Фільов В.В. Адаптивність сортів та способи вирощування суниці в північно-східному Лісостепу України Автореферат

У розділі висвітлено сучасний стан культури суниці у світі та Україні, основні напрями удосконалення сортименту і досягнень селекції суниці, біологічні та біохімічні властивості ягід. Аналізується адаптивна здатність її до умов вирощування і стійкість до основних шкідників і хвороб, вказуються технологічні напрями виробництва ягід у відкритому і захищеному грунті, вирощування садивного матеріалу та вимоги до його якості.

Умови, об”єкти та методика досліджень

Дослідження за темою дисертаційної роботи проводились протягом 2002-2005рр. на Сумській дослідній станції садівництва ІС УААН, яка розташована в північно-східному Лісостепу України.

Клімат місця проведення досліджень – помірно-континентальний. Серед усіх областей України він найбільш суворий та контрасний. Середня річна температура повітря становить +6…+7°С, що є найнижчою в Україні, і коливається в межах від +4,5 до +8,5°С. Абсолютний мінімум температури складає мінус 40°С, абсолютний максимум плюс 40°С. Кількість опадів за рік в середньому складає 585-640 мм. Сума ефективних температур (вище плюс 10°С) становить 2600-2650°С. Вегетаційний період триває 199-201 день. Тривалість безморозного періоду становить 155-160 днів. Останні заморозки в

повітрі весною закінчуються 17-20 квітня, на поверхні грунту – 1-7 травня. Середня дата першого заморозку в повітрі восени 3-7 жовтня, на поверхні грунту – 25-27 вересня.

Грунт дослідних ділянок - чорнозем вилугований суглинковий на карбонатному лесі, вміст гумусу біля 3%, рН водний – 7,0, рівень забезпечення основними елементами живлення в горизонті 0-40 см, середній з вмістом легкогідролізованого азоту – 10,3 мг/100г, рухомих фосфатів – 13,6 і обмінного калію 10,9 мг/100г. Лінія скипання карбонатів знаходиться на глибині 100-105 см.

Дослідження проводились в 7 стаціонарних польових дослідах, згідно з „Програмою і методикою сортовивчення плодових, ягідних і горіхоплідних культур” Орел, 1999р., а також методикою ІС УААН „Методика проведення агрономічних дослідів з ягідними культурами” Київ, 1993р.

Економічну ефективність результатів досліджень визначали за методикою ІС УААН “Методика економічної та енергетичної оцінки типів плодоягідних насаджень, помологічних сортів і результатів технологічних досліджень у садівництві” / за ред. Шестопаля О.М. / Київ, 2002р.

Математичну обробку отриманих даних виконували методом дисперсійного аналізу за методикою Б.О. Доспєхова (1963).

ОЦІНКА ГОСПОДАРСЬКО-БІОЛОГІЧНИХ

ОСОБЛИВОСТЕЙ СОРТІВ

Зимостійкість. Результати проведених досліджень вказують на те, що в умовах північно-східної України в окремі екстремальні зими суничні насадження можуть пошкоджуватись від морозів аж до повної загибелі. Старіші за віком рослини, за рівних умов, сильніше пошкоджуються морозами в порівнянні з молодими однорічними рослинами. Ступінь підмерзання маточних рослин у трьохрічних насадженнях суниці за 9-ти бальною оцінкою становила після зими 2002-2003рр. від 1,0 до 3,6 бала, а дочірніх однорічних – 5,4-6,3 бала. У помірні зими (2003/04рр. – 2004/05рр.) зимівля суниці проходила без суттєвих ознак пошкодження.

Більш високу зимостійкість мали сорти вітчизняної селекції - Ольвія, Дарунок вчителю, Октава, Присвята, Фестивальна ромашка, Десна, Русанівка, Істочник, а також зарубіжні - Зенга-Зенгана, Редгонтлет, Красний берег, Дукат, Паула і Сіріус.

Посухостійкість. За роки досліджень найбільш сухим видався 2005 рік, що дозволило простежити реакцію сортів на посуху. Метеорологічні умови вегетаційного періоду супроводжувались двома дуже посушливими періодами, які співпали з двома фазами розвитку - цвітіння та формування урожаю (10.05.05-10.06.05) і закладання генеративних бруньок (20.08.05-30.09.05).

У перший період сухої погоди переважна більшість сортів виявились стійкими до таких умов. Менш стійкими, з ознаками підсихання країв листя до 1,5 бала, були сорти Покахонтас, Багряна, Десна, Дністрянка, Істочник.

Особливо помітною була втрата тургору листя протягом дня у сортів Ніда, Багряна і Покахонтас, але зі спадом спеки тургор у них поновлювався.

В другому періоді (серпень-вересень) суха погода утримувалась протягом 60 днів при сумі опадів 24 мм, що на 84 мм менше норми, підвищенні максимальних температур до +28…+33°С і зниженні мінімальної вологості повітря до 24%-47%. Реакція сортів на такі умови була більш вираженою, ніж навесні. У таких сортів як Ніда і Покахонтас спостерігалось

помітне уповільнення росту молодого листя і посилилось підсихання старого (до 2-х балів). Без ознак пошкодження перенесли цей період сорти Зенга-Зенгана, Присвята, Редгонтлет, Зеніт, Красний берег, Мармолада, Паула, Кембрідж фаворит, Талісман, Редхаузен, Трубадур, Індука, Празнічна і Таго. У решти сортів спостерігалось пошкодження листя до 1-го балу.

Фенофази. Нами встановлено, що від початку вегетації і до початку цвітіння суниці в умовах регіону потрібна сума середньодобових температур повітря > +5°С для ранньостиглих сортів 354…391°С, для середньостиглих – 416…449°С, і середньопізніх – 493…512°С. Або сума ефективних температур > +5°С для ранньостиглих сортів 155…233°С, середньостиглих – 197…276°С і середньопізніх – 253…305°С.

Початок стиглості ягід настає при сумі середньодобових температур > +5°С у ранньостиглих сортів 715…822°С, середньостиглих – 773…897°С і середньопізніх – 810…1011°С. Або при сумі ефективних температур > +5°С відповідно – 448…481°С, 493…525°С і 552…572°С.

В зв’язку з різними темпами нарощування суми температур в регіоні, за результатами досліджень визначились такі граничні дати початку цвітіння суниці: для ранньостиглих сортів - 02.05-17.05, середньостиглих – 5.05-20.05 і середньопізніх – 11.05-24.05.

Початок стиглості ягід ранньостиглих сортів настає 30.05-10.06, середньостиглих – 05.06-15.06 і середньопізніх – 06.06-21.06.

Отже, на проходження фенофаз суниці крім сортових особливостей, впливають умови вирощування. В результаті цього строки початку цвітіння і стиглості ягід навіть у сортів однієї групи щорічно змінюються.

Польова стійкість до хвороб і шкідників. Оцінку сортів суниці проводили по стійкості їх до найбільш шкодочинних хвороб і шкідників, а саме: борошниста роса - збудник гриб Oidium fragariae Harz, сіра гниль - збудник гриб Bortrytis cinerea Pers, плямистості (біла, бура і коричнева) - збудники відповідно Ramularia tulasnei Sacc, Marssonina potentillae, Zythia fragariae Laib та суничний кліщ – Tarsonemus pallidus Banks.

Стійкими до вказаних хвороб були сорти Присвята, Редгонтлет, Фестивальна ромашка, Ольвія, Октава, Русанівка, Багряна, Десна, Дарунок вчителю, Подолянка, Істочник, Красний берег, Мармолада, Кембрідж фаворит і

Талісман, які уражувались борошнистою росою і плямистостями до 1 бала, та сірою гниллю до 5%.

Нестійкими до сірої гнилі виявились сорти Зенга-Зенгана (ягоди в окремі роки уражались до 23%, а в середньому за роки досліджень до 15%) і Трубадур (17%). Решта сортів були середньостійкими до вказаних хвороб.

Стійкість до суничного кліща (пошкодження до 1 балу) виявлена у сортів Фестивальна ромашка, Кент, Зенга-Зенгана, Зеніт, Ніда, Пегас, Присвята, Редгонтлет, Істочник, Красний берег, Мармолада, Сіріус і Трубадур. Всі інші сорти з ступенем пошкодження від 1 до 2,2 бали віднесені до середньостійких.

Урожайність. Формування повноцінного врожаю на всіх сортах відбувалось через рік після садіння рослин. При цьому чітко виявлялися сортові особливості у розмірі, товарних і споживчих якостях отриманого урожаю. Ці відмінності зберігались і в наступних урожаях аж до кінця використання насаджень.

У групі ранньостиглих сортів за роки досліджень вищу середню урожайність отримано по сортах Русанівка (12,6 т/га), Ольвія (12 т/га), Хоней (11,8 т/га), що більше контрольного сорту Десна (9,7 т/га) на 29,9; 23,7; 21,6% відповідно.

По середньостиглих сортах вищі показники урожайності отримані у сортів Істочник (13,0 т/га) та Кент (12,5 т/га), що перевищило контрольний сорт Фестивальна ромашка (12,0 т/га) відповідно на 8 і 4%. На рівні контролю був урожай у сортів Красний берег (12,0 т/га) і Дністрянка (11,3 т/га). У решти досліджуваних сортів він був нижчим від контролю на 9,6-34,5%.

У середньопізніх сортів вищу урожайність отримано у сорту Зенга-Зенгана (13,6 т/га), що на 10,5% більше контрольного сорту Присвята (12,3 т/га). На рівні контролю був урожай у сортів Полка, Корона, Кембрідж фаворит і Дукат. У решти сортів суниці урожай був нижче контрольного на 9,8-32%, табл. 1.

Товарні та споживчі якості ягід є визначальними чинниками на ринку ягідної продукції.

До групи сортів з дуже великими ягодами (середньою масою понад 12 грамів) віднесено сорти Русанівка, Ольвія, Хоней, Мармолада, Подолянка, Дукат, Кембрідж фаворит, Сіріус і Трубадур. У групу з великими ягодами (від 9 до 12 г) ввійшли сорти Істочник, Багряна, Десна, Дачниця, Дарунок вчите-лю, Октава, Саладін, Дністрянка, Красний берег, Покахонтас, Фестивальна ромашка, Редхаузен, Корона, Присвята, Редгонтлет, Талісман і Таго.

З меншою масою були ягоди у сортів Кама (8,7-8,9 г), Паула (8,6- 8,7 г), Празнічна (8,2-8,9 г), Зеніт (8,9-9,3 г), Зенга-Зенгана (8,8-9,0 г) та Ніда (8,7-8,9 г).

Кращими за смаком (від 4,4 до 4,6 бала, за 5-ти бальною оцінкою) були сорти Дачниця, Кама, Октава, Хоней, Дністрянка, Дарунок вчителю, Красний берег, Мармолада, Присвята і Зеніт. Смак від 4,1 до 4,4 бала був у сортів Багряна, Десна, Ольвія, Русанівка, Саладін, Паула, Подолянка, Фестивальна