Кучер Р.А. Обгрунтування підбору маточно-насіннєвих форм груші для вирощування слаборослих підщеп у Лісостепу України




  • скачать файл:
Назва:
Кучер Р.А. Обгрунтування підбору маточно-насіннєвих форм груші для вирощування слаборослих підщеп у Лісостепу України
Альтернативное Название: Кучер Р.А. Обоснование подбора пестиково-семенных форм груши для выращивания слаборослих подпривоев у Лесостепи Украины
Тип: Автореферат
Короткий зміст:

Сучасний стан культури груші на слаборослих підщепах


В розділі подано історію культури груші на різних видах підщеп, їх сумісність із сортами. На основі аналізу результатів досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених обгрунтовано необхідність створення, відбору і впровадження у виробництво нових слаборослих насіннєвих підщеп для груші.


Умови, об’єкти та методика проведення досліджень


Дослідження по дисертаційній роботі виконано в 2001-2003 рр. у Мліївському інституті садівництва ім. Л.П.Симиренка УААН в умовах центральної частини  Лісостепу України. Даний регіон характеризується помірно-континентальним кліматом. Середня річна температура +7,8ºС, абсолютний максимум +38,0ºС, абсолютний мінімум -37,9ºС. Сума активних температур вище 10°С сягає 2970ºС. Період із середньодобовою температурою повітря вище 15°С становить 124 дні. Річна сума опадів складає 545 мм, а за вегетаційний період – 338 мм. 


За даними лабораторії масових аналізів інституту грунт дослідної ділянки – чорнозем типовий середньозмитий малогумусний середньосуглинковий на карбонатному лесі з вмістом гумусу 3,38%. Карбонати закипають з глибини 70-80 см.


Грунт характеризується такими показниками водно-фізичних властивостей: об’ємна маса – 1,67 г/см3; питома маса – 2,35 г/см3; пористість – 52,0%; повна польова вологоємкість (ППВ) у шарі грунту 0-20 см – 25,9%; 20-40 см – 27,1%; 40-60 см – 25,9%.


Дослідження по вивченню слаборослих гібридних форм груші проводилися у насадженні, закладеному у 1986 році (Схема досліду наведена у таблиці 1). Підщепа – дика лісова груша, площа живлення дерев – 7 х 4 м. Повторність досліду триразова, по 15 облікових дерев у варіанті. Вивчались такі слаборослі гібридні форми: СМЛ 2-1, СМЛ 2-4, СМЛ 2-9, СМЛ 4-3, СМЛ 5-11, СМЛ 7-21 та дві форми груші лісової №3 і №5. У всіх варіантах досліджень крони дерев формували за розріджено-ярусною системою, а грунт утримували під чорним паром. Догляд за насадженнями проводили відповідно до діючих рекомендацій (1987).


Вирощування сіянців слаборослих гібридних форм у шкілці проводили за схемою, наведеною у таблиці 5. Дослідження по вивченню їх у розсаднику було розпочато у 2000 році із повтореннями у часі (три роки). Щороку у перше поле розсадника висаджували по 120 сіянців (підщеп) від вільного запилення слаборослих гібридних форм груші серії СМЛ (слаборосла мліївська), створених у Млївському інституті садівництва ім. Л.П. Симиренка, які вічкували сортами Корсунська, Зимова мліївська і Улюблена Клаппа (Схема досліду наведена в таблиці 6). Повторність триразова по 40 рослин у кожному комбінуванні. Схема садіння підщеп 75 х 15 см. Агротехнічні заходи на дослідній ділянці виконували відповідно до діючих рекомендацій – М.В.Андрієнко, І.П. Гулько (1990).


 


Закладання дослідів, основні обліки та спостереження, помологічний опис слаборослих гібридних форм груші виконували за “Програмою і методикою сортовивчення плодових, ягідних і горіхоплідних культур” ВНДІС ім.Мічуріна (1973), "Методикою вивчення підщеп плодових культур в Українській РСР" (1990) та "Методикою проведення польових досліджень з плодовими культурами" (1996). Агрохімічне дослідження грунту дослідних ділянок проводили за загальноприйнятими методиками. Площу листкової поверхні саджанців визначали методом "висічок", вміст хлорофілу у листі саджанців – за Г.Г.Годнєвим (1972), крохмалю та цукрів – за Бертраном (1985). Технічні показники сіянців оцінювали відповідно до ГСТ 10 124-88 (1988), саджанці до ГСТ 10 126-88 (1988). Сумісність сорто-підщепних комбінувань визначали за методом Т.Н.Дорошенко, Е.Н.Альошина, А.С.Анікеєва (1986). Економічну ефективність вирощування підщеп та саджанців розраховували за Методикою економічної та енергетичної оцінки типів плодоягідних насаджень, помологічних сортів і результатів технологічних досліджень у садівництві (2002). Статистичну обробку результатів досліджень проводили за методикою Б.О.Доспє-хова (1985) і В.Ф. Мойсейченка (1992). Отримані результати опрацьовані з використанням комп’ютерної техніки – ІВМРС/АТ за програмами М.О.Бублика (1990). 

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, позначені * обов'язкові для заповнення:


Заказчик:


ПОШУК ГОТОВОЇ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ АБО СТАТТІ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ОСТАННІ СТАТТІ ТА АВТОРЕФЕРАТИ

Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА
Антонова Александра Сергеевна СОРБЦИОННЫЕ И КООРДИНАЦИОННЫЕ ПРОЦЕССЫ ОБРАЗОВАНИЯ КОМПЛЕКСОНАТОВ ДВУХЗАРЯДНЫХ ИОНОВ МЕТАЛЛОВ В РАСТВОРЕ И НА ПОВЕРХНОСТИ ГИДРОКСИДОВ ЖЕЛЕЗА(Ш), АЛЮМИНИЯ(Ш) И МАРГАНЦА(ІУ)
БАЗИЛЕНКО АНАСТАСІЯ КОСТЯНТИНІВНА ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ (на прикладі студентського самоврядування)