Волошина Обгрунтування окремих елементів технології вирощування капусти червоноголової в Лісостепу України Автореферат

У розділі висвітлено огляд вітчизняних і зарубіжних джерел літератури з питань значення капусти червоноголової як овочевої культури, елементів технології її виробництва і зберігання. Результати аналізу даних літератури свідчать про суперечливі думки з питань підбору сортів та гібридів, строків сівби насіння, схем розміщення рослин та здатності головок до зберігання залежно від сорту і гібрида, способів і температури зберігання (Т. В. Лізгунова, 1964, 1971, 1984; Г. В. Боос, 1983; Т. І. Джохадзе, 1983; Г. А. Луковникова, 1961, 1965, 1970, 1972, 1973; О. Я. Жук, 1990, 2003, 2006). На основі проведеного аналізу обґрунтовано актуальність проведення досліджень з вивчення окремих елементів технології виробництва капусти червоноголової в Лісостепу України.

МІСЦЕ, УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

Експериментальні дослідження проводили впродовж 2006-2008 рр. на кафедрі овочівництва Національного університету біоресурсів і природо-користування України та Київській дослідній станції Інституту овочівництва і баштанництва УААН.

Ґрунт дослідного поля – чорнозем опідзолений малогумусний. Вміст гумусу в орному шарі (0-30 см) – 2,25 %. Забезпеченість рухомими сполуками фосфору середня – 156 мг, калію низька – 40 мг на 1 кг ґрунту, реакція сольової витяжки (pH) становить 5,8-6,2, сума увібраних основ – 20,2 мг-екв/100 г.

Погодні умови вегетаційних періодів у роки проведення досліджень відрізнялись за основними показниками. Середньодобова температура повітря за період проведення досліджень була вищою за середньобагаторічну, опади розподілялись нерівномірно за роками, відносна вологість повітря також була різною залежно від року і місяця.

Дослідження проводили згідно з „Методикою дослідної справи в овочівництві і баштанництві” (2001). Сортовивчення здійснювали відповідно до “Методики державного сортовипробування сільськогосподарських культур. Методи визначення показників якості рослинної продукції” (2001). Площу листкової поверхні вираховували за методом В. І. Камчатного (1977 р.). Визна-чення параметрів екологічної мінливості проводили за методикою А. В. Кільчевського, Л. В. Хотильової (1985). Біоенергетичну оцінку виробництва капусти червоноголової вираховували за методикою О. С. Болотських, М. М. Довгаль (1999, 2001). Статистичну обробку отриманих результатів досліджень виконували методом дисперсійного, кореляційного і варіаційного аналізів (Б. А. Доспєхов, 1985).

Господарсько-біологічну оцінку сортименту капусти червоноголової проводили із сортами і гібридами різного географічного походження: Олена (Україна), Рубін, Калібос (Чехія), Гако 741, Поздняя красавица (Росія), Родео F₁, Роксі F₁, Ауторо F₁, Лангендейкер, Лангендейкер ред (Нідерланди), Редма F₁, Топаз, Топарані, Дауеррот, Мілана, Гранат (Німеччина), Фуєго F₁, Максілла (Франція), Кабеза негра (Італія).

У процесі вивчення впливу строків сівби на ріст, розвиток та врожайність капусти червоноголової досліджували середньостиглий сорт Олена та пізньостиглі гібриди Ауторо F₁ і Роксі F₁, занесені до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні. Насіння висівали 20, 25, 30 квітня (контроль) та 5 травня.

Вплив схем розміщення на ріст, розвиток рослин та врожайність капусти червоноголової вивчали на середньостиглому сорті Олена і пізньостиглому гібриді Ауторо F₁. Рослини висаджували за схемами 70 х 60 см (контроль), 70 х 50 см, 70 х 40 см і 70 х 30 см.

Лежкість капусти червоноголової досліджували на пізньостиглих сортах і гібридах за температури + 1 ºС. Вивчали 5 способів зберігання пізньостиглого гібрида Ауторо F₁ – зберігання головок у ящиках (контроль), на стелажах в один ярус, загорнутих у папір, у сітчастих мішках і цілих рослин у буртах. Для оцінки лежкості капусти червоноголової за різних температур використовували також гібрид Ауторо F₁. Варіантами були мінус 1 ºС, 0 ºС, плюс 1 ºС (контроль), плюс 2 ºС. Продукцію закладали на зберігання відповідно до вимог Національного стандарту України ДСТУ 4154:2003. Температура повітря у сховищі була на рівні + 1 ºС, крім досліду з вивчення температури зберігання. Відносна вологість повітря у всіх варіантах – 90–95 %. Сорти і гібриди зберігали по 50 головок у триразовій повторності.

