Овчарук В.І. Теоретичне обгрунтування і агротехнічні основи вирощування петрушки і селери для продовольчого та насінницького використання в умовах південно-західної частини Лісостепу України

Короткий зміст

СУЧАСНИЙ СТАН ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ КАПУСТИ ЦВІТНОЇ (огляд літератури)

В огляді літератури висвітлено стан вивчення технологічних елементів вирощування капусти цвітної, зокрема строки та способи вирощування, схеми розміщення рослин, застосування тунельних укриттів та метод дорощування як спосіб подовження надходження врожаю. Проаналізовано можливість конвеєрного вирощування. На основі проведеного аналізу обґрунтована необхідність створення конвеєру та удосконалення основних елементів технології вирощування капусти цвітної в умовах Правобережного Лісостепу України за краплинного зрошення.

УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження з обґрунтування основних технологічних елементів конвеєрного надходження продукції капусти цвітної за краплинного зрошення проводили впродовж 2005-2007 рр. на дослідному полі навчально-наукового виробничого відділу Уманського державного аграрного університету, розташованому в Правобережному Лісостепу України.

Рельєф дослідного поля – рівне плато з пологим (1-2°) схилом, південно-східної експозиції. Ґрунт – чорнозем опідзолений малогумусний важкосуглинковий на лесі, відзначається глибоким заляганням карбонатів (115-120 см) та низьким вмістом гумусу в орному шарі – 3,3 %. Ступінь насиченості профілю ґрунту основами становить 91,4 %, реакція ґрунтового розчину – слабокисла (рН 6,1), гідролітична кислотність – 2,46 мг-екв./100 г ґрунту, вміст рухомих сполук фосфору – 119 і калію – 101 мг/кг ґрунту (за Чириковим), вміст сполук азоту, що легко гідролізуються – 64 мг/кг ґрунту (за Корнфілдом), забезпеченість ґрунту елементами живлення для капусти цвітної низька.

Клімат Уманського агроґрунтового району помірно-континентальний, досить теплий. Через нерівномірність опадів та температури район відноситься до зони нестійкого зволоження, що визначає потребу у зрошенні овочевих культур. За період досліджень спостерігалась мінливість температури повітря відносно багаторічних даних у бік потепління на 0,8-1,1 °С. Середньорічна кількість опадів у 2005-2007 рр. становила 508 мм з коливаннями в окремі роки від 416 мм (2007 р.) до 612 мм        (2005 р.).

Забезпечення рослин вологою в досліді здійснювали за допомогою системи краплинного зрошення фірми А.І.К. (Україна). Мережі з компенсованими крапельницями розташовані за схемою 70х35 см, що обумовлено вбирною здатністю ґрунту. Час роботи системи визначали за кількістю води, що витекла з однієї крапельниці в перерахунку на 1 м², а потребу у воді розраховували за наявною і максимально допустимою вологістю ґрунту. Поливи виконували, коли рівень вологості ґрунту в зоні розміщення основної маси коренів рослин капусти цвітної (0-60 см) знижувався до 75 % НВ. Під час фази технічної стиглості рослин передполивний рівень вологості підвищували до 80 % НВ. Поливна норма рослин становила 75-       120 м³/га за фазами розвитку.

Схему досліджень складали з урахуванням мети досліджень. При дослідженні впливу схем розміщення рослин на врожайність капусти цвітної варіантами досліду були такі схеми: 70х35 см, 70х30 см (контроль), 70х25 см.

Для оцінки і добору сортименту капусти цвітної для вирощування в умовах Правобережного Лісостепу України у дослід включені сорти Робер (Польща) і Гуд мен (Нідерланди) та гібриди Наутілус F₁ (Франція), Вінсон F₁, Фремонт F₁, Малімба F₁, Балдо F₁ (Нідерланди). За контроль взято сорт Робер.

Визначення ефективності вирощування капусти цвітної із застосуванням тимчасових тунельних укриттів включало сорти Робер (контроль) та Гуд мен. Як укривний світло-прозорий матеріал використано агроволокно марки П-17, щільність   17 г/м². Розсаду вирощували у касетах з розміром чарунок 6х6 см і 4х4 см та без касет (контроль).

Дослідження ефективності пізньовесняних строків садіння 25.04 та 15.05, проведено з сортами Робер і Гуд мен, розсаду вирощували: без касет (контроль) та в касетах з розміром чарунок 6х6 см і 4х4 см.

Досліджуючи вплив строків сівби насіння за безрозсадного вирощування на врожайність, період надходження врожаю та якість продукції капусти цвітної вивчали два сорти Робер і Гуд мен та чотири строки сівби: 16.04 (контроль), 5.05, 25.05, 15.06.

У досліді літніх строків висаджування розсади капусти цвітної з відкритих розсадників використано сорти Робер і Гуд мен за чотирьох строків садіння розсади:  5.06 (контроль), 25.06, 15.07 та 5.08.

За вивчення ефективності різних способів вирощування рослин для дорощування капусти цвітної застосовували сорти Робер та Гуд мен та досліджено два способи вирощування: розсадний (контроль) і безрозсадний (строк сівби І декада липня).

