосування органічних і мінеральних добрив покращувало калійний режим чорнозему типового легкосуглинкового.