Ділянка – трирядкова, по 21 рослині у кожному. Облікова площа у дослідах – 21 м². На початку і в кінці рядка висаджували по 2 захисні рослини. Повторення варіантів – чотириразове, із систематичним розміщенням. Схема висаджування рослин – 70 х 50 см, крім досліду з вивчення схем розміщення рослин. Фенологічні спостереження, динаміку наростання листків і головки, біометричні вимірювання, оцінку пошкодженості рослин шкідниками, облік урожайності і товарності продукції проводили у двох несуміжних повтореннях. Восени під зяб вносили 60 т/га гною. У всіх дослідах застосовували розсадний спосіб вирощування. Насіння капусти червоноголової висівали у відкриті розсадники в третій декаді квітня. Розсаду у відкритий ґрунт висаджували в першій декаді червня.

У лабораторії Київської дослідної станції інституту овочівництва і баштанництва УААН визначали вміст сухої речовини термогравіметричним методом (ГОСТ 13586.5–93), цукри – за Бертраном (ГОСТ 8756.13–87), вітамін С – за Муррі (ГОСТ 24556–89), нітратів – потенціометричним методом (ГОСТ 5048–89). У Національному науковому центрі „Інститут землеробства УААН” в лабораторії агроекології та аналітичних досліджень визначали вміст макроелементів (кальцію, магнію), мікроелементів (цинку, міді, нікелю, марганцю, заліза), важких металів (кадмію, свинцю) за методикою розробленою Центральним інститутом науково-агрономічного обслуговування, методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії.

ГОСПОДАРСЬКО – БІОЛОГІЧНА ОЦІНКА СОРТИМЕНТУ КАПУСТИ ЧЕРВОНОГОЛОВОЇ

Тривалість періодів росту і розвитку рослин капусти червоноголової відрізнялась залежно від сорту і гібрида та його скоростиглості. Отримані дані свідчать, що масові сходи з’являлись на 7–8 добу. Утворення листків у середньостиглих і середньопізніх рослин відбувалось інтенсивніше порівняно з пізньостиглими.

На основі результатів досліджень встановлено групи стиглості сортів та гібридів: середньостиглі (131–139 діб) – Олена (контроль), Рубін, Топаз, Топарані, Родео F₁, Редма F₁; середньопізні (146–153 доби) – Гако 741 (контроль), Калібос, Дауеррот, Кабеза негра; пізньостиглі (164–174 доби) – Роксі F₁ (контроль), Мілана, Фуєго F₁, Ауторо F₁, Лангендейкер, Лангендейкер ред, Поздняя красавица, Максілла.

Найбільшу площу листків рослини капусти червоноголової формували сорти Рубін, Калібос та гібрид Ауторо F₁ – 1,54; 1,80 і 2,07 м². Відповідно цей показник з одного гектара був найбільшим у виділених сортозразків – 44,1; 51,4 і 59,2 тис. м²/га. Дослідження за динамікою наростання вегетативної частини рослин показали, що найбільшу кількість листків і масу головок формували сорти і гібриди пізньостиглої групи, оскільки цей період у них був значно триваліший проти середньостиглих і середньопізніх сортозразків.

Отримані експериментальні дані дозволили виділити сорти і гібриди, які забезпечили найбільшу врожайність за рахунок маси головок та найвищий вихід товарної продукції (табл. 1). У групі середньостиглих рослин капусти червоноголової найвищу врожайність одержано у сорту Рубін – 42,3 т/га, який у середньому за три роки забезпечив приріст урожайності порівняно з контролем 8,6 т/га. Вихід товарної продукції характеризувався незначними відмінностями між варіантами, але найбільшим він був у сорту Рубін – 90 %.

Найвищою врожайністю у групі середньопізніх відзначався сорт Калібос – 42,9 т/га, що на 9,6 т/га перевищувало контроль – сорт Гако 741 (33,3 т/га). Товарність продукції була на рівні 92–95 %.