Повторність досліду триразова, варіанти розміщували методом рендомізації. Площа облікової ділянки становила 20 м². Попередником у польових дослідах була озима пшениця, у виробничих – горох. Технологічні заходи при вирощуванні здійснювали відповідно до вимог даної культури і поставлених для досліджень завдань. Догляд за рослинами полягав у систематичних міжрядних обробітках, підживленні рослин, видаленні бур’янів. Захист рослин від шкідників проводили шляхом обприскування рослин пестицидами. Добрива вносили у рекомендованих для зони нормах. Азотні добрива вносили методом фертигації у визначені строки (аміачна селітра 4,5 ц), фосфорні (суперфосфат простий 4,4 ц) і калійні (40 % калійна сіль 1,3 ц) за балансово-розрахунковим методом на запланований урожай 20 т/га, під зяблеву оранку.

Під час фенологічних спостережень відзначали фази: початок і масову появу сходів, утворення 1-го, 3-го та 5-го справжніх листків, сформування розсади, початок зав’язування головок і їх технічну стиглість, початок і кінець надходження врожаю. Біометричні вимірювання: визначали висоту рослин, кількість і площу листків, товщину стебла, діаметр розетки, масу надземної частини та коренів рослин розсадного віку (Г.Л. Бондаренко, К.І. Яковенко, 2001). Облік врожаю проводили у міру настання технічної стиглості головок, з кожної ділянки окремо, методом зважування. Продукцію з облікової ділянки при кожному зборі розділяли на перший та другий сорт відповідно до вимог стандарту ДСТУ 3280-95. Лабораторні дослідження включали визначення вмісту в продукції сухої речовини – термогравіметричним методом (ГОСТ 13586.5-93), цукрів – фериціанідним методом (ГОСТ 8756.13-87), вітамін С (аскорбінової кислоти) – за методом Муррі (ГОСТ 24556-89), нітратів – іонселективним методом за допомогою приладу ЕВ – 74 (ГОСТ 5048-89), азоту – мокрим озоленням сірчаною кислотою та перекисом водню з наступним фотоколориметруванням з реактивом Неслера та переводним коефіцієнтом на вміст білку, нітратний азот в ґрунті – іонселективним методом за допомогою приладу ЕВ – 74 (ГОСТ 26951-86), рухомих сполук фосфору та обмінного калію – за методом Чирікова (ДСТУ 4115-2002). Вологість ґрунту визначали термогравіметричним методом. Вимірювання температури повітря і ґрунту в тунельних укриттях та у відкритому ґрунті проводили, використовуючи ртутні термометри. Вологість повітря визначали гігрографом. Освітленість вимірювали люксметром Ю-116. Одержані результати обробляли статистично методом дисперсійного і кореляційного аналізів (В.Ф. Мойсейченко, 1992) та з використанням комп’ютерної програми „Agrostat”. Економічну оцінку ефективності розраховували згідно з фактичними витратами праці та коштів на вирощування врожаю. Біоенергетичну оцінку – за методикою О.С. Болотських,      М.М. Довгаль (1999).

ОЦІНКА ТА ДОБІР СОРТІВ І ГІБРИДІВ КАПУСТИ ЦВІТНОЇ ДЛЯ ВИРОЩУВАННЯ У ПРАВОБЕРЕЖНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Розсаду капусти цвітної вирощували за загально прийнятою технологією в парниках на біологічному обігріві. Висаджували рослини у відкритий ґрунт 15 травня за широкорядної схеми 70х30 см. Технологія вирощування рослин у відкритому ґрунті традиційна. За фенологічними спостереженнями, найшвидше фазу технічної стиглості відмічали у гібридів Балдо F₁ та Малімба F₁ – через 89 і 90 діб від появи сходів. Найпізніше у гібридів Фремонт F₁ та Наутілус F₁ 109 і 111 діб, а контролі (сорт Робер) – 99 діб.

Найважливішою оцінкою сортів та гібридів є врожайність і якість одержаної продукції. Істотно більший врожай, порівняно з контрольним сортом Робер, був в усіх гібридів та сорту Гуд мен. Проте найбільш урожайними виявились гібриди Вінсон F₁ – 26,7 т/га, Фремонт F₁ – 27,4 т/га та Наутілус F₁ – 27,6 т/га, а у контролі 19,5 т/га. У зазначених гібридів відзначено найбільший діаметр та масу головки – 13,2-13,5 см та 562-580 г.

За даними хімічних аналізів, найбільший вміст сухої речовини був у головках гібридів Вінсон F₁, Наутілус F₁, Малімба F₁ – 9,6 %. У них також був найвищий вміст білку – 2,6-2,7 %, а у контролі 8,5 % та 2,3 % відповідно. За вмістом цукрів вирізнялися гібриди Балдо F₁ – 3,4 % і Фремонт F₁ – 3,3 %, а в контролі 3,2 %. Вітаміну С найбільше містилося в головках гібридів Вінсон F₁ (75,3 мг/100 г), Малімба F₁ (76,6 мг/100 г). Найменше вітаміну С містилося у головках сорту Гуд мен –                43,3 мг/100 г (контроль 55,6 мг/100 г). Найменшим рівнем накопичення нітратів у головках відзначався гібрид Наутілус F₁ – 181 мг/кг, у інших сортів та гібридів вміст нітратів знаходився нижче максимально допустимого рівня (400 мг/кг).

За результатами досліджень, гібриди Малімба F₁, Балдо F₁ належать до ранньостиглих, сорти Робер, Гуд мен є середньостиглими, гібриди Фремонт F₁, Наутілус F₁, Вінсон F₁ – пізньостиглі. В зоні Правобережного Лісостепу України за умов краплинного зрошення, найвищу врожайність одержано у гібридів Вінсон F₁    26,7 т/га, Фремонт F₁ 27,4 т/га, Наутілус F₁ 27,6 т/га та сорту Гуд мен – 20,6 т/га.