Рожко І.С. Агробіологічні та технологічні особливості сортів і нових форм суниці ананасної в умовах Західного лісостепу України Автореферат

Фенологічні спостереження Вивчались строки проходження основних фенофаз: відростання листя, висування 1-го квітоноса, відростання столонів, цвітіння (початок, кінець, період), достигання (початок, кінець, період). Дослідження строків проходження основних фенофаз по роках показали значну залежність їх від погодніх умов року.

За строками достигання досліджувані форми віднесено до ранніх: Русанівка, V₄17-84 - початок достигання: 6 червня; середньоранніх: Покахонтас, Дністрянка, форми: 4-9, 3-4, 3-1, 6-3, 4-5, Г36-2 - початок достигання: 7-8 червня; середньостиглих: Теніра, форми: I₃15-75, II₂29, II₂26-130, 4-14, 4-10, 4-16, Г78-30 - початок достигання: 9-11 червня.

Вивчення строків проходження основних фенофаз, в середньому за роки спостережень та по роках, новими формами суниці показало, що: фенофаза відростання листя не залежала від скоростиглості форми і починалася після встановлення температури повітря вище + 5 ⁰С; висування квітоносів починалося у ранніх форм через 22 дні, у середньоранніх через 24 дні, у середньостиглих через 25 днів після відростання листя і припадало на другу половину квітня - першу половину травня (див.додатки А, Б, В); цвітіння починалося у ранніх форм через 10 днів, у середньоранніх і середньостиглих форм через 12 днів після висування квітоносів, і припадало на кінець квітня - першу половину травня; закінчувалося цвітіння рослин суниці в кінці травня - першій половині червня; відростання столонів починалося в кінці травня - першій декаді червня; достигання починалося у ранніх форм через 31 день, середньоранніх і середньостиглих через 30 днів після початку цвітіння, і припадало на першу половину червня; закінчувалось достигання наприкінці червня - в першій декаді липня.

Зимостійкість Максимальне підмерзання вегетативних органів у всіх досліджуваних форм спостерігалося у 1999 році, коли насадження досягло 3 х річного віку. В середньому, за три роки спостережень, виявлено слабе та середнє пошкодження ріжків в результаті несприятливих умов перезимівлі. У контролю, V₄17-84, Г78-30 ріжки пошкоджувались на 2 бали, у решти форм на 1 бал. Ступінь перезимівлі листя була різною для досліджуваних форм. Найменшого впливу несприятливих умов перезимівлі (1 бал) зазнало листя II₂26-130. На 2 бали підмерзло листя контролю, Теніри, Русанівки, Дністрянки, I₃15-75, II₂29, V₄17-84, 4-9, 4-5. Листя решти форм значно підмерзло (3 бали), а у Г36-2 сильно (4 бали).

На третій рік проведення досліджень, весною 1999 року склалися несприятливі погодні умови для оптимального проходження фенофази цвітіння всіх досліджуваних форм - заморозки на грунті до - 6 ⁰С. Аналіз кількості генеративних органів і повноцінних достигаючих плодів на п.м показав, що найбільше елімінувало генеративних органів, в тому числі від дії низьких температур, у форм: 3-1 - 50 %, Покахонтаса, V₄17-84, 6-3 - 45 %, Русанівки, II₂29, 4-14 - 40 %.Найменше елімінувало генеративних органів у Дністрянки - 15 %, II₂26-130, 4-9, 4-16, Г78-30 - 20 %.

Слід відмітити, що залежно від морфологічних особливостей вегетативно - генеративних органів рослин кожної з форм (облистненість та компактність куща, довжина квітоносів, компактність та квітковість суцвіття тощо), якісних та кількісних параметрів фенофази цвітіння (кількість розкритих квітів, напіврозкритих бутонів різних порядків, запилених квітів тощо) в момент дії низьких температур, в загальній кількості загиблих генеративних органів для кожної з форм переважала певна їх стадія: бутон, розкрита квітка, запилена квітка, запліднений гінецей. Так для форм, які зазнали найбільшого впливу низьких температур і у яких загальна елімінація склала 40 % і більше, характерні високі або середні за висотою квітоноси, середня облистненість куща (Покахонтас, II₂29, V₄17-84, 3-1, 6-3, 4-14).

Стійкість до хвороб і шкідників Виявлено, що форма I₃15-75 в перші роки плодоношення зовсім не поражалася борошнистою росою, у 1999 році - на 1 бал. Відносно стійкими до борошнистої роси (1 бал), за період вивчення, виявилися також Теніра, Русанівка, 4-9, 3-4, 3-1, 6-3, 4-5, 4-16, Г78-30. Рослини контролю, V₄17-84, 4-10, Г36-2 слабо поражалися борошнистою росою - на 2 бали. Решта форм середньо поражалася борошнистою росою (3 бали).

Відносно стійкою - пошкодження в 1 бал до білої плямистості, за період вивчення, виявилася форма 4-10. Слабо поражалися цим грибом (2 бали) рослини контролю, I₃15-75, II₂29, II₂26-130, 4-9, 6.3, 4-14, 4-5, 4-16. Теніра, Русанівка, Дністрянка, форми V₄17-84, 3-4, 3-1 середньо поражалися (3 бали) білою плямистістю. У форм Г36-2, Г78-30 відмічено сильне пораження білою плямистістю - на 4 бали.

Вивчення ступеня пошкодження плодів сірою гниллю, показало індивідуальну реакцію форм на цей гриб, яка змінювалася стосовно абіотичних факторів вегетації, та вікових особливостей форм. Так, найбільшу кількість уражених плодів виявлено у форми Г36-2 в перші роки плодоношення - 24 %. Значного пошкодження - 20 - 16 % уражених плодів зазнали форми II₂26-130, Покахонтас, Русанівка, I₃15-75, 4-9, 4-16. Найменший, за роки вивчення, відсоток уражених плодів - 4 % виявлено у форми 3-1. У решти форм відсоток ураження складав 8 - 12 %.

Максимальні пошкодження суничним прозорим кліщем та малиново-суничним довгоносиком-квіткоїдом, для усіх варіантів, виявлені у вегетацію 1998 року.

Практично не пошкоджувались суничним прозорим кліщем - пошкодження 1 бал - рослини контролю, форм I₃15 - 75, 3-1, 4-10, 4-16. Сильного пошкодження суничним прозорим кліщем - на 4 бали зазнали рослини Русанівки. У решти форм виявлено пошкодження на 2 - 3 бали.

Не виявлено пошкоджених малиново-суничним довгоносиком-квіткоїдом бутонів у форми V₄17-84. Найбільше - 24 % пошкоджених малиново- суничним довгоносиком-квіткоїдом бутонів виявлено у Теніри. Значна кількість - 20 - 16 % пошкоджених бутонів виявлена у 4-14, Г78-30, Покахонтасу, 4-10. Найменше - 4 % пошкодження бутонів малиново- суничним довгоносиком-квіткоїдом виявлено у форм 3-4, 6-3, 4-16, Г36-2. У решти форм пошкодження малиново-суничним довгоносиком-квіткоїдом склало 8 - 12 %.

Середня маса плоду та врожайність Для більшості вивчених форм середня маса плоду по всіх зборах, та, відповідно, по кожному збору зменшувалася з віком рослин (табл.1). У Русанівки, V₄17-84, 4-9, 4-16, 6-3, 4-5, Г36-2 виявлено незначне збільшення показника середньої маси плоду на третій рік плодоношення, що ми пов’язуємо зі значним впливом заморозків на рослини, та подальший перерозподіл асимілянтів до збережених плодів різних порядків.

В середньому, за три роки плодоношення, середня маса плоду по всіх зборах Русанівки, I₃15-75, II₂29, II₂26-130, V₄17-84, 4-9, 3-1, 6-3, 4-14, 4-5, 4-10, Г36-2, Г78-30 перевищила середню масу плоду контролю. Найбільшу середню масу плоду по всіх зборах, в середньому за роки вивчення, мали форми: II₂29 - 11,2 г, II₂26-130 - 10,5 г. Найменшу середню масу плоду по всіх зборах, в середньому за роки вивчення, мала Дністрянка - 7,5 г.

В середньому, за три роки плодоношення, врожайність всіх досліджуваних сортів і форм перевищила врожайність контрольного сорту Покахонтас. Найвищу середню та по роках вивчення врожайність, що на 67 ц/га, або на 63 % перевищила врожайність контролю, мала форма II₂26-130.