Гулько Б.І. Господарсько-біологічна оцінка клонових підщеп яблуні в умовах західного Лісостепу України

Короткий зміст

У розділі - “Роль клонових підщеп в сучасному садівництві” детально висвітлено історію використання та селекції клонових підщеп яблуні в Україні та за її межами. Наведено результати вивчення вченими біологічних особливостей цих підщеп і технологій їх розмноження. На основі аналізу даних досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених визначено актуальні проблеми, що потребують вирішення, зокрема виділення за комплексом позитивних господарсько-біологіч-них властивостей нових, високопродуктивних форм підщеп та вдосконалення технологій їх розмноження з метою підвищення економічної та енергетичної ефективності їх вирощування в умовах західного Лісостепу України.

В розділі “Характеристика умов, об'єктів та методика проведення досліджень” описано грунтово-кліматичні умови зони, місце проведення, об'єкти та методику досліджень, які проводилися протягом 1998-2000 рр. шляхом закладання стаціонарних дослідів в насадженнях, створених автором у 1995 році на навчально-дослідному полі кафедри плодоовочівництва Львівського державного аграрного університету, що розташований в м.Дубляни Львівської області.

Територія  західного Лісостепу перебуває під впливом морських мас повітря, що надходять із заходу, тому клімат Львівщини помірно теплий і вологий. Згідно з багаторічними даними, найнижчі температури зафіксовані, у середньому за 40 років, в січні –4,6 ⁰С (абсолютний мінімум –26,9 ⁰С). Середня температура липня становить 18,6 ⁰С (абсолютний максимум 34,2 ⁰С). Середня річна температура повітря складає 7,5 ⁰С. Середньорічна сума опадів складає 550-880 мм,  найбільша їх кількість припадає на червень та липень (81 та 85 мм відповідно). Відносна вологість повітря висока, є сталою протягом року, її значення коливається в межах 70-80%. Різниця між даними за роки досліджень і середніми багаторічними  була незначною. Так, середня річна температура повітря була вищою на 1-1,7 ⁰С, се-редня річна кількість опадів була вищою на 180-230 мм.

Грунт дослідного поля – темно-сірий опідзолений легкосуглинковий на лесовидному суглинку з добре розвиненим гумусовим горизонтом глибиною до   44 см і пластинчасто-горіхуватою структурою. Вміст гумусу в орному шарі складає 2,78%, реакція сольового розчину рН - 6,0, сума увібраних основ - 16,5- 17,2 мг екв/100 г грунту. Кількість лужногідролізованого азоту становить    122 мг/кг (за Корнфілдом), рухомого фосфору (Р₂О₅) та обмінного калію (К₂О) (за Чирико-вим) - 92 та 135 мг/кг грунту відповідно.