Скряга В.А. Господарсько-біологічна оцінка сортів і підщеп вишні в північному Лісостепу України

Короткий зміст

ВИМОГИ ДО УМОВ ВИРОЩУВАННЯ ТА ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ КУЛЬТУРИ ВИШНІ

Аналітичний огляд літератури, в якій описуються сорто-підщепні комбінування та господарсько-біологічні особливості вишні, свідчить, що одним із шляхів поліпшення сортименту цієї культури є добір сортів, стійких до несприятливих умов середовища, високоврожайних з доброю якістю плодів, невеликим габітусом крони та кращих підщеп.

У свою чергу, суперечливість літературних даних показала недостатню вивченість цих питань і необхідність їх поглибленого дослідження.

УМОВИ, ОБ’ЄКТИ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальні дослідження виконано в північному Лісостепу (Інститут садівництва УААН, Києво-Святошинський р-н Київської обл.) у 2003-2005 рр. шляхом проведення стаціонарних польових і лабораторно – польових дослідів, які супроводжувалися лабораторними аналізами.

Клімат зони помірно континентальний. Середньобагаторічна сума активних температур вище 10^оС складає близько 2600 ^оС, а в час проведення досліджень була в межах 2684 - 3160 ^оС. Безморозний період триває 170-180 днів. За середньо-багаторічними даними, осінні заморозки починаються в першій декаді жовтня, а весняні закінчуються в другій декаді квітня. Найбільш теплим місяцем за роки досліджень був липень, найбільш холодним – лютий. Найхолодніший вегетаційний період спостерігався у 2004 р., коли сума активних температур вище 10^оС становила – 2684 ^оС. Піки температур з абсолютним максимумом 34,2^оС та абсолютним мінімумом мінус 22,0^оС відмічено у 2005 році. Зона проведення досліджень характеризується нестійким зволоженням. За вегетаційний період середня багаторічна сума опадів складала 597 мм, а протягом досліджень коливалася від 519 (2003 р.) до 729 мм (2005 р.).

Ґрунт дослідної ділянки темно-сірий опідзолений легкосуглинковий на лесовидному суглинку. Кількість гумусу в орному шарі становить 2,0…2,3%, рухомого фосфору – 6,6…6,9 мг, обмінного калію – 6,2…6,5 мг на 100 г ґрунту, рН водної суспензії - 5,6...5,7.

Дослідження виконано в двох польових дослідах.

Дослід 1. Вивчення сорто-підщепних комбінувань вишні в розсаднику. Схема включає комбінування 10 сортів вишні (Подбєльська, Тургенєвка, Альфа, Радість, Ночка, Чудо-вишня, Фаворит, Донецький велікан, Ребатська красуня, Норд Стар) з насіннєвою підщепою Антипка (контроль) і клоновими ВСЛ-2, Л-2, ПН. Закладено у триразовому повторенні по 24 - 30 рослин у варіанті зі схемою садіння 1,3 Ч 0,2 м.

Дослід 2. Вивчення господарсько-біологічних особливостей росту і плодоношення сортів Чудо-вишня, Ночка, Подбєльська, Тургенєвка, Норд Стар, Альфа, Фаворит, Ребатська красуня, Радість, Донецький велікан, щеплених на Антипці. За контроль використано Подбєльську (для сортів раннього строку достигання) і Тургенєвку (середнього строку). Закладено у триразовому повторенні по 8-10 дерев кожного сорту у варіанті. Дерева висаджено в сад у 1997 році з площею живлення 6 Ч 3 м. Крона сформована за розріджено–ярусною системою.

Дослідження проводили відповідно до “Программы и методики сортоизучения плодовых, ягодных и орехоплодных культур” (Орел, 1999), “Учетов, наблюдений, анализов, обработки данных в опытах с плодовыми и ягодными растениями” (Умань, 1987), а також методик проведення польових дослідів з плодовими культурами (Москва, 1985; Київ, 1996; Мічурінськ, 1995). У процесі роботи використовували польовий та лабораторний методи. Властивості листкового апарату вивчали люмінесцентними мікроспектральними методами на лабораторному мікроспектрофлуориметрі СМФ-1 за О.І. Китаєвим (1988). Електропровідність листя визначали у стаціонарних умовах на мультиметрі змінного струму Е 7-13 з частотою 1 кГц (Кушниренко М.Д., Курчатова П.Г., 1987; Силаєва А.М., Китаєв О.І., Тороп В.В., 1999). Процеси диференціації квіткових бруньок досліджували за методикою В.Л. Вітковського (1984, 1979). Визначення біометричних показників, продуктивності фотосинтезу та фенологічних фаз виконували за методикою Уманського сільськогосподарського інституту (1987). Вміст сухих розчинних речовин встановлювали за рефрактометром, цукрів – колориметричним методом за В.Л. Вознесенським, вітаміну С – титрометричним, пектинових речовин – карбозольним, фенольних сполук – методом Фоліна-Деніса, кислотність – титруванням 0,1Н розчином лугу NаОН (1999). Морозостійкість дерев визначали польовим методом і за допомогою диференційного термічного аналізу льодоутворення (ДТА) (Потанін Д.В., Бублик М.О., Китаєв О.І., 2002; Kacperska, 2001) та лабораторного проморожування в термокамерах за методикою М.О. Соловйової (1982) в модифікації В.В. Грохольського (2005), жаро - та посухостійкість - методом В.К. Смикова (1999). Інтегральну оцінку сортів проводили на основі розрахунку зваженої суми нормованих відхилень ознак від заданого дослідником ідеалу

.

Економічну оцінку та ефективність виробництва саджанців у розсаднику і сортів у плодовому саду обчислювали за методикою О.М. Шестопаля (2002, 2006).

Статистичний аналіз даних і лінійний кореляційний аналіз виконували за Б.А. Доспєховим (1985) з використанням комп’ютерної програми “AGROSTAT” (Бублик М.О., 1